6.1.Інформація як засіб виробництва.

6.2.Нематеріальні активи.

6.3.Інформація як капітал.

6.4.Інформація як товар.

6.5.Економічна оцінка інформаційної продукції.

6.1. Інформація як засіб виробництва

Як ми переконалися в попередніх главах, інформація грає надзвичайно важливу роль у суспільному виробництві, виконуючи функції засобів виробництва й предметів споживання.

Значення того або іншого компонента в кожному з елементів основних фондів визначається двома ключовими критеріями: по-перше, роллю у виконанні виробничих функцій (а виходить, і в знову створюваній вартості); по-друге, часток вартості в загальній ціні даного елемента основних фондів. І по першому, і за другим критерієм значення інформації в сучасних технологічних системах колосально, а в ряді випадків -подавляюще. Такими прикладами є автоматизовані й напівавтоматизовані лінії, верстати із програмним керуванням, автоматизована побутова техніка, поліграфічні й транспортні засоби й багато чого іншого.

У всіх цих засобах інформація відіграє провідну роль при обробці предметів праці (зміна форми й властивостей), визначаючи точність виробничих операцій у просторі й часі. Частка вартості інформаційних систем у подібних засобах становить більше половини (а іноді й близько 90%) їхньої ціни.

Предмет праці. Інформація стає провідної предме тім праці. Властиво, вона була таким завжди. Адже й форма, і властивості предметів праці є насамперед інформаційними характеристиками. Це не приходило людям у голову доти, поки розміри оцінювалися в міліметрах і сантиметрах, що веде формою були прямокутник і циліндр, а виробленим виробам була уготована одна-єдина функція використання.

Інформаційне забезпечення виробництва. Ще однією сферою застосування інформаційних систем є інформаційне забезпечення виробничих процесів. Воно зачіпає три види діяльності:

• конструкторське забезпечення;

• технологічне забезпечення;

• управлінське забезпечення.

У сучасному виробництві дані види діяльності можуть бути схематично позначені в такий спосіб.

Конструкторське забезпечення включає стадію науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (генерування наукового принципу, на якому можливе функціонування нового виробу, підготовка конструкторської документації, виготовлення й випробування досвідченого зразка й вибір ключових матеріалів, дизайну й т.д.).

Технологічне забезпечення покликане підготувати виробниче виготовлення нового виробу. Вибираються порядок обробки, види технологічних операцій, устаткування, інструмент, пристосування, ін.

Управлінське забезпечення повинне об'єднати окремих виконавців і засобу виробництва в єдину систему, що дозволяє досягти поставленої мети з максимальною ефективністю. У широкому змісті цей вид діяльності включає організаційну підготовку (забезпечення оптимальних схем постачання), підготовку кадрів, дослідження ринку й збут, планування, контроль й аналіз, оперативне керування, керівництво кадрами й багато чого іншого.

Зазначені три види інформаційної діяльності докладно описані у відповідній навчальній літературі, і ми не станемо детально на них зупинятися. Відзначимо лише особливості їхньої реалізації в сучасних умовах.

Хоча зазначені види діяльності завжди являли собою інформаційні продукти, лише в наші дні вони стали перетворюватися в кондиційні товари, які можуть бути продані навіть у відриві від реалізуючих їхніх людей.

Особливістю сучасного життя стала інтеграція всіх трьох зазначених видів діяльності в єдиному продукті - «технології». Сьогодні всі частіше продають не встаткування й навіть не патенти, а інтегральний продукт «ноу-хау», що передбачає весь виробничий цикл: що робити, як робити і як керувати - від вихідного встаткування й сировини до методу реалізації на ринку готової продукції.

У всіх перерахованих засобах і предметах праці інформаційний компонент виконує свої функції разом з матеріальної складової. Але існують засобу виробництва, де інформація панує безроздільно, становлячи практично стовідсотковий їхній зміст, - це нематеріальні активи.