- •Н.Н. Гунька загальнА геологіЯ
- •Н.Н. Гунька
- •Лабораторна робота № 1 Основні кристаломорфологічні властивості мінералів та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •2.1 Агрегатний стан мінералів і його визначення
- •2.2 Елементи огранювання кристалу та їх визначення
- •2.3 Симетрія кристалів і її визначення
- •2.4 Форми кристалів і їх визначення
- •2.5 Морфологія мінеральних індивідів і методи її визначення
- •2.6 Морфологія мінеральних агрегатів
- •3 Морфологічні особливості аморфних мінералів
- •4 Необхідні приладдя і зразки для виконання роботи
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 2 Основні фізичні властивості мінералів та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування і порядок виконання роботи
- •2.1 Густина
- •2.2 Твердість
- •2.3 Спайність
- •2.4 Злам
- •2.5 Крихкість
- •2.6 Прозорість
- •2.7 Забарвлення
- •2.8 Колір риси
- •2.9 Блиск
- •2.10 Теплопровідність
- •2.11 Магнітність
- •2.12 Радіоактивність
- •2.13 Горючість
- •2.14 Розчинність
- •2.15 Розкладання
- •2.16 Смак
- •3 Необхідні матеріали, прилади, зразки і хімічні реагенти для виконання лабораторної роботи
- •4 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна рОбота № 3 Головні породо- і рудотворні мінерали та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Основні породо- і рудотворні мінерали
- •3.1 Тип простих речовин (самородних елементів)
- •3.2 Тип сульфідів
- •3.3 Тип оксидів і гідрооксидів
- •3.4 Тип солей кисневих кислот
- •Клас сульфатів
- •3.5 Тип галоїдів
- •3.6 Тип вуглеводневих (органічних) мінералів
- •4 Необхідні лабораторні приладдя, реактиви і прилади
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 4 Магматичні гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Короткий опис магматичних гірських порід
- •4 Короткий опис окремих магматичних порід
- •4.1 Ультраосновні породи
- •4.2 Основні породи
- •4.3 Середні породи
- •4.4 Кислі породи
- •4.5 Лужні породи
- •5 Необхідні лабораторні приладдя, реактиви, взірці
- •6 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 5 Осадові гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Головні типи осадових гірських порід
- •3.1 Уламкові гірські породи
- •3.2 Органогенні і хемогенні породи
- •4 Лабораторні приладдя та реактиви
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 6 Метаморфічні гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Метаморфічні гірські породи
- •2.1 Локальний метаморфізм
- •2.2 Регіональний метаморфізм
- •2.3 Хімічний склад метаморфічних порід
- •2.4 Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •2.5 Структури і текстури метаморфічних порід
- •2.6 Фізичні властивості метаморфічних порід
- •3 Головні типи метаморфічних гірських порід
- •3.1 Метаморфічні породи локального метаморфізму
- •3.2 Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •4 Лабораторні приладдя і реактиви
- •5 Контроль засвоєння матеріалу
- •Лабораторна робота № 7 форми залягання гірських порід та їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування і методика виконання роботи
- •3 Форми залягання магматичних гірських порід
- •3.2 Неузгоджені інтрузивні тіла
- •3.3 Форми залягання ефузивних порід
- •4 Форми залягання метаморфічних гірських порід
- •5 Форми залягання осадових гірських порід
- •5.1 Шар (пласт), його параметри і способи визначення
- •5.2 Шаруватість гірських порід
- •5.3 Узгоджене і неузгоджене залягання
- •5.4 Горизонтальне та похиле залягання шарів
- •5.5 Складчасті дислокації гірських порід
- •5.6 Розривні дислокації гірських порід
- •6 Елементи залягання геологічних тіл
- •7 Гірничий компас, його будова та особливості роботи з ним
- •9 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 8 вік гірських порід та їх періодизація
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика їх виконання
- •8 Лабораторні приладдя, макети і зразки порід
- •3 Відносний вік гірських порід та методи їх визначення
- •3.1 Стратиграфічний метод
- •3.2 Палеонтологічний метод
- •3.3 Петрографічний метод
- •4 Абсолютний вік гірських порід та методи їх визначення
- •5 Геохронологічна шкала
- •6 Лабораторне приладдя та прилади
- •7 Порядок виконання лабораторної роботи
- •8 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 9 Геологічні карти, розрізи і стратиграфічні колонки та методи їх складання
- •1 Мета роботи
- •2 Обґрунтування і методика виконання лабораторної роботи
- •2.1 Принципи побудови геологічних карт
- •2.2 Масштаби геологічних карт
- •2.3 Оформлення та умовні позначення на геологічних картах
- •2.4 Вікова і літологічна індексація геологічних карт
- •2.5 Зображення на геологічних картах
- •2.6 Геологічні розрізи та їх побудова
- •2.7 Стратиграфічна колонка і принципи її побудови
- •2.8 Визначення віку складок і розривних порушень
- •Найважливіші геологічні і геоморфологічні терміни
- •Дельта - низовинна ділянка суходолу в гирлі ріки, розчленована рукавами і протоками.
- •Забарвлення - характер взаємодії електромагнітних хвиль з електронами.
