Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НМП_Основи_підприємництва_Бут.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
7 Мб
Скачать
☆

5.2 Складні форми підприємницьких утворень

У зарубіжних країнах існували і створюються різноманітні складні форми підприємницьких утворень, зокрема: асоціація, концерн, кон­сорціум, картель, синдикат, пул, трест, холдинг, фінансова група та ін.

Асоціація — це договірне об’єднання підприємств, яке створюється для здійснення спільної координаційної діяльності підприємств на ос­нові госпрозрахунку, самофінансування та самоуправління.

Концерн — це об’єднання підприємств, які знаходяться у фінансовій залежності від одного або групи учасників.

Консорціум — це тимчасове договірне об’єднання підприємств для реалізації великих цільових програм і проектів.

Картель — це об’єднання підприємств, учасники якого домов­ляються про розміри виробництва, асортимент товарів, ринки збуту, умови продажу, ціни.

Синдикат — це договірне об’єднання однорідних підприємств, у якому передбачається централізація збуту продукції або централізація постачання сировини для його членів.

Пул — це об’єднання підприємств, що передбачає особливий поря­док розподілу прибутків його учасників. Відноситься до об’єднання картельного типу. Прибутки учасників пула надходять до загального фонду, а потім розподіляються між ними у заздалегідь встановленій пропорції.

Трест — це об’єднання ряду підприємств, у якому вони втрачають юридичну, виробничу, комерційну самостійність та підпорядковуються єдиному управлінню.

Холдинг — це акціонерна компанія, яка володіє контрольними па­кетами акцій інших фірм з метою контролю і управління їх діяльністю.

Фінансова група — це об’єднання юридично- та господарсько са­мостійних підприємств різних галузей (промислових, торговельних, транспортних, фінансово-кредитних та ін.).

Існують такі засоби об’єднання підприємств та капіталу: злиття, по­глинання, придбання контрольного пакету акцій (рис. 5.1).

Злиття — це об’єднання двох (або більше) компаній, при якому створюється нова фірма, а колишні припиняють своє існування.

Розрізняють такі типи злиття: горизонтальне, вертикальне, конг­ломератне.

Горизонтальне злиття — це об’єднання фірм, які є конкурентами в одній і тій самій галузі. Наприклад, об’єднання двох англійських банків “Нешнл провіншл” і “Вестмістер” в один під назвою “Нешнл Вестмістер”.

Вертикальне злиття — це об’єднання фірм, котрі діють в одній і тій самій галузі, але в різних ланках її технологічного ланцюга.

Рис. 5.1. Види засобів об’єднання підприємств та капіталу

Конгломератне злиття — це об’єднання технологічно не взаємо­пов’язаних фірм, яке здійснюється для збільшення масштабів підпри­ємства, зменшення ризику завдяки диверсифікації діяльності, (наприк­лад, створення конгломерату, до складу якого входять ряд магазинів, готель, страхова фірма та інші підприємства).

Поглинання — це злиття двох підприємств, при якому одне підприє­мство купує інше та зберігає пануюче положення.

Існує купівля підприємства в цілому з його майновим комплексом або окремої частини (структурного підрозділу) з подальшим здійснен­ням контролю.

“Помірними” засобами поглинання є:

  • викуп контрольного пакету;

  • реалізація активів підприємства.

Викуп контрольного пакету — це ситуація, при якій індивідуальний інвестор або група інвесторів купує підприємство разом з його заборго­ваністю по кредиту, забезпеченням для якого є активи підприємства.

Реалізація активів — це ситуація, коли підприємство продає части­ну своєї власності іншій фірмі.

“Вороже” поглинання — це ситуація, коли одна стороння група ску­повує акції підприємства у кількості, якої достатньо для придбання кон­тролю над ним проти волі існуючого керівництва цього підприємства.

Існують два основних засоби “ворожого” поглинання:

  • пряма пропозиція щодо купівлі акцій;

  • боротьба за голоси акціонерів.

Пряма пропозиція щодо купівлі акцій — це пропозиція сторонній фірмі придбати акції іншого підприємства за ціною вищою, ніж поточ­на ринкова.

Компанія-“агресор” розраховує купити достатню кількість акцій іншого підприємства з метою отримання контролю і управління.

Боротьба за голоси акціонерів — це спроба сторонньої фірми пере­конати акціонерів іншої фірми, яку вона хоче поглинути, проголосувати за раду директорів, що задовольняє першу.