- •Розділ 1 Зміст підприємницької діяльності. Місце підприємництва в суспільстві
- •1.1 Сутність підприємництва та його характерні риси
- •1.2 Суб’єкти та об’єкти підприємницької діяльності
- •1.3 Роль підприємництва в суспільстві
- •1.4 Свобода у здійсненні підприємницької діяльності
- •1.5 Логіка підприємницької діяльності
- •1.6 Мотивація підприємництва
- •1.7 Особистість підприємця та його ділові якості
- •Питання для самоперевірки і контролю знань
- •Розділ 2 Види підприємництва
- •2.1 Виробнича підприємницька діяльність
- •Виявлений інтерес споживача
- •2.2 Підприємництво у сфері торгівлі
- •2.3 Посередницька підприємницька діяльність
- •2.4 Підприємництво у сфері надання фінансових послуг
- •2.5 Підприємництво у сфері страхування
- •2.6 Підприємництво у сфері надання консалтингових послуг
- •2.7 Фермерське господарство
- •Питання для самоперевірки та контролю знань
- •Розділ 3 Зовнішнє середовище підприємницької діяльності
- •3.1 Поняття підприємницького середовища та його складові елементи
- •3.2 Державна підтримка підприємництва
- •3.3 Державне регулювання підприємництва
- •3.4 Ризик у підприємницькій діяльності
- •Питання для самоперевірки та контролю знань
- •Розділ 4 Етична та соціальна відповідальність підприємництва
- •4.1 Поняття та еволюція принципу етичної та соціальної відповідальності підприємництва
- •4.2 Підприємництво та навколишнє природне середовище
- •4.3 Підприємництво та споживачі
- •4.4 Підприємництво та захист конкуренції
- •Питання для самоперевірки та контролю знань
- •Розділ 5 Організаційні форми підприємництва
- •5.1 Міжнародна класифікація організаційних форм бізнесу
- •5.2 Складні форми підприємницьких утворень
- •5.3 Характеристика організаційних форм підприємництва в Україні
- •5.4 Форми об’єднань підприємств в Україні
- •Питання для самоперевірки та контролю знань
- •Розділ 6 Процес створення підприємства та характеристика основних його етапів
- •6.1 Основні етапи створення підприємства
- •Підготовка додаткових документів (при необхідності):
- •Засвідчення документів у нотаріальній конторі.
- •6.2 Бізнес-план підприємства
- •6.3 Укладання засновницького договору та статуту
- •6.4 Державна реєстрація підприємства
- •6.5 Взаємовідносини новостворюваного підприємства з банком
- •6.6 Ліцензування підприємницької діяльності
- •6.7 Патентування підприємницькоїдіяльності
- •Питання для самоперевірки та контролю знань
- •Розділ 7 Кар’єра у бізнесі
- •7.1 Поняття кар’єри, її види та етапи розвитку
- •7.2 Типові моделі кар’єри у бізнесі
- •7.4 Планування кар’єри
- •7.5 Стиль керівництва у бізнесі
- •7.6 Шляхи досягнення кар’єри та успіху в бізнесі
- •Наявність фінансових і матеріальних ресурсів для початкового ведення бізнесу.
- •Постійний пошук замовлень споживачів.
- •Державна підтримка малого бізнесу. Питання для самоперевірки та контролю знань
- •8 Рекомендована література
- •8.1 Базова
- •8.2 Допоміжна
- •8.3 Нормативно-правова база
3.4 Ризик у підприємницькій діяльності
Підприємницький ризик — ризик, який виникає у будь-яких видах діяльності, пов’язаних з виробництвом продукції, її реалізацією, наданням послуг, проведенням фінансових операцій, здійсненням проектів. Разом з цим, це загроза потенційно можливої, імовірної втрати ресурсів чи недоотримання доходів порівняно з варіантом, розрахованим на раціональне використання ресурсів у даному виді підприємницької діяльності.
Залежно від впливу середовища підприємницький ризик умовно можна поділити на зовнішній і внутрішній.
