- •Н.Н. Гунька загальнА геологіЯ
- •Н.Н. Гунька
- •Лабораторна робота № 1 Основні кристаломорфологічні властивості мінералів та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •2.1 Агрегатний стан мінералів і його визначення
- •2.2 Елементи огранювання кристалу та їх визначення
- •2.3 Симетрія кристалів і її визначення
- •2.4 Форми кристалів і їх визначення
- •2.5 Морфологія мінеральних індивідів і методи її визначення
- •2.6 Морфологія мінеральних агрегатів
- •3 Морфологічні особливості аморфних мінералів
- •4 Необхідні приладдя і зразки для виконання роботи
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 2 Основні фізичні властивості мінералів та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування і порядок виконання роботи
- •2.1 Густина
- •2.2 Твердість
- •2.3 Спайність
- •2.4 Злам
- •2.5 Крихкість
- •2.6 Прозорість
- •2.7 Забарвлення
- •2.8 Колір риси
- •2.9 Блиск
- •2.10 Теплопровідність
- •2.11 Магнітність
- •2.12 Радіоактивність
- •2.13 Горючість
- •2.14 Розчинність
- •2.15 Розкладання
- •2.16 Смак
- •3 Необхідні матеріали, прилади, зразки і хімічні реагенти для виконання лабораторної роботи
- •4 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна рОбота № 3 Головні породо- і рудотворні мінерали та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Основні породо- і рудотворні мінерали
- •3.1 Тип простих речовин (самородних елементів)
- •3.2 Тип сульфідів
- •3.3 Тип оксидів і гідрооксидів
- •3.4 Тип солей кисневих кислот
- •Клас сульфатів
- •3.5 Тип галоїдів
- •3.6 Тип вуглеводневих (органічних) мінералів
- •4 Необхідні лабораторні приладдя, реактиви і прилади
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 4 Магматичні гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Короткий опис магматичних гірських порід
- •4 Короткий опис окремих магматичних порід
- •4.1 Ультраосновні породи
- •4.2 Основні породи
- •4.3 Середні породи
- •4.4 Кислі породи
- •4.5 Лужні породи
- •5 Необхідні лабораторні приладдя, реактиви, взірці
- •6 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 5 Осадові гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Головні типи осадових гірських порід
- •3.1 Уламкові гірські породи
- •3.2 Органогенні і хемогенні породи
- •4 Лабораторні приладдя та реактиви
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 6 Метаморфічні гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Метаморфічні гірські породи
- •2.1 Локальний метаморфізм
- •2.2 Регіональний метаморфізм
- •2.3 Хімічний склад метаморфічних порід
- •2.4 Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •2.5 Структури і текстури метаморфічних порід
- •2.6 Фізичні властивості метаморфічних порід
- •3 Головні типи метаморфічних гірських порід
- •3.1 Метаморфічні породи локального метаморфізму
- •3.2 Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •4 Лабораторні приладдя і реактиви
- •5 Контроль засвоєння матеріалу
- •Лабораторна робота № 7 форми залягання гірських порід та їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування і методика виконання роботи
- •3 Форми залягання магматичних гірських порід
- •3.2 Неузгоджені інтрузивні тіла
- •3.3 Форми залягання ефузивних порід
- •4 Форми залягання метаморфічних гірських порід
- •5 Форми залягання осадових гірських порід
- •5.1 Шар (пласт), його параметри і способи визначення
- •5.2 Шаруватість гірських порід
- •5.3 Узгоджене і неузгоджене залягання
- •5.4 Горизонтальне та похиле залягання шарів
- •5.5 Складчасті дислокації гірських порід
- •5.6 Розривні дислокації гірських порід
- •6 Елементи залягання геологічних тіл
- •7 Гірничий компас, його будова та особливості роботи з ним
- •9 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 8 вік гірських порід та їх періодизація
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика їх виконання
- •8 Лабораторні приладдя, макети і зразки порід
- •3 Відносний вік гірських порід та методи їх визначення
- •3.1 Стратиграфічний метод
- •3.2 Палеонтологічний метод
- •3.3 Петрографічний метод
- •4 Абсолютний вік гірських порід та методи їх визначення
- •5 Геохронологічна шкала
- •6 Лабораторне приладдя та прилади
- •7 Порядок виконання лабораторної роботи
- •8 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 9 Геологічні карти, розрізи і стратиграфічні колонки та методи їх складання
- •1 Мета роботи
- •2 Обґрунтування і методика виконання лабораторної роботи
- •2.1 Принципи побудови геологічних карт
- •2.2 Масштаби геологічних карт
- •2.3 Оформлення та умовні позначення на геологічних картах
- •2.4 Вікова і літологічна індексація геологічних карт
- •2.5 Зображення на геологічних картах
- •2.6 Геологічні розрізи та їх побудова
- •2.7 Стратиграфічна колонка і принципи її побудови
- •2.8 Визначення віку складок і розривних порушень
- •Найважливіші геологічні і геоморфологічні терміни
- •Дельта - низовинна ділянка суходолу в гирлі ріки, розчленована рукавами і протоками.
- •Забарвлення - характер взаємодії електромагнітних хвиль з електронами.
Забарвлення - характер взаємодії електромагнітних хвиль з електронами.
Заболочування суходолу - процес збільшення вологості грунту, що супроводиться зміною рослинного і тваринного світу.
Забруднення природного середовища - процес зміни складу і властивостей одної або декількох сфер Землі в результаті діяльності людини.
Закон актуалізму - правило, згідно якого зміни на Землі відбувалися повільно і під впливом тих процесів, які спостерігаються зараз.
Закон послідовності напластування - правило, яке стверджує, що більш молоді шари порід залягають на більш старих.
Залізні руди - природні мінеральні утворення із таким вмістом заліза, при якому його економічно доцільно вилучати.
Залізо - мінерал класу самородних елементів, Fe.
Залізо-марганцеві конкреції - автигенні мінеральні стяжіння гідроокислів заліза і марганцю на дні озер, морів та океанів.
Залягання гірських порід - положення, форма і взаємовідношення геологічних тіл в земній корі.
Замулювання озер - процес заповнення озерних улоговин наносами, які надходять з поверхневим стоком, а також утворюються у самих водоймах.
Зандри - форми льодовикового акумулятивного рельєфу, утворені потоками талих льодовикових вод біля краю льодовика.
Западина - від’ємна форма структури і поверхні Землі.
Запаси корисних копалин - кількість окремих видів корисних копалин у надрах, обчислена відповідно до діючих нормативних документів.
Заплава - частина дна річкової долини, що лежить вище меженого рівня води в ріці і періодично затоплюється під час повені.
Заплавне озеро- водойма в заплаві річок, що утворюється внаслідок відокремлення протоки або рукава від основного річища.
Заростання водойм - розвиток і відмирання у водоймах водяної рослинності, одна із стадій болотоутворення.
