- •Н.Н. Гунька загальнА геологіЯ
- •Н.Н. Гунька
- •Лабораторна робота № 1 Основні кристаломорфологічні властивості мінералів та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •2.1 Агрегатний стан мінералів і його визначення
- •2.2 Елементи огранювання кристалу та їх визначення
- •2.3 Симетрія кристалів і її визначення
- •2.4 Форми кристалів і їх визначення
- •2.5 Морфологія мінеральних індивідів і методи її визначення
- •2.6 Морфологія мінеральних агрегатів
- •3 Морфологічні особливості аморфних мінералів
- •4 Необхідні приладдя і зразки для виконання роботи
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 2 Основні фізичні властивості мінералів та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування і порядок виконання роботи
- •2.1 Густина
- •2.2 Твердість
- •2.3 Спайність
- •2.4 Злам
- •2.5 Крихкість
- •2.6 Прозорість
- •2.7 Забарвлення
- •2.8 Колір риси
- •2.9 Блиск
- •2.10 Теплопровідність
- •2.11 Магнітність
- •2.12 Радіоактивність
- •2.13 Горючість
- •2.14 Розчинність
- •2.15 Розкладання
- •2.16 Смак
- •3 Необхідні матеріали, прилади, зразки і хімічні реагенти для виконання лабораторної роботи
- •4 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна рОбота № 3 Головні породо- і рудотворні мінерали та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Основні породо- і рудотворні мінерали
- •3.1 Тип простих речовин (самородних елементів)
- •3.2 Тип сульфідів
- •3.3 Тип оксидів і гідрооксидів
- •3.4 Тип солей кисневих кислот
- •Клас сульфатів
- •3.5 Тип галоїдів
- •3.6 Тип вуглеводневих (органічних) мінералів
- •4 Необхідні лабораторні приладдя, реактиви і прилади
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 4 Магматичні гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Короткий опис магматичних гірських порід
- •4 Короткий опис окремих магматичних порід
- •4.1 Ультраосновні породи
- •4.2 Основні породи
- •4.3 Середні породи
- •4.4 Кислі породи
- •4.5 Лужні породи
- •5 Необхідні лабораторні приладдя, реактиви, взірці
- •6 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 5 Осадові гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Головні типи осадових гірських порід
- •3.1 Уламкові гірські породи
- •3.2 Органогенні і хемогенні породи
- •4 Лабораторні приладдя та реактиви
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 6 Метаморфічні гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Метаморфічні гірські породи
- •2.1 Локальний метаморфізм
- •2.2 Регіональний метаморфізм
- •2.3 Хімічний склад метаморфічних порід
- •2.4 Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •2.5 Структури і текстури метаморфічних порід
- •2.6 Фізичні властивості метаморфічних порід
- •3 Головні типи метаморфічних гірських порід
- •3.1 Метаморфічні породи локального метаморфізму
- •3.2 Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •4 Лабораторні приладдя і реактиви
- •5 Контроль засвоєння матеріалу
- •Лабораторна робота № 7 форми залягання гірських порід та їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування і методика виконання роботи
- •3 Форми залягання магматичних гірських порід
- •3.2 Неузгоджені інтрузивні тіла
- •3.3 Форми залягання ефузивних порід
- •4 Форми залягання метаморфічних гірських порід
- •5 Форми залягання осадових гірських порід
- •5.1 Шар (пласт), його параметри і способи визначення
- •5.2 Шаруватість гірських порід
- •5.3 Узгоджене і неузгоджене залягання
- •5.4 Горизонтальне та похиле залягання шарів
- •5.5 Складчасті дислокації гірських порід
- •5.6 Розривні дислокації гірських порід
- •6 Елементи залягання геологічних тіл
- •7 Гірничий компас, його будова та особливості роботи з ним
- •9 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 8 вік гірських порід та їх періодизація
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика їх виконання
- •8 Лабораторні приладдя, макети і зразки порід
- •3 Відносний вік гірських порід та методи їх визначення
- •3.1 Стратиграфічний метод
- •3.2 Палеонтологічний метод
- •3.3 Петрографічний метод
- •4 Абсолютний вік гірських порід та методи їх визначення
- •5 Геохронологічна шкала
- •6 Лабораторне приладдя та прилади
- •7 Порядок виконання лабораторної роботи
- •8 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 9 Геологічні карти, розрізи і стратиграфічні колонки та методи їх складання
- •1 Мета роботи
- •2 Обґрунтування і методика виконання лабораторної роботи
- •2.1 Принципи побудови геологічних карт
- •2.2 Масштаби геологічних карт
- •2.3 Оформлення та умовні позначення на геологічних картах
- •2.4 Вікова і літологічна індексація геологічних карт
- •2.5 Зображення на геологічних картах
- •2.6 Геологічні розрізи та їх побудова
- •2.7 Стратиграфічна колонка і принципи її побудови
- •2.8 Визначення віку складок і розривних порушень
- •Найважливіші геологічні і геоморфологічні терміни
- •Дельта - низовинна ділянка суходолу в гирлі ріки, розчленована рукавами і протоками.
