1.5 Логіка підприємницької діяльності

Логіка підприємницької діяльності—це послідовність прийняття управлінських рішень, спрямованих на одержання прибутку.

Послідовність етапів логі­ки для прийняття обґрунтованого підприємницького рішення наведе­но на рис. 1.7.

Діяльність підприємця розпочинається з зародження ідеї для впровадження її у життя.

Підприємницька ідея — це виявлений підприємцем загальний за­дум (інтерес) щодо створення нового або модифікованого товару, про­сування його на ринок, надання послуг.

Отже, бізнес-ідея — це відображення в свідомості підприємця при­таманного споживачу бажання мати той товар, який буде вироблено. У зв’язку з цим має бути пряме поєднання інтересу підприємця з інтере­сом кінцевого споживача.

Якщо існують унікальні особливості у комбінації бізнес-ідеї, то це ускладнює її розповсюдження (ноу-хау компаній, правовий захист (патент), репутацію, науково-дослідні досягнення, високий рівень кваліфікації персоналу, конфіденційність внутрішнього складу продукту та технологічні про­цеси, які використовуються).

Рис. 1.7. Логіка підприємницької діяльності взагалі

Бізнес-ідея тримається на потребах ринку, внутрішніх здібностях, можливостях розвитку підприємства, умовах здійснення бізнесу (рис. 1.8).

Рис. 1.8 Складові бізнес-ідеї

Таким чином, бізнес-ідея є ключовою умовою ділового успіху.

Основними джерелами формування підприємницьких ідей є: (рис.1.9).

Рис. 1.9. Джерела нових бізнес-ідей

Для пошуку підприємницьких ідей можуть використовуватись такі методи:

Метод аналогії передбачає використання схожого відомого рішен­ня, «підказаного» з літературних джерел чи запозиченого з практики діяльності існуючих фірм.

Метод інверсії — це метод, що означає пошук підприємницької ідеї на підставі інноваційного підходу, нетрадиційних рішень, корінної пе­ребудови проблеми, що вирішується «зверху донизу».

Метод ідеалізації — це ініціювання уявлення про ідеальне вирішен­ня проблеми, що може «наштовхнути» на нову ідею.

Метод «мозкового» штурму передбачає творчу співпрацю групи спеціалістів заради вирішення проблеми шляхом проведення дискусії з конкретного кола питань. Особливістю є те, що, як правило, не до­пускається критика і негативні відгуки під час обговорення даного пи­тання, звертається увага на нову ідею з точки зору складності та мож­ливості її практичної реалізації в сучасних умовах.

Структуризація методів пошуку ідей наведена на (рис. 1.10).

Рис. 1.10. Структуризація методів пошуку підприємницької ідеї

Метод конференції ідей відрізняється від методу «мозкового» штур­му тим, що допускає доброзичливу критику, яка підвищує заці­кавленість до висунутої ідеї.

Метод колективного блокноту поєднує індивідуальне висування ідеї з колективною її оцінкою.

Метод контрольних запитань передбачає пошук нової ідеї за допо­могою певних блоків питань. Під час використання даного методу попе­редньо розробляються запитання для вирішення обговореної проблеми.

Метод фокальних об’єктів зводиться до перенесення ознак випад­ково вибраних об’єктів на об’єкт, що потребує вдосконалення. При цьому може виникнути ряд варіантів вирішення проблеми.

Метод морфологічного аналізу заснований на дослідженні всіх мож­ливих варіантів, виходячи із закономірностей розвитку та специфіки об’єкту, який підлягає вивченню та аналізу.

Будь-який підприємець у своїй діяльності не може уникнути про­цесу накопичення, відбору та порівняльного аналізу підприємницьких ідей.

Технологія накопичення, відбору та оцінки ідей включає в себе три моменти:

1. Підприємець здійснює накопичення ідей, які могли б скласти предмет його підприємницької активності. Накопичення ідей — резуль­тат осмислення навколишнього середовища: товарного ринку, кон’юн­ктурної ситуації, поведінки споживачів, рівня конкуренції, правового поля, специфіки галузі економіки, практичного досвіду існуючих фірм, досягнень науки, техніки і технології.

2. Проведення відбору конкретних ідей з наявного переліку (обся­гу пропозицій), за різними критеріями за­лежно від конкретної ситуації (ефективність ідеї, пер­спективи завойовування стійкого становища на ринку, тривалість пе­ріоду від зародження ідеї до її впровадження, обсяг потрібного капіталу та можливість залучення інвестицій, доступність отримання сировини, матеріалів, устаткування для організації процесу виробництва, на­явність робочої сили за кількісними та якісними характеристиками).

Можливий варіант, коли невикористані у даний момент ідеї переходять у банк підприємницьких ідей.

Банк підприємницьких ідей — це перелік того, що могло б скласти при необхідності потенційні невикористані можливості підприємниць­кої діяльності (у сферах, напрямках бізнесу).

Для поповнення банку ідей може проводитись усне або письмове опитування засновників, співробітників та найманих робітників фірми. Це слід здійснювати за допомогою картки банку ідей фірми (таблиця 1.3 та 1.4).

Таблиця 1.3 – Картка банку ідей фірми

Ваша думка щодо профілю фірми (напрямків бізнесу)	Що можна було б запропонувати для виробництва?	Стислий опис пропозиції

Таблиця 1.4 - Банк підприємницьких ідей

Критерії	Ефективність		Перспективи розвитку	Тривалість підготовчого періоду		Розмір потрібного капіталу
						Усього	У тому числі позичкового
1	2		3	4		5	6
Ступінь доступності устаткування		Доступність сировини			Наявність робочої сили
7		8			9

3. Підприємець проводить порівняльний аналіз відібраних ідей на підставі певних критеріїв.

Оцінюючи кожну з ідей, він робить узагальнюючий висновок. Прийняття рішення про найкращу ідею узгоджується з поставленими цілями, логікою бізнесу, професіоналізмом.

Таким чином, проблема підприємницької ідеї передбачає діяль­ність по накопиченню нових ідей, їх відбору та порівняльний аналіз для прийняття рішення про те, яку з існуючих ідей можна було б реалізува­ти у даний момент.

Таким чином, важливою умовою для прийняття обґрунтованого підприємницького рішення є проведення попередніх досліджень та розрахунків.

Попередні дослідження та розрахунки, експертну оцінку одержаних результатів можуть проводити: підприємець-власник (самостійно), заснов­ники, менеджери та інші фахівці фірми, сторонні організації, до послуг яких звертається підприємець при необхідності (кваліфіковані консуль­танти, науково-дослідні установи, фірми маркетингових досліджень).