Рекомендована література

1. Веснин В.Р. Основы менеджмента: Учебник. – М.: Институт международного права и экономики. – Из-во "Триада, ЛТД", 1996. – 384 с.

2. Информационные системы в управлении производством: Пер. с англ., составитель Васильев В.И. – М.: Прогресс, 1993. – 352с.

3. Завадський Й.С. Менеджмент – Т.1. – К.: УФІМБ, 1997. – 543с.

4. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1992. – 702 с.

5. Осовська Г.В. Основи менеджменту: Навч. посібник. для студентів вищих навчальних закладів. — К.: “Кондор”, 2003 — 556 с.

6. Саймонг и др. Менеджмент в организациях. – М.: Экономика, 1995.- 335с.

7. США: Организационные формы и методы управления промышленными корпорациями. – М.: Наука, 1972.

8. Фатхутдинов Р.А. Система менеджмента.– М.: АО “Бизнес-школа “Ител-синтез”, 1996. – 336с.

9.Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник. – К.: Вища школа, 1995. – 351 с.

10.Якокка Ли. Карьера менеджера: Nonfіctіon (Деловой бестселлер) / Пер. с англ. Р.И. Столпер. - Мн.: "Парадокс", 1996. - 432 с.

Тема 14. Керівництво та лідерство

14.1. Керівництво і управління

14.2. Влада і відповідальність

14.3. Форми влади і впливу

14.4. Суть лідерства

14.5. Теорії лідерства

14.6. Типологія стилів керівництва

14.7. Ситуаційні підходи до ефективного керівництва

14.1. Керівництво і управління

Одна з найважливіших проблем сучасного бізнесу — питання керівництва. Керівництво – це процес впливу на підлеглих, який є способом заставити їх працювати на досягнення єдиної мети. Керівництво (в бізнесі)- це здатність заставити весь колектив прагнути до виконання завдань, які стоять перед організацією.

Керівництво розглядають:

– як процес, який в свою чергу, може бути розбитий на окремі дії і кроки керівника;

– безпосередній вплив на учнів, підлеглих, друзів тощо;.

– обов’язкова наявність послідовників і спільної мети, на досягнення якої будуть направлені сумісні зусилля.

Лідерство (керівництво) – це здатність індивіда для досягнення деяких цілей впливати на інших людей.

Лідерство – двосторонній процес, що протікає між людьми.

І менеджмент, і лідерство однаково важливі для організацій. Так як право керувати випливає з організаційної структури, воно сприяє стабільності, порядку й вирішенню проблем всередині організації. З іншої сторони, право лідерства витікає з таких особистих якостей індивідів,як зацікавленість, цілі та цінності й сприяє розвитку бачення перспектив, креативності й змін в організації. На рис. 14.1 перераховані різні якості, які властиві керівникам і менеджерам, хоча необхідно пам'ятати, що деякі індивіди володіють і тими й іншими[4, с.267].

Л ідер Менеджер

Рис. 14.1. Основні якості лідера та менеджера

Одна з головних відмінностей між керівником й менеджером відноситься до джерел їхньої влади, а відповідно рівня підпорядкування співробітників. Влада – це потенційна здатність індивіда впливати на поведінку інших людей. Влада – це основний наявний у розпорядженні керівника ресурс, який дозволяє змінювати поведінку співробітників

Є різниця між управлінням і лідерством. Управління визначають як розумовий і фізичний процес, який приводить до того, що підлеглі виконують офіційні доручення і вирішують певні завдання. Лідерство ж, навпаки, – є процесом, при допомозі якого одна і та ж особа впливає на членів групи.

Для забезпечення ефективного керівництва треба враховувати такі шість елементів:

• ініціативність;

• інформованість;

• захист своєї думки;

• прийняття рішень;

• розв`язання конфліктних ситуацій;

• критичний аналіз.

Жодний з розглянутих елементів не може компенсувати відсутність або надлишок будь-якого іншого.

В основі керівництва лежать такі категорії менеджменту, як лідерство, вплив і влада.

Лідерство – це здатність впливати на окремі особи та групи працівників з метою зосередження їх зусиль на досягненні цілей організації.

Вплив – це будь-яка поведінка одного індивідума, яка вносить зміни у поведінку, стосунки, відчуття іншого індивідума.

Влада – це можливість впливати на поведінку інших людей.

Необхідність влади в управлінні.

Як доповнення до формальних повноважень керівнику необхідна влада, оскільки він залежить від людей як в межах свого ланцюга команд, так і поза ним.

Багатьом людям здається, що, маючи владу, можна нав`язувати свою волю незалежно від почуттів, бажань і здібностей іншої особи. Однак, слід визнати, що вплив і влада однаково залежать від особистості, на яку впливають, а також від ситуації і здібності керівника.

Влада підлеглих.

Звичайно, керівник має владу над підлеглими тому, що останні залежать від нього в таких питаннях, як підвищення заробітної плати, робочі завдання, просування по службі, розширення повноважень, задоволення соціальних потреб та інші.

Однак в деяких ситуаціях підлеглі мають владу над керівником, оскільки він залежить від них в таких питаннях, як одержання інформації, необхідної для прийняття рішення, неформальні контакти з людьми інших підприємств, вплив на своїх колег і здатність підлеглих виконувати завдання.

Тому ефективний керівник старається підтримувати розумний баланс влади, достатньої для забезпечення досягнення цілей, але не викликаючи у підлеглих почуття обездоленості.

Крім підлеглих, над керівником можуть мати владу його колеги.

Все перелічене вище має місце при будь-якому процесі керівництва. Але варіантність, акценти, співвідношення в процесі управління будуть різними в кожного керівника, що і становить стиль керівництва.