Зміст педагогічної освіти

Зміст педагогічної освіти з відповідних спеціальностей для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів визначається галузевими стандартами вищої педагогічної освіти та стандартом вищої освіти вищого навчального закладу і, враховуючи її особливості, передбачає фундаментальну, психолого-педагогічну, методичну, інформаційно-технологічну, практичну і соціально-гуманітарну підготовку.

Зміст фундаментальної підготовки передбачає вивчення теоретичних основ спеціальності згідно з вимогами до рівня теоретичної підготовки педагогічного працівника відповідного профілю у класичних університетах і базується на новітніх досягненнях науки.

Зміст та обсяг фундаментальної підготовки в педагогічних університетах зі спеціальностей «Українська мова і література», «Мова і літератури (із зазначенням мови)», «Історія», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Математика», «Біологія», «Географія», «Фізика», «Хімія», «Технології», «Інформатика», «Фізична культура», «Професійна освіта» мають відповідати змісту й обсягу такої підготовки з відповідних спеціальностей інших напрямів підготовки у класичних університетах та інших навчальних закладах.

З поєднаних спеціальностей фундаментальна підготовка здійснюється паралельно з обох спеціальностей і на освітньо-кваліфікаційному рівні бакалавра завершується з першої спеціальності.

Фундаментальна підготовка з другої спеціальності та спеціалізацій розпочинається з урахуванням специфіки поєднання на освітньо-кваліфікаційному рівні бакалавра і завершується на етапі підготовки магістра.

З метою забезпечення системності у вивченні навчальних дисциплін, уникнення дублювання навчального матеріалу та зміцнення міжпредметних зв'язків фундаментальна підготовка здійснюється шляхом впровадження інтегрованих навчальних дисциплін.

При формуванні освітньо-професійних програм з поєднаних спеціальностей інтегровані навчальні дисципліни об'єднуються в мо­дулі з кожної спеціальності. Такі ж модулі формуються зі спеціалізацій.

Психолого-педагогічна підготовка передбачає вивчення, крім традиційних навчальних дисциплін (дидактики, теорії виховання, історії педагогіки, загальної психології, педагогічної і вікової психології), порівняльної педагогіки, основ педагогічної майстерності, соціальної

302

психології та інших навчальних дисциплін, які визначаються з ура­хуванням особливостей спеціальностей.

Методична підготовка передбачає вивчення методик викладання навчальних предметів та методика проведення поза­шкільної і позакласної роботи.

Вона забезпечується також при вивченні психолого-педагогічних дисциплін, проходженні навчальних, виробничих (педагогічних) практик та шляхом методичної спрямованості викладання фундаментальних навчальних дисциплін.

Методична підготовка є наскрізною і здійснюється протягом усього періоду навчання з урахуванням особливостей спеціальностей, спеціалізацій, їх поєднання та двоциклової підготовки педагогічних працівників.

Інформаційно-технологічна підготовка передбачає вивчення основ інформатики, новітніх інформаційних технологій та методик їх застосування у навчальному процесі і здійснюється протягом усього періоду навчання.

Практична підготовка передбачає проходження неперерв­них навчальних та виробничих (педагогічних) практик; починаючи з 3-4 семестру, її тривалість повинна становити не менше ЗО тижнів для освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра і не менше 8 тижнів для освітньо-кваліфікаційного рівня магістра.

Виробнича (педагогічна) практика студентів на випускних курсах повинна проводитися, зазвичай, за місцем майбутнього працевлашту­вання випускників.

Форми, тривалість і терміни проведення практик визначаються для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня галузевими стандартами вищої педагогічної освіти.

Зміст соціально-гуманітарної підготовки передбачає подальше поглиблення та професіоналізацію мовної, філософської, політологічної, культурологічної, соціологічної, правознавчої, економічної, фізкультурно-оздоровчої освіти та її професійно-педагогічне спрямування.

Перелік навчальних дисциплін та обсяг навчального часу на їх вивчення визначається галузевими стандартами вищої педа­гогічної освіти з урахуванням специфіки педагогічних спеціальностей. Передбачається збільшення обсягу навчального часу на вивчення Мовних і культурологічних навчальних дисциплін та введення

303

навчальних курсів з «Філософії освіти», «Економічної освіти», «Соціології освіти» тощо.