Зовнішній ризик характеризується комплексом обставин навколишнього середовища і здатний впливати на прийняття підприємницьких рішень (ризик непередбачених законодавчих змін, податковий, екологічний, економічний, політичний, науково-технологічний, ризик конкуренції, стихійні лиха (форс-мажорні обставини), ризик ринкового партнерства, пов’язаний з порушенням договірних зобов’язань з боку партнерів по бізнесу).
Внутрішній ризик обумовлений діяльністю самого підприємства (його підрозділів, працівників) і піддається регулюванню. Пов’язаний безпосередньо зі станом внутрішнього середовища підприємства, цей ризик фіксує знання, досвід та інтуїцію, відображає професійний рівень спеціалістів, механізм виробничого процесу, стиль керівництва, стратегічні прийоми (ризик виробничої діяльності, ризик маркетингової діяльності, кадровий, організаційно-управлінський, ризик фінансової діяльності).
Характеристика двох груп ризиків наведена у табл. 3.2.
Таблиця 3.2 - Порівняльна характеристика зовнішнього і внутрішнього ризиків
Ознаки ризиків |
Зовнішній ризик |
Внутрішній ризик |
1. Джерело виникнення |
Зовнішнє (по відношенню до підприємства) середовище |
Внутрішнє середовище, тобто саме підприємство |
2. Зв’язок з діяльністю підприємства |
Безпосередньо не залежить від діяльності підприємства |
Пов’язаний з діяльністю підприємства і обумовлений його внутрішніми характеристиками |
3. Можливість контролю з боку підприємства |
Слабо або зовсім не піддається контролю |
Висока ступінь контролю |
|
Неможливо суттєво змінити або усунути. Можливо лише передбачити та врахувати у процесі діяльності |
Управляється шляхом посилення ефективності внутрішнього контролю |
Основними видами ризиків є: виробничий, комерційний, фінансовий (кредитний), інвестиційний, ринковий ризик.
Виробничий ризик пов’язаний з виробництвом і реалізацією продукції (робіт, послуг), здійсненням будь-яких видів виробничої діяльності (скорочення намічених обсягів випуску і збуту продукції, перевищення запланованих матеріальних і трудових витрат, зниження цін, брак, дефекти виробів).
Комерційний ризик виникає в процесі реалізації закуплених підприємцем товарів і надання послуг (невигідна зміна (підвищення) ціни закупівлі продукції, зниження продажної ціни, зростання витрат обігу, втрата товарів у процесі транспортування).
Фінансовий ризик може виникати при здійсненні фінансового підприємництва чи фінансових (грошових) угод (неплатоспроможність контрагента фінансової угоди, обмеження на валютно-грошові операції).
Інвестиційний ризик виникає внаслідок знецінення інвестиційно-фінансового портфелю, який складається із власних та придбаних цінних паперів.
Ринковий ризик пов’язаний з можливим коливанням ринкових відсоткових ставок, національної грошової одиниці, зарубіжних курсів валют. Будь-який ризик залежить від партнерів за угодою.
Розмір ризику може бути в абсолютному та у відносному виразі.
В абсолютному виразі ризик визначається розміром можливих втрат у матеріально-речовому (фізичному) чи вартісному (грошовому) вимірі, якщо даний збиток піддається такому виміру. У відносному виразі ризик визначається як розмір можливих втрат, віднесений до певної бази. Такою базою можуть бути: показник очікуваного доходу (прибутку) від підприємництва, майновий стан підприємства, загальні витрати ресурсів, вкладених у бізнес.
Провідне місце в оцінці ризику займає аналіз і прогнозування можливих витрат ресурсів при проведенні бізнесу.
Втрати, що можуть мати місце у підприємницькій діяльності, поділяються на: матеріальні, трудові, фінансові, втрати часу, спеціальні види втрат.
Матеріальні втрати — це непередбачені підприємницьким проектом витрати або прямі втрати матеріальних об’єктів (будинки, споруди, устаткування, майно, продукція, матеріали, сировина, напівфабрикати).
Трудові втрати — це втрати робочого часу, обумовлені випадковими або непередбаченими обставинами. У безпосередньому вимірі трудові втрати виражаються у людино-годинах, людино-днях. Переведення трудових втрат у вартісне (грошове) вираження проводиться шляхом множення праце годин на вартість (ціну) однієї години.
