- •Міністерство освіти і науки україни вища освіта україни і болонський процес Навчальний посібник
- •1.1. Європейський вибір України - невід'ємна складова її подальшого розвитку
- •16 Серпня 23 вересня
- •24 Лютого 1 березня 8-9 червня
- •1.2. Адаптація законодавства України до
- •1.3. Науково-технічне співробітництво України та єс
- •1.4. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку
- •Розділ 2
- •2.1. Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн
- •2.2. Системи вищої освіти окремих країн
- •2.2.1. Вища освіта великобританії
- •2.2.2. Вища освіта іспанії
- •2.2.3. Вища освіта італії
- •2.2.4. Вища освіта німеччини
- •2.2.5. Вища освіта польщі
- •2.2.6. Вища освіта росії
- •2.2.7. Вища освіта франції
- •2.2.8. Вища освіта сша
- •2.2.9. Вища освіта японії
- •2.3. Вища освіта України
- •2.4. Порівняльний аналіз систем вищої освіти у деяких країнах Європи
- •1. Принципи.
- •5. Комюніке конференції міністрів, відповідальних за вищу освіту
- •Розділ 4
- •4.1. Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступенів. Компетентнісний підхід
- •4.2. Технологія проектування інноваційного навчального середовища у системі професійної підготовки фахівців в європейських країнах
- •4.3. Управління якістю підготовки фахівців у вищих навчальних закладах
- •Акредитація
- •4.4. Взаємовизнання дипломів як чинник інтеграції освіти. Європейський зразок додатка до диплома (diploma supplement)
- •5.1. Загальна характеристика ects
- •5.2. Загальні умови користування ects
- •1. Зобов'язання навчального закладу
- •2. Вирішення проблем
- •5.3. Кредити ects
- •1. Загальна характеристика
- •2. Призначення кредитів ects
- •5.4. Присвоєння студентам кредитів ects
- •5.5. Перезарахування кредитів ects
- •5.6. Координатори ects
- •5.7. Інформаційний пакет
- •II. Загальна практична інформація
- •III. Факультет
- •IV. Словник
- •5.8. Опис структури курсу з присвоєння ступенів (degree course)
- •5.9. Опис навчального плану на ступінь
- •5.10. Опис предмета курсу
- •5.11. Опис дисципліни курсу
- •5.12. Анкета-заява студента та угода про навчання
- •5.13. Оцінювання в системі ects
- •5.14. Досвід використання ects у країнах Європи
- •5.15. Деякі додаткові переваги та проблеми ects
- •6.2. Завдання щодо удосконалення вищої освіти України у контексті вимог Болонського процесу
- •6.3. Формування інноваційного освітнього середовища у вищих навчальних закладах у контексті вимог Болонського процесу
- •6.4. Освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) в Україні
- •6.5. Сприяння європейській співпраці в галузі гарантій якості освіти
- •6.6. Підвищення мобільності через подолання перешкод
- •Мета та основні завдання
- •7.3. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
- •7.4. Науково-методичні засади впровадження кмсонп у вищу освіту України
- •1. Основні терміни, поняття та їх визначення
- •5. Форми організації навчання
- •6. Організаційно-методичне забезпечення
- •7. Контроль успішності студента
- •8. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •9. Стипендіальне забезпечення студентів
- •2 Сторінка
- •IV. Словник.
- •III. Факультет (інститут тощо)
- •Зміст педагогічної освіти
- •1. Планування навчального процесу
- •1.4. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
- •2. Організаційно-методичне забезпечення кмсонп
- •2.1. Структура навчальної дисципліни (курсу) та залікового кредиту
- •2.2. Структура навчальної діяльності студента
- •3. Контроль успішності студента та якості навчання
- •4. Програма навчальної дисципліни
- •Повна назва вищого навчального закладу Повна назва інституту або факультету Повна назва кафедри
- •6. Особливості нормування навчального навантаження
- •(М. Дніпропетровськ)
- •Independent study
- •Internship
- •Internship Junior
- •Validation
- •Verification Visiting student
- •Vocational qualification Waiver
- •Основна
2.2. Структура навчальної діяльності студента
Модульний принцип навчальної діяльності студента передбачає модульну структуру навчальної дисципліни (курсу), а відповідно -й оцінку результатів виконання певного виду робіт, які складають зміст модуля.
316
Орієнтовна схема
модульної структури навчальної
діяльності студента
Навчальний
курс (дисципліна)
2.3. Індивідуальна та самостійна робота студента Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студента в КМСОНП полягає в його переорієнтації із лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особис-тісно-орієнтовану форму та на організацію самоосвіти студента. Усі світові та пропоновані останнім часом національні стандарти в основу навчання ставлять самостійну, творчу роботу того, хто навчається. На цьому принципі базуються і новітні, включно з інформаційними, технології навчання. У структурі навчального навантаження студента за системою ECTS індивідуальна робота розглядається також як один з основних компонентів навчальної діяльності і повинна займати значну частину його навчального навантаження.
