6.3 Укладання засновницького договору та статуту

Установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбаче­них законом, статут.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування та місцезнаходження суб’єкта господарювання, мета і предмет господарсь­кої діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу при­бутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації.

Установчим документом повного товариства і командитного това­риства є засновницький договір.

Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальні­стю є статут.

Якщо кількість осіб, які бажають заснувати підприємство, два або більше, то організація такого суб’єкта підприємницької діяльності по­в’язана з розробкою засновницького договору.

Засновницький договір — документ, який регламентує і закріплює відносини між засновниками з приводу участі у створенні, управлінні підприємством, а також користування результатами спільної (колек­тивної) діяльності.

Цей договір є багатосторонньою угодою організаційного та май­нового характеру, передбачає взаємні обов’язки сторін на користь нової юридичної особи і в інтересах учасників.

У засновницькому договорі засновники зобов’язуються утворити суб’єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб’єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових зас­новників, інші умови діяльності суб’єкта господарювання, які перед­бачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації.

Типові розділи засновницького договору:

1. Загальні положення.

2. Юридичний статус.

3. Види діяльності.

4. Статутний фонд. Вклади засновників, учасників.

5. Обов’язки та права засновників, учасників.

6. Управління фірмою.

7. Розподіл прибутку.

8. Інші умови.

9. Умови розірвання договору.

10. Відповідальність за порушення договору.

11. Умови та строки, за яких договір набуває чинності.

12. Сторони, які домовляються, їхні адреси та підписи.

Засновницький договір повного і командитного товариства по­винні визначати розмір частки кожного з учасників, форму їх участі у справах товариства, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів. Стосовно вкладників командитного товариства в засновницькому до­говорі вказуються тільки сукупний розмір їх часток у майні товариства та розмір, склад і порядок внесення ними вкладів.

Ста­тут підприємства, повинен містити відомості про його найменування і місце­знаходження, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення ста­тутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації підприємства, передбачені законодавством.

Статут акціонерного товариства, крім вищезазначених відомостей, повинен містити також відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов’язань по викупу акцій.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та по­рядок внесення ними вкладів.

Статутом може бути встановлено порядок визначення розміру ча­сток учасників залежно від зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткових внесків учасників.

Приблизну структуру статуту можна подати в такому вигляді:

1. Загальні положення.

2. Мета та предмет діяльності фірми.

3. Майно фірми.

4. Органи управління.

5. Виробничо-господарська діяльність. Зовнішньоекономічна діяльність.

6. Трудові відносини та соціальний розвиток.

7. Облік, звітність та контроль.

8. Реорганізація та ліквідація фірми.

Наповнення розділів конкретним змістом буде залежати від вимог, потреб та інтересів власників-засновників, спираючись при цьому на законодавчі акти.

Для забезпечення діяльності новостворюваного підприємства зас­новникам необхідно сформувати статутний фонд, який є основою май­на підприємницької структури, підставою для державної реєстрації, стартовим капіталом.

Статутний фонд — це сукупність коштів та майна, необхідних для початку та ведення діяльності підприємства.

Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та заснов­ника у статутному фонді товариства. Сума вкладів засновників та учас­ників господарського товариства становить статутний фонд товариства.

Забороняється використовувати для формування статутного фон­ду товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заста­ву.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду. Рішення товариства про зміну розміру ста­тутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державно­го реєстру.