- •Міністерство освіти і науки україни вища освіта україни і болонський процес Навчальний посібник
- •1.1. Європейський вибір України - невід'ємна складова її подальшого розвитку
- •16 Серпня 23 вересня
- •24 Лютого 1 березня 8-9 червня
- •1.2. Адаптація законодавства України до
- •1.3. Науково-технічне співробітництво України та єс
- •1.4. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку
- •Розділ 2
- •2.1. Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн
- •2.2. Системи вищої освіти окремих країн
- •2.2.1. Вища освіта великобританії
- •2.2.2. Вища освіта іспанії
- •2.2.3. Вища освіта італії
- •2.2.4. Вища освіта німеччини
- •2.2.5. Вища освіта польщі
- •2.2.6. Вища освіта росії
- •2.2.7. Вища освіта франції
- •2.2.8. Вища освіта сша
- •2.2.9. Вища освіта японії
- •2.3. Вища освіта України
- •2.4. Порівняльний аналіз систем вищої освіти у деяких країнах Європи
- •1. Принципи.
- •5. Комюніке конференції міністрів, відповідальних за вищу освіту
- •Розділ 4
- •4.1. Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступенів. Компетентнісний підхід
- •4.2. Технологія проектування інноваційного навчального середовища у системі професійної підготовки фахівців в європейських країнах
- •4.3. Управління якістю підготовки фахівців у вищих навчальних закладах
- •Акредитація
- •4.4. Взаємовизнання дипломів як чинник інтеграції освіти. Європейський зразок додатка до диплома (diploma supplement)
- •5.1. Загальна характеристика ects
- •5.2. Загальні умови користування ects
- •1. Зобов'язання навчального закладу
- •2. Вирішення проблем
- •5.3. Кредити ects
- •1. Загальна характеристика
- •2. Призначення кредитів ects
- •5.4. Присвоєння студентам кредитів ects
- •5.5. Перезарахування кредитів ects
- •5.6. Координатори ects
- •5.7. Інформаційний пакет
- •II. Загальна практична інформація
- •III. Факультет
- •IV. Словник
- •5.8. Опис структури курсу з присвоєння ступенів (degree course)
- •5.9. Опис навчального плану на ступінь
- •5.10. Опис предмета курсу
- •5.11. Опис дисципліни курсу
- •5.12. Анкета-заява студента та угода про навчання
- •5.13. Оцінювання в системі ects
- •5.14. Досвід використання ects у країнах Європи
- •5.15. Деякі додаткові переваги та проблеми ects
- •6.2. Завдання щодо удосконалення вищої освіти України у контексті вимог Болонського процесу
- •6.3. Формування інноваційного освітнього середовища у вищих навчальних закладах у контексті вимог Болонського процесу
- •6.4. Освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) в Україні
- •6.5. Сприяння європейській співпраці в галузі гарантій якості освіти
- •6.6. Підвищення мобільності через подолання перешкод
- •Мета та основні завдання
- •7.3. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
- •7.4. Науково-методичні засади впровадження кмсонп у вищу освіту України
- •1. Основні терміни, поняття та їх визначення
- •5. Форми організації навчання
- •6. Організаційно-методичне забезпечення
- •7. Контроль успішності студента
- •8. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •9. Стипендіальне забезпечення студентів
- •2 Сторінка
- •IV. Словник.
- •III. Факультет (інститут тощо)
- •Зміст педагогічної освіти
- •1. Планування навчального процесу
- •1.4. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
- •2. Організаційно-методичне забезпечення кмсонп
- •2.1. Структура навчальної дисципліни (курсу) та залікового кредиту
- •2.2. Структура навчальної діяльності студента
- •3. Контроль успішності студента та якості навчання
- •4. Програма навчальної дисципліни
- •Повна назва вищого навчального закладу Повна назва інституту або факультету Повна назва кафедри
- •6. Особливості нормування навчального навантаження
- •(М. Дніпропетровськ)
- •Independent study
- •Internship
- •Internship Junior
- •Validation
- •Verification Visiting student
- •Vocational qualification Waiver
- •Основна
1. Планування навчального процесу
/./. Графік навчального процесу
Тривалість навчального року становить 52 тижні. Тривалість канікул -10 тижнів (4 після осіннього + 6 після весняного семестрів). Навчальних тижнів на рік - 42, з них: в осінньому семестрі -18 тижнів; у весняному семестрі - 20 тижнів; 4 тижні відводиться на навчальні, польові, виробничі та ін. практики (крім педагогічної). На випускному курсі замість практик два тижні відводиться на державний кваліфікаційний екзамен. Семестрові та річний підсумковий контролі проводяться без організації заліково-екзаменаційної сесії. Тривалість педагогічних практик та періоди їх проведення визначаються чинними Державними освітніми стандартами (ОКХ, ОПП, базовими навчальними планами тощо) спеціальностей (див, табл.7.2).
* Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульніи системі підготовки фахівців. -Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2004.-48 с
306
Таблиця 7.2 Календарний план навчального процесу
Позначення: 1-52 — тижні аудиторних та індивідуальних занять; П — практика; КЕ — кваліфікаційні екзамени; К — канікули; МП — магістерська наукова та викладацька практика
1.2.
Навчальне
навантаження студента
Обсяг навчального навантаження студента (трудомісткість навчання) встановлюється в академічних кредитах.
Кредит передбачає всі види навчальної діяльності, необхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі, тобто: лекції, практичні роботи, семінари, консультації, індивідуальну, самостійну роботу - в бібліотеці чи вдома, підсумковий контроль (екзамени, заліки), дипломну роботу, педагогічну, навчальні і виробничі практики чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. Кредит, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.
