- •1. Предмет і завдання психологічної науки.Відмінності між життєвими та науковими психологічними знаннями.
- •3. Місце психології у системі наук про людину
- •4. Методи досліджень у психології.
- •5.Галузі психологічної науки.
- •6.Основні школи і напрями класичної і сучасної психології( психоаналіз, біхевіоризм, когнітивізм, гуманістична психологія, гештальтпсихологія, діяльнісний підхід, екзистенціональна психологія)
- •7. Розвиток психіки у філогенезі.
- •9.Взаємозв»язок психіки і навколишнього середовища.
- •10.Стадії розвитку психіки.
- •11.Проблема віку у психології . Сутність основні теоретичні підходи.
- •12.Поняття про психічний розвиток дитини у сучасній психології.
- •13. Умови і фактори психічного розвитку.
- •14. Принципи і критерії вікової періодизації(за працями Ельконіна, Еріксона, Петровського та ін.)
- •15.Принципи та закономірності психічного розвитку.
- •17. Основні вікові періоди психічного розвитку людини…
- •18. Поняття про провідні види діяльності і їх значення в психічному розвитку.
- •21. Кризи вікового розвитку: поняття, вплив, значення на різних етапах.
- •22. Свідомість як вищий рівень розвитку психіки. Умови виникнення свідомості і підсвідомості.
- •23.Загальна характеристика пізнавальних процесів
- •Відчуття види,поріг чутливості
- •25. Сприйняття та його властивості
- •26. Спостереження як цілеспрямоване сприйняття
- •Індивідуальні особливості мислення
- •28. Форми мислення. Мислення і мовлення
- •29. Уява: сутність, види, взаємозв’язок з творчісю
- •30. Увага та її характеристики
- •31. Пам'ять (види, форми)
- •32. Види уваги. Можливсті управління увагою
- •33. Емоційно-вольові процеси
- •34.Почуття та емоції (види, взаємозв’язок )
- •35. Воля та її функції
- •36. Психічні стани як особлива характеристика психічної діяльності людини.Види психічних станів
- •37. Поняття про особистість.
- •40. Спямованість та її роль у структурі особистості.
- •41. Класифікація потреб особистості.
- •42. Рушійні сили формування та розвитку особистості.
- •43. Соціалізація особистості. Соціальні ролі особистості.
- •44. Самосвідомість особистості.
- •47. Темперамент як характеристика динамічної сторони психіки.
- •48. Типи темпераменту та їх характеристика. Роль темпераменту у навчальній та трудовій діяльності.
- •49. Характер і його структура.
- •50.Характер і темперамент.
- •51.Формування характеру.
- •52.Здібності як умова успішного здійснення діяльності.Загальні і спеціальні здібності.
- •53.Задатки як природні передумови розвитку здібностей.
- •55.Психологічна сутність поняття ‘‘діяльність’’.
- •56.Структура діяльності.
- •57.Мотивація діяльності;формула Аткінсона.
- •58.Структурні компоненти дії.
- •59.Характеристика основних видів діяльності.
- •60.Загальна характеристика спілкування:поняття,види,цілі,значення у формуванні особистості.
- •61.Сторони спілкування(комунікативна,інтерактивна,перцептивна)
- •62.Цілі та функції спілкування
- •63.Загальна характеристика малих груп
- •64.Типологія та характеристика соціальних груп
- •65.Феномен групового тиску,групової згуртованості,конформізу
- •66.Проблема лідерства та стилів керівництва
- •67.Необхідність психологічного забезпечення реформування, демократизації та особистісної спрямованості освіти в Україні
- •68.Психологічні бар’єри спілкування
- •69.Психологічний механізм атракції
- •70.Становлення психологічної служби в системі освіти; зміст роботи практичного психолога
- •71.Психологічна сутність і вміння слухати
- •72.Основні поняття психології навчання
- •73. Функції процесу навчання: освітня, допоміжна, розвивальна
- •74. Компоненти процесу навчання: мотивація, зміст, оперативно-діяльнісний.