2.3.1. Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їхніх здібностей, науково-
317
дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою (предметною або цикловою комісією) з урахуванням потреб і можливостей студента. Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються, здебільшого, на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.
Індивідуальні заняття з певної навчальної дисципліни проводяться з одним або декількома студентами за окремим графіком, затвердженим деканом факультету. Контроль за дотриманням графіка покладається на деканат факультету.
Види індивідуальних занять:
Консультація - один з видів навчальних занять(індивідуальні або групові), які проводяться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень або аспектів їх практичного застосування (проводяться протягом семестру - поточні консультації, семестрові та перед контрольним заходом - екзаменаційні). У процесі консультацій (особливо поточного консультування) допускається діагностичне тестування знань студентів (зазвичай, машинне) для виявлення ступеня засвоєнння окремих теоретичних положень, теорій, закономірностей, рівня сфор-мованості практичних умінь і навичок та перевірки ефективності прийомів і методів навчання, використовуваних під час аудиторних занять.
Індивідуальне завдання — форма організації навчання, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.
Індивідуальні завдання студенти виконують самостійно під керівництвом викладачів. Зазвичай, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів, у тому числі студенти, які навчаються на різних факультетах (відділеннях) і спеціальностях.
318
Відповідною інноваційним технологіям навчання різновидністю індивідуальних завдань є індивідуальні навчально-дослідні завдання(ІНДЗ).
Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ШДЗ) - вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідного чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується у процесі вивчення програмового матеріалу навчального курсу і завершується складанням підсумкового екзамену чи заліку. ШДЗ - це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.
Мета ІНДЗ - самостійне вивчення частини програмового матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу, розвиток навичок самостійної роботи.
Курсова робота - один з видів індивідуальних завдань навчально-дослідного, творчого чи проектно-конструкторського характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів з нової навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, електронно-обчислювальною технікою, лабораторним обладнанням, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології. Курсова робота - окремий заліковий кредит навчальної дисципліни і оцінюється (визначається рейтинг) як самостійний вид навчальної діяльності студента.
За час навчання студент повинен виконати 2-3 курсові роботи з навчальних дисциплін, які є базовими для відповідної спеціальності; їхня конкретна кількість передбачена навчальним планом.
Тематика курсових робіт визначається кафедрами (предметними або цикловими комісіями) відповідно до змісту і завдань навчальної дисципліни. Вона повинна бути актуальною і тісно пов'язаною з вирішенням практичних фахових завдань.
Студентам надається право вільного вибору теми роботи із запропонованого кафедрою (методичною комісією) переліку. Студенти можуть також пропонувати свої теми.
319
Керівництво курсовими роботами здійснюють професори і доценти, які мають досвід науково-педагогічної і практичної роботи.
Захист курсової роботи проводить комісія у складі двох-трьох викладачів кафедри (методичної комісії), у тому числі керівника курсової роботи.
Якість виконання курсової роботи та результати її захисту оцінюються за шкалою оцінювання ECTS.
Дипломна робота — це індивідуальне завдання науково-дослідного, творчого чи проектно-конструкторського характеру, яке студент виконує на завершальному етапі фахової підготовки і яке є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння застосовувати їх при вирішення конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань.
Магістерська робота — індивідуальне завдання науково-дослідного, проектно-конструкторського характеру, яке виконує магістрант на завершальному етапі фахової підготовки і яке є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння застосовувати їх при розв'язанні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних і виробничих завдань та містить елементи наукової новизни в даній галузі знань або напрямку практичної діяльності.
Наукові керівники магістерських і дипломних робіт призначаються з числа професорів і доцентів. У випадках, коли робота має прикладний характер, до керівництва її виконанням можуть залучатися висококваліфіковані фахівці відповідної галузі.
Студентам надається право запропонувати свою тему магістерської або дипломної роботи з обгрунтуванням доцільності її розробки. У таких випадках перевага надається темам, які продовжують тематику виконаної курсової роботи, або які безпосередньо пов'язані з місцем майбутньої професійної діяльності випускника.
2.3.2. Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, без участі викладача.
Час, відведений для самостійної роботи студента, повинен становити близько 1А частини академічного кредиту і в навчальній та індивідуальній роботу викладача не обліковується.
Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми, а також питомої
320
ваги у навчальному процесі практичних, семінарських і лабораторних занять.
Зміст самостійної роботи з кожної навчальної дисципліни визначається робочою навчальною програмою з дисципліни та методичними рекомендаціями викладача.
Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним обладнанням, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисциплін, електронно-обчислювальною технікою тощо.
Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.
Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинне передбачати й засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань і т. ін.).
Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної навчальної дисципліни може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах і лабораторіях, комп'ютерних класах, а також у домашніх умовах.
Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи студента (зазвичай, на індивідуальних заняттях), аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного студента.