Клас сульфатів
Барит – BaSO4 – мінерал класу сульфатів. Вміст BaO 65,7%. Барит заміщується стронцієм і між ними існує повна ізоморфна сумісність. Однак проміжні члени – баритоцелестин, целестобарит – рідкісні. Домішками служать Ca і Pb. Кристалізується в ромбічній сингонії. Основна структура бариту – поодинокі SO4-тетраедри, які чергуються з катіонним поліедром з утворенням субшаруватості паралельно (001). Завдяки цьому барит по (001) має досконалу спайність. Утворює тонко- і товстотаблитчасті або видовжено-призматичні кристали, їх зростки. Переважно грубозернисті й щільні агрегати, пластинчасті маси. Зустрічаються так звані баритові рози, сферичні конкреції, рідше коломорфні агрегати, іноді зонально-концентричні та ін. Переважно барит безколірний або сніжно-білий. Завдяки механічним мікровключенням або дефектам в структурі зафарбований у жовтуватий, блакитний, червонуватий, зеленуватий та інші кольори. Прозорий до напівпрозорого зустрічається дуже рідко. Характерні висока густина (4300-4500 кг/м3), низька твердість (3-3,5), порівняно невелика абразивність, нерозчинність у воді. Це основні ознаки барію.
Гіпс – Ca[SO4]2H2O – мінерал класу сульфатів. В чистому вигляді містить 32,56% CaO, 46,5% SO3 і 20,93% H2O. Механічні домішки головним чином у вигляді органічної та глинистої речовин, сульфідів тощо. Кристалізується в моноклінній сингонії. В основі кристалічної структури – подвійні шари з аніонних груп [SO4]2–, пов’язаних з катіонами Ca2+. Кристали таблитчасті або призматичні, утворюють двійники. Спайність дуже досконала. Агрегати зернисті, листуваті, порошкуваті, конкреції, волокнисті прожилки, радіально-голкові.
Чистий гіпс безколірний і прозорий, а при наявності домішок має сіре, жовтувате, рожевувате, буре до чорного забарвлення. Блиск скляний. Твердість 1,5-2. Густина 2300 кг/м3. У воді помітно розчиняється (2,05 г/л при 20С). За походженням переважно хемогенний. Випадає в осад при +63,5С, а в розчинах, насичених NaCl, – при температурі +30С. При значному підвищенні солоності у високих лагунах і соленосних озерах замість гіпсу починає випадати безводний сірчанокислий кальцій – ангідрит. Аналогічним чином ангідрит виникає при зневодненні гіпсу. Відомий також гідротермальний гіпс, який утворюється в низькотемпературних родовищах.
3.5 Тип галоїдів
До цього типу належать солі галоїдних кислот HF, HCl, HB та HI, в яких водень заміщується лужними або лужноземельними металами, а також Cu, Pb, Ag, Hg і Mn. З кристалохімічної точки зору це типові сполуки з координаційним типом зв’язку. В даному типі виділяють два класи:
1. Клас фторидів – флюорит;
2. Клас хлоридів – галіт, сильвін.
Флюорит – CaF2 – мінерал класу фторидів. Теоретичний склад: Ca – 51,33%, F – 48,67%. Встановлено декілька десятків елементів, які входять в мінерал за законами ізоморфізму або у вигляді неструктурної домішки. Іони F– можуть частково заміщатися O2–, а іони Ca2+ – головним чином дво- і тривалентними іонами. Загальна кількість домішок переважно невелика, але в деяких випадках вони досягають 35-40%. Відомі різні різновидності флюориту залежно від кількості домішок.
Флюорити зустрічаються у вигляді окремих кристалів, їх зростків, зернистих агрегатів, іноді стовпчастих, волокнистих, масивних, щільних. В осадових породах відомий землистий флюорит (ратовкіт). Мінерал прозорий або просвічується. Забарвлення різноманітне, інколи зональне, плямисте, смугасте. Блиск сильний скляний.
Крихкий. Твердість 4. Густина 3180 кг/м3. Риса біла, у темно-лілового флюорита трохи забарвлена. Мінерал ізотропний, неелектропровідний, з низькою теплопровідністю, діамагнітний, а при низьких температурах – парамагнітний.
Галіт – NaCl – мінерал класу хлоридів. Містить 39,34% Na і 60,66% Cl. Домішки у вигляді Br, NH2, Mn, Cu, Ga, As, I, Ag, Ba, Tl, Pb, K, Ca, SO3. Кристалізується в кубічній сингонії. Структура координаційна. Утворює кубічні, рідше октаедричні кристали. Переважно зустрічається у вигляді зернисто-кристалічних агрегатів, рідше складає паралельно-волокнисті агрегати, натічні кірки, сталактити, нальоти, вицвіти, друзи, скелетні форми.
Галіт прозорий і безколірний, часто сірувато-білий. Домішки забарвлюють галіт у різні кольори. Блиск скляний. Спайність досконала по кубу. Твердість 2. Густина 2173 кг/м3. Крихкий. Ізотропний. Легко розчиняється у воді, має характерний солений смак. Галіт має дуже слабку електропровідність і високу теплопровідність, діамагнітний. Розчинений та розплавлений галіт має високу електропровідність.
Сільвін – KCl – мінерал класу хлоридів. Містить 52,5% (за масою) K, а як домішки – Na і NH4. Кристалізується в кубічній сингонії. Структура координаційна типу галіту. Форми виділення – щільні зернисті маси, шостоваті та волокнисті агрегати, сталактити, сталагміти, натічні форми в печерах, друзи, кристалічні кірки на дні лагун та озер, рідше кубічні або кубоедричні кристали.
Сільвін безколірний, часто прозорий, інколи забарвлений домішками гематиту в червоний колір або має синє радіальне забарвлення. Блиск скляний. Спайність досконала по (100). Твердість 2. Густина близько 2000 кг/м3. Крихкий. Характерний гіркувато-солений смак. Легко розчиняється у воді. Сильно гігроскопічний.
