- •Державна податкова служба україни національний університет державної податкової служби україни
- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Історія фінансів» складений на основі робочої навчальної програми затвердженої у 2009 році.
- •Пояснення
- •Тема 1. Фінанси Київської Русі та Галицько-Волинської держави
- •Фінанси як історична категорія. Історичні передумови виникнення фінансів
- •Передумови виникнення фінансів
- •Фінанси Київської Русі
- •Кредитні відносини та монетна система Київської Русі
- •4. Фінанси Галицько-Волинської держави
- •Тема 2. Фінанси України в польсько-литовський період
- •1. Податкова політика Великого князівства Литовського
- •2. Особливості оподаткування Польської держави
- •3. Митна політика
- •Тема 3. Фінанси Запорізької Січі (Війська запорізького низового)
- •1. Особливості становлення та соціально-економічного розвитку Запорізької Січі
- •2. Фінансові установи Січі. Січовий скарб, особливості його формування
- •3. Характер та склад доходів січового скарбу
- •4. Система оподаткування Запорізької Січі
- •Тема 4. Фінанси України-Гетьманщини (Війська Запорізького городового)
- •1. Економіка Гетьманщини та її торговельні зв'язки
- •2.Державні фінанси та їх розвиток
- •3. Державний скарб за б.Хмельницького
- •4. Склад державного скарбу після Андрусівського миру
- •Тема 5. Фінанси України в XIX столітті
- •Фінанси в першій половині XIX ст.
- •Фінансова реформа 1862 року: необхідність, зміст та наслідки
- •Фінанси в другій половині XIX ст.
- •Особливості розвитку фінансів на українських землях
- •Тема 6. Фінанси України на початку XX століття (1900-1920 pp.)
- •1. Фінанси в 1900-1913 pp.
- •2. Особливості фінансів в роки першої світової війни
- •3. Фінансова програма більшовиків та її реалізація
- •4. Фінансова політика в період громадянської війни та іноземної інтервенції (1918-1920 pp.)
- •Тема 7. Фінанси унр та Української держави (1917-1919 pp.)
- •1.Фінансова політика Української Народної республіки
- •2.Фінансові заходи уряду Української Держави в період Гетьманату 1918р.
- •3.Фінанси унр за часів Директорії
- •Тема 8. Фінанси України у 1921-1940 роках
- •1.Неп та фінансова політика держави
- •2.Розвиток фінансів у 1922-1930 роках
- •3.Необхідність, зміст і наслідки податкової реформи 1930-31 p.
- •4.Заходи уряду по посиленню ролі фінансів в 30-і роки
- •Тема 9. Фінанси України в роки Другої Світової війни та післявоєнний період (1941-1965 pp.)
- •1.Доходи та видатки бюджету в 1941-1945 роках
- •2.Платежі населення в бюджет в роки війни
- •3.Післявоєнне відновлення господарства та його фінансування
- •4.Розвиток фінансів підприємств в період з 1950 по 1965 pp.
- •5.Передумови, зміст і наслідки господарської реформи 1965 року
- •Тема 10. Фінанси України в другій половині 60-х - на початку 90-х років
- •1.Державні фінанси урср в 1965–1990 роках
- •2.Заходи по посиленню впливу фінансів в 1979 році
- •3.Нові методи господарювання в середині 80-х років
- •4.Корінна перебудова управління економікою та фінансами в 1987 році
- •5.Фінансова криза та її ознаки
- •Тема 11. Фінанси України в період незалежності
- •1.Фінансова політика держави у 1992–2002 pp.
- •2.Удосконалення фінансів підприємств, організацій, установ в незалежній Україні
- •3.Формування державного апарату управління фінансами у 1992– 2002 pp.
2.Удосконалення фінансів підприємств, організацій, установ в незалежній Україні
Підвалини податкової системи України були закладені в Законі України “Про систему оподаткування” (1991р.). Із встановленого переліку одразу випали два податки — податок з обороту і податок на експорт і імпорт. Податок з обороту поглинули ПДВ та АЗ. Стягнення мита при експорті та імпорті не допускає існування ще одного податку.
У 1994р. Закон “Про систему оподаткування” був прийнятий у новій редакції з врахуванням змін та доповнень. Податки та обов'язкові платежі були поділені на загальнодержавні та місцеві.
У 1997 р. ВР прийняла Закон “Про систему оподаткування” з врахуванням змін та доповнень за останні роки.
Крім загальних законів, які визначають основи податкової системи, приймають закони, що регулюють відносини по сплаті окремих податків. Законодавча практика в Україні характеризується нестабільністю та невиваженістю. Проаналізуємо це на прикладі окремих податків.
Так, у 1991 році був запроваджений податок на прибуток підприємств. У 1992р він замінений на податок з доходу. У 1993р знову ввели податок на прибуток, який з ІІ кварталу цього року замінили податком з доходу (ставка — 18%). з 1995р запровадили податок на прибуток підприємств. У 1997р був змінений порядок нарахування податку.
