- •1.Сутність категорії «інформації»
- •2.Рівні інформаційної реальності.
- •3.Функції інформаційної реальності.
- •1.1. Сутність категорії «інформація»
- •1.2. Рівні інформаційної реальності
- •1.3. Функції інформаційної реальності
- •Питання до розділу
- •2.4.Індустріальна формація.
- •2.3. Постнеолітична формація
- •3.4.Соціально-екологічні проблеми інформаційного суспільства.
- •3.2. Інформація як базовий фактор суспільного виробництва
- •3.4. Соціальні протиріччя інформаційного суспільства
- •Частина iiінформація в суспільному виробництві Розділ 4. Зміст й особливості інформаційної економіки
- •4.4.Мініатюризація виробництва й розвиток нанотехнологий.
- •4.2. Поняття про інформаційну економіку
- •4.3. Техноекономічна парадигма інформаційної економіки
- •5.2. Віртуалізація економічного простору
- •5.3. Еволюція систем підготовки кадрів
- •6.1.Інформація як засіб виробництва.
- •6.2. Нематеріальні активи
- •6.3. Інформація як капітал
- •6.4. Інформація як товар
- •6.5. Економічна оцінка інформаційної продукції
- •7.1.Класифікація інформаційних товарів.
- •7.2.Напрямки виробництва інформаційних товарів.
- •7.3.Захист інформаційних засобів й інформаційні засоби захисту.
- •7.1. Класифікація інформаційних товарів
- •7.2. Напрямки виробництва інформаційних товарів
- •Глава 8.Інформаційні системи, комп'ютерні технології обробки економічної інформації в системі керування підприємством
- •8.1.Підприємство як система.
- •8.2.Організаційна структура підприємства.
- •8.3.Особливості керування підприємствами в сучасних умовах. Роль автоматизації в удосконалюванні керування.
- •8.4.Інформаційні технології: основні поняття.
- •8.1. Підприємство як система
- •8.2. Організаційна структура підприємства
- •8.3. Особливості керування підприємствами в сучасних умовах. Роль автоматизації в удосконалюванні керування
- •8.4. Інформаційні технології: основні поняття
- •Організаційна структура підприємства.
- •9.2. Структура, форма подачі й відображення інформації
- •9.3. Інформаційні фільтри та різновиди
- •10.3.Інформаційна база.
- •10.1. Загальні відомості про комп'ютерні інформаційні системи
- •10.3. Інформаційна база
- •11.1.Структура інформаційного забезпечення підприємства.
- •11.2.Організація раціонального документообігу.
- •11.3.Способи обробки інформації в інформаційних системах підприємств.
- •11.2. Організація раціонального документообігу
- •11.3. Способи обробки інформації в інформаційних системах підприємств
- •12.5.Засоби забезпечення зв'язку між комп'ютерами.
- •12.2. Засоби введення інформації
- •12.3. Засобу відображення інформації
- •12.4. Засоби зберігання інформації
- •12.5. Засоби забезпечення зв'язку між комп'ютерами
- •12.6. Зовнішні пристрої
- •13.2. Прикладне програмне забезпечення
- •13.3. Програмне забезпечення для розробки інтелектуальних іс
- •14.2.Типи діалогу з іс.
- •14.3.Екранні форми і їхнє заповнення.
- •14.4.Мови керування інформацією в іс.
- •15.1.Поняття комп'ютерних мереж.
- •15.2.Мережне програмне забезпечення.
- •15.3.Методи обробки даних в інформаційних мережах.
- •15.1. Поняття комп'ютерних мереж
- •15.2. Мережне програмне забезпечення
- •15.3. Методи обробки даних в інформаційних мережах
- •6.Методи обробки даних в інформаційних мережах.
- •16.2.Експертні системи.
- •16.3.Побудова експертної системи, що реалізує прямий ланцюжок міркувань.
- •16.4.Побудова експертної системи, що реалізує зворотний ланцюжок міркувань.
- •16.1. Основні поняття
- •16.2. Експертні системи
- •16.3. Побудова експертної системи, що реалізує прямий ланцюжок міркувань
- •16.4. Побудова експертної системи, що реалізує зворотний ланцюжок міркувань
- •17.2. Комерційне використання Internet
- •17.3. Використання Internet у формуванні нових трудових відносин
- •Розділ 18. Забезпечення безпеки електронного бізнесу
- •18.1.Шифрування інформації в інформаційних системах.
- •18.2.Електронний підпис.
- •18.3.Платіжні системи Internet.
