6.2. Нематеріальні активи

Під нематеріальним активом розуміється засіб виробництва, що не має матеріальної форми, може бути ідентифіковано й використається підприємством для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або передачі в оренду іншим особам.

Для обліку нематеріальних активів передбачені такі субрахунку:

• Право користування природними ресурсами.

• Право користування майном.

• Право на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торговельні марки, фірмові назви, ін.).

• Права на об'єкти промислової власності.

• Авторські й сполучені з ними права.

• Гудвіл.

• Інші нематеріальні активи.

Ключовими компонентами формування й використання нематеріальних активів є: винахід, ноу-хау, патент, товарний знак, ліцензія, корисна модель, промисловий зразок (Економша, 2000).

Винахід - рішення технологічного або техніко-економічного завдання, виконання якого пов'язане із застосуванням інноваційних підходів. Технічне рішення повинне відрізнятися оригінальністю підходів і ґрунтуватися на використанні «ноу-хау».

Ноу-хау - технічні знання й практичний досвід технічного, комерційного, управлінського, фінансового й іншого характеру, які являють комерційну цінність, застосовні у виробництві й професійній практиці й не забезпечені патентним захистом.

Корисна модель - результат творчої діяльності людини, об'єктом якого може бути конструктивне рішення пристрою або його складових частин (просторова композиція, взаємне розміщення елементів пристрою, його форма).

Промисловий зразок - результат творчої діяльності людини в області художнього конструювання. Об'єктом її можуть бути форма, малюнок, кольори або їхні сполучення, що визначає зовнішній вигляд промислового виробу, призначеного для задоволення эстетических й ергономічних потреб. Промисловий зразок може бути об'ємним (модель), плоским (малюнок) або комбінованим.

Патент, - документ, видаваний державою приватній особі (фірмі) і обеспечивающий визнання за ним прав на виняткове використання винаходу протягом установленого строку. Патенти бувають деклараційні й звичайні. Деклараційний патент на винахід видається за умови місцевої новизни винаходу на період до 6 років. Звичайний патент видається за умови світової новизни винаходу на строк до 20 років.

Товарный знак - позначення, що поміщає на товарі (на його впакуванні) промисловими й торговельними підприємствами для індивідуалізації товару і його виробника.

Ліцензія - дозвіл на використання іншою особою або організацією винаходу, технології, технічних завдань і виробничого досвіду, секретів виробництва, торговельної марки, комерційної й іншої інформації протягом певного строку за обумовлене угодою винагорода; спеціальний дозвіл, видавана компетентними державними органами на здійснення окремих видів діяльності.

6.3. Інформація як капітал

Інформаційні засоби виробництва виконують функцію капіталу. В «Економічній енциклопедії» дається наступне визначення цього поняття: «Капітал - це: а) те, що здатно приносити доход; б) ресурси, створені людьми для виробництва товарів і послуг; в) вкладений у справу функціонуюче джерело у вигляді засобів виробництва» (Економічна, 1999).

Як ми переконалися вище, інформація відповідає всім трьом можливим ознакам капіталу.

Інформаційний капітал перетворюється в безпосередню й головну продуктивну силу нової соціально-економічної формації.

Деякими вченими використається поняття «інтелектуальний капітал», під яким розуміються інтелектуальні здатності людини в сукупності зі створеними їм матеріальними й нематеріальними засобами, які людина використає в процесі економічного розвитку (Марчук, 2001; Огірків й ін., 2003).Зазначені дослідники виділяють три складові інтелектуальні капітали: людський, структурний і споживчий.

Людський капітал припускає сукупність знань, практичних навичок і творчих здатностей працівників компанії (організації), застосованих для виконання поточних завдань. Складовими людського капіталу є також моральні цінності компанії, культура праці й загальний підхід до справи.

Структурний капітал припускає технічне й програмне забезпечення, засоби зв'язку, організаційну структуру, патенти, торговельні марки й ін. Іншими словами, усе, що дозволяє працівникам компанії реалізувати свій виробничий потенціал.

Споживчий капітал (так його називають зазначені автори) має на увазі напрацьовані працівником або фірмою зв'язку в суспільстві й інші віртуальні засоби (наприклад, репутація, імідж), що сприяють одержанню тих або інших економічних результатів.