Затока - частина акваторії моря або океану, що заглиблюється в суходіл і має вільний водообмін з основним водним басейном.
Затоплена долина - долина, понизів’я якої заповнені морем і перетворилася в затоку або естуарій.
Здимання - видавлювання породи в гірську виробку, обумовлене дією гірського тиску.
Землетруси - коливання земної поверхні, пов’язані з підземними поштовхами, зумовленими раптовим вивільненням потенціальної енергії земних надр при тектонічних процесах.
Земля - третя від Сонця планета Сонячної системи.
Земна кора - верхня тверда оболонка Землі, обмежена знизу поверхнею Мохоровичича.
Зигзагоподібні гряди - пагорбкові підвищення гірських порід, які утворюються в процесі їх ерозії.
Злам - характер поверхні, яка утворюється при подрібненні мінералу.
Знаки рябі - сліди руху водних або повітряних на поверхні незатверділих осадків узбережжів різних водойм або на відкритій піщаній поверхні.
Золото - мінерал класу самородних елементів, Au.
Зсув - сповзання мас гірських порід вниз по схилу під впливом сили тяжіння.
Зсувні зони - території, геологічна будова і гідрогеологічні умови яких при наявності відповідних зовнішніх факторів можуть спричинювати виникнення зсувів.
Зсувні форми рельєфу - форми рельєфу, утворені в результаті зсувів на схилах річкових долин, балок, ярів та на берегах морів, озер, водосховищ.
І
Ідіоморфізм - здатність мінералів приймати при кристалізації певну, їм властиву кристалографічну форму.
Ідіохроматичне забарвлення - забарвлення, обумовлене певними особливостями хімічних елементів.
Ізогіпса - лінія, яка з’єднує точки з однаковою висотою по відношенню до рівня моря.
Ізоклінальна складка - складка з паралельними крилами.
Ізоморфізм - властивість хімічних елементів заміщувати один другого в кристалічній структурі.
Ізоморфний - подібний, однаковий за будовою, взаємнозамінний.
Ізопахіта - лінія на геологічних картах, яка з’єднує точки однакової товщини геологічних формацій або стратиграфічного підрозділу.
Ізосейста - уявна лінія на поверхні Землі, яка з’єднує точки з однаковою сейсмічною енергією.
Ізотерма - уявна лінія, яка з’єднує точки з однаковою температурою.
Ізотоп - атоми одного і того ж елемента, які мають різну атомну вагу внаслідок різної будови їх ядер.
Ізотопний вік - абсолютний вік мінералів і гірських порід, встановлений радіологічними методами.
Ізохрона - лінія, яка з’єднує точки однакового геологічного віку.
Інтрузивні гірські породи - магматичні гірські породи, що утворилися в результаті охолодження і затвердіння магматичних розплавів на глибині в умовах повільного застигання в земній корі.
Інтрузія - процес укорінення магматичних розплавів у тверду речовину літосфери Землі.
Інфільтрація - процес просочування атмосферних опадів і поверхневих вод в гірські породи по порах і тріщинах.
Іон - атом або група атомів, які мають певний заряд.
Іонний зв’зок - хімічний зв’язок, який відбувається за рахунок електростатичного притягання іонів.
Іоносфера - верхній шар атмосфери, в якому відбувається іонізація.
Ісландський шпат - прозора крупнокристалічна різновидність кальциту, важлива оптична сировина.
К
Кайнозойська ератема - найбільш молода ератема загальної стратиграфічної шкали шарів земної кори і відповідна їй новітня ера геологічної історії Землі.
Каледонська складчастість - епоха інтенсивного прояву тектонічних процесів у ранньому палеозої.
Калійні солі - група генетично пов’язаних легкорозчинних мінералів, що містять калій, часто разом з магнієм, натрієм та іншими лужними металами.
Кальдера - крупна вулканічна депресія, яка утворилася в результаті вибуху або просідання.
Кальцит - мінерал класу карбонатів з формулою СаСО3.
Кам’яна сіль - мінерал класу хлоритів (галіт, NaCl) та осадова гірська порода, що складається переважно із цього мінералу.
Кам’яне вугілля - викопне вугілля високого ступеня вуглефікації.
Ками - водно-льодовикові акумулятивні форми рельєфу у вигляді окремих горбів, коротких пасм, терас.
Каньйон - вузька, глибока долина з урвистими, крутими, іноді східчастими схилами і вузьким дном, яке часто повністю зайняте річищем.
Каньйони підводні - ерозійні форми рельєфу морського дна, що розсікають у поперечному напрямі підводну окраїну материка.
Каолін - глиниста гірська порода, що складається переважно з мінералу каолініту з домішками кварцу, гідрослюд тощо.
Кар’єр - сукупність виїмок в земній корі. утворених при видобутку корисних копалин відкритим способом.
Карбонат - сіль або мінерал. що включає радикал СО3.
Карбонатизація - хімічний процес, при якому відбувається окислення основ з утворенням карбонатів.
Кари – ерозійні форми рельєфу, утворені дією твердих осадків (льоду, снігу).
Каркасна структура - структура, в якій атоми, іони або молекули з’єднуються в окремі каркаси.
Карст - явища та процеси хімічного і, частково, механічного впливу поверхневих і підземних вод на розчинні гірські породи.
Карстова область - одиниця карстологічного районування, що її виділяють за літолого-стратиграфічними ознаками даної території.
Карстовий ландшафт - природно-територіальний комплекс областей поширення карсту.
Карстові відклади - геологічні відклади різного генезису, утворені в карстових формах-пастках.
Карстові води - підземні води, які формуються, містяться або рухаються в породах, що карстуються.
Карстові порожнини - підземні форми рельєфу, що виникають внаслідок карсту.
Карстові форми рельєфу - форми рельєфу, утворені в результаті дії води на розчинні гірські породи.
Карти геологічні - карти, відображають будову і розвиток земної кори та ресурси надр.
Карти геоорфологічні - один з видів карт тематичних, що відображають рельєф суходолу та морського дна за його морфологією, генезисом та віком.
Катагенез - сукупність процесів перетворення осадових гірських порід після їх виникнення із осадків в результаті діагенезу і до перетворення в метаморфічні гірські породи.
Кварц - один з основних породотворних і жильних мінералів, SiO2.
Кварцевий пісковик - пісковик з високим вмістом кварцу.
Кварцит - регіонально-метаморфізована гірська порода, складена в основному зернами кварцу.
Кисла гірська порода - магматична порода із вмістом кварцу 65%.
Кімберліт - масивна брекчієподібна гірська порода, складена із первинного повністю зміненого цементу і тонкозернистим агрегатом серпентина, кальцита тощо.
Кіновар - мінерал підкласу простих сульфітів, НgS.
Кінцева морена - рихлі відклади, які виносяться льодовиком за межі його розвитку.
Кларк - середній вміст хімічних елементів в земній корі.
Кластична порода - осадова порода, складена дрібними кутоватими уламками.
