- •1. Предмет і завдання психологічної науки.Відмінності між життєвими та науковими психологічними знаннями.
- •3. Місце психології у системі наук про людину
- •4. Методи досліджень у психології.
- •5.Галузі психологічної науки.
- •6.Основні школи і напрями класичної і сучасної психології( психоаналіз, біхевіоризм, когнітивізм, гуманістична психологія, гештальтпсихологія, діяльнісний підхід, екзистенціональна психологія)
- •7. Розвиток психіки у філогенезі.
- •9.Взаємозв»язок психіки і навколишнього середовища.
- •10.Стадії розвитку психіки.
- •11.Проблема віку у психології . Сутність основні теоретичні підходи.
- •12.Поняття про психічний розвиток дитини у сучасній психології.
- •13. Умови і фактори психічного розвитку.
- •14. Принципи і критерії вікової періодизації(за працями Ельконіна, Еріксона, Петровського та ін.)
- •15.Принципи та закономірності психічного розвитку.
- •17. Основні вікові періоди психічного розвитку людини…
- •18. Поняття про провідні види діяльності і їх значення в психічному розвитку.
- •21. Кризи вікового розвитку: поняття, вплив, значення на різних етапах.
- •22. Свідомість як вищий рівень розвитку психіки. Умови виникнення свідомості і підсвідомості.
- •23.Загальна характеристика пізнавальних процесів
- •Відчуття види,поріг чутливості
- •25. Сприйняття та його властивості
- •26. Спостереження як цілеспрямоване сприйняття
- •Індивідуальні особливості мислення
- •28. Форми мислення. Мислення і мовлення
- •29. Уява: сутність, види, взаємозв’язок з творчісю
- •30. Увага та її характеристики
- •31. Пам'ять (види, форми)
- •32. Види уваги. Можливсті управління увагою
- •33. Емоційно-вольові процеси
- •34.Почуття та емоції (види, взаємозв’язок )
- •35. Воля та її функції
- •36. Психічні стани як особлива характеристика психічної діяльності людини.Види психічних станів
- •37. Поняття про особистість.
- •40. Спямованість та її роль у структурі особистості.
- •41. Класифікація потреб особистості.
- •42. Рушійні сили формування та розвитку особистості.
- •43. Соціалізація особистості. Соціальні ролі особистості.
- •44. Самосвідомість особистості.
- •47. Темперамент як характеристика динамічної сторони психіки.
- •48. Типи темпераменту та їх характеристика. Роль темпераменту у навчальній та трудовій діяльності.
- •49. Характер і його структура.
- •50.Характер і темперамент.
- •51.Формування характеру.
- •52.Здібності як умова успішного здійснення діяльності.Загальні і спеціальні здібності.
- •53.Задатки як природні передумови розвитку здібностей.
- •55.Психологічна сутність поняття ‘‘діяльність’’.
- •56.Структура діяльності.
- •57.Мотивація діяльності;формула Аткінсона.
- •58.Структурні компоненти дії.
- •59.Характеристика основних видів діяльності.
- •60.Загальна характеристика спілкування:поняття,види,цілі,значення у формуванні особистості.
- •61.Сторони спілкування(комунікативна,інтерактивна,перцептивна)
- •62.Цілі та функції спілкування
- •63.Загальна характеристика малих груп
- •64.Типологія та характеристика соціальних груп
- •65.Феномен групового тиску,групової згуртованості,конформізу
- •66.Проблема лідерства та стилів керівництва
- •67.Необхідність психологічного забезпечення реформування, демократизації та особистісної спрямованості освіти в Україні
- •68.Психологічні бар’єри спілкування
- •69.Психологічний механізм атракції
- •70.Становлення психологічної служби в системі освіти; зміст роботи практичного психолога
- •71.Психологічна сутність і вміння слухати
- •72.Основні поняття психології навчання
- •73. Функції процесу навчання: освітня, допоміжна, розвивальна
- •74. Компоненти процесу навчання: мотивація, зміст, оперативно-діяльнісний.
- •75. Поняття про принципи навчання
- •76. Психологічні фактори успішності учня
- •77. Взаємозв’язок навчання і розвитку
- •78. Методи навчання: поняття, класифікація, характеристика.
- •Наочні методи навчання
- •Практичні методи навчання
- •Індуктивні і дедуктивні методи навчання
- •Репродуктивні і проблемно-пошукові методи навчання
- •79. Загальна психолого-педагогічна характеристика процесу виховання: цілі, завдання, зміст, рушійні сили, закономірності та принципи.
