9.3. Інформаційні фільтри та різновиди

Правильне сприйняття інформації кінцевим споживачем може бути ускладнене через наявність різних перешкод, називаних інформаційним шумом. Розрізняють три різновиди шуму й відповідно три інформаційних фільтри, що блокують цей шум.

1. Синтаксичний фільтр. У послідовності знаків, збережених на носії або переданих, можуть бути виявлені ділянки, щодо яких відсутня угода про додання їм змісту. Ці ділянки становлять синтаксичний шум, і вони розпізнаються синтаксичним фільтром. Фільтр містить набір вирішальних правил, що дозволяють дозволяти правильні (осмислені) і неправильні (безглузді) послідовності знаків.

2.Семантичний фільтр. Перший аспект семантичного шуму пов'язаний з відсутністю новизни в одержуваному повідомленні.Інакше кажучи, повідомлення не розширює знань споживача.

3.Прагматичний фільтр встановлює ступінь цінності інформації для споживача.

Питання до глави

1.Поняття економічної інформації, форми її подання.

2.Структурні одиниці інформації.

3.За допомогою чого здійснюється запис інформації?

4. Найважливіші ознаки економічної інформації.

5.Поняття інформаційного фільтру. Його різновиду.

Розділ 10.Комп'ютерні інформаційні системи: класифікація й структура

10.1.Загальні відомості про комп'ютерні інформаційні системи.

10.2.Структура комп'ютерних інформаційних систем.

10.3.Інформаційна база.

10.1. Загальні відомості про комп'ютерні інформаційні системи

Під комп'ютерною інформаційною системою розуміють апаратно-програмний комплекс, призначений для нагромадження, зберігання, передачі, оперативного пошуку, переробки й аналізу інформації з видачею результатів у доступній для людини формі або у вигляді керуючих впливів виконавчим машинам і механізмам.

Комп'ютерні інформаційні системи (ІС) підприємств покликані підвищити оперативність й якість обробки інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень як в окремих структурних підрозділах, так й у масштабах усього підприємства в цілому.

У комп'ютерних ІС весь процес обробки інформації орієнтований на технічну базу (ЕОМ, засобу збору, нагромадження й передачі інформації) і ефективний обчислювальний апарат, що реалізує сучасні методи обробки інформації. Збір, передача й обробка інформації, а також частково вироблення рішень і видача керуючих впливів виконуються за допомогою комп'ютерних засобів. При цьому людина не виключається зі сфери керування. Комп'ютерні ИС - це людино-машинні системи, що дозволяють раціонально з'єднувати можливості людини й технічних засобів. Вони звільняють працівників від виконання рутинних робіт і забезпечують йому можливості зосередити сили на рішенні принципових проблем. У результаті людин повніше розкриває свої творчі можливості.

Створення й використання комп'ютерних ИС базується на використанні ряду найважливіших принципів, сформульованих В. М. Глушковим. До них ставляться наступні принципи:

• нових завдань - полягає в тому, щоб не просто перекладати на ЕОМ традиційно сформовані методи й прийоми, а перебудовувати ці методи відповідно до нових можливостей, які дають ЕОМ;

• системного підходу - передбачає розробку ИС комплексно, щоб вирішувалися всі питання технічного, організаційного, економічного й соціального характеру;

• першого керівника - відповідно до цього принципу розробка й впровадження ИС повинні вестися під безпосереднім керівництвом першого керівника підприємства;

• максимальной розумної типізації проектних рішень -відповідно до даного принципу необхідно прагнути до того, щоб пропоновані рішення підходили б можливо більше широкому колу об'єктів;

• безперервного розвитку системи - передбачає таку побудову ИС, що дозволяє в умовах, що змінилися, вносити в систему різні доповнення й зміни на вимогу користувачів;

• мінімізації вводу-висновку інформації - вимагає уведення в систему мінімальних обсягів інформації, що значно знижує навантаження на вступні пристрої, і висновку інформації, необхідної й достатньої для ухвалення рішення на відповідному рівні керування.

На підприємствах комп'ютерні інформаційні системи використаються в наступних підрозділах:

• у конструкторському відділі: для автоматизованої розробки конструкцій деталей, вузлів або виробів і видачі комплекту відповідної документації;

• у технологічному відділі: для розробки технологічних процесів виготовлення виробів, для розробки технологічного оснащення;

• у відділі головного енергетика: для контролю виробництва й витрати енергії, для розрахунків оптимальних режимів енергоспоживання;

• у відділі головного механіка: для контролю за станом устаткування, контролю за виконанням планових ремонтів устаткування;

• у відділі кадрів: для автоматизації розрахунків потреб у кадрах, прогнозування руху й підготовки кадрів, обліку й аналізу складу кадрів;

• у бухгалтерії: для автоматизації оперативного ведення бухгалтерського обліку у всій повноті необхідних аналітичних і синтетичних показників, для формування бухгалтерської звітної документації;

• у відділі маркетингу: для оперативного аналізу відомостей, зібраних у результаті маркетингових досліджень, для моделювання ринкових ситуацій і прогнозування збуту, контролю руху товарів, для контролю за виконанням договорів зі споживачами, для зберігання й систематизації інформації про ринки збуту, споживачах, конкурентах і т.п.;

• у виробничо-диспетчерському відділі: для автоматизації складання оперативних планів виробництва, для оперативного контролю за ходом виробничого процесу;

• у планово-економічному відділі: для автоматизації розрахунків при складанні перспективних і річних планів підприємства, техніко-економічного аналізу господарської діяльності підприємства;

• у відділі матеріально-технічного постачання: для розрахунку потреб у сировині, матеріалах і комплектуючих, для оперативного обліку надходження й витрати засобів;

• у фінансовому відділі: для складання кошторису витрат на виробництво й штатні розклади, для розрахунку прибутку й рентабельності виробництва, контролю за надходженням і витратою фінансових засобів, що тече обліку за витратою засобів по статтях і підрозділам;

• у канцелярії: для оформлення документації, для контролю за виконанням наказів і розпоряджень, для обліку й контролю за рухом документації;

• у виробничих цехах: для керування роботою встаткування й т.п.