- •75. Поняття про принципи навчання
- •76. Психологічні фактори успішності учня
- •77. Взаємозв’язок навчання і розвитку
- •78. Методи навчання: поняття, класифікація, характеристика.
- •Наочні методи навчання
- •Практичні методи навчання
- •Індуктивні і дедуктивні методи навчання
- •Репродуктивні і проблемно-пошукові методи навчання
- •79. Загальна психолого-педагогічна характеристика процесу виховання: цілі, завдання, зміст, рушійні сили, закономірності та принципи.
- •81. Основні форми психологічного впливу у вихованні
- •82. Сучасна психодіагностика: теоретичні та методичні основи (книжка, ст. 107)
- •84. Схема психологічного аналізу уроку (а також ст. 124 у підручнику)
- •85.Шкільні класи,як малі соціальні групи
- •87.Зміст роботи шкільного психолога
- •88. Психологічні вимоги до особистості сучасного педагога та психолога
5.Галузі психологічної науки.
Сучасна наукова психологія є досить розмаїтою системою дисциплін і галузей. Просте перелічення вже не задовольняє потреби дослідників. Тому їх доречно класифікувати за певними ознаками. Ю.Л. Трофімов за спрямованістю діяльності психологів на пізнання, дослідження або перетворення психіки доцільно виокремлює три великі групи галузей - теоретичну, науково-прикладну та практичну психологію.
Загальна психологія — галузь психологічної науки, яка вивчає психіку людини, її загальні закономірності, розробляє систему психологічних знань, виявляє її логічний осередок, з'ясовує методологічні основи психологічної дисципліни, відповідно тлумачить психологічні феномени.
Виявити та описати загальні принципи, категорії, поняття і методи психологічної науки, що становлять предмет загальної психології, можливо, лише узагальнюючи конкретні дослідження, що проводяться в таких напрямах психологічної науки, як порівняльна психологія, індивідуальна психологія та ін. Саме загальна психологія розкриває загальні закономірності психіки людини, досліджуючи її, по-перше, в процесі розвитку психіки спочатку у тварин, потім і в історичному розвитку в людини; по-друге, в процесі взаємодії людини з енерго-інформаційним психічним полем; по-третє, у проявах різного виду діяльності, в яких людина не лише виявляє себе, а й формує; по-четверте, у діяльності вчинкового характеру.
Підґрунтям загальної психології, як показують сучасні дослідження, має стати постулат, за яким феномен людини необхідно вивчати як соціоприродну, космопланетарну цілісність в єдності її соціальних і природних властивостей. Якщо нове мислення ставить у центр концепцію взаємопов'язаного, взаємодіючого світу, тобто керується тим, що світ єдиний, то тим самим стверджується, що цей світ — світ цілісної людини.
Загальна психологія становить фундамент розвитку всіх галузей психологічної науки. Абстрагуючись від конкретних досліджень, вона вивчає психіку людини в її загальних закономірностях, формулює теоретичні принципи і методи психології, її основні поняття та категоріальний апарат. Основні поняття загальної психології характеризують: психічні процеси (пізнавальні — відчуття і сприймання, пам'ять, уявлення та мислення; вольові — мотиви, прагнення, бажання, прийняття рішень; емоційні — емоції та почуття); психічні стани, що є проявом психічних процесів — пізнавальних (сумнів), вольових (впевненість), емоційних (настрій, афекти); психічні властивості — якості розуму (здібності), стійкі особливості вольової сфери (характер), стійкі якості почуттів (темперамент).