Кластичні осадки - розсипні відклади, складені дрібними кутоватими уламками.
Кліваж - система частих паралельних поверхонь сковзання в гірських породах, по яких породи легко роз’єднуються.
Клімат - багаторічний режим погоди, властивий даній місцевості.
Комета - небесне тіло невеликої маси, яке обертається навколо Сонця по дуже витягнутій орбіті.
Конгломерат - зцементована осадочна порода,складена окатаною галькою.
Конкреція - близький до кулеподібного мономінеральний агрегат, ріст кристалів в якому проходив від центру до периферії.
Контактовий метаморфізм - зміна гірських порід на контакті з магмою.
Континентальне підніжжя - пологий схил, який продовжується від більш крутого континентального схилу до океанічної абісальної рівнини.
Континентальний шельф - частина континенту, яка стискується з побережжям і занурена нижче від рівня води на глибину в середньому на 200 м.
Конус виносу - акумулятивна форма рельєфу, утворена при відкладанні уламкового матеріалу постійним або тимчасовим водотоком за рахунок зменшення його живої сили.
Конус осипу - акумулятивна форма рельєфу, утворена біля підніжжя схилів внаслідок осипання уламкового матеріалу за рахунок гравітаційних процесів, без участі водного потоку.
Кора вивітрювання - континентальна геологічна формація, утворена на земній поверхні в результаті зміни корінних гірських порід під впливом рідких і газоподібних атмосферних і біогенних агентів.
Коразія - механічна ерозія, яка відбувається під дією рухомих уламків гірських порід.
Коралові споруди - геологічні утворення, сформовані в результаті життєдіяльності колоніальних коралових поліпів і супутніх організмів.
Корисні копалини - природні мінеральні утворення в земній корі, які використовуються в народному господарстві безпосередньо або після попередньої обробки.
Корінна порода - тверда порода, не переміщена процесами денудації і більш давня по відношенні до породи рельєфу.
Корунд - мінерал класу оксидів, Al2O3.
Коса - акумулятивна форма рельєфу, що являє собою будь-яку смугу суходолу у прибережній частині моря, ріки, озера, яка одним краєм сполучена з берегом.
Крейда - осадова органогенна слабозцементована, тонкозерниста карбонатна гірська порода.
Крейдовий карст - різновидність карсту, що розвивається у крейдяних породах.
Кремінь - мінеральні утворення з тонкокристалічного або аморфного кремнезему.
Кремнисті породи - група осадових порід і вулканічно-осадових порід, які повністю або на 50% складаються із водного або вільного кремнезему.
Кристал - тверде тіло зі строго закономірним розташуванням атомів, іонів або молекул в просторі, які утворюють трьохмірну періодичну кристалічну решітку.
Кристалічні мінерали - мінерали, в яких фізичні властивості в паралельних напрямках однакові і різні в різних.
Крихкість - властивості мінералів подрібнюватись під впливом механічної дії.
Ксеноліт уламок інородної породи в будь-якій магматичній породі.
Ксеноморфні кристали - кристали в зернистому агрегаті без власної форми.
Куеста - денудаційна форма рельєфу з асиметричними схилами - довгим і похилим, згідним з падінням верств гірських порід, та крутим і коротким, що зрізає ці верстви.
Купол - антикліналь ізометричної форми з падінням крил від центру, в якій довжина дорівнює ширині або не перевищує її більше, ніж у 2 рази.
Куруми - рухомі скупчення дресвяно-щебенисто-глибового матеріалу на схилах різної крутизни (3-45), складеними переважно скальними породами.
Л
Лабрадор - мінерал групи польових шпатів, основний плагіоклаз складу An50– An70 (An – анортит).
Лабрадорит - анартозит-лейкократова різновидність габро, складена в основному лабрадором.
Лава - рідинний розплав гірської породи, вилитої на земну поверхню під час вулканічних вивержень.
Лавина - маса снігу або льоду, яка зривається з гірських схилів і рухається з великою швидкістю вниз.
Лавовий конус - вулканічний пояс, який утворився із лави.
Лавразія - гіпотетичний суперконтинент, який об’єднував материки і частини світу північної півкулі.
Лагуна - полоса спокійної води між берегом і береговим баром.
Лагунні відклади - осадки піщаних, алевритових, глинистих і глинисто-карбонатних намулів, збагачених органічною речовиною.
Лаколіт - форма залягання магматичних гірських порід, утворена на невеликій глибині від земної поверхні при проникненні магми між шари осадових порід.
Лапілі - вулканічні викиди овальної форми розміром від 4 до 35 мм в поперечнику.
Латерит - залишковий продукт вивітрювання в жаркому і вологому кліматі , складений гідроксидами Al і Fe.
Легенда - умовні позначення на геологічних картах.
Лежача складка - складка, в якої осьова площина розміщена майже горизонтально.
Лежаче крило - крило складки, яке розміщене в горизонтальному положенні.
Лежачий бік - маса гірських порід, яка розміщена нижче від жили або рудного тіла.
Лепидоліт - мінерал підкласу слоїстих силікатів (групи слюд).
Лес - континентальна осадова гірська порода світло-жовтого або палевого кольору розміром зерен 0,01-0,05 мм.
Лесовидні відклади - суглинки і супізи алювіального, делювіального, еолового, соліфлюкційного та ін. походження, які за формою і складом подібні до лесу.
Лиман - витягнута мілководна затока при затопленні морем пригирлової частини річкової долини.
Лимоніт - мінерал класу гідроксидів з формулою FeO(OH).
Липарит - тонкозернистий ефузивний аналог граніту.
Лігніт - низькосортне вугілля коричневого кольору, яке нагадує деревину.
Лінза - геологічне тіло чечевицеподібної форми, яке виклинюється в усіх напрямках.
Лінія простягання - лінія перетину горизонтальної площини з поверхнею пласта.
Літифікація - сукупність процесів, в результаті яких пухкі осадки перетворюються у щільну осадову породу.
Літологічна карта - карта, на якій зображено особливості територіального розподілу гірських порід.
Літоральна зона - зона, яка протягується вздовж берега і розташована між середнім рівнем високого і низького припливів.
Літосфера - верхня частина твердої оболонки Землі, яка розміщена над астеносферою і охоплює верхню мантію.
Ложе океану- велика планетарна мегаструктура, яка представляє все океанічне дно, обмежене активними і пасивними континентальними окраїнами.
Лополіт - велике чашоподібне інтрузивне тіло, яке має внизу підвідний канал.
Льодовик - потік льоду атмосферного походження.
Льодовикові відклади - комплекс відкладів, що утворилися внаслідок взаємодії льодовика та його талих вод з породами субстракту льодовикого ложа.
Льодовикові форми рельєфу -форми рельєфу, утворені в результаті процесів, пов’язаних з материковим або гірським зледеніннями.
Льодохід - рух крижин і льодових полів на річках і водоймах під впливом течії або вітру.
