Створення нової робочої книги

Навчання роботі з Excel необхідно починати з вивчення вікна додатка Excel. При запуску Excel відкривається вікно додатка, у якому відображається нова робоча книга – Книга 1.

Вікно додатка має п'ять основних областей:

 рядок меню;

 панелі інструментів;

 рядок стану;

 рядок уведення;

 область вікна робочої книги.

Основна обробка даних здійснюється за допомогою команд із рядка меню. Панелі інструментів Стандартна й Форматування є убудованими панелями MS Excel, які розташовуються під рядком меню й містять певні набори піктограм (кнопок). Основна частина піктограм призначена для виконання найбільше часто використовуваних команд із рядка меню.

Рядок формул використовується для уведення й редагування значень або формул в комірках або діаграмах. Поле ім'я – це вікно ліворуч від рядка формул, у якому виводиться ім'я активного комірці. Піктограми: X, V, fx, розташовані ліворуч від рядка формул - це кнопки скасування, уведення й вставка функції відповідно.

Рядок стану розташований у нижній частині екрана. Ліва частина рядка стану вказує відомості про стан робочої області електронної таблиці (Готово, Уведення, Виправлення, Укажіть). Крім того, у лівій частині рядка стани коротко описуються результати виконаної команди. У правій частині рядка стани виводяться результати обчислень (при виконанні автоматичних обчислень за допомогою контекстного меню рядка стану) і відображаються натиснуті клавіш Ins, Caps Lock, Num Lock, Scroll Lock.

Далі необхідно ознайомитися з основними поняттями вікна робочої книги. Робоча книга (документ Excel) складається з робочих аркушів, кожний з яких є електронною таблицею. За замовчуванням відкривається три робітники аркуша, перехід до яких можна здійснити, клацаючи на ярличках, розташованих унизу книги. При необхідності в книгу можна додати робочі аркуші або видалити їх із книги.

Кнопки прокручування ярличків здійснюють прокручування ярличків робочої книги. Крайні кнопки здійснюють прокручування до першого й останнього ярличка робочої книги. Внутрішні кнопки здійснюють прокручування до попереднього й наступного ярличка робочої книги.

Основні поняття електронної таблиці: заголовок стовпця, заголовок рядка, комірка, ім'я комірці, маркер виділення, маркер заповнення, активний комірка, рядок формул, поле ім'я, активна область аркуша.

Робоча область електронної таблиці складається з рядків і стовпців, що мають свої імена. Імена рядків - це їхнього номера. Нумерація рядків починається з 1 і закінчується максимальним числом, установленим для даної програми. Імена стовпців - це букви латинського алфавіту спочатку від А до Z , потім від АА до AZ, ВА до BZ і т.д.

Максимальна кількість рядків і стовпців визначається особливостями використовуваної програми й обсягом пам'яті комп'ютера, наприклад, у табличному процесорі Excel 256 стовпців і більше 16 тисяч рядків.

Перетинання рядка й стовпця утворить комірку таблиці, що має свою унікальну адресу. Для вказівки адрес комірок у формулах використовуються посилання (наприклад, А6 або D8).

Комірка – область, обумовлена перетинанням стовпця й рядка електронної таблиці, що має свою унікальну адресу.

Адреса комірки визначається ім'ям (номером) стовпця й ім'ям (номером) рядка, на перетинанні яких перебуває комірка, наприклад А10. Посилання – вказівка адреси комірки.

Активна комірка - це виділена комірка, ім'я якої відображається в полі ім'я. Маркером виділення називається напівжирна рамка навколо виділеної комірки. Маркер заповнення - це чорний квадрат у правому нижньому куті виділеного комірці.

Активна область аркуша - це область, що містить уведені дані.

В електронних таблицях можна працювати як з окремими осередками, так і із групами комірок, які утворять блок. Блок комірок – група суміжних комірок, обумовлена за допомогою адреси.

Адреса блоку комірок задається вказівкою посилань перших і останньої його комірок, між якими ставиться розділовий символ – двокрапка. Якщо блок має вигляд прямокутника, то його адреса задається адресами лівих верхніх і правої нижньої комірок, що входять у блок.

Блок використовуваних комірок може бути зазначений двома шляхами: або завданням із клавіатури початкової й кінцевої адрес комірок блоку, або виділенням відповідної частини таблиці за допомогою лівої клавіші миші.

Приклад задання адрес комірки й блоків:

 адреса комірки, що перебуває на перетинанні стовпця F і рядка 9, виражається посиланням F9;

 адреса блоку, утвореного у вигляді частини рядка 1 - B1:E1;

 адреса блоку, утвореного у вигляді стовпця C - C1:C21;

 адреса блоку, утвореного у вигляді прямокутника - A3:G10