III. Факультет

А. Загальний опис факультету

1. Координатор ECTS від факультету: вичерпна контактна інформація, що включає повне ім'я, адресу (номер поштової скриньки, де необхідно), номери телефону і телефаксу, а також електронну адресу як координатора, так і тих, хто його заміняє у разі його відсутності. Необхідно вказати години, коли координатор знаходитиметься на місці і з ним можна буде зв'язатися.

2. Стислий опис структури та організації факультету, включаючи кількість штатних працівників і студентів, а також основні напрямки науково-дослідної роботи.

3. Стислий опис умов для навчання (бібліотека, лабораторія, майстерня чи інші приміщення, їх обладнання і т. п.).

4. Перелік запропонованих програм з присвоєнням ступенів і тривалості навчання за кожною з них.

5. Опис основних методів викладання і навчання, що вико­ристовуються, і способів оцінювання студентів, включаючи, наприклад, письмові та усні екзамени, результати виконання практичних, лабораторних завдань чи галузевої практики, успішне завершення виробничої практики або написання кваліфікаційної роботи. Якщо кожен розділ курсу оцінюватиметься по-різному, з подробицями можна буде познайомитися у розділі «Індивідуальні розділи курсу», що подається нижче (під п. В).

6. Місцева шкала виставлення оцінок: кожен вищий навчальний заклад користується певною системою виставлення оцінок. В Європі існує багато різних систем. Інформація повинна сто­суватися системи, яку використовує заклад, якщо необхідно для одного розділу курсу або для того, щоб сприяти перетворенню оцінок у рейтинг за шкалою оцінок ECTS (для одержання детальнішої інформації див. частину «Шкала оцінок за ECTS»).

Б. Структура ступеня

Ця частина - це доповнення до інформації, що подається вище, і вона повинна містити наступне:

1, Кваліфікація.

Опис і структура офіційних ступеневих програм, запропонованих факультетом (не потрібно розробляти ніякого спеціального розділу ^кУрсу лише для того, щоб досягнути цілей ECTS). Інформація про те, як студенти могли б виконати вимоги, необхідні для одержання Ступеня/ кваліфікації.

205

2. Діаграма структури курсу.

Складаються діаграма чи таблиці, що показують структуру ступеневих програм, із вказівкою на число кредитів ECTS, призначених для кожного розділу курсу.

В. Індивідуальні розділи курсу

У принципі всі розділи курсу мають бути включені до інфор­маційного пакета.

Розділи курсу визначаються факультетом, і їх можна групувати у великі модулі чи навчальні блоки у рамках глобальної структури курсу. У випадках, коли наявність розділів курсу може залежати від мінімальної кількості студентів, яких приймають, цей мінімум повинен бути чітко визначеним.

Хоча самі наукові дослідження вилучені з ECTS, студенти можуть виконувати роботу над науково-дослідними проектами, необхідними для одержання ступеня (наприклад, ступеня магістра). Відповідно до цього проекти такого типу варто детально вказати в інформаційному пакеті разом із виділеними кредитами, процедурою оцінювання та описаними методами.

Опис індивідуальних розділів курсу - найважливіша частина інформаційного пакета. Його підготовка вимагає особливої уваги, і він повинен містити таку інформацію:

1. Ідентифікація.

Назва розділу курсу і його код (якщо є).

2. Опис.

Чіткий опис змісту кожного розділу. Незважаючи на стислість, інформація має бути достатньо детальною, аби потенційні партнери могли зрозуміти теми, що пропонуються.

3. Рівень.

Рівень розділу курсу може визначатися через посилання на:

а) попередні умови: рівень попередніх знань, якими, як передбачається, має володіти студент на початку вивчення розділу курсу, включаючи довідник про книги та інші навчальні матеріали з курсу, з яким студенти могли б заздалегідь консультуватися з користю для себе, попередні курси;

б) цілі та завдання: опис результатів навчання, що передба­ чаються з кожного розділу курсу з огляду на досягнення його цілей і виконання завдань;

в) бібліографію: будь-які книги чи інші навчальні матеріали, необхідні при вивченні певного розділу курсу.

206

4. Обов'язкові чи факультативні розділи курсу. Інформаційний пакет має задекларувати обов'язкове вивчення

певного розділу курсу, оскільки всі студенти мають успішно опану­вати цей розділ, якщо вони прагнуть отримати дану кваліфікацію/ ступінь у цьому закладі або якщо цей розділ належить до розряду факультативних (таких курсів вимагається пройти лише обмежену кількість).