М
Магма - вогняно-рідинний розплав гірських порід, який розкристалізовується на глибині в закритій термодинамічній системі.
Магматичні гірські породи - породи, що утворились в результаті охолодження і затвердіння магматичних розплавів у земній корі або на поверхні Землі.
Магматична диференціація процес, при якому із магми в результаті диференціації виділяються послідовно різні породи.
Магнезит - мінерал класу карбонатів з формулою MgCO3.
Магнетит - мінерал підкласу складних оксидів Fe2+Fe23+ O4.
Магнієві солі- група генетично пов’язаних легкорозчинних мінералів, що містять магній.
Магнітне поле Землі - силове поле, що є сумою головного, зовнішнього і аномального полів, зумовлених джерелами різної природи, що перебувають у земній кулі і в навколишньому просторі.
Магнітність - властивість мінералу взаємодіяти з магнітним полем.
Магнітосфера частина космічного простору, в якій діє магнітне поле Землі.
Малахіт - мінерал, основний карбонат міді, Cu2(OH)2[CO3].
Мантія Землі - геосфера, розташована між земною корою і ядром.
Мармур - повнокристалічна метаморфічна карбонатна гірська порода, утворена в процесі перекристалізації вапняка.
Масив гірських порід - ділянка земної кори, яка характеризується загальними умовами утворення і певними інженерно-геологічними властивостями порід, що його складають.
Меандри - коліноподібні вигини річища рівнинної ріки, радіус кривизни яких визначається водністю та швидкістю течії водного потоку.
Мезозойська ератема - середній великий підрозділ фанерозою, що слідує за палеозоєм і наступною кайнозойською ератемою.
Мергель - осадова глинисто-карбонатна гірська порода щільної землистості, іноді шаруватої текстури.
Мерзла порода - порода, яка містить у собі лід і має від’ємну температуру.
Метагенез - сукупність природніх процесів перетворення осадових гірських порід при зануренні їх у більш глибокі горизонти літосфери в умовах підвищення тиску і температури.
Метаморфізм- зміна осадових і магматичних порід, в результаті якої вони перетворюються в метаморфічні породи при дії глибинних природних факторів.
Метеор - уламок космічної речовини, який рухається за межами впливу атмосфери.
Метеорит - уламок космічної речовини, який пройшов через атмосферний шар і випав на Землю.
Міграція - процес пересування з одного місця на інше.
Мінерал - фізично і хімічно індивідуалізоване тверде тіло, відносно однорідне за складом і властивостями, яке виникло як продукт природних фізико-хімічних процесів в надрах Землі або на її поверхні.
Моласи - комплекс переважно грубоуламкових порід, який виповнює краєві і міжгірські прогини в результаті нагромадження матеріалу знесеного з гірських споруд на заключній стадії розвитку складчастих систем.
Монокліналь- форма залягання шарів гірських порід, яка характеризується похилим нахилом в одну сторону.
Мооса шкала- десятибальна шкала відносної твердості мінералів.
Морена - скупчення невідсортованого уламкового матеріалу, перенесеного або відкладеного льодовиками.
Морозне розтріскування - утворення і ріст тріщин при пониженні температури гірських порід нижче 0 оС.
Морські відклади -донні осадки сучасних і давніх морів та океанів Землі.
Мульда - полога синклінальна складка або тектонічна западина, що має коритоподібну форму в профілі або овальну в плані.
Мусковіт - мінерал класу силікатів шаруватої структури, KАl2(OH,F)2[AlSi3O10].
Мутні потоки - природні течії в морях та океанах, які характеризуються підвищеною густиною.
Н
Навколишнє середовище – середовище життя та діяльності людини.
Надра – природне середовище в межах країни, розташоване під земною поверхнею, а також виходи родовищ корисних копалин на земну поверхню.
Накат – накатування води прибійною хвилею на прибережну зону.
Наноси – верхня частина осадових відкладів, які залягають на корінних породах.
Напірні води – підземні води, що знаходяться під тиском, який значно перевищує атмосферний, і пов’язані з водоносним горизонтом, який залягає між водоупорними пластами в межах відносно великих геологічних структур.
Насув – розривне порушення залягання гірських порід з пологим (45-60º) нахилом площини зміщення, по якому висячий блок піднятий відносно лежачого і насунутий на нього.
Натрієва селітра – мінерал класу нітратів, NaNO3.
Нафта – природна масляниста горюча рідина, що складається з вуглеводів з домішкою сірчаних, азотних, кисневих та металоорганічних сполук.
Некк – стовпоподібне геологічне тіло, яке являє собою виповнення жерла вулкану еруптивним матеріалом (лава, туфи, вулканічні брекчії тощо).
Неотектонічні рухи – рух земної кори на сучасному етапі її розвитку.
Непроникні породи – породи, які не пропускають воду, нафту, газ та інші рідини і газові компоненти.
Неритова зона – область морського дна від лінії відливу до глибини 120-180 м.
Неузгодження – залягання декількох різновікових пластів гірських порід, між якими наявна ерозійна границя розділу.
Низовина – ділянка суходолу значного розміру з абсолютною висотою до 200 м над рівнем моря.
Нівелювання – визначення висот різних точок, ліній та площин відносно певних вихідних точок, ліній та площин.
О
Обвальні процеси – схилові гравітаційні процеси, що проявляються в осипанні частини гірських порід масиву.
Об’єм стоку – кількість води, що протікає через створ водотоку за певний час.
Обсидіан – чорне, темно-сіре, коричневе вулканічне скло.
Озерні відклади – мінеральні та органічні речовини уламкового, хемогенного та органогенного походження.
Озерний вал – гряда, що складена піском, галькою, валунами, яка протягується паралельно до берега озера.
Озеро – природна водойма у заглибленні земної кори із сповільненим водообміном і відсутністю зв’язку із Світовим океаном.
Озокерит – органогенна гірська порода, горюча корисна копалина нафтового ряду.
Окатаність – ступінь згладженості початкових ребер уламків гірських порід або мінералів при екзогенних процесах.
Океанічні відклади – осадочні утворення, які виникають на дні океану.
Океанічні течії – циркуляція океанічної води.
Океанічні хребти – лінійно витягнуті підняття, розташовані на дні океанів протяжністю в тисячі км, шириною сотні км і висотою 1-3 км.
Окремнення – процес збагачення гірських порід кремнеземом.
Окремість мінералів - розколювання мінералів не по площинах спайності.
Окське зледеніння – покривне зледеніння у ранньому плейстоцені.
Олівін – мінерал класу силікатів (Mg,Fe)2[SiO4].
Омолодження ріки – процес відновлення ерозійної діяльності ріки.
Ооліти – шаровидні або еліпсоїдальні утворення із вуглекислого вапна, оксидів і силікатів.