Ціна кредиту складає 36 академічних годин (зазвичай, 18 годин становлять аудиторні заняття, 9 - індивідуальна робота викладача зі студентами, 9 годин - самостійна робота студентів). Можливі й інші співвідношення аудиторних та індивідуальних і самостійних занять - 60%:40%, 40%:60%.
Кількість кредитів на навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин з навчальної дисципліни на ціну кредиту (з округленням до 0,5 кредиту). Загальний обсяг годин із навчальної дисципліни повинен включати час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів (включно з поточним та підсумковим тестуванням). На навчальні, виробничі, польові, педагогічні та інші види практик, кваліфікаційний екзамен, підготовку і захист випускних, дипломних та магістерських робіт кредити відводяться окремо; в них встановлюється співвідношення годин аудиторної, індивідуальної та самостійної робіт залежно від змісту та специфіки видів діяльності студента при їх виконанні.
У навчальних та робочих навчальних планах напрямів підготовки (спеціальностей), залікових книжках студентів кількість кредитів зазначається у спеціальній графі «Кредити ECTS».
В академічних журналах, заліково-екзаменаційних відомостях, залікових книжках, академічній довідці в графі «Години» (у тих документах, де вона є) через дріб зазначається кількість кредитів ECTS (наприклад, 54/1,5 кредиту ECTS), а в графі «Оцінка» через дріб-оцінка за шкалою ECTS (включно з диференційованою оцінкою за шкалою
308
ECTS з дисциплін, що мають за форму контролю залік, - наприклад, «добре»/ «ВС», або «зараховано»/ оцінка за шкалою ECTS).
В академічних журналах у частині, де облікуються лабораторно-практичні заняття, також ведеться облік індивідуальних занять викладачів зі студентами (у додатковій графі «Індивідуальні заняття»).
1.3. Навчальний план
Згідно з вимогами ECTS перелік, порядок та обсяг вивчення навчальних дисциплін(курсів) в умовах КМСОНП визначає базовий навчальний план, який створюється на основі вимог Державного стандарту підготовки фахівців зі спеціальності (ОКХ та ОПП), а індивідуальний порядок навчання студента регулює індивідуальний (робочий) навчальний план.
1.3.1. Загальні вимоги до навчального плану.
Нормативна кількість залікових одиниць для підготовки бакалавра становить 240 кредитів, на один навчальний рік - 60 кредитів, семестр - біля 30 кредитів.
309
Орієнтовний календарний розподіл залікових кредитів (годин)
Орієнтовний розподіл залікових кредитів за циклами
навчальних дисциплін |
(курсу |
) |
||
Цикл навчальних дисциплін (курсів) |
Норматив на частина |
Вибіркова частина |
Разом |
Частка у підготовці бакалавра, % |
гуманітарні та соціально-економічні |
10 |
- |
10 |
4 |
загальноосвітні |
12 |
2(17%) |
14 |
6 |
фундаментальні |
58 |
14 (20%) |
72 |
30 |
професійної підготовки |
100 |
44 (30%) |
144 |
60 |
УСЬОГО |
180 |
60 (25%) |
240 |
100 |
1.3.2. Базовий навчальний план.
Базовий навчальний план містить перелік навчальних дисциплін (курсів), які студент повинен опанувати для досягнення певного освітнього рівня (бакалавр, магістр) та отримання кваліфікації, відомості про їх обсяг (у кредитах та годинах), вид індивідуального завдання, характер підсумкового контролю знань, послідовність вивчення і рекомендований розподіл по семестрах.
Крім навчального плану, в інформаційному пакеті спеціальності додатково пропонується перелік навчальних дисциплін (курсів), які студент вивчав у посеместровому форматі із зазначенням кількості кредитів з кожної навчальної дисципліни.
Перелік навчальних дисциплін (курсів) спеціальності Спеціальність «Мова і література» (англійська)
Перший семестр |
К-сть кредитів |
Другий семестр |
К-сть кредитів |
Фонетика мови |
4 |
Морфосинтаксис |
4 |
Загальна лінгвістика Ч 1 |
4 |
Загальна лінгвістика ЧII |
4 |
Теорія літератури |
5 |
Англійська фонетика |
5 |
Німецька/Французька/ |
6 |
Німецька/Французька/ |
6 |
Англійська мова 41 |
6 |
Англійська мова ЧII |
6 |
Англійська література |
3 |
Англійська література |
3 |
Дисципліна за вибором |
2 |
Дисципліна за вибором |
2 |
Разом |
ЗО |
Разом |
ЗО |
Третій семестр *** |
|
Четвертий семестр *** |
|
310
Структура базового навчального плану спеціальностей напряму 0101 - Педагогіка і методика середньої освіти
* — визначено Наказом МОН №1/9-261 від 19.07.2001р. (розподіл годин за видами робіт здійснюють профільні кафедри згідно з вимогами КМСОНП та з огляду на структуру змістових модулів). ** — розробляється на основі ОКХ та ОПП спеціальностей.
1.3.3. Індивідуальний навчальний план студента.
Індивідуальний навчальний план студента є робочим документом студента, який складає його разом із куратором на початку кожного навчального року. Він містить інформацію про перелік, обсяг навантаження студента (усі види навчальної діяльності) і послідовність вивчення навчальних дисциплін (курсів). Індивідуальний навчальний план студента є додатком до «Інформаційного пакета спеціальності», який студент отримує після зарахування на навчання.
Орієнтовна структура індивідуального навчального
плану студента
