5.3. Еволюція систем підготовки кадрів

Постійне поповнення й відновлення знань є необхідною умовою високої кваліфікації й компетентності кадрів і має першорядне значення для прискорення соціального й економічного розвитку країни. Система підготовки кадрів повинна враховувати ті умови, у яких прийде жити й трудитися майбутньому фахівцеві. Зміни, які входять у наше життя, повинні служити сигналом і для відповідної адаптації системи навчання й тренінгу людей.

Можна виділити три основних напрямки трансформації освітньої сфери при підготовці фахівців в XXI столітті:

• підготовка для життя у світі, що змінюється;

• підготовка для життя в інформаційній економіці;

• підготовка для життя в глобальному світі.

Перший напрямок зв'язаний із всі прискорюваними темпами економічних трансформацій. За минуле сторіччя періоди корінних змін базових технологій і випускає продукции, що, скоротилися з декількох десятиліть до 1-2 років. Це обумовлює зміни основної базової парадигми утворення, а саме: необхідно перейти від навчання знанням і навичкам до навчання здатності навчатися..Збільшення технологічних можливостей виробничих систем формувати різноманіття виробів зі стандартного набору вихідних матеріалів відкриває принципово нові можливості підвищення індивідуальних здатностей окремих виробничих систем і виконавців. Це диктує нові завдання системи утворення, пов'язані з переходом від навчання традиційним знанням і навичкам до розвитку індивідуального потенціалу працюючих.

Інформатизація економіки також висуває нові вимоги до системи підготовки кадрів, основні з них зводяться до наступного: перехід від навичок використання матеріальних засобів виробництва до навичок використання інформаційних засобів виробництва; навчання навичкам споживання інформаційних товарів; навчання основам інформаційної екології.

І, нарешті, глобалізація економіки обумовлює необхідність освоєння працюючих навичок використання міжнародних комунікаційних засобів, знання міжнародних стандартів і правил, іноземних мов й уміння використати переваги міжнародного віртуального простору.

З урахуванням зазначених напрямків риси нової освітньої парадигми можна виразити десятьма основними пунктами

Навчити бачити (розрізняти) передумови стійкості й змінюваності. Основне завдання - навчити бачити розходження між процесами підтримки й трансформації гомеостазу різного роду систем, у тому числі природних і соціально-економічних. Ці два процеси мають єдину інформаційно-енергетичну підоснову, але різні механізми керування. У першому випадку - механізми негативної, у другому випадку - позитивного зворотного зв'язку. Своєчасне перемикання цільових настанов, ресурсної основи й мотиваційного інструментарію з першої на другу групу механізмів є необхідною умовою успіху в економіці, що змінюється.

2. Перейти від навчання знанням і навичкам до навчання здатності навчатися й переучуватися. Швидка зміна технологічної основи й умов життя дуже швидко приводить до старіння отриманих знань і навичок. Вихід може бути знайдений тільки, якщо носії цих знань і навичок придбають здатність до самонавчання.

3. Навчати нелінійному способу мислення. Практично постійна трансформація гомеостазу в інформаційному суспільстві

4. Навчати через позитивну мотивацію. Якщо основа негативних зворотних зв'язків, спрямованих на підтримку існуючого гомеостазу, - негативна мотивація (обмеження, заборони, покарання), то основа позитивних зворотних зв'язків, що забезпечують трансформацію рівня гомеостазу, - позитивна мотивація (заохочення, стимулювання змін). Нові завдання в суспільстві (економіці) вимагають нового стилю в навчанні, заснованого на позитивній мотивації. Саме вона спонукає до розвитку самостійного мислення й становленню навичок самонавчання.

4. Навчати навичкам позитивної мотивації. Перехід від домінанти навичок підтримки стабільності до домінанти керування трансформаціями вимагає вироблення в майбутніх фахівців уміння самим застосовувати позитивну мотивацію.

6.Перехід від навчання стандартним знанням і навичкам до , розвитку індивідуального потенціалу.

7. Навчати навичкам життя в глобальному середовищі. Глобалізація суспільства неминуче затребує навички переходу від життя в локальній (регіональної, національної) середовищу до життя й співробітництва в глобальному просторі.

8. Перехід від навичок використання матеріальних засобів виробництва до навичок використання інформаційних засобів виробництва. Інформаційні засоби виробництва володіють рядом властивостей, які не властиві матеріальним засобам виробництва. Це вимагає особливих знань і навичок.

9. Навчати навичкам споживання інформаційних товарів. Перехід на споживання інформаційних товарів (виробів і послуг) означає перехід до нового стилю життя, якому теж потрібно навчати.

Питання до глави

1. Охарактеризуйте напрямку гуманітарної трансформації виробництва при інформатизації економіки.

2. У чому проявляється віртуалізація економічного простору?

3.Основні напрями трансформації освітньої сфери?

4.Що висуває інформатизація економіки?

5.Назвіть основні форми та суть віртуальних підприємств?

Розділ 6.Економічний зміст інформаційних компонентів виробничої системи