Опал – мінерал, аморфний оксид кремнію із вмістом молекулярної води (0,4 – 28 %), SiO2·nH2O
Опока – мікропориста кремниста осадова порода, складена аморфним кремнеземом (до 98%) з домішками глинистої речовини, скелетних частин організмів, мінеральних зерен.
Орбіта – траєкторія, по якій рухається одно небесне тіло по відношенню до іншого.
Органічна речовина – комплекс сполук, які виникли прямо або побічно із живої речовини або продуктів її життєдіяльності.
Органогенні гірські породи – осадові гірські породи, які складаються із залишків тварин і рослин та продуктів їх життєдіяльності.
Ордовицька система – комплекс відкладів, що утворилися протягом ордовицького періоду.
Орогенез – процес складкоутворення, який супроводжується формуванням гірських хребтів.
Ортоклаз – мінерал класу силікатів, K[AlSi3O8].
Осадовий чохол – верхній структурний поверх платформи, складений переважно осадовими гірськими породами фанерозойського віку.
Осадові гірські породи – породи, що утворилися у верхній частині літосфери внаслідок механічного і хімічного руйнування, перенесення і перевідкладання давніших порід різного походження.
Основна порода – інтрузивна магматична порода, в якій вміст SiO2 коливається в межах 52-65%.
Острівна структура – атоми, іони та молекули з’єднується в окремі групи – "острови".
Острівні дуги – ланцюг вулканічних островів, які протягуються по окраїнах океанів і відділяють океани від краєвих морів.
П
Падіння пласта – найбільший нахил пласта, який визначається відносно горизонтальної площини і меридіана місцевості.
Палеогенова система – відклади, що утворилися протягом палеогенового періоду, підрозділ загальної стратиграфічної шкали.
Палеозой – етап геологічної історії Землі, перша ера фанерозою.
Пангея – суперконтинент, який об’єднував всі сучасні континенти.
Пегматит – різнозерниста, дуже грубозерниста гірська порода, що залягає у вигляді тіл неправильної форми, які мають такий же мінералогічний склад, що й материнська порода.
Пемза – пориста (60-70%) різновидність кислого вулканічного скла.
Пенеплен – поверхня суші, зрізана ерозією і перетворена в рівнину або в слабогорбисту область.
Пенепленізація – процес вирівнювання гірських систем під дією механічних і хімічних факторів.
Перекат – мілководна ділянка річища, яка має вигляд валу, що перетинає річище під кутом 20-30º.
Перекристалізація – утворення нових мінералів при метаморфізмі або нових кристалів в інших умовах.
Пересип – низька і вузька смуга суходолу, що відокремлює від моря затоку будь-якого походження.
Пересихаюча річка – ріка, в якій вода знаходиться тільки в окремі періоди року.
Перехідна зона – зона між геосинклінальними і платформовими областями.
Перехоплення ріки – перехоплення верхової частини ріки іншою в результаті підняття базису ерозії.
Перидотит – ультраосновна інтрузивна магматична порода, складена в основному олівіном.
Перла – вапнякове утворення кулеподібної або неправильної форми, яке розвивається в тілі деяких молюсків
Перліт – вулканічне скло з багаточисельними концентричними пустотами, які утворилися при застиганні лави.
Печера – природна підземна пустота, яка з’єднується з поверхнею Землі одним або декількома отворами.
Пилова буря – природне явище, яке виникає при посушливій погоді та сильних вітрах і супроводжується розсіюванням сухого шару ґрунту, піску та пилу.
Підземні води – води, які знаходяться в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в рідкому, твердому і пароподібному станах.
Підкид – зміщення гірських порід по розлому, пов’язане з підняттям одного блоку земної кори відносно другого.
Пірит – мінерал класу моносульфідів, FeS2.
Піроелектрика – виникнення в кристалі електричного струму при його нагріванні.
Пірокластичний матеріал – різновеликий уламковий вулканічний матеріал, який викидається при вулканічних вибухах.
Піроксени – залізо-магнезіальні ланцюжкові силікати з аніонним радикалом [Si2O6]4-.
Піроліти – комплекс ультраосновних магматичних порід мантії Землі.
Піски – дрібноуламкові розсипчасті осадові гірські породи або сучасні осадки.
Пісковик – уламкова гірська порода, що виникла в результаті цементації піску.
Плавні – надмірно зволожені, часто заболочені ділянки заплав.
Плагіоклази – Na-Ca мінерали з групи польових шпатів каркасної структури, Na[AlSi3O8]Ca[AlSi2O8].
Пласт – геологічне тіло, яке має плоску форму, при якій його товщина у багато разів менша від розмірів площі його розповсюдження, має однорідні ознаки і обмежене більше або менше двома паралельними поверхнями.
Пластична деформація – зміна форми твердого тіла (мінералу, породи) без його подрібнення.
Пластичність – властивість мінералів деформуватися без утворення тріщин.
Пластова температура – параметр пласта, який характеризує його стан.
Пластовий тиск – тиск, який пластові флюїди здійснюють на вміщуючі породи.
Платформа – велика ділянка континентальної земної кори з досить плоскою поверхнею і двоповерховою будовою.
Платформовий чохол – верхні осадові відклади платформи, які формуються на кристалічному фундаменті.
Плитчастість – властивість гірської породи розколюватись на плитки по близько розміщених ослаблених площинах.
Площина напластування – плоска поверхня, яка розділяє шари або пласти осадових гірських порід.
Площинна ерозія – ерозія, яка відбувається під впливом широкого потоку води.
Пляжні виступи – осадки піску і гальки, які у вигляді окремих гряд повернуті гострим кінцем в сторону водойми.
Поверхневий стік – стікання води по ріках та інших потоках, які течуть по земній поверхні.
Поверхні розділу – границі всередині Землі, на яких відбувається різка зміна швидкості сейсмічних хвиль.
Поверхня Мохоровичича – поверхня сейсмічного розділу на границі земної кори і верхньої мантії.
Поверхня скочування – крутий схил піщаної дюни, по якому з підвітрової сторони відбувається скачування піщинок.
Повзучість – невелика безперервна пластична деформація гірських порід під впливом постійного навантаження або механічної напруги.
Повздовжній профіль ріки – графічне зображення поздовжнього розрізу річища по лінії фарватеру або по середній лінії водної поверхні у період межені.
Покрив вулканічний – маса лави, що широко розповсюдилась в усі сторони.
Покрив тектонічний – пологий насув одних мас гірських порід на інші з перекриттям першими других по субгоризонтальній або пологохвилястій поверхні на великій площі та амплітудою переміщення в десятки-перші сотні км.
Покришка – комплекс порід із надзвичайно низькими значеннями проникності, що перекриває продуктивний колектор і перешкоджає руйнуванню покладу.
Польє – карстова форма рельєфу у вигляді замкнутої плоскодонної улоговини з крутими бортами.
Польові шпати – група мінералів класу силікатів з каркасною структурою K-Na i Na-Ca складу.
