- •Тема 10: Основні симптоми гастроентерологічної патології. Методи дослідження в гастроентерології.
- •II. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується)
- •III. Цілі розвитку особистості (виховні цілі)
- •VII. Методичні вказівки до роботи на практичному занятті.
- •Vіii. Методичні матеріали за темою практичного заняття.
- •Глибока ковзна методична пальпація відділів кишківника та шлунка.
- •Методи ідентифікації н.Рylori
- •Інвазійні методи
- •Неінвазійні методи
- •I. Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується)
- •III. Цілі розвитку особистості (виховні цілі)
- •V. Зміст теми заняття
- •Viі. Матеріали контролю та методичного забезпечення заняття
- •Viі.1 Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття
- •Viі.2 Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття
- •Viі.3 Матеріали контролю для заключного етапу заняття
- •I. Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується)
- •III. Цілі розвитку особистості (виховні цілі)
- •V. Зміст теми заняття
- •VI. План та організаційна структура заняття
- •Viі. Матеріали контролю та методичного забезпечення заняття
- •Viі.1 Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття
- •Viі.2 Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття
- •Viі.3 Матеріали контролю для заключного етапу заняття
- •I. Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується)
- •III. Цілі розвитку особистості (виховні цілі)
- •IV. Міждисциплінарна інтеграція
- •V. Зміст теми заняття
- •VI. План та організаційна структура заняття
- •Viі. Матеріали контролю та методичного забезпечення заняття
- •Viі.1 Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття
- •Viі.2 Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття
- •Viі.3 Матеріали контролю для заключного етапу заняття
- •I. Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується)
- •III. Цілі розвитку особистості (виховні цілі)
- •IV. Міждисциплінарна інтеграція
- •V. Зміст теми заняття
- •VI. План та організаційна структура заняття
- •Viі. Матеріали контролю та методичного забезпечення заняття
- •Viі.1 Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття
- •Viі.3 Матеріали контролю для заключного етапу заняття
- •I. Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується)
- •III. Цілі розвитку особистості (виховні цілі)
- •IV. Міждисциплінарна інтеграція
- •V. Зміст теми заняття
- •VI. План та організаційна структура заняття
- •Viі. Матеріали контролю та методичного забезпечення заняття
- •Viі.1 Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття
- •Viі.2 Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття
- •Viі.3 Матеріали контролю для заключного етапу заняття
- •I. Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується)
- •III. Цілі розвитку особистості (виховні цілі)
- •IV. Міждисциплінарна інтеграція
- •V. Зміст теми заняття
- •VI. План та організаційна структура заняття
- •Viі. Матеріали контролю та методичного забезпечення заняття
- •Viі.1 Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття
- •Все вищезазначене
- •Рівня лужної фосфатази
- •Підвищення непрямого білірубіна й збільення стеркобіліна в калі і сечі
- •Viі.2 Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття
- •Viі.3 Матеріали контролю для заключного етапу заняття
- •Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на хронічний холецистит
- •3. Критерії діагностики захворювання
- •4. Перелік і обсяг медичних послуг обов”язкового асортименту Діагностика:
- •Лікування:
- •Діагностика:
- •9. Диспансерне спостереження
- •Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на жовчнокам”яну хворобу (жкх)
- •3. Критерії діагностики захворювання
- •4. Перелік і обсяг медичних послуг обов”язкового асортименту
- •5. Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
- •6. Середня тривалість лікування
- •7. Критерії ефективності лікування, очікувані результати лікування
- •8. Реабілітація
- •9. Диспансерне спостереження
- •Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на функціональні порушення біліарного тракту (біліарні дисфункції)
- •3. Критерії діагностики захворювання
- •4. Перелік і обсяг медичних послуг обов”язкового асортименту
- •5. Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
- •6. Середня тривалість лікування
- •7. Критерії ефективності лікування
- •8. Реабілітація
- •9. Диспансерне спостереження
- •Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі заняття
- •III. Цілі розвитку особистості (виховні цілі)
- •IV. Міждисциплінарна інтеграція
- •V. Зміст теми заняття
- •VI. План та організаційна структура заняття
- •Viі. Матеріали контролю та методичного забезпечення заняття
- •Viі.1 Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття
- •Viі.2 Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття
- •Viі.3 Матеріали контролю для заключного етