- •Міністерство освіти і науки україни вища освіта україни і болонський процес Навчальний посібник
- •1.1. Європейський вибір України - невід'ємна складова її подальшого розвитку
- •16 Серпня 23 вересня
- •24 Лютого 1 березня 8-9 червня
- •1.2. Адаптація законодавства України до
- •1.3. Науково-технічне співробітництво України та єс
- •1.4. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку
- •Розділ 2
- •2.1. Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн
- •2.2. Системи вищої освіти окремих країн
- •2.2.1. Вища освіта великобританії
- •2.2.2. Вища освіта іспанії
- •2.2.3. Вища освіта італії
- •2.2.4. Вища освіта німеччини
- •2.2.5. Вища освіта польщі
- •2.2.6. Вища освіта росії
- •2.2.7. Вища освіта франції
- •2.2.8. Вища освіта сша
- •2.2.9. Вища освіта японії
- •2.3. Вища освіта України
- •2.4. Порівняльний аналіз систем вищої освіти у деяких країнах Європи
- •1. Принципи.
- •5. Комюніке конференції міністрів, відповідальних за вищу освіту
- •Розділ 4
- •4.1. Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступенів. Компетентнісний підхід
- •4.2. Технологія проектування інноваційного навчального середовища у системі професійної підготовки фахівців в європейських країнах
- •4.3. Управління якістю підготовки фахівців у вищих навчальних закладах
- •Акредитація
- •4.4. Взаємовизнання дипломів як чинник інтеграції освіти. Європейський зразок додатка до диплома (diploma supplement)
- •5.1. Загальна характеристика ects
- •5.2. Загальні умови користування ects
- •1. Зобов'язання навчального закладу
- •2. Вирішення проблем
- •5.3. Кредити ects
- •1. Загальна характеристика
- •2. Призначення кредитів ects
- •5.4. Присвоєння студентам кредитів ects
- •5.5. Перезарахування кредитів ects
- •5.6. Координатори ects
- •5.7. Інформаційний пакет
- •II. Загальна практична інформація
- •III. Факультет
- •IV. Словник
- •5.8. Опис структури курсу з присвоєння ступенів (degree course)
- •5.9. Опис навчального плану на ступінь
- •5.10. Опис предмета курсу
- •5.11. Опис дисципліни курсу
- •5.12. Анкета-заява студента та угода про навчання
- •5.13. Оцінювання в системі ects
- •5.14. Досвід використання ects у країнах Європи
- •5.15. Деякі додаткові переваги та проблеми ects
- •6.2. Завдання щодо удосконалення вищої освіти України у контексті вимог Болонського процесу
- •6.3. Формування інноваційного освітнього середовища у вищих навчальних закладах у контексті вимог Болонського процесу
- •6.4. Освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) в Україні
- •6.5. Сприяння європейській співпраці в галузі гарантій якості освіти
- •6.6. Підвищення мобільності через подолання перешкод
- •Мета та основні завдання
- •7.3. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
- •7.4. Науково-методичні засади впровадження кмсонп у вищу освіту України
- •1. Основні терміни, поняття та їх визначення
- •5. Форми організації навчання
- •6. Організаційно-методичне забезпечення
- •7. Контроль успішності студента
- •8. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •9. Стипендіальне забезпечення студентів
- •2 Сторінка
- •IV. Словник.
- •III. Факультет (інститут тощо)
- •Зміст педагогічної освіти
- •1. Планування навчального процесу
- •1.4. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
- •2. Організаційно-методичне забезпечення кмсонп
- •2.1. Структура навчальної дисципліни (курсу) та залікового кредиту
- •2.2. Структура навчальної діяльності студента
- •3. Контроль успішності студента та якості навчання
- •4. Програма навчальної дисципліни
- •Повна назва вищого навчального закладу Повна назва інституту або факультету Повна назва кафедри
- •6. Особливості нормування навчального навантаження
- •(М. Дніпропетровськ)
- •Independent study
- •Internship
- •Internship Junior
- •Validation
- •Verification Visiting student
- •Vocational qualification Waiver
- •Основна
6.5. Сприяння європейській співпраці в галузі гарантій якості освіти
Болонський процес ґрунтується на важливому принципі європейської науково-освітньої інтеграції з метою оцінювання якості освіти за відповідними критеріями і методологією. Для України дуже важливо якомога швидше приєднатися і до цієї складової Болонського процесу.
В Україні створена й активно працює державна система акредитації, ліцензування та атестації. Порядок видачі ліцензій встановлює Кабінет Міністрів України. Умова видачі ліцензій - наявність у вищому навчальному закладі необхідної матеріально-технічної, науково-методичної та інформаційної бази, бібліотеки, науково-педагогічних кадрів певного рівня. Такими, що пройшли акредитаційну експертизу, вважають вищі навчальні заклади, в яких акредитовано не менше двох третин напрямів підготовки і спеціальностей.
Система ліцензування та акредитації складається з Управління ліцензування, акредитації та нострифікації Міністерства освіти і науки України, Державної акредитаційної комісії України (ДАК), експертних рад ДАК за галузями знань, експертних комісій Міністерства освіти і науки України. ДАК України включає до свого складу визначних професорів університетів, представників Міністерства освіти і науки, а також представників державних органів і відомств. Персональний склад ДАК (33 члени) затверджує Кабінет Міністрів України. Вісімнадцять експертних рад ДАК за галузями знань формують із представників університетів, громадських організацій, а також представників замовників на фахівців. Експертні комісії створює Міністерство освіти і науки України, вибираючи з банку даних експертів за певною спеціальністю. Ці комісії проводять експертизи навчальних планів і програм, кадрового, навчально-методичного, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення навчального процесу в разі ліцензування або акредитації окремих спеціальностей і напрямів підготовки вищих навчальних закладів.
ДАК ліцензує та акредитує нові спеціальності і вищі навчальні заклади, а також постійно контролює їх рівень. Останнім часом за невідповідність вимогам і критеріям ДАК щодо якості освіти за результатами акредитації було припинено діяльність низки відокремлених підрозділів державних вищих навчальних закладів і 34 недержавних навчальних закладів.
260
Експертні комісії контролюють якість у вищих навчальних закладах на професійному рівні, тобто оцінюють рівень засвоєних знань та умінь студентів відповідно до спеціальності, рівень і результати захисту випускних атестаційних бакалаврських і магістерських робіт, результати працевлаштування випускників.
За результатами експертизи рішення про ліцензування або акредитацію приймає ДАК України, яке затверджує Міністерство освіти і науки України, на підставі чого видається ліцензія на провадження певного виду освітньої діяльності або сертифікат про акредитацію спеціальності (вищого навчального закладу). Загальний термін дії акредитаційного сертифіката і ліцензії зі спеціальності для навчальних закладів становить 5-Ю років.
Важливим інструментом у державному контролі якості підготовки випускників вищого навчального закладу є державні екзаменаційні комісії, на засіданнях яких захищають випускні атестаційні роботи, дипломні роботи та проекти. Склад цих комісій затверджує Міністерство освіти і науки, яке контролює якість через Державну інспекцію навчальних закладів за критеріями і методиками, затвердженими ДАК.
Певний крок до Болонського процесу - розроблення в Україні державних стандартів освіти. Стандарти вищої освіти з певної спеціальності формуються за трьома рівнями: державний стандарт, галузевий стандарт, стандарт вищих навчальних закладів.
Державні стандарти вищої освіти визначають перелік напрямів, спеціальностей, кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра та вимоги до професійної підготовки фахівців.
Галузеві стандарти вищої освіти відображають освітньо-кваліфікаційну характеристику випускника вищого навчального закладу, місце фахівця у структурі галузей економіки, вимоги до рівня його компетентності, систему виробничих функцій і сфер діяльності. Крім того, галузеві стандарти визначають термін навчання за відповідними програмами підготовки, критерії та засоби контролю якості вищої освіти.
Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів визначають спеціалізації підготовки фахівців з урахуванням вимог ринку праці та регіональних особливостей, варіативні частини програм підготовки фахівців (зміст, кількість і термін вивчення навчальних Дисциплін), навчальні плани та графіки навчального процесу, форми Навчальних занять і форми підсумкового контролю.
261
Оцінити
місце України щодо спектра показників
і критеріїв акредитації
можна, порівнявши підходи до акредитації
вищих навчальних закладів у різних
країнах. Кількість вагомих для акредитації
показників у Великій Британії становить
6,
у
США
та Румунії
-8,
Нідерландах
-
10, Україні
-
12, Росії
-
14, Казахстані
-13,
Білорусі
-11.
Цей
факт свідчить про необхідність узгодження
та
уніфікації показників і гармонізації
критеріїв для європейського освітнього
простору.
Приєднання України до Болонського процесу поряд з удосконаленням державної системи оцінки якості освіти вимагатиме більш широкої участі в роботі профільних міжнародних організацій, зокрема, в роботі Європейської мережі забезпечення якості у вищій освіті (система ENQA - European Network for Quality Assurance). Завдання акредитації - визначення відповідності якості навчання прийнятим вимогам, тобто акредитація є одним із чинників гарантії якості.
Існуюча структура системи контролю якості в Україні -трирівнева із залученням недержавних експертних організацій. Вона містить такі складові: державну систему оцінки якості (включаючи стандарти освіти та акредитацію), контроль на рівні навчального закладу і участь недержавних структур, що забезпечують суспільну експертизу і враховують вимоги ринку праці.
При цьому необхідно враховувати ряд особливостей, пов'язаних зі сформованою структурою взаємин у системі: держава - вищий навчальний заклад - підприємство.
Одним із головних факторів, що забезпечує зростання виробництва та поліпшення якості продукції, є впровадження сучасних технологій. Цей процес неможливо забезпечити без професійно підготовлених випускників вищих навчальних закладів, що відповідають сучасним вимогам. Отже, у системі оцінки якості обов'язковими учасниками є представники споживачів (замовників) фахівців, які випускаються вищими навчальними закладами.
Поряд з реалізацією принципу автономії, що дозволяє самостійно будувати систему самооцінки вищого навчального закладу, вплив державних і недержавних органів контролю якості допомагає виявити як слабкі сторони власне освітнього процесу, так і врахувати потреби ринку праці. При цьому незалежні результати оцінки якості на всіх трьох рівнях накопичуються в державному органі, який відповідає за якість освіти. Ці результати
262
вирішальні під час визначення інтегрального рейтингу навчального закладу державним органом контролю, тобто органи недержавної експертизи і контролю якості та система самоаналізу навчального закладу - складові загальнодержавної системи контролю якості освіти.
Безумовно, всі критерії оцінки якості мають бути визнані міжнародними організаціями з якості, однак у силу національних особливостей і різних рівнів економічного розвитку паралельно можуть застосовуватися додаткові критерії та оцінки.
Для взаємовизнання критеріїв оцінки якості вищої освіти на європейському просторі необхідно вдатися до таких заходів:
Встановити офіційні взаємозв'язки з організаціями, що відповідають за гарантування якості вищої освіти в Європі.
Співпраця міжнародних організацій з Україною з питань гарантії якості має відбуватися як на рівні університетів (внутрішня оцінка), так і на міжуніверситетському рівні - зовнішня оцінка якості. Внутрішнє оцінювання можуть здійснювати експерти з уні-верситетів-учасників Європейської асоціації університетів, зовнішнє оцінювання - Європейська мережа забезпечення якості (ENQA). Важливо забезпечити діяльність європейської системи якості освіти як постійно діючої системи. Необхідно також адаптувати чинну структуру ДАК і національних організацій із забезпечення якості освіти до вимог ENQA.
Враховуючи готовність державної системи забезпечення якості, необхідно спланувати виконання Україною до 2005 року відповідних вимог Болонського процесу, зокрема: визначення обов'язків державних органів; створення узгодженої системи оцінювання програм і вищих навчальних закладів, включаючи внутрішню і зовнішню оцінки; адаптацію систем акредитації, атестації та визначення процедур порівняння; створення мережі оцінки якості; створення набору погоджених стандартів і процедур для забезпечення якості; створення адекватної системи перевірки та забезпечення якості акредитації кваліфікаційних організацій.