- •18.1. Шифрування інформації в електронних системах
- •18.2. Електронний підпис
- •18.3. Платіжні системи Internet
- •19.2 Опис предметної області й виявлення проблеми
- •19.3. Постановка завдання
- •19.4. Розробка вхідних і вихідних форм
- •19.5 Вибір технічного й програмного забезпечення
- •Висновок
Розділ 18. Забезпечення безпеки електронного бізнесу
18.1.Шифрування інформації в інформаційних системах.
18.2.Електронний підпис.
18.3.Платіжні системи Internet.
18.1. Шифрування інформації в електронних системах
Останнім часом відбувається значне підвищення інтересу малого й великого бізнесу до послуг Internet. Компанії звертаються до Internet для налагодження електронного зв'язку, обміну інформацією, здійснення керівництва продажами, електронної торгівлі.
Шифрування - це спосіб зміни повідомлення або документа, що забезпечує перекручування його вмісту. Кодування ~ це перетворення звичайного, зрозумілого тексту в код. При цьому мається на увазі, що існує взаємно однозначна відповідність між символами тексту (даних, чисел, слів) і символами коду -у цьому принципову відмінність кодування від шифрування. Ряд джерел кодування й шифрування вважають тим самим, при цьому не з огляду на, що для відновлення депонованого повідомлення досить знати правило підстановки (заміни). Для відновлення ж зашифрованого повідомлення, крім знання правил шифрування, потрібне знання ключа до шифру.
Ідея шифрування складається в запобіганні перегляду щирого змісту повідомлення сторонніми, у кого немає засобів його дешифрувати.Із середніх століть і до наших днів потреба в шифруванні документів стимулювало розвиток криптографії.
Більшість методів забезпечення безпеки переданої інформації діє на основі криптографії. Існують два види криптографії - із застосуванням симетричних ключів і із застосуванням відкритих ключів. Ключ - це те, чим користуються для розшифровки повідомлень. При застосуванні симетричного ключа - відправник й одержувач мають однаковий ключ, при відкритому ключі використаються відкритий ключ для відправлення повідомлення й особистий - для расшифрования.
Криптографія включає наступні поняття:
алгоритм - застосовується для шифрування повідомлень у код, що складно розібрати, не знаючи принципу шифрування;
секретний ключ - базовий код, використовуваний для шифрування й розшифровки повідомлень; його повинні мати відправник й одержувачі симетричних алгоритмів;
відкритий ключ — ключ, характерний для конкретного
користувача й необхідний для того, щоб послати цьому користувачеві зашифроване повідомлення;
-особистий ключ - ключ, відомий тільки конкретній людині; він застосовується для шифрування й дешифрування повідомлень, зашифрованих з використанням відкритого ключа. ключів побудовані таким чином, що якщо відправник
18.2. Електронний підпис
У самому найпростішому виді електронний цифровий підпис - це деякі відомості, зашифровані особистим ключем. Кожний, хто володіє відкритим ключем, зможе ці відомості прочитати й переконатися, хто є автором повідомлення. Таким чином, у найпростішому розумінні - електронний підпис - це засіб ідентифікації об'єкта. У бізнесі найбільш важливим ідентифікатором особистості є підпис керівника підприємства. В електронній комерції застосовується електронний еквівалент традиційного підпису. Вона розглядається при підтвердженні виконання фінансових й інших зобов'язань. З її допомогою можна довести не тільки те, що транзакція була ініційована суб'єктом господарської діяльності, але й те, що інформація не була перекручена під час передачі.
Як й у шифруванні, технологія електронного підпису використає або секретний ключ (у цьому випадку обоє учасника угоди застосовують той самий ключ), або відкритий ключ (при цьому використається пара ключів - особистий і відкритий). образом стислий варіант вихідного тексту - таку ж функцію, як відбиток пальця для ідентифікації людини.
Дайджест повідомлення - це унікальна послідовність символів, однозначно відповідному змісту повідомлення. Звичайно дайджест має фіксований розмір до 168 битов, що не залежить від довжини самого повідомлення. Дайджест звичайно розміщається в складі цифрового підпису спільно з відомостями про автора й шифрується разом з ними.
У комерційних організаціях все-таки більшою популярністю користується технологія RSA, тому що вона забезпечує як генерацію підпису, так і шифрування самого повідомлення. Цифровий підпис дозволяє перевірити дійсність особистості відправника: вона заснована на використанні особистого ключа автора повідомлення й забезпечує високий рівень схоронності інформації.