Пористість – величина пустотного простору в породі або ґрунті, виражена в процентах.
Порода гірська – агрегат мінералів з певною структурою і текстурою, який утворився в результаті геологічних процесів.
Породотворні мінерали – мінерали, які складають гірські породи земної кори, а також порода Місяця і метеоритів.
Прогин тектонічний – лінійна зона опускання консолідованої земної кори, яка заповнена потужною товщею осадових, а місцями вулканогенних порід.
Пролювій – розсипчасті утворення, що являють собою продукти руйнування гірських порід, які виносяться тимчасовими водними потоками до підніжжя височин.
Проникність – здатність гірських порід пропускати через себе рідини і гази при гідростатичних тисках.
Просідання гірських порід – зменшення об’єму гірських порід при їх зволоженні.
Протерозой – давній етап формування земної кори, верхній з двох підрозділів криптозою.
Профіль рівноваги – базисна лінія, нижче якої не може проходити подальше заглиблення ріки.
Прошарок – тонкий шар гірської породи, що має підпорядковане значення в стратиграфічному розрізі.
Псевдохроматичне забарвлення – обумовлене інтерференцією світлових променів в кристалічній структурі.
Пуста порода – порода, в якій відсутні цінні мінерали.
Пустеля – область з малою кількістю атмосферних опадів і пригніченою рослинністю.
Р
Радіоактивність – здатність до радіоактивного випромінювання гірських порід, які містять мінерали радіоактивних елементів.
Радіолярієвий мул – кременистий мул, складений скелетами радіолярій, накопичених на дні глибоководних областей океану.
Ракушняк – вапняк, складений переважно із раковин, морських тварин та їх уламків.
Регіональний метаморфізм – метаморфізм гірських порід, який охоплює великі регіони.
Реголіт – шар пухкої маси уламків мінералів і гірських порід, який залягає над монолітними корінними породами.
Регресія – повільне відступання моря від берегів, яке проходить в наслідок підняття суші, опускання дна моря та зменшення об’єму води.
Реліктова вода – вода, яка збереглася в порах і тріщинах гірської породи з часу її утворення.
Рельєф – сукупність нерівностей (форм) земної поверхні, що утворюються на межі літосфери з атмосферою і гідросферою.
Рифей – відрізок часу формування земної кори, що охоплює більшу частину пізнього протерозою.
Рифи – різкі надводні або підводні підвищення морського дна на мілководді.
Рифт – лінійна глибинна геологічна структура, обмежена скидами.
Рифтова долина – долина, яка утворилася в результаті опускання блоку Землі між двома паралельними розломами.
Рифтовий атол – кільцевий кораловий риф, середина якого заповнена водою.
Рівнини – відносно рівні ділянки земної поверхні, часто значної площі, із невеликим (до 200 м) коливанням висот і малим (до 5°) нахилом.
Ріка – природний водний потік, що тече у виробленому ним річищі і живиться за рахунок стоку з площі свого водозбору.
Річище – найнижча ділянка річкової долини, по якій тече водний потік.
Річкова система – сукупність всіх річок у межах даного річкового басейну.
Річкові відклади – відклади річкових русел, заплавин, стариць, боліт, річкових дюн.
Рогова обманка – породотвірний мінерал групи амфіболів.
Роговик – щільна тонкозерниста метаморфічна порода, яка утворюється при контактному метаморфізмі, при температурі більше 600 °С.
Розломи – найбільш великі тектонічні розриви.
Розмокання – втрата гірськими породами зв’язаності при їх зволоженні.
Розріз – зображення в певному масштабі пласта, виробок в проекції на січну площину.
Розсипи – скупчення розсипчастого або зцементованого уламкового матеріалу, який містить у вигляді зерен, їх уламків або агрегатів ті або інші цінні розсипотворні матеріали.
Розсоли – природні або штучні водні розчини із концентрацією солей більшою 50 г/л (за В.І.Вернадським).
Розсування – вид розривних тектонічних порушень Земної кори, який виник в обстановці його розтягання і виражений у розсуванні одних її блоків від інших.
Розчинність – здатність гірських порід утворювати із іншими речовинами однорідні системи, в яких розчинена речовина міститься у вигляді атомів, молекул або іонів.
Рубін – мінерал, прозора речовина різновидність корунду.
Руда – природна мінеральна сировина, яка містить метали або їх сполуки в кількості і у вигляді, здатному для їх промислового використання.
Руслові утворення - рухомі і статичні форми руслового рельєфу, які виникли в результаті наносів або розмиву ложа річки.
Рутил – мінерал класу оксидів, найбільш розповсюджена поліморфна модифікація.
Рухливий пояс – видовжена, досить широка ділянка земної кори, у межах якої історико-геологічними методами встановлено тривалі давні і сучасні рухи значної швидкості та амплітуди.
С
Самовиливна свердловина - свердловина, із якої проходить самовилив води або нафти.
Самородний елемент – елемент, який зустрічається в природі в елементарному стані.
Сапропіль – намулові відклади прісних континентальних водойм, які містять більше 15 % органічної речовини.
Сапфір – мінерал, прозорий різновидність корунду будь-якого кольору, крім червоного
Світа геологічна – основна таксономічна одиниця місцевих стратиграфічних підрозділів.
Світлозаломлення – відхилення світлового проміння від первинного напрямку.
Світовий океан – безперервна водна оболонка земної кори, що оточує материки та острови.
Седиментогенез – стадія утворення осаду.
Сейсмічна хвиля - пружна деформація на поверхні Землі або в її надрах, яка поширюється із високою швидкістю.
Секреція – мінеральний агрегат, ріст якого відбувається від периферії до центру.
Селеві басейни – водозбори, де утворюються селеві потоки.
Сель – раптові водні потоки з високим вмістом твердого матеріалу, які виникають в гірських районах, де є великі запаси розсипчастого уламкового матеріалу, під час дощів, при інтенсивному таненні снігу і льоду, а також при прориві завальних озер.
Серединна морена – вал льодовикових наносів, який утворюється в результаті злипання бокових морен двох долинних льодовиків, які з’єднуються між собою.
Серединний масив – відносно стійка глиба континентальної кори, більш давньої, ніж кора рухомого, геосинклінального пояса, внутрі якого розташована ця глиба.
Серединно-океанічний хребет – підводне підняття ложа океану в зонах активного розсуву літосферних плит і новоутворення океанічної кори
Середня порода - інтрузивна магматична порода, в якій вміст SiO2 в межах 55-56 %.
Серпентин – група мінералів підкласу слоїстих силікатів, що поєднує різні структурні модифікації і політипи складу Mg3[ Si2O5](OH).
Сидерит – мінерал, карбонат заліза, FeCO3.
Сила землетрусу – величина, яка використовується для вимірів збитків при землетрусах.
Силікати природні – клас мінералів, солей кремнієвої, ізо – та гетерополікремнієвої кислот.