- •Забарвлення - характер взаємодії електромагнітних хвиль з електронами.
3 Форми залягання магматичних гірських порід
Магматичні гірські породи в земній корі мають надзвичайно широке розповсюдження. Вони поширені переважно у фундаментах давніх платформ і в складчастих областях, але слабо розвинуті або повністю відсутні в платформовому чохлі. Форми їх залягання залежать від геологічних умов та заглиблення магми і тісно пов’язані з тектонічними рухами земної кори.
Форми магматичних тіл можуть бути надзвичайно різноманітними і визначаються характером дрібнення вміщуючих порід та фізичними властивостями магми.
Залежно від співвідношення із вміщуючою осадовою або метаморфічною породою магматичні тіла можуть бути узгодженими і неузгодженими інтрузивними та ефузивними тілами.
3.1 Узгоджені інтрузивні тіла
Вони утворюються переважно в результаті поступлення магми по площинах осадових і метаморфічних порід. До цього типу інтрузій відносяться сіли, лаколіти, лопотіти і факоліти, характеристика яких подана нижче.
Сіл або пластова інтрузія являє собою широко розповсюджену форму залягання основних магматичних порід, яка заглибилась в осадові породи по їх шаруватості. Сіли формуються на відносно невеликій глибині і зустрічаються в товщах недислокованих або слабодисликованих порід.
Лаколіт – геологічне тіло, яке має плоску основу і куполоподібне склепіння. Утворюються вони при поступленні кислої магми, яка із-за великої в’язкості трудно проникає по площинах нашарування, накопичується на одній ділянці і припіднімає породи покрівлі. Форма лаколітів у плані закруглена і в поперечному розрізі не перевищує 10 км.
Лополіт – чашоподібне геологічне тіло, вигнута форма якого обумовлена прогинанням підстелючих пластів під вагою магми. Розташовуються вони переважно в синеклізах Лополіти складені ультраосновними або основними породами і являють собою надзвичайно великі інтрузивні тіла, площа яких досягає десятків тисяч квадратних кілометрів.
Факоліт – лінзоподібне геологічне тіло, що залягає в ядрі антиклінальної або синклінальної складки. Вони мають невеликі розміри, зустрічаються тільки в складчастих областях і формуються одночасно з утворенням складок.
3.2 Неузгоджені інтрузивні тіла
Утворюються при заповненні магмою тріщин вміщуючої товщі та при поступленні магми в процесі обвалів порід покрівлі. До цього класу відносяться штоки, дайки, жили, гарполіти і батоліти.
Шток – магматичне тіло неправильної, наближеної до циліндричної форми, з крутими або вертикальними поверхнями. В плані його обриси неправильні, ізометричні. До штоків відносять інтрузивні тіла, які мають площу до 100 км2. Коріння штоків знаходиться на невеликих глибинах.
Дайка – плитоподібне тіло, товщина якого не зміримо менша від протяжності по падінню та простяганні. Утворюються вони при заповненні тріщин і зорієнтовані в земній корі вертикально або похило.
Жила – відрізняється від дайки меншими розмірами і невитриманою звивистою формою.
До числа частково узгоджених інтрузій відносяться гарполіти і батоліти.
Гарполіт – міжформаційна інтрузія, тобто магматичне тіло, яке залягає вздовж поверхні неузгодження, яка розділяє геологічні формації різного віку. При цьому підошва інтрузії займає січне положення по відношенню до структури підстелюючого комплексу, а покрівля узгоджена з поверхнею нашарування в товщі, яка їх перекриває.
Батоліт – найбільш велике інтрузивне тіло, яке складене головним чином гранітами та грані діоритами і має площу виходу на поверхню більше 100 км2. Розміри батолітів можуть бути великими і досягати сотень кілометрів в довжину і десятків кілометрів у ширину. Форма батолітів в плані дещо витягнута і паралельна до осей складчастих структур, контактні поверхні круті, покрівля куполоподібна з виступами та западинами.