У загальному випадку для побудови інформаційних систем використаються наступні технічні засоби:

• радіо;

• телеграфія;

• магнітофонні записи;

• телебачення;

• обчислювальна техніка.

Однак надалі ми будемо розглядати системи, що використають обчислювальну (комп'ютерну) техніку.

Комп'ютерні ИС підприємств можуть бути класифіковані за різними ознаками. За функціями?

• системи автоматизованого оформлення текстової й графічної документації;

• системи автоматизованого проектування (САПР);

• системи керування базами даних (СУБД);

• системи керування технологічними процесами (АСУТП);

• системи автоматизованого керування підприємствами (АСП);

• системи обробки економічної інформації;

- системи виконання складних математичних розрахунків. По масштабах використання:

За рівнем автоматизації виконуваних робіт:

• механізовані (автоматизовані в основному найпростіші, рутинні операції);

• автоматизовані (автоматизовані в основному формальні види робіт, неформальні покладені на людину);

• автоматичні (всі роботи виконуються практично без участі людини).

По способі рішення поставлених завдань:

• ІС - системи, що діють відповідно до закладеного в них процедурами рішення конкретних завдань;

• інтелектуальні ИС, що вирішують завдання раніше доступні лише людині (процедура рішення в явному виді не задана).

По можливостях використання:

• комерційні;

• некомерційні.

По способі використання обчислювальних ресурсів:

• локальні;

• мережні.

У загальному випадку будь-яка комп'ютерна інформаційна система складається з наступних підсистем

1. Інформаційне забезпечення - сукупність реалізованих рішень по обсягах, розміщенню й формам організації інформації, що циркулює в системі. Включає нормативно-довідкову інформацію, необхідні класифікатори техніко-економічної інформації й уніфіковані документи.

2. Технічне забезпечення, що включає в себе комплекс технічних засобів, застосовуваних для функціонування ИС. До них відносять засобу одержання, уведення, підготовки, перетворення, обробки, зберігання, реєстрації, висновку, відображення, передачі інформації.

3. Математичне забезпечення - сукупність математичних методів, моделей й алгоритмів обробки інформації.

4. Програмне забезпечення - сукупність програм системи обробки даних і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм. Виділяють загальне й спеціальне програмне забезпечення. Загальне програмне забезпечення - операційні системи, інструментальні пакети програм, сервісні програми й т.п., програмні засоби, необхідні для організації обчислювального процесу (системні програми). Спеціальне програмне забезпечення - сукупність програм, розроблювальних при створенні конкретної ИС для реалізації її функцій (прикладні програми).

1. Організаційне забезпечення - сукупність документів, що регламентують діяльність користувачів ИС в умовах її функціонування.

5. Правове забезпечення містить у собі сукупність правових норм, що втримуються в директивних документах і нормативних актах, що стосуються ИС. Нормативні акти, що входять у правове забезпечення, регламентують статус ИС; організацію її діяльності й окремих ланок; порядок створення й використання інформації в ИС; процедури її реєстрації, збору, зберігання, обробки й передачі; організацію процесу керування; порядок створення й використання математичного й програмного забезпечення; права, обов'язки й відповідальність користувачів; правове регулювання питань створення ИС.

7. Лінгвістичне забезпечення - сукупність язикових засобів для формалізації природної мови, побудови й сполучення інформаційних одиниць при спілкуванні користувачів ИС із засобами обчислювальної техніки при функціонуванні системи.

У процесі функціонування ІС перераховані підсистеми виконують наступні завдання:

1. Збір первинних даних. Їхнім джерелом на підприємстві є безпосередньо матеріальні процеси виробництва.

2. Оформлення, що включає в себе відбір даних і заповнення їхнього носія.

3. Підготовка й контроль даних. Реалізація завдання здійснюється за допомогою логічного, арифметичного й формального контролю даних.

4. Передача, тобто переміщення даних з одного місця в інше. Такі операції найпоширеніші й властиві різні ланки технологічного процесу обробки даних.

5. Зберігання й пошук. Збір первинних даних, об'єднання їх для наступної обробки, що здійснюється з різною періодичністю, пов'язані з необхідністю їхнього зберігання протягом деякого часу. Завдяки цьому забезпечується їхнє кількаразове використання для різних завдань.

6. Обробка. Її основу становлять наступні операції по перетворенню даних в інформацію, необхідну для ухвалення рішення: арифметичні й логічні операції, сортування, упорядкування, відомість, розчленовування, об'єднання й подання у формі, необхідної для вироблення керуючих впливів.

Структура інформаційної системи укрупненно представлена на мал. 10.2.

Розглянемо її компоненти.

База даних - сукупність відомостей, використовуваних при виконанні завдань користувачів.

База програм призначена для збору, зберігання й наступної вибірки програм, необхідних для виконання завдань, пов'язаних з обробкою інформації. Тут зберігаються два види програм - системні й прикладні.

База программ

Система управления

Пользователь ■информационной системы

База данных

Система керування призначена для керування роботою баз даних і програм і забезпечення взаємодії з користувачем.

Сукупність бази даних і бази програм називають ядром комп'ютерної інформаційної системи, його інформаційною базою.