ПДВ ввели в 1992 р зі ставкою 28%. У 1993р ставка була понижена до 20%, але з 15 травня даного року знову повернулись до попередньої ставки. У 1995р запровадили ставку 20%, а в останні роки 20% і 0%.
прибутковий податок з громадян з 1990р визначався на основі регресивно-прогресивної шкали ставок (13, 15, 20, 30, 40, 50 і 60%).з 1993р була введена нова шкала ставок, неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тверда ставка оподаткування доходів не за основним місцем роботи (20%). З грудня 1993р запроваджена нова шкала ставок — 10, 20, 30, 40, 60 і 90%. у жовтні 1994р відмінили мааксимальні ставки 60і 90%, а ввели 50%. з 1995р діє система оподаткування доходів фізичних осіб за шкалою 10, 15, 20, 30 і 40% при неоподатковуваному мінімумі в 17 грн. Новим в стягненні податків було запровадження державного реєстру фізичних осіб — платників податків і інших обов'язкових платежів, що забезпечує більш повний облік та контроль.
Податкова система постійно поповнбється новими платежами. Так, у 1999р. були запроваджені гербовий збір, спрощена система оподаткування, у 2000р. - єдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України, на період з 1999р до 1 січня 2004р — фіксований сільськогосподарський податок, з 1999р — додаткові збори на пенсійне страхування.
Стосовно механізму нарахування та сплати окремих податків та обов'язкових платежів, то зміни відбуваються постійно, що можна вважати недоліком політики в сфері оподаткування.
3.Формування державного апарату управління фінансами у 1992– 2002 pp.
Державна фінансова політика полягає у забезпеченні ефективного функціонування апарату управління. На час проголошення незалежності України діяло Міністерство фінансів України, на яке покладались функції по управлінню фінансами держави.
У 1991 році при Міністерстві фінансів створена Головна державна податкова інспекція з підпордкованими їй податковими інспекціями в АРК, областях, районах, містах, районах в містах для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати в бюджет податків, зборів, внесків в державні цільові фонди. У 1996р Державна податкова служба відокремлена від Міністерства фінансів України і набула статусу окремого міністерства. Такі зміни проведені з метою посилення контролю за справлянням податків. В її структурі є податкові адміністрації в АРК, областях, податкові інспекції в містах і районах, податкова міліція.
У 1993р при Міністерстві фінансів України створена Державна контрольно-ревізійна служба, призначена для здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності у міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, а також на підприємствах, які отримують кошти з бюджетів. Вона складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в АРК, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в рійонах, містах і районах у містах.
У 1995р. При Міністерстві фінансів України створено Державне Казначейство з метою ефективного управління коштами Державного бюджету України. В його структурі — Головне управління, управління в АРК, областях, містах Києві і Севастополі, відділення у районах, містах і районах у містах. Державне Казначейство пройшло три етапи розвитку:
І етап: жовтень 1992р — листопад 1995р.
На базі підрозділів Головного бюджетного управління Міністерства фінансів України створено Управління виконання Державного бюджету, що дало можливість з 1 липня 1993 р перейти на нову систему виконання видаткової частини Державного бюджету і забезпечити здійснення Міністерством фінансів функцій обліку видатків бюджету, яка раніше забезпечувалась банківською системою;
ІІ етап: листопад 1995р — січень 1997р.
На базі Управління виконання Державного бюджету України Міністерства фінансів у листопаді 1995р створено Державне казначейство. Розпочато передачу функцій фінансування видатків Державного бюджету від галузевих управлінь Міністерства фінансів Головному управлінню казначейства. Впроваджено Єдиний казначейський рахунок у НБУ та уповноваджених комерційних банках для зарахування доходів Державного бюджету та проведення видатків;
ІІІ етап: 1997р по теперішній час
Впровадження нової бюджетної класифікації щомісячного розпису видатків Державного бюджету, лімітування видатків бюджету; встановлення контролю за зобов'язаннями розпорядників кредиту, касове виконання Державного бюджету за доходами; початок переведення місцевих бюджетів на касове виконання через казначейську систему.
У 1997 році створено Рахункову палату Верховної Ради України, до основних завдань якої віднесено: контроль за виконанням Державного бюджету; використанням золотого запасу, дорогоцінних металів та каменів; надання кредитів та здійснення операцій з розміщення золотого резерву і резерву в іноземній валюті.
Одночасно із формуванням державних цільових фондів були створені відповідні органи управління: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Фонд загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття.
Крім визначених законодавчими актами державних цільових фондів з обов'язковими джерелами формування, існує велика кількість фондів, призначених для вирішення економічних та соціальних завдань, які повинні поповнювати свої доходи за рахунок добровільних внесків та пожертвувань. Діяльність останніх обмежена у зв'язку з недостатньою фінансовою базою.
Поряд із загальнодержавними фінансами розвиваються фінанси підприємств, організацій, установ. Урядом розроблена Програма державної підтримки підприємництва в Україні. Держава регулює підприємницьку діяльність, проводячи відповідну податкову. Бюджетну, амортизаційну, інвестиційну, грошово-кредитну політику тощо.
Література: [28, 31, 47, 61, 64]
