Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект 2012 історія фінансів.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
681 Кб
Скачать
☆

2.Удосконалення фінансів підприємств, організацій, установ в незалежній Україні

Підвалини податкової системи України були закладені в Законі України “Про систему оподаткування” (1991р.). Із встановленого переліку одразу випали два податки — податок з обороту і податок на експорт і імпорт. Податок з обороту поглинули ПДВ та АЗ. Стягнення мита при експорті та імпорті не допускає існування ще одного податку.

У 1994р. Закон “Про систему оподаткування” був прийнятий у новій редакції з врахуванням змін та доповнень. Податки та обов'язкові платежі були поділені на загальнодержавні та місцеві.

У 1997 р. ВР прийняла Закон “Про систему оподаткування” з врахуванням змін та доповнень за останні роки.

Крім загальних законів, які визначають основи податкової системи, приймають закони, що регулюють відносини по сплаті окремих податків. Законодавча практика в Україні характеризується нестабільністю та невиваженістю. Проаналізуємо це на прикладі окремих податків.

Так, у 1991 році був запроваджений податок на прибуток підприємств. У 1992р він замінений на податок з доходу. У 1993р знову ввели податок на прибуток, який з ІІ кварталу цього року замінили податком з доходу (ставка — 18%). з 1995р запровадили податок на прибуток підприємств. У 1997р був змінений порядок нарахування податку.

ПДВ ввели в 1992 р зі ставкою 28%. У 1993р ставка була понижена до 20%, але з 15 травня даного року знову повернулись до попередньої ставки. У 1995р запровадили ставку 20%, а в останні роки 20% і 0%.

прибутковий податок з громадян з 1990р визначався на основі регресивно-прогресивної шкали ставок (13, 15, 20, 30, 40, 50 і 60%).з 1993р була введена нова шкала ставок, неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тверда ставка оподаткування доходів не за основним місцем роботи (20%). З грудня 1993р запроваджена нова шкала ставок — 10, 20, 30, 40, 60 і 90%. у жовтні 1994р відмінили мааксимальні ставки 60і 90%, а ввели 50%. з 1995р діє система оподаткування доходів фізичних осіб за шкалою 10, 15, 20, 30 і 40% при неоподатковуваному мінімумі в 17 грн. Новим в стягненні податків було запровадження державного реєстру фізичних осіб — платників податків і інших обов'язкових платежів, що забезпечує більш повний облік та контроль.

Податкова система постійно поповнбється новими платежами. Так, у 1999р. були запроваджені гербовий збір, спрощена система оподаткування, у 2000р. - єдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України, на період з 1999р до 1 січня 2004р — фіксований сільськогосподарський податок, з 1999р — додаткові збори на пенсійне страхування.

Стосовно механізму нарахування та сплати окремих податків та обов'язкових платежів, то зміни відбуваються постійно, що можна вважати недоліком політики в сфері оподаткування.

3.Формування державного апарату управління фінансами у 1992– 2002 pp.

Державна фінансова політика полягає у забезпеченні ефективного функціонування апарату управління. На час проголошення незалежності України діяло Міністерство фінансів України, на яке покладались функції по управлінню фінансами держави.

У 1991 році при Міністерстві фінансів створена Головна державна податкова інспекція з підпордкованими їй податковими інспекціями в АРК, областях, районах, містах, районах в містах для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати в бюджет податків, зборів, внесків в державні цільові фонди. У 1996р Державна податкова служба відокремлена від Міністерства фінансів України і набула статусу окремого міністерства. Такі зміни проведені з метою посилення контролю за справлянням податків. В її структурі є податкові адміністрації в АРК, областях, податкові інспекції в містах і районах, податкова міліція.

У 1993р при Міністерстві фінансів України створена Державна контрольно-ревізійна служба, призначена для здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності у міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, а також на підприємствах, які отримують кошти з бюджетів. Вона складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в АРК, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в рійонах, містах і районах у містах.

У 1995р. При Міністерстві фінансів України створено Державне Казначейство з метою ефективного управління коштами Державного бюджету України. В його структурі — Головне управління, управління в АРК, областях, містах Києві і Севастополі, відділення у районах, містах і районах у містах. Державне Казначейство пройшло три етапи розвитку:

І етап: жовтень 1992р — листопад 1995р.

На базі підрозділів Головного бюджетного управління Міністерства фінансів України створено Управління виконання Державного бюджету, що дало можливість з 1 липня 1993 р перейти на нову систему виконання видаткової частини Державного бюджету і забезпечити здійснення Міністерством фінансів функцій обліку видатків бюджету, яка раніше забезпечувалась банківською системою;

ІІ етап: листопад 1995р — січень 1997р.

На базі Управління виконання Державного бюджету України Міністерства фінансів у листопаді 1995р створено Державне казначейство. Розпочато передачу функцій фінансування видатків Державного бюджету від галузевих управлінь Міністерства фінансів Головному управлінню казначейства. Впроваджено Єдиний казначейський рахунок у НБУ та уповноваджених комерційних банках для зарахування доходів Державного бюджету та проведення видатків;

ІІІ етап: 1997р по теперішній час

Впровадження нової бюджетної класифікації щомісячного розпису видатків Державного бюджету, лімітування видатків бюджету; встановлення контролю за зобов'язаннями розпорядників кредиту, касове виконання Державного бюджету за доходами; початок переведення місцевих бюджетів на касове виконання через казначейську систему.

У 1997 році створено Рахункову палату Верховної Ради України, до основних завдань якої віднесено: контроль за виконанням Державного бюджету; використанням золотого запасу, дорогоцінних металів та каменів; надання кредитів та здійснення операцій з розміщення золотого резерву і резерву в іноземній валюті.

Одночасно із формуванням державних цільових фондів були створені відповідні органи управління: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Фонд загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття.

Крім визначених законодавчими актами державних цільових фондів з обов'язковими джерелами формування, існує велика кількість фондів, призначених для вирішення економічних та соціальних завдань, які повинні поповнювати свої доходи за рахунок добровільних внесків та пожертвувань. Діяльність останніх обмежена у зв'язку з недостатньою фінансовою базою.

Поряд із загальнодержавними фінансами розвиваються фінанси підприємств, організацій, установ. Урядом розроблена Програма державної підтримки підприємництва в Україні. Держава регулює підприємницьку діяльність, проводячи відповідну податкову. Бюджетну, амортизаційну, інвестиційну, грошово-кредитну політику тощо.

Література: [28, 31, 47, 61, 64]