Сильвін – мінерал класу хлоридів, КСl.
Сильвініт – осадова гірська порода, що відноситься до групи соляних порід і представляє собою щільний агрегат кристалів сильвіну, галіту, карналіту та інших геологічних і сульфатних мінералів.
Симетрія – властивість фізичних тіл повторювати свої аналогічні частини.
Сингонія кристалів – сукупність кристалів, елементарні комірки яких характеризуються однаковою симетрією і кристалографічною системою осей координат.
Синекліза – крупна западина в межах континентальної платформи, переважно овальної або заокругленої форми.
Синкліналь – вид складчастих вигинів шарів земної кори, характерний вигнутою формою, нахилом шарів до осі і заляганням більш молодих шарів в осьовій частині, а більш давніх на крилах.
Синклінорій – крупна регіональна структура синклінальної будови, що ускладнюється меншими складками.
Сієніт – інтрузивна повнокристалічна порода, безкварцева, з високим вмістом лужних польових шпатів (60-90 %) і темноколірних мінералів (10-20 %).
Сіл – пластоподібне тіло інтрузивних гірських порід, яке залягає узгоджено із напластуванням вміщуючих осадових або метаморфічних порід.
Скарни – високотемпературна контактово-метасоматична гірська порода, яка складається із специфічних вапнякових або магнезіально-залізистих силікатів.
Складки – згини шарів гірських порід переважно із чергуванням випуклих і ввігнутих форм.
Склепіння тектонічне – крупне пологе склепінноподібне підняття шарів в межах континентальних платформ.
Сланці – метаморфічні гірські породи, які характеризуються зорієнтованим розташуванням породотворних мінералів і здатністю розколюватися на тонкі пластини або плитки.
Сланцюватість – здатність гірських порід відносно легко розколюватися при ударі паралельно певній площині.
Слюда – мінерал шаруватої структури з досконалою і дуже досконалою спайністю.
Соляний карст – карстові процеси і форми рельєфу, що розвиваються у товщах кам’яної солі.
Соляний купол – куполоподібна підземна структура, яка виникає під час підняття у верхні горизонти циліндричного соляного тіла
Спайність – властивість мінералів розколюватися по площинах спайності, які відповідають можливим граням кристалу.
Сталагміти – мінеральні натічні утворення на дні карстових порожнин.
Сталагнати – мінеральні натічні утворення у вигляді колон у карстових порожнинах.
Сталактити – мінеральні натічні утворення на склепіннях і верхніх частинах стінок карстових порожнин.
Стариця – старе, залишене рікою річище.
Стовпчаста окремість – вертикальна тріщинуватість в магматичних породах, яка утворюється при їх застиганні.
Столова гора – низька гора або гірський масив з плоскою вершиною.
Стратиграфічна колонка – зображення послідовності залягання гірських порід.
Стратиграфічна шкала – шкала, яка показує послідовність утворення порід земної кори, відображає етапи її геологічного розвитку.
Стратовулкани – вулкани, конуси яких складені почерговими потоками затверділої лави і пірокластичними породами.
Стратосфера – постійно холодна і суха оболонка атмосфери, розміщена на висоті понад 10 км над рівнем моря.
Структура гірських порід – характеристика ступені кристалічності гірських порід, яка залежить від розміру і форми складових їх мінеральних зерен, їх взаємовідношення одного з другим і з вулканічним склом.
Субдукція – процес плавлення зануреної в астеносферу океанічної кори, в результаті чого легкі алюмосилікати піднімаються вверх, формуючи інтрузії та діючі вулкани.
Суглинки – тонкоуламкові континентальні осадові гірські породи або осадки.
Суфозія – вилуговування розчинних солей з наступним вимиванням дрібних мінеральних частинок гірських порід і ґрунтів водами, що рухаються.
Сфероліт – концентрично-зональний кулькоподібний агрегат з радіально-променевою будовою.
Схилове болото – болото, утворене на схилі біля виходу джерела або вздовж струмка.
Т
Тайфун - циклон в західних тропічних областях Тихого океану.
Талик - товща талих і незамерзлих порід, розповсюджена з поверхні або нижче шару сезонного промерзання та існує більше одного року.
Тальк - мінерал підкласу шаруватих силікатів, Mg3 [ Si4 O10](OH)2.
Тафтогенез - процес розчленування земної кори на блоки в умовах розтягання з утворенням крупних грабенів.
Твердість мінералу - опір мінералу зовнішньому механічного впливу іншого більш твердого тіла.
Текстура гірських порід - характеристика ступеню та особливостей неоднорідності гірських порід, яка проявляється у формі взаємного розташування й орієнтування мінеральних агрегатів або скловатних складових частин.
Тектоніка - наука про будову, рухи, деформації і розвиток земної у зв’язку із розвитком Землі.
Тектоніка плит – модель Землі, яка пояснює формування, її поверхні за рахунок руху літосферних плит.
Тектонічна брекчія - подрібнений матеріал гірських порід в зонах розломів в результаті рухів земної кори.
Тектонічний блок - блок гірських порід, обмежений площинами тектонічних розривів.
Тектонічний покрив - крупне тіло гірських порід, пересунуте на велику відстань від свого первинного положення в результаті тектонічного насуву або утворення лежачих складок.
Тектонічні рухи - сукупність рухів земної кори, що призводять до вертикальних і горизонтальних переміщень окремих блоків в земній корі й деформації гірських порід.
Теплове розширення - властивість мінералу збільшувати свій об’єм при нагріванні.
Тепловий потік - потік тепла, що поступає з надр Землі до денної поверхні.
Теплопровідність - швидкість поширення теплоти в мінералах та гірських породах.
Тераса - рівна, близька до горизонтальної поверхня, обмежена крутим уступом і складена алювіальними наносами або корінними відкладами.
Терикон - конічний відвал пустої породи у вигляді конусоподібного горба.
Теригенні відклади - уламкові осадки й уламкові гірські породи, що складаються із знесених з суші уламків гірських порід і мінеральних зерен.
Теніс - океан, що розділяв в мезозої і ранньому кайнозої континентальні маси Лавразії і Гондвани.
Техногенна кора вивітрювання - просторово витримана і генетично відокремлена континентальна геологічна формація, що утворилася в результаті спрямованої діяльності людини.
Торф - органогенна гірська порода, утворена під водою при нестачі кисню з відмерлих і не повністю розкладених залишків рослин сучасних боліт, з домішкою до 50% мінеральних компонентів.
Торф’яне болото – болото або зволожена ділянка покриті торфом.
Травертин - пориста різновидність карбонату кальцію, яка відкладається поверхневими або підземними водами.
Трансгресія - процес наступу моря на сушу, який проходить в результаті опускання земної кори під впливом низхідних тектонічних рухів або при підняті рівня води Світового океану.
Трахіт - кайнотипна середня гірська порода сублужного ряду, складена із лужного польового шпату, плагіоклазу тощо.