- •81. Основні форми психологічного впливу у вихованні
- •82. Сучасна психодіагностика: теоретичні та методичні основи (книжка, ст. 107)
- •84. Схема психологічного аналізу уроку (а також ст. 124 у підручнику)
- •85.Шкільні класи,як малі соціальні групи
- •87.Зміст роботи шкільного психолога
- •88. Психологічні вимоги до особистості сучасного педагога та психолога
18. Поняття про провідні види діяльності і їх значення в психічному розвитку.
Діяльність — це специфічна форма суспільно-історичного буття людей, що втілюється в цілеспрямованому перетворенні ними природної і соціальної дійсності. Будь-яка діяльність, що здійснюється людиною, містить у собі: мету, засіб, процес перетворення і його результат (продукт). Провідна діяльність - це діяльність, виконання якої визначає виник-нення і формування основних психологічних новоутворень людини на даному етапі розвитку її особистості.
Провідна діяльність є показником психологічного віку дитини і харак-теризується тим, що в ній виникають і диференціюються інші види діяль-ності, перебудовуються основні психічні процеси і відбуваються зміни психологічних особливостей особистості на даній стадії розвитку.
Значення провідної діяльності для психічного розвитку залежить перш за все від її змісту, від того, що відкриває для себе і засвоює людина в процесі її виконання. Виділяють такі види провідної діяльності:
- емоційно-безпосереднє спілкування немовляти з дорослими (0-1 рік);
- предметно-маніпулятивна діяльність дітей раннього віку (1-3 роки); п процесі її виконання засвоюються історично складені способи дій з певними предметами;
- сюжетно-рольова гра у дошкільнят (3-6 років);
- навчальна діяльність у молодших школярів;
- інтимно-особистісне спілкування підлітків;
- професійно-навчальна діяльність у старшому шкільному віці. Провідна діяльність не виникає одразу, а проходить певний шлях сво-го становлення. Виникнення в кожному періоді психічного розвитку но-вої провідної діяльності не означає зникнення тієї, яка була провідною на попередньому етапі. Той чи інший період психічного розвитку характе-ризується системою різних видів діяльності, в якій провідна діяльність займає особливе місце, визначає виникнення основних змін в психічному розвитку на кожному окремому етапі.
Щоб будь-який акт діяльності міг відбутися, людина повинна уявляти собі результат майбутньої дії. Це уявлення майбутнього результату відбувається у формі образа того предмета, що повинний вийти. Відображення майбутнього результату дії становить зміст поняття мета, це найважливіший елемент психологічної структури діяльності. Саме наявність усвідомленої мети додає діяльності людини людське, що відрізняє її від поведінки тварин, додає їй цілеспрямованість. Говорячи про психологічний аналіз діяльності, насамперед, потрібно відповісти на запитання: яка мета?
21. Кризи вікового розвитку: поняття, вплив, значення на різних етапах.
Отже, можна зробити такі висновки: Вікова криза - особливі, відносно нетривалі (до року) періоди онтогенезу, характерні різкими психологічними змінами. На відміну від криз невротичного або травматичного характеру, відносяться до нормативних процесів, необхідних для нормального, поступального ходу особистісного розвитку. Можуть виникати під час переходу людини від одного вікового ступеня до іншого. У дитячому віці звичайно виділяють: кризу першого року життя; кризу трьох років; кризу шести-семи років; підліткову кризу (10-11 років). Вказані хронологічні межі вікових криз достатньо умовні. Форма, тривалість і гострота протікання криз може помітно розрізнятися залежно від індивідуально-типологічних особливостей дитини, соціальних і мікросоціальних умов, особливостей виховання в сім'ї, від педагогічної системи в цілому. Для періодів вікових криз в дитинстві характерні процеси переходу до нового типу взаємостосунків дітей з дорослими, при яких враховуються нові, збільшені можливості дитини, зміна соціальної ситуації розвитку, зміна діяльності, перебудова всієї структури свідомості дитини. Криза 30 років виникає внаслідок нереалізованості життєвого задуму. Якщо ж при цьому ще і переосмислюються цінності, то йдеться про те, що життєвий задум взагалі виявився невірним. Кризу 30 років нерідко називають кризою сутності життя. З цим періодом пов'язані пошуки сутності існування. Ці пошуки, як і вся криза в цілому, знаменують перехід від молодості до зрілості. Криза 40 років нерідко викликається загостренням сімейних відносин. Діти, як правило, підростають і починають жити своїм життям, помирають деякі близькі родичі і родичі старшого покоління. Втрата безпосередньої участі в житті дітей сприяє остаточному усвідомленню характеру подружніх відносин. У разі виникнення кризи 40 років, людині знов доводиться перебудовувати свій життєвий задум, виробляти нову «Я – концепцію». Ця криза може серйозно змінити життя людини аж до зміни професії і створення нової сім'ї.