Соціально-гуманітарні навчальні дисципліни, що є фаховими з відповідної педагогічної спеціальності, вилучаються з цього переліку і вносяться до переліку навчальних дисциплін інших складових змісту підготовки педагогічних працівників.

Організація навчального процесу

Підвищення якості педагогічної освіти, забезпечення її мобільності, привабливості, конкурентоспроможності на ринку праці вимагають подальшого удосконалення організації навчального процесу у вищих навчальних закладах на засадах гуманності, особистісно-орієнтованої педагогіки, розвитку і саморозвитку студентів та передбачають:

• впровадження кредитно-модульної системи навчання;

• використання інформаційно-комп'ютерних технологій та інтер­активних методів навчання і мультимедійних засобів;

• індивідуалізацію навчально-виховного процесу та посилення ролі самостійної роботи студентів;

• впровадження електронних засобів навчання (підручників, посібників, каталогів, словників тощо), комп'ютерних навчальних програм;

• технічну і технологічну модернізацію навчальних лабораторій та засобів навчання;

- використання сучасних систем контролю якості знань студентів та проведення моніторингу якості освіти.

Післядипломна педагогічна освіта

Післядипломна педагогічна освіта педагогічних і науково-педагогічних працівників здійснюється шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації та стажування.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників (як основна форма професійного удосконалення) повинно здійснюватися в інсти­тутах післядипломної педагогічної освіти та на факультетах (інститутах) педагогічних і класичних університетів; перепідготовка і спеціалізація педагогічних працівників -у педагогічних і класичних університетах; стажування педагогічних працівників - в університетах, наукових установах Академії педагогічних наук та інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Передбачається запровадити систему підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників педагогічних і класичних

304

університетів, які здійснюють підготовку вчителів, на базі провідних університетів та наукових установ Національної академії наук України та Академії педагогічних наук України.

У післядипломній педагогічній освіті необхідно впроваджувати багатоваріантні освітні програми і проекти з проблем педагогічної майстерності, інноваційних технологій та інтерактивних форм і методів навчання, досягнень у теорії і практиці психології, педагогіки, методики навчання і виховання, активного використання дистанційних форм навчання.

Формування контингенту студентів педагогічних спеціальностей та їх працевлаштування

Формування контингенту студентів педагогічних спеціальностей здійснюватиметься на таких засадах:

• визначенні об'єктивної прогнозованої потреби в педагогічних працівниках на рівні школи, району, області, держави;

• впровадженні підготовки педагогічних працівників за держав­ним замовленням на основі тристоронніх угод - «суб'єкт на­вчання - роботодавець - вищий навчальний заклад»;

• збільшенні до 50 відсотків цільового прийому сільської молоді на педагогічні спеціальності з урахуванням регіональних потреб;

• удосконаленні системи відбору молоді, схильної до педагогічної професії, розширенні мережі закладів та урізноманітненні форм довузівської роботи.

З метою раціонального використання випускників педагогічних навчальних закладів та необхідностю задоволення потреби певних регіонів у педагогічних кадрах їх підготовка повинна здійснюватися на основі цільових договорів, укладених органами управління освітою з вищими навчальними закладами.

Працевлаштування випускників педагогічних спеціальностей, які навчалися за державним замовленням, має здійснюватися за умовами, визначеними тристоронньою угодою про навчання студента та від­повідно до законодавства.

305

Приклади впровадження КМСОНІ1 у вищих навчальних закладах України

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА ВИМОГАМИ КМСОНП У ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА*

Організація навчального процесу в умовах КМСОНП здійснюється на основі таких найважливіших принципів:

• порівняльної трудомісткості кредитів; ' кредитності:

а) на рівні індивідуального навчального плану;

б) на рівні вивчення навчальної дисципліни;

• модульності;

' методичного консультування; ' організаційної динамічності; ' гнучкості та партнерства;

• пріоритетності змістової та організаційної само­ стійності і зворотного зв'язку;

• науковості та прогностичності;

• технологічності та інноваційності;

• усвідомленої перспективи;

• діагностичності.