Тріщинуватість - явище розділення гірських порід земної кори тріщинами різної протяжності, форми й просторової орієнтації.
Туф вулканічний - щільна гірська порода, утворена із твердих продуктів вулканічних вивержень в наступному ущільнених і зцементованих.
Туфи - осадові зцементовані високопористі гірські породи.
У
Український щит - геологічна структура, що являє собою брилеве підняття фундаменту південно-західної частини Східноєвропейської платформи.
Улоговина - від’ємна форма рельєфу, замкнута з усіх боків або відкрита з одного чи двох протилежних боків.
Ультраметаморфізм - регіональний метаморфізм, що супроводжується утворенням магматитів.
Ультраосновні гірські породи - група магматичних гірських порід з низьким вмістом кремнезему (30-45%).
Ураніт - мінерал класу оксидів UO2
Ущелина - вузька, з крутими стінками частина долини.
Ф
Факоліт - безкорневе інтрузивне тіло лінзовидної форми, що залягає в склепінні антиклінальної або мульді синклінальної складок узгодженно із вміщуючими породами.
Фанерозой - еон, сукупність палеозою, мезозою і кайнозою.
Фація - особливості гірських порід які відтворюють умови їх формування.
Фізичне вивітрювання - механічне вивітрювання порід, в результаті якого порода подрібнюється на уламки певної величини.
Філіт - метаморфічна сланцювата порода з дрібними лусками слюд.
Фільтрація - рух підземних вод, нафти або газу в пористих або тріщинуватих гірських породах під дією сили гравітації.
Фірн - спресований сніг в районі розвитку льодовиків.
Флексура - більш круте залягання гірських порід на фоні єдиної монокліналі.
Фліш - формаційно єдина потужна товща осадочних порід з чітко вираженою ритмічною шаруватістю.
Флювіогляціальні відклади - відклади потоків талих льодовикових вод.
Флюїд - будь-яка речовина, поведінку якої при деформаціях можна описати законами механіки порід.
Флюорит - мінерал класу фторидів CaF2 .
Фокус землетрусу - центр землетрусу, від якого поширюються сейсмічні хвилі.
Формація геологічна - природна сукупність гірських порід, пов’язаних загальністю умов свого утворення.
Фосфатні руди - природні мінеральні утворення, що містять фосфор в таких сполуках і концентраціях, при яких їх промислове використання технічно можливе та економічно вигідне.
Фосфорити - осадові гірські породи основним елементом яких є скрито – або мікрокристалічніфосфати кальцію з групи апатиту.
Фумароли - невеликі отвори і тріщинки по яких піднімається струмені гарячої водяної пари і газів, що виділяються із магми і незастиглих лавових потоків та пірокластичних відкладів.
Фундамент платформи - нижній структурний ярус платформи, підстелюючий її чохол, утворений інтенсивно деформованими і метаморфізованими породами, пронизаними гранітами та іншими інтрузіями.
Х
Халцедон - мінерал, скритокристалічний агрегат неупорядкованого кварцу.
Халькопірит – мінерал класу сульфідів, близький за складом до CuFeS2 .
Хемогенні гірські породи – група порід, які утворилися безпосередньо шляхом хімічного осадження із вод або розчинів без участі біологічних процесів.
Хімічне вивітрювання – процес руйнування мінералів і гірських порід при хімічних реакціях.
Хлориди природні – клас порід, солі соляної кислоти.
Хлорити – група шаруватих силікатів, забарвлених у зелені кольори різних відтінків.
Ц
Цементація – процес з’єднання зерен пухких відкладів мінеральною речовиною, яка відкладається із водних розчинів.
Цеоліти – водовміщуючі мінерали класу силікатів.
Циклон – область низького атмосферного тиску, в якій вітри дують від центру до периферії проти годинникової стрілки в північній півкулі, і за в південній.
Цирк – форма рельєфу, заглиблення з крутим схилом у вигляді амфітеатру.
Цокольна тераса – тераса, вироблена водними потоками в корінних породах.
Цунамі – величезні хвилі, які виникають на поверохні води і в її товщі при підводних землетрусах.
Ч
Чанокіт – гірська порода сімейства низьколужних гранітів.
Чорні піски – піски з підвищеною концентрацією темних мінералів.
Ш
Шар – геологічне тіло плоскої форми, складено по всьому протязі одновіковими осадовими породами і обмежене двома різновіковими поверхнями осадження.
Шаруватість гірських порід – будова гірських порід у вигляді налягаючих один на другий шарів, що розрізняються мінеральним складом, кольором, особливостями складових частин породи та іншими ознаками.
Шахта – виробничий об’єкт, який здійснює видобуток корисної копалини за допомогою системи підземних гірничих виробок.
Шельф – відносно мілководні ділянки дна океанів, окраїнних і внутрішніх морів.
Шлак вулканічний – вулканічне скло з пухирцевою структурою, яка утворюється при розчиненні газів в процесі застивання лави.
Шлаковий конус – конус виносу ріки або потоку, складений уламками вулканічного шлаку.
Шліф – тонкий (0,02-0,03мм) зріз гірської породи або мінералу, призначений для вивчення його під мікроскопом в променях поляризованого світла.
Шліх – концентрат важких мінералів, які залишаються після промивки у воді природних розсипчастих відкладів або подрібнених гірських порід.
Шток – тіло гірських порід або корисних копалин, що має циліндричну, каплеподібну або ізометричну форму.
Шурф – вертикальна або похила гірська виробка, проведена з поверхні землі для пошуку і розвідки корисних копалин або інших геологічних досліджень.
Щ
Щебінь – розсипчаста крупноуламкова порода, яка складається із майже необкатаних гострокутних уламків твердих порід розміром від 10 до 100 мм.
Щит кристалічний – крупний виступ фундаменту платформи, що зберігав на протязі великої частини його історії стійко припідняте положення і лише ненадовго, в епохи максимальних трансгресій, перекривався мілким морем.
Щітовий вулкан – вулканічний конус з дуже пологими стінками.
Ю
Ювенільні води – підземні води ендогенного походження, які вперше поступають з глибин в підземну геосферу.
Юрська система – комплекс відкладів, що утворився протягом юрського періоду.
Юрський період – другий період мезозойської ери геологічної історії Землі.
Я
Ядро Землі – центральна геосфера радіусом біля 3470 кілометрів.
Ядерний вибух – вибух, викликаний виділенням внутрішньої ядерної енергії.
Яйла – майже безлісі плосковершинні плато головного пасма Кримських гір.
Янтар – природна органічна сполука, викопна смола хвойних дерев.
Яр – ерозійна долина утворена тимчасовими водними потоками.
Ярозит – мінерал класу сульфатів KFe3[SO4]2 (OH)6
Ярус геологічний – одиниця загальної (міжнародної) стратиграфічної шкали.
Яшма – осадочно-метаморфічна гірська порода, яка супроводжує офіолітові комплекси.