5. Викладацький склад.

Необхідно подавати повну інформацію про викладачів, залучених до викладання кожного розділу курсу.

6. Тривалість.

У загальну кількість часу, що офіційно вимагається для завершення вивчення певного розділу курсу, потрібно включити кількість годин, відведених на нього кожного тижня і триместру, кожного семестру і року повного курсу, за які він офіційно вивчається. Там, де теми з різних розділів вивчаються паралельно, принагідно можна визначити відсоток часу, який витрачається за один день для вивчення однієї теми.

7. Методика викладання та методи навчання.

Надається детальна інформація щодо методик викладання та методів навчання, годин, виділених на один тиждень, і кількості тижнів, відведених на: лекції; консультації (потрібно визначити час для консультацій чи зазначити особливі умови для індивідуального консультування); групові семінари чи практичні семінари; лабо­раторні роботи; дипломний проект чи галузеву практику; інші види практичної діяльності; методики дистанційного викладання (де наявний цей тип навчання); інші методи.

8. Оцінювання.

Характер, тривалість, вибір часу і повторюваності форм оці­нювання, типових для цього розділу курсу, варто уважно перелічити та описати. Необхідно встановити періоди для екзаменаційних сесій, якщо вони не збігаються зі стандартними періодами екзаменаційних сесій цього закладу або відрізняються від них.

Процедури і формальності, пов'язані з екзаменаційними сесіями, потрібно конкретизувати, наприклад, вказати крайній термін для реєстрації.

У деяких закладах для студентів, що приїхали вчитися за програмою обміну студентами, передбачаються особливі пільги, наприклад: їм дозволяють здавати екзамени мовами, що не є

207

офіційними у закордонних закладах, користуватися словниками на екзаменах чи збільшують ліміт часу для завершення написання екзаменаційних робіт і т. д. Необхідно надати перелік відповідних пільг.

Потрібно надати і схожу інформацію щодо процедур та пільг для студентів, які бажають перескласти іспити, включаючи також дату (часто поза рамками семестру /триместру), коли вони зможуть це зробити.

Поширені способи оцінювання роботи студентів: письмовий чи усний екзамен; есе; реферат (мова, якою мають подаватися реферати, повинна узгоджуватися між місцевим і закордонним закладами перед відправкою студентів; кількість кредитів має чітко встановлюватися); кваліфікаційні роботи (мова, якою готуються кваліфікаційні роботи, і спосіб, в який вони будуть оцінюватися, мають узгоджуватися між місцевим і закордонним закладами. Кваліфікаційні роботи необхідно писати згідно з навчальною практикою закордонного закладу і будь-які курси, що можуть бути пов'язані з їхньою підготовкою, потрібно ідентифікувати і пояснити, дотримуючись рекомендацій цього довідника. Необхідно конкретизувати цілі навчання і те, яких результатів очікують, а також чітко встановити кількість кредитів. Студентам потрібно надати повну інформацію про крайній термін завершення написання кваліфікаційних робіт, дипломних проектів, практичних робіт; виробнича практика повинна бути відкритою для студентів, якщо її проходження є невід'ємною частиною одержання кваліфікації у закордонному закладі (кредити, виділені на виробничу практику, мають бути чітко визначеними, і студенти повинні володіти інформацією про те, як будуть оцінюватися результати проходження практики; атестат (посвідчення); постійне оцінювання.

Спосіб оцінювання навчання і відносна важливість, що приписується різним стадіям чи видам оцінювання, повинні визначатися точно. Наприклад, студентам варто знати, чи чекатиме їх менше покарання за погані кінцеві семестрові результати, якщо вони добре справлялися з практичною роботою або написанням есе протягом семестру.

9. Мова.

Необхідно вказати будь-який розділ курсу, що пропонується іншою, ніж рідна, мова.

208

10. Розподілення кредитів ECTS.

Рейтинг кредиту повинен призначатися для всіх розділів курсу на базі 60-ти кредитів на один навчальний рік, навіть тоді, коли останні згруповані у модулі чи більші «блоки» курсу. Рейтинг також повинен даватися солідним проектам (кваліфікаційним роботам, дисертаціям, лабораторним роботам, виробничій практиці і т. д.) у межах розділів.