Фінансові втрати виникають в результаті прямої грошової шкоди, пов’язаної з передбаченим підприємницьким проектом, платежами, штрафами, сплатою додаткових податків, втратою грошей або цінних паперів, виплатою за прострочені кредити.
Втрати часу виникають у тому випадку, коли процес підприємницької діяльності йде повільніше, ніж було намічено. Пряма оцінка таких втрат вимірюється у годинах, днях, добах, тижнях, місяцях та ін.
До числа спеціальних видів втрат можна віднести: втрати, пов’язані з нанесенням шкоди здоров’ю і життю людей, навколишньому природному середовищу, престижу підприємця, а також внаслідок інших несприятливих соціальних і морально-психологічних факторів.
Особлива група спеціальних видів втрат — втрати від впливу непередбачених факторів політичного характеру. Вони виявляються у формі непередбачених змін в існуючих економічних умовах функціонування суб’єктів, порушують звичайний ритм господарської системи, породжують підвищені витрати ресурсів, знижують прибуток (підвищення ставок податків, зниження ділової активності людей, зниження рівня трудової та виконавчої дисципліни, невиконання прийнятих законодавчих актів, порушення платежів та взаєморозрахунків, примусові відрахування, відчуження майна або коштів за політичним мотивом, трансформація форм і відносин власності, зміна договірних умов).
У практиці підприємницької діяльності можуть мати місце передбачені втрати, обумовлені стихійними лихами, що призводять до втрат економічних ресурсів.
Досить специфічними є можливі втрати, обумовлені недосконалістю методології і некомпетентністю людей, які формують бізнес-план, займаються прогнозуванням, підприємницькими розрахунками економічних показників діяльності фірми.
Особливе місце займають втрати підприємця, обумовлені недобросовісністю або неплатоспроможністю партнерів по бізнесу. Існує ризик, пов’язаний з обманом контрагента за угодою, неповерненням боргу. Підприємцю доцільно проводити комплексний аналіз імовірних втрат, які можуть мати місце, виявляти головні та другорядні втрати, враховувати вид і специфіку підприємницької діяльності.
Ризик є імовірною категорією, і в цьому розумінні найбільш обґрунтовано з наукових позицій характеризувати його як імовірність виникнення певного рівня втрат. Виділимо зони або області ризику залежно від величини втрат (рис. 3.6).
Безризикова зона — це область, у якій втрати не передбачаються. Їй відповідають нульові втрати або негативні (перевищення прибутку).
Зона допустимого ризику – це область, у межах якої даний вид підприємницької діяльності зберігає свою економічну діяльність, тобто втрати мають місце, але вони менше розрахункового очікуваного прибутку. Межа зони допустимого ризику відповідає рівню втрат, рівному розрахунковому прибутку від підприємницької діяльності.
Зона критичного ризику – це область, що характеризується можливістю втрат, які перевищують величину очікуваного прибутку аж до величини повної розрахункової виручки від підприємництва.
Отже, зона критичного ризику характеризується небезпечністю втрат, які заздалегідь перевищують очікуваний прибуток і у максимумі можуть призвести до невідшкодованої втрати усіх коштів, вкладених підприємцем у справу. В останньому випадку підприємець не тільки не одержує від угоди жодного доходу, але й несе збитки у сумі всіх марних витрат. Крім критичного, доцільно розглянути ще більш загрожуючий катастрофічний ризик.
Рис.
3.6. Зони підприємницького ризику
Зона катастрофічного ризику — це область втрат, які за своєю величиною перевищують критичний рівень і у максимумі можуть досягати величини, рівної майновому стану підприємця. Катастрофічний ризик здатний призвести до краху, банкрутства підприємства, його закриття і розпродажу майна.
Побудуємо криву розподілу імовірності виникнення певного рівня втрат прибутку, яку називають кривою ризику (рис. 3.7).
І — імовірність виникнення даного рівня втрат прибутку;
Ір — імовірність розрахункового рівня втрат прибутку;
ПР — розрахунковий прибуток;
ВР — розрахункова виручка;
МС — майновий стан;
ДВП — можливі втрати прибутку;
Ід — імовірність допустимого рівня втрат прибутку;
Ікр — імовірність критичного рівня втрат прибутку;
Ікт — імовірність катастрофічного рівня втрат прибутку.