Психологія особистості. Психологія особистості — галузь науки, яка
вивчає закономірності формування людини як суб'єкта жит-тєтворчості;
механізми, форми і методи інтегрування всіх психічних процесів, станів,
властивостей індивіда у системну якість, що опосередковує його взаємодію
із соціумом через предметну діяльність, соціально-значущі взаємини,
процес соціалізації .Предмет досліджень психології особистості охоплює структуру особистостіта її функціональні характеристики; умови та рушійні сили формування; самосвідомість особистості, її рефлексивні властивості; самооцінку і образ «Я»; життєвий шлях; особливості ставлення до життя і смерті; формування особистості в групі; вплив екстремальних ситуацій на особистісний розвиток; життєву кризу на різних вікових етапах; відхилення в розвитку особистості; можливості гармонізації особистісного
розвитку; методи особистісної діагностики, корекції, профілактики і прогнозування шляхів саморозвитку особистості.
Вікова психологія. Вікова психологія — галузь психологічної науки, що
вивчає специфічні властивості індивіда, особистості, громадянина, його
психіки в процесі зміни вікових стадій розвитку.Вікова психологія, яка вивчає онтогенез різноманітних психічних процесів і психологічних якостей індивіда, що розвиваються, розгалужується на дитячу психологію, психологію підлітка, психологію юності, психологію дорослої людини, геронтопсихологію. Основними напрямами досліджень вікової психології є: розкриття психологічного змісту послідовних етапів онтогенезу; вивчення вікової динаміки психічних процесів з урахуванням впливу на індиві- дуальний розвиток людини культурно-історичних, етнічних і соціально-економічних умов; статевовікові і типологічні властивості Акмеологія — галузь психологічної науки, що виникла на перехресті природничих, суспільних і гуманітарних дисциплін. Вона вивчає феноменологію, закономірності та механізми розвитку людини на щаблі зрілості, особливо за досягнення нею високого рівня в цьому розвитку.
Ееронтопсихологія — галузь психологічної науки, яка вивчає явища і
процеси, пов'язані зі старінням організму, властивими йому інволюційними
тенденціями (притупленням окремих психічних функцій, затуханням окремих
процесів, спадом активності особи).
Психологія творчості. Психологія творчості (самотворчості) — галузь
науки, яка вивчає обдарованість, креативність або творчу діяльність як
базові характеристики особистості і процес продукування творчого
результату. Творчість — це відкриття себе, самовираження власного «Я»,
самореалізація. Предметом психології творчості як науки є творча
діяльність у контексті культури, тенденції формування
національно-культурної еліти, творчість як форма діалогу культурних
традицій.
Психофізіологія. Психофізіологія — галузь науки, що вивчає закономірності співвідношення психічного й фізіологічного для встановлення психофізіологічних закономірностей та механізмів життєдіяльності, розвитку, навчання та праці людини.
Психологія юнацького віку. Юність — період у розвитку людини, що
відповідає переходу від підліткового віку до самостійного дорослого
життя. Хронологічні межі юності визначаються в психології по-різному,
найчастіше дослідники виділяють ранню юність, тобто старший шкільний вік
(від 15 до 18 років), і пізню юність (від 18 до 23 років). До.кінця
юнацького віку завершуються процеси фізичного дозрівання людини.
Історія психології- розглядає формування психологічних категорій і понять упродовж усього часу існування наукової психології, історію психологічних досліджень у різні часи в різних школах та перспективи розвитку психології як науки.
Експериментальна психологія розробляє нові методи психологічного дослідження для ґрунтовнішого вивчення психічної реальності.
Соціальна психологія досліджує психічні явища у процесі взаємодії людей у великих та малих суспільних групах, а саме: вплив засобів масової комунікації на різні верстви населення, особливості формування та поширення чуток, смаків, суспільних настроїв, моди, питання психологічної сумісності, міжособистісних взаємин, групової атмосфери, роль лідера в групі, сприйняття людини людиною, становище особистості у групі, стосунки між членами сім´ї тощо.
Порівняльна психологія - галузь психології, що досліджує філогенетичні форми психічного життя. У галузі порівняльної психології зіставляють психіку тварин і людини, встановлюють специфіку і причини подібності та відмінностей у їхній поведінці.
