- •Н.Н. Гунька загальнА геологіЯ
- •Н.Н. Гунька
- •Лабораторна робота № 1 Основні кристаломорфологічні властивості мінералів та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •2.1 Агрегатний стан мінералів і його визначення
- •2.2 Елементи огранювання кристалу та їх визначення
- •2.3 Симетрія кристалів і її визначення
- •2.4 Форми кристалів і їх визначення
- •2.5 Морфологія мінеральних індивідів і методи її визначення
- •2.6 Морфологія мінеральних агрегатів
- •3 Морфологічні особливості аморфних мінералів
- •4 Необхідні приладдя і зразки для виконання роботи
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 2 Основні фізичні властивості мінералів та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування і порядок виконання роботи
- •2.1 Густина
- •2.2 Твердість
- •2.3 Спайність
- •2.4 Злам
- •2.5 Крихкість
- •2.6 Прозорість
- •2.7 Забарвлення
- •2.8 Колір риси
- •2.9 Блиск
- •2.10 Теплопровідність
- •2.11 Магнітність
- •2.12 Радіоактивність
- •2.13 Горючість
- •2.14 Розчинність
- •2.15 Розкладання
- •2.16 Смак
- •3 Необхідні матеріали, прилади, зразки і хімічні реагенти для виконання лабораторної роботи
- •4 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна рОбота № 3 Головні породо- і рудотворні мінерали та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Основні породо- і рудотворні мінерали
- •3.1 Тип простих речовин (самородних елементів)
- •3.2 Тип сульфідів
- •3.3 Тип оксидів і гідрооксидів
- •3.4 Тип солей кисневих кислот
- •Клас сульфатів
- •3.5 Тип галоїдів
- •3.6 Тип вуглеводневих (органічних) мінералів
- •4 Необхідні лабораторні приладдя, реактиви і прилади
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 4 Магматичні гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Короткий опис магматичних гірських порід
- •4 Короткий опис окремих магматичних порід
- •4.1 Ультраосновні породи
- •4.2 Основні породи
- •4.3 Середні породи
- •4.4 Кислі породи
- •4.5 Лужні породи
- •5 Необхідні лабораторні приладдя, реактиви, взірці
- •6 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 5 Осадові гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Головні типи осадових гірських порід
- •3.1 Уламкові гірські породи
- •3.2 Органогенні і хемогенні породи
- •4 Лабораторні приладдя та реактиви
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 6 Метаморфічні гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Метаморфічні гірські породи
- •2.1 Локальний метаморфізм
- •2.2 Регіональний метаморфізм
- •2.3 Хімічний склад метаморфічних порід
- •2.4 Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •2.5 Структури і текстури метаморфічних порід
- •2.6 Фізичні властивості метаморфічних порід
- •3 Головні типи метаморфічних гірських порід
- •3.1 Метаморфічні породи локального метаморфізму
- •3.2 Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •4 Лабораторні приладдя і реактиви
- •5 Контроль засвоєння матеріалу
- •Лабораторна робота № 7 форми залягання гірських порід та їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування і методика виконання роботи
- •3 Форми залягання магматичних гірських порід
- •3.2 Неузгоджені інтрузивні тіла
- •3.3 Форми залягання ефузивних порід
- •4 Форми залягання метаморфічних гірських порід
- •5 Форми залягання осадових гірських порід
- •5.1 Шар (пласт), його параметри і способи визначення
- •5.2 Шаруватість гірських порід
- •5.3 Узгоджене і неузгоджене залягання
- •5.4 Горизонтальне та похиле залягання шарів
- •5.5 Складчасті дислокації гірських порід
- •5.6 Розривні дислокації гірських порід
- •6 Елементи залягання геологічних тіл
- •7 Гірничий компас, його будова та особливості роботи з ним
- •9 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 8 вік гірських порід та їх періодизація
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика їх виконання
- •8 Лабораторні приладдя, макети і зразки порід
- •3 Відносний вік гірських порід та методи їх визначення
- •3.1 Стратиграфічний метод
- •3.2 Палеонтологічний метод
- •3.3 Петрографічний метод
- •4 Абсолютний вік гірських порід та методи їх визначення
- •5 Геохронологічна шкала
- •6 Лабораторне приладдя та прилади
- •7 Порядок виконання лабораторної роботи
- •8 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 9 Геологічні карти, розрізи і стратиграфічні колонки та методи їх складання
- •1 Мета роботи
- •2 Обґрунтування і методика виконання лабораторної роботи
- •2.1 Принципи побудови геологічних карт
- •2.2 Масштаби геологічних карт
- •2.3 Оформлення та умовні позначення на геологічних картах
- •2.4 Вікова і літологічна індексація геологічних карт
- •2.5 Зображення на геологічних картах
- •2.6 Геологічні розрізи та їх побудова
- •2.7 Стратиграфічна колонка і принципи її побудови
- •2.8 Визначення віку складок і розривних порушень
- •Найважливіші геологічні і геоморфологічні терміни
- •Дельта - низовинна ділянка суходолу в гирлі ріки, розчленована рукавами і протоками.
