Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори психологія.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
300 Кб
Скачать
☆

18. Поняття про провідні види діяльності і їх значення в психічному розвитку.

Діяльність — це специфічна форма суспільно-історичного буття людей, що втілюється в цілеспрямованому перетворенні ними природної і соціальної дійсності. Будь-яка діяльність, що здійснюється людиною, містить у собі: мету, засіб, процес перетворення і його результат (продукт). Провідна діяльність - це діяльність, виконання якої визначає виник-нення і формування основних психологічних новоутворень людини на даному етапі розвитку її особистості.

Провідна діяльність є показником психологічного віку дитини і харак-теризується тим, що в ній виникають і диференціюються інші види діяль-ності, перебудовуються основні психічні процеси і відбуваються зміни психологічних особливостей особистості на даній стадії розвитку.

Значення провідної діяльності для психічного розвитку залежить перш за все від її змісту, від того, що відкриває для себе і засвоює людина в процесі її виконання. Виділяють такі види провідної діяльності:

- емоційно-безпосереднє спілкування немовляти з дорослими (0-1 рік);

- предметно-маніпулятивна діяльність дітей раннього віку (1-3 роки); п процесі її виконання засвоюються історично складені способи дій з певними предметами;

- сюжетно-рольова гра у дошкільнят (3-6 років);

- навчальна діяльність у молодших школярів;

- інтимно-особистісне спілкування підлітків;

- професійно-навчальна діяльність у старшому шкільному віці. Провідна діяльність не виникає одразу, а проходить певний шлях сво-го становлення. Виникнення в кожному періоді психічного розвитку но-вої провідної діяльності не означає зникнення тієї, яка була провідною на попередньому етапі. Той чи інший період психічного розвитку характе-ризується системою різних видів діяльності, в якій провідна діяльність займає особливе місце, визначає виникнення основних змін в психічному розвитку на кожному окремому етапі.

Щоб будь-який акт діяльності міг відбутися, людина повинна уявляти собі результат майбутньої дії. Це уявлення майбутнього результату відбувається у формі образа того предмета, що повинний вийти. Відображення майбутнього результату дії становить зміст поняття мета, це найважливіший елемент психологічної структури діяльності. Саме наявність усвідомленої мети додає діяльності людини людське, що відрізняє її від поведінки тварин, додає їй цілеспрямованість. Говорячи про психологічний аналіз діяльності, насамперед, потрібно відповісти на запитання: яка мета?

21. Кризи вікового розвитку: поняття, вплив, значення на різних етапах.

Отже, можна зробити такі висновки: Вікова криза - особливі, відносно нетривалі (до року) періоди онтогенезу, характерні різкими психологічними змінами. На відміну від криз невротичного або травматичного характеру, відносяться до нормативних процесів, необхідних для нормального, поступального ходу особистісного розвитку. Можуть виникати під час переходу людини від одного вікового ступеня до іншого. У дитячому віці звичайно виділяють: кризу першого року життя; кризу трьох років; кризу шести-семи років; підліткову кризу (10-11 років). Вказані хронологічні межі вікових криз достатньо умовні. Форма, тривалість і гострота протікання криз може помітно розрізнятися залежно від індивідуально-типологічних особливостей дитини, соціальних і мікросоціальних умов, особливостей виховання в сім'ї, від педагогічної системи в цілому. Для періодів вікових криз в дитинстві характерні процеси переходу до нового типу взаємостосунків дітей з дорослими, при яких враховуються нові, збільшені можливості дитини, зміна соціальної ситуації розвитку, зміна діяльності, перебудова всієї структури свідомості дитини.  Криза 30 років виникає внаслідок нереалізованості життєвого задуму. Якщо ж при цьому ще і переосмислюються цінності, то йдеться про те, що життєвий задум взагалі виявився невірним. Кризу 30 років нерідко називають кризою сутності життя. З цим періодом пов'язані пошуки сутності існування. Ці пошуки, як і вся криза в цілому, знаменують перехід від молодості до зрілості. Криза 40 років нерідко викликається загостренням сімейних відносин. Діти, як правило, підростають і починають жити своїм життям, помирають деякі близькі родичі і родичі старшого покоління. Втрата безпосередньої участі в житті дітей сприяє остаточному усвідомленню характеру подружніх відносин. У разі виникнення кризи 40 років, людині знов доводиться перебудовувати свій життєвий задум, виробляти нову «Я – концепцію». Ця криза може серйозно змінити життя людини аж до зміни професії і створення нової сім'ї.