Рис.
3.7. Типова крива розподілу імовірностей
виникнення певного рівня втрат прибутку
Максимальне значення імовірності виникнення рівня втрат прибутку дорівнює 1. Імовірність виникнення конкретного рівня втрат прибутку знаходиться в інтервалі < 1.
Виділимо на відображеній кривій розподілу імовірностей втрат прибутку ряд точок.
Перша точка (ДВП = 0 і І = Ір) визначає імовірність нульових втрат прибутку. Згідно з прийнятими припущеннями імовірність нульових втрат максимальна, хоча, звичайно, менше 1.
Друга точка (ДВП = ПР і І = Ід) характеризується величиною можливих втрат, рівною очікуваному прибутку, тобто повної втрати прибутку, імовірність якого дорівнює Ід. Точки 1 і 2 є граничними, що визначають положення зони допустимого ризику.
Третя точка (ДВП = ВР і І = Ікр) відповідає величині втрат, рівних розрахунковій виручці ВР. Імовірність таких втрат дорівнює Ікр. Точки 2 і 3 визначають межі зони критичного ризику.
Четверта точка (ДВП = МС і І = Ікт) характеризується втратами, рівними майновому стану (МС) підприємця, імовірність яких дорівнює Ікт. Між точками 3 і 4 знаходиться зона катастрофічного ризику. Втрати, що перевищують майновий стан підприємця, не розглядаються, оскільки їх неможливо стягнути.
Таким чином, якщо при оцінці ризику підприємницької діяльності вдається побудувати не всю криву імовірностей ризику, а тільки встановити чотири характерні точки, то завдання такої оцінки можна вважати успішно вирішеним. За допомогою побудови кривої розподілу імовірностей виникнення певного рівня втрат прибутку підприємець може дати оцінку ризику.
Знаючи конкретні значення показників ризику можна виробити і прийняти рішення щодо здійснення підприємницької справи. Але для такого рішення недостатньо оцінити значення показників (імовірностей) допустимого, критичного і катастрофічного ризику. Слід ще й встановити або прийняти граничні величини цих показників, перевищувати яких вони не повинні, щоб не опинитись у зоні надмірного, неприйнятного ризику.
При вивченні підприємницького ризику потрібно знати методи його оцінки, серед яких можна назвати: статистичний; експертний; розрахунково-аналітичний.
Статистичний метод полягає у тому, що вивчаються дані про фактичні втрати у минулому періоді, які мали місце у тих чи інших видах підприємницької діяльності, встановлюється частота появи певних втрат.
Експертний метод оцінки ризику базується на узагальненні думок досвідчених підприємців або фахівців.
Різновидом експертного методу є метод бальної оцінки ступеня ризику бізнес-операцій. Використання цього методу передбачає формування переліку можливих видів ризиків і оцінку ступеня їхнього виявлення у балах. Наприклад, високий ризик — 9 балів, середній — 5, низький — 2 бала за 10-бальною шкалою. Однак даний метод не дозволяє дати кількісну оцінку можливих втрат, а тільки дозволяє обрати найменший ризиковий варіант, виходячи з суми балів.
Розрахунково-аналітичний метод полягає у визначенні впливу зміни доходу (прибутку) від бізнес-операції або підприємницького проекту при настанні ризикових ситуацій. Господарські операції або проекти з меншим ступенем реагування (чутливістю) на можливі ризикові випадки оцінюються як менш ризиковані.
Управління ризиком охоплює такі складові:
Визначення найбільш типових ризиків для діяльності даної фірми, а також специфічних ризиків, пов’язаних з конкретною бізнес-операцією.
Оцінка ступеня ризику (визначення імовірності настання ризикового випадку, оцінку можливих втрат, виявлення внутрішніх і зовнішніх факторів, які збільшують і зменшують конкретний вид ризику, аналіз факторів, оцінку впливу ризику на результати господарсько-фінансової діяльності підприємства або окремих бізнес-операцій, встановлення допустимого рівня ризику, оцінку можливостей фінансового покриття втрат). Управлінське рішення приймається на підставі проведеної оцінки ступеня ризику. Якщо спостерігається відносно високий рівень виявленого можливого ризику, то доцільно його мінімізувати.
