- •Модуль 1 Елементи лінійної алгебри, вектори та аналітична геометрія. Вступ до математичного аналізу
- •1.1 Елементи лінійної алгебри
- •1.1.1 Поняття матриці . Визначники 2-го і 3-го порядків
- •1.1.2 Скалярний, векторний, змішаний добутки векторів, їх властивості та вираз через координати
- •1.2 Аналітична геометрія
- •1.2.1 Рівняння прямої на площині
- •1.2.2 Рівняння площини і прямої в просторі
- •1.3.2 Розкриття невизначеностей
- •1.3 Теорія границь
- •1.3.1 Поняття границі функції. Властивості границь
- •1.4 Диференціальне числення функцій однієї та декількох змінних
- •1.4.1 Похідна функції. Формули та правила диференціювання
- •1.4.2 Застосування похідних для дослідження функцій
- •1.4.3 Диференціальне числення функцій декількох змінних
- •Модуль 2 Невизначений, визначений і невласний інтеграли. Диференціальні рівняння. Кратні, криволінійні і поверхневі інтеграли
- •2.1 Інтегральне числення функцій однієї змінної
- •2.1.1 Неозначений інтеграл, його властивості. Основні методи інтегрування
- •2.1.2 Властивості визначеного інтеграла. Заміна змінного та інтегрування частинами
- •2.1.3 Невласні інтеграли
- •2.2 Диференціальні рівняння
- •2.2.1 Основні поняття. Диференціальні рівняння 1–го порядку: з відокремлюваними змінними, однорідні, лінійні
- •2.2.2 Диференціальні рівняння 2–го порядку
- •2.3 Інтегральне числення функцій декількох змінних
- •2.3.1 Кратні інтеграли
- •2.3.2 Криволінійні і поверхневі інтеграли
- •Модуль 3 Числові і функціональні ряди. Ряди Фур’є. Комплексні числа та аналітичність функцій комплексної змінної
- •3.1 Числові ряди
- •3.1.1 Необхідна і достатня ознаки збіжності рядів
- •3.1.2 Ряди з чергуванням знаків членів. Ознака Лейбніца.
- •3.2 Функціональні ряди
- •3.2.1 Степеневі ряди. Знаходження області збіжності рядів
- •3.2.2 Ряди Фур’є
- •Модуль 4 Теорія ймовірностей і елементи математичної статистики
- •4.1 Випадкові події. Класична та статистична ймовірності. Основні формули та теореми теорії ймовірностей
- •4.2 Випадкові величини. Закони розподілу
- •Література
Модуль 3 Числові і функціональні ряди. Ряди Фур’є. Комплексні числа та аналітичність функцій комплексної змінної
3.1 Числові ряди
3.1.1 Необхідна і достатня ознаки збіжності рядів
Числовим
рядом називається
нескінченна послідовність чисел
зв’язаних знаком складання:
.
(3.1.1)
Числа
називаються членами ряду, а
–й член
– загальним членом ряду. Якщо члени
ряду – функції, тоді ряд називається
функціональним.
Сума
перших
членів ряду
називається
–
й
частковою сумою ряду.
Залишком
ряду
називається сума
.
Ряд
називається збіжним,
якщо існує кінцева границя
послідовності його часткових сум
,
тобто
,
а залишок
.
(3.1.2)
називається сумою ряду :
.
(3.1.3)
Ряд, що має кінцеву суму, називається збіжним. Якщо границя послідовності часткових сум нескінченна або не існує, тоді ряд називається розбіжним.
Критерій
Коши збіжності числового ряду.
Для
того, щоб ряд
збігався, необхідно і достатньо, щоб
для будь–кого
знайшовся номер
,
такий, що для будь–кого
і будь–якого цілого
виконувалася умова
.
Необхідна
умова збіжності числового ряду.
Якщо
ряд збігається, тоді границя загального
члена
при
дорівнює нулю, тобто
.
(3.1.4)
Якщо
,
тоді ряд розбігається.
○ Приклад 3.1.1. Дослідити ряди на збіжність:
а)
;
б)
.
Розв’язання.
а)
Оскільки
,
тоді необхідна ознака не виконується,
ряд розбігається.
б)
Оскільки
,
тоді ряд може збігатись, а може і
розбігатись. ●
Перша ознака порівняння рядів. Нехай маємо ряди:
;
(3.1.5)
.
(3.1.6)
Причому
члени першого ряду (3.1.5)
не
більше членів другого ряду (3.1.6)
при будь–кому
,
тобто
.
Тоді із збіжності ряду (3.1.6)
виходить збіжність ряду (3.1.5),
а з розбіжності ряду (3.1.5)
виходить розбіжність ряду (3.1.6).
Зауваження. Оскільки збіжність ряду не змінюється при відкиданні кінцевого числа членів ряду, тоді умова не обов'язково повинна виконуватися з перших членів рядів і тільки для членів з однаковими номерами . Достатнє виконання умови з деякого номера.
Загальна
ознака порівняння.
Якщо
ряд (3.1.5)
додатний, а ряд (3.1.6)
строго додатний і існує границя
,
де
– постійна, тоді ряди одночасно збігаються
або розбігаються.
Еталонні ряди порівняння :
1.
Гармонійний
ряд
розбігається
2.
Узагальнений
гармонійний ряд
збігається
при
і розбігається при
;
3.
Геометричний
ряд
збігається при
і розбігається при
.
Щоб порівняти ряд з еталонним його треба перетворити.
○ Приклад 3.1.2. Дослідити ряд на збіжність .
Розв’язання.
Збіжність
цього ряду
можна довести за узагальненою ознакою
порівняння.
Розглянемо
узагальнений гармонійний ряд, що
збігається
.
Оскільки
і
,
і
,
тоді ряд збігається, оскільки збігається
еталонний ряд порівняння. ●
Ознака
д′Аламбера. Якщо
– загальний член ряду і
,
тоді при
ряд збігається, при
ряд розбігається. При
ряд може бути як збіжним, так і розбіжним
(для аналізу треба використовувати іншу
ознаку).
Ознака
Коши. Якщо
ряд
додатний і
,
тоді при
цей ряд збігається, а при
розбігається. При
про збіжність ряду нічого сказати не
можна (для аналізу треба використовувати
іншу ознаку).
○ Приклад 3.1.3. Дослідити ряд на збіжність :
а)
;
б)
;
в)
.
Розв’язання.
а) Оскільки
і
,
тоді за ознакою д′Аламбера
ряд розбігається.
б)
Оскільки
і
,то
за ознакою д′Аламбера
ряд збігається.
в)
Оскільки
,
тоді за ознакою Коши
ряд збігається. ●
