- •Державна податкова служба україни національний університет державної податкової служби україни
- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Історія фінансів» складений на основі робочої навчальної програми затвердженої у 2009 році.
- •Пояснення
- •Тема 1. Фінанси Київської Русі та Галицько-Волинської держави
- •Фінанси як історична категорія. Історичні передумови виникнення фінансів
- •Передумови виникнення фінансів
- •Фінанси Київської Русі
- •Кредитні відносини та монетна система Київської Русі
- •4. Фінанси Галицько-Волинської держави
- •Тема 2. Фінанси України в польсько-литовський період
- •1. Податкова політика Великого князівства Литовського
- •2. Особливості оподаткування Польської держави
- •3. Митна політика
- •Тема 3. Фінанси Запорізької Січі (Війська запорізького низового)
- •1. Особливості становлення та соціально-економічного розвитку Запорізької Січі
- •2. Фінансові установи Січі. Січовий скарб, особливості його формування
- •3. Характер та склад доходів січового скарбу
- •4. Система оподаткування Запорізької Січі
- •Тема 4. Фінанси України-Гетьманщини (Війська Запорізького городового)
- •1. Економіка Гетьманщини та її торговельні зв'язки
- •2.Державні фінанси та їх розвиток
- •3. Державний скарб за б.Хмельницького
- •4. Склад державного скарбу після Андрусівського миру
- •Тема 5. Фінанси України в XIX столітті
- •Фінанси в першій половині XIX ст.
- •Фінансова реформа 1862 року: необхідність, зміст та наслідки
- •Фінанси в другій половині XIX ст.
- •Особливості розвитку фінансів на українських землях
- •Тема 6. Фінанси України на початку XX століття (1900-1920 pp.)
- •1. Фінанси в 1900-1913 pp.
- •2. Особливості фінансів в роки першої світової війни
- •3. Фінансова програма більшовиків та її реалізація
- •4. Фінансова політика в період громадянської війни та іноземної інтервенції (1918-1920 pp.)
- •Тема 7. Фінанси унр та Української держави (1917-1919 pp.)
- •1.Фінансова політика Української Народної республіки
- •2.Фінансові заходи уряду Української Держави в період Гетьманату 1918р.
- •3.Фінанси унр за часів Директорії
- •Тема 8. Фінанси України у 1921-1940 роках
- •1.Неп та фінансова політика держави
- •2.Розвиток фінансів у 1922-1930 роках
- •3.Необхідність, зміст і наслідки податкової реформи 1930-31 p.
- •4.Заходи уряду по посиленню ролі фінансів в 30-і роки
- •Тема 9. Фінанси України в роки Другої Світової війни та післявоєнний період (1941-1965 pp.)
- •1.Доходи та видатки бюджету в 1941-1945 роках
- •2.Платежі населення в бюджет в роки війни
- •3.Післявоєнне відновлення господарства та його фінансування
- •4.Розвиток фінансів підприємств в період з 1950 по 1965 pp.
- •5.Передумови, зміст і наслідки господарської реформи 1965 року
- •Тема 10. Фінанси України в другій половині 60-х - на початку 90-х років
- •1.Державні фінанси урср в 1965–1990 роках
- •2.Заходи по посиленню впливу фінансів в 1979 році
- •3.Нові методи господарювання в середині 80-х років
- •4.Корінна перебудова управління економікою та фінансами в 1987 році
- •5.Фінансова криза та її ознаки
- •Тема 11. Фінанси України в період незалежності
- •1.Фінансова політика держави у 1992–2002 pp.
- •2.Удосконалення фінансів підприємств, організацій, установ в незалежній Україні
- •3.Формування державного апарату управління фінансами у 1992– 2002 pp.
4. Фінанси Галицько-Волинської держави
Галицько-Волинська держава зберегла свою незалежність ще на 100 років після падіння Київської Русі. Її населення в основному займалося землеробством і скотарством. Завдяки вигідному географічному положенню певного розвитку набула торгівля. Руські купці торгували з Польщею, Угорщиною, Візантією, Литвою. Центрами торгівлі були Львів, Перемишель, Володимир, Луцьк, Галич. З Прикарпаття на всю Україну возили сіль.
Торгівля давала значні прибутки князям, котрі збирали з кожного купця мито. В Галицько-Волинській державі мито стягувалось з окремих караванів, коней, ваги, кількості товару. Князі та королі у спеціальних угодах визначали умови торгівлі між державами. Так, Андрій Юрійович знизив мито до одного гроша від коня. В 1320 році він скасував мита для торунських купців. Угорський король звертався до боярського двору в 40-х роках XIV століття Дмитра Дедька про зменшення розмірів мита з угорських купців.
Крім мита, до князівської скарбниці надходили: данина, судові збори, прибутки з княжих маєтностей, дарунки князям. На користь князів виконувались натуральні повинності.
Фінанси України в часи татаро-монгольського панування зазнали змін. Населення князівств, крім духовенства та церкви, платило десятину, потім — поголовну подать, виконувало різні повинності. Данину або татарщину спочатку збирали ханські слуги, а пізніше до 60 - х років XIV століття — українські князі.
У Галицько-Волинській державі була така ж грошова одиниці, як і в Київській Русі. На Волині випускалась гривня та куна. Розмінними номіналами були: монета, гріш, денарій. У XIV столітті гривня складалась із 48 грошей або 240 денаріхв. Ці дрібні монети карбувались у сусідніх державах — Чехії, Польщі, Угорщині.
Література: [21, 32, 33, 34, 36, 37, 38, 52, 75]
Тема 2. Фінанси України в польсько-литовський період
Мета: розглянути господарське життя загарбаних українських земель у XV - на початку XVI століття. А також вплив Польської держави та Великого князівства Литовського на соціально-економічні процеси в Україні. Ознайомитися з податковою системою Великого князівства Литовського у XV - на початку XVI століття та особливості оподаткування селянства.
План
Податкова політика Великого князівства Литовського
Особливості оподаткування Польської держави
Митна політика
Протягом тисячоліть Україна була тиглем таких могутніх політичних формувань, як скіфська, сарматська та Київська держави. Її люд — господар власної долі — справляв вплив, нерідко вирішальний, на життя сусідів. Цивілізації, що розвивалися на Україні, перебували на авансцені культурних і суспільно-економічних подій усієї Східної Європи. Однак занепад Галицько-Волинського князівства призвів до епохальних змін. Із цього часу українські землі більше не становитимуть серцевину важливих політичних об'єднань, а доля населення України, за винятком кількох коротких періодів національного самоствердження, вирішуватиметься у таких далеких столицях, як Варшава, Москва чи Відень*.
З культурної та економічної точки зору статус України також занепадатиме до рівня важливої, та все ж периферійної провінції, а її еліта асимілюватиметься з культурою та політичними системами чужоземних володарів. Населення України, що не тільки перестало бути панівним, а й саме потрапило в неволю, тепер боротиметься й за політичне самовизначення, й за власне існування як окремої етнічної та національної спільності. Ця боротьба стала — й до наших днів лишається — однією з основних тем української історії.