Розробка заходів щодо зниження ступеня ризику.
Практична реалізація заходів у життя, контроль за ризиками.
Головне місце в управлінні підприємницьким ризиком займає система організаційних заходів щодо профілактики ризику (табл. 3.3).
Таблиця 3.3 Види ризиків та засоби їх зниження
№ |
Вид ризику |
Заходи щодо мінімізації ступеня ризику |
1 |
2 |
3 |
1 |
Виробничий ризик |
Організація ефективної роботи обладнання. Забезпечення ритмічного постачання сировини, матеріалів для виробництва. Орієнтація виробництва на потреби ринку. Охорона праці і техніка безпеки. Своєчасне вирішення технічних проблем. Контроль за технологічними процесами. |
2 |
Комерційний ризик |
Організація маркетингових досліджень. Вибір прийнятних постачальників. Чітке визначення необхідних умов для складання договорів щодо постачання товарів. Пошук нових комерційних зв’язків. Вибір оптимальної стратегії і тактики комерційної діяльності. Контроль за виконанням договорів. |
1 |
2 |
3 |
3 |
Фінансовий ризик |
Здійснення чіткої політики щодо ефективного управління фінансами. Розміщення пасивних коштів у прибуткові бізнес-проекти. Надання кредитів на вигідних умовах. Передача частки ризику іншим підприємствам, організаціям, тобто розподіл ступеня ризику між усіма учасниками, які здійснюватимуть фінансування проекту великої вартості. Контроль за фінансами. |
4 |
Кредитний ризик |
Вибір підприємцем (клієнтом) прийнятного банку для одержання кредиту. Визначення чіткої політики кредитування. Ретельна процедура розгляду та надання кожного кредиту, вивчення фінансового стану клієнтів. Надання клієнтом гарантій кредитору. Систематичне спостереження та контроль за ризиком з боку керівництва. Страхування кредитів, формування резервного фонду для покриття непередбачених втрат. |
5 |
Дії конкурентів |
Постійне вивчення діяльності конкурентів: їхніх товарів, асортименту, якості, цінової політики, організації продажу, сервісу, реклами. Передбачення можливих дій конкурентів. Впровадження підприємцем наукових досягнень, прогресивних технологій, стратегій конкурентів. |
6 |
Стихійні лиха |
Використання послуг страхових компаній, які займаються страхуванням майна |
7 |
Ризик, пов’язаний зі зміною цін, попитом |
Вивчення існуючої ринкової ситуації, потреб споживачів та їхніх вимог до товарів. Проведення прогнозування попиту, цін |
8 |
Незадоволення робітників |
Розробити соціально-економічну програму, включаючи засоби матеріального стимулювання праці, створити сприятливу психологічну обстановку |
9 |
Помилки спеціалістів, їхня некомпетентність |
Відбір спеціалістів за встановленими критеріями. Здійснення заходів щодо підвищення кваліфікації кадрів. Чітка система контролю за діяльністю спеціалістів. Використання різних методів наукового дослідження у процесі планування бізнесу. Впровадження автоматизованого робочого місця |
10 |
Ризик неправильно обраного проекту |
Ретельно перевірити усі позитивні і негативні сторони, порівняти варіанти |
11 |
Ризик зниження ділової активності |
Залучення у бізнес активних, комунікабельних підприємців, кваліфікованих робітників. Чітке визначення функцій працюючих у фірмі, їхню відповідальність. Використання дійових методів стимулювання праці (премій, надбавок, пільг). Розвиток господарських відносин з різними суб’єктами ринку |
12 |
Ризик знищення або втрати вантажів у процесі транспортування |
Чітке складання договору між підприємцем і транспортною організацією щодо страхування вартості вантажів. Використання інших видів транспортного страхування (залучення експедиторів, охоронців) |
13 |
Ризик припинення підприємницької діяльності |
Наявність ліцензії, торгового патенту для даного виду підприємництва. Організація діяльності підприємця згідно з законодавчими актами, нормативними, засновницькими документами. Пошук інвесторів, джерел фінансування. Організація діяльності на основі маркетингу. Контроль за якістю товарів для реалізації споживачам |