- •Забарвлення - характер взаємодії електромагнітних хвиль з електронами.
2.5 Зображення на геологічних картах
При читанні геологічних карт особливу увагу слід звернути на деякі особливості зображення пластів та утворені ними форми в проекції на горизонтальну площину топографічної основи. Площі поширення порід різного віку оконтурюються на карті лініями геологічних границь. Ці лінії можуть бути простими або складними залежно від характеру залягання пластів і рельєфу місцевості.
При горизонтальному заляганні пластів і пересіченому рельєфі на геологічній карті буде зображений тільки відслонений на поверхні пласт, який замальовується кольором, що відповідає його віку. Якщо рельєф розчленований долинами рік, то на геологічній карті виходи цих пластів зображаються у вигляді смуг вздовж долин. При цьому межі горизонтально розташованих пластів на карті будуть паралельними ізолініями рельєфу (горизонталями). Кожна така смуга буде забарвлена в колір, що відповідає віку порід, який вона зображує. Чим більша крутизна схилу поверхневого рельєфу, тим менша ширина виходу пласта на карті.
При похилому заляганні пластів обрис їх виходів залежить від співвідношення кута падіння та нахилу поверхні схилу, напряму падіння пластів і схилу, форми поверхні рельєфу. Якщо пласт занурюється в ту ж сторону, куди нахилений схил рельєфу, то нахил пласта завжди менший, ніж нахил поверхні схилу, а тому граничні лінії пластів на карті будуть вигнуті в сторону, протилежну згинам горизонталей на топографічних картах. Якщо ж падіння пластів протилежне напряму нахилу поверхні рельєфу, то ізогіпси границь виходу пласта на карті будуть спрямовані в ту ж сторону, що й ізогіпси на топографічній карті.
При вертикальному заляганні пластів форма виходів їх на денну поверхню зобразиться у вигляді прямих ліній, які простягаються вздовж пласта. Ширина виходу вертикально залягаючого пласта на карті відповідає його дійсній товщині в масштабі геологічної карти.
При моноклінальному заляганні пластів і нерозчленованому рельєфі пласти проектуються на карті у вигляді смуг, які змінюють одна одну по їх падінню від більш давніх до більш молодих.
Складки на геологічній карті в умовах горизонтального рельєфу мають вигляд замкнутих концентричних смуг, які відповідають виходам пластів різного віку. Різниця між антиклінальними і синклінальними складками полягає в тому, що в перших у ядрі залягають більш давні гірські породи, а в других, навпаки, ядро складене більш молодими породами з породами периферійної її частини.
Геологічні межі між породами різного віку зображуються чорними лініями. При цьому достовірні межі наносяться суцільною лінією, а передбачувані – пунктирними. Ті ж межі, але розкриті під вищележачими породами, позначаються відповідно переривистими лініями з одною і двома крапками.
Розривні порушення діляться на головні і другорядні, серед яких в свою чергу виділяють достовірні, передбачувані та скриті під вищележачими породами. Всі вони показуються потовщеними чорними лініями.
При горизонтальному заляганні пластів розривні дислокації типу скиду або вскиду встановлюють на геологічній карті за віковим співвідношенням порід, які залягають вздовж лінії порушення. В припіднятому крилі переважно залягають більш давні гірські породи, а в опущеному – гірські породи більш молодого віку. При похилому заляганні пластів наявність скиду встановлюється за зміщенням виходів пластів вздовж лінії розриву, повторенню виходів пластів або зміни їх простягання на геологічній карті.
Горсти і грабени на геологічній карті розпізнаються за тими ж ознаками, що й скиди і вскиди, оскільки вони являють собою комбінацію останніх.
Орієнтування площівних і лінійних структурних елементів відображається за допомогою спеціальних знаків. Бурові свердловини наносяться на карту вибірково. Для опорних свердловин показують всі основні підрозділи, розкриті свердловиною, та глибину їх залягання. В інших свердловинах можна вказувати лише індекс, глибину залягання і товщину найбільш важливих з числа розкритих підрозділів. Якщо свердловину показано на геологічному розрізі, то на карту наносять тільки знак і номер.
На геологічній карті також вказують найважливіші палеонтологічні знахідки, за допомогою яких надійно визначено геологічний вік гірських порід. Вказуються також місця знаходження викопної флори і фауни, археологічні знахідки і пункти, для яких визначено радіологічний вік порід, мінералів, кісток, деревини тощо.
Умовні знаки поміщаються в прямокутник і праворуч від нього дається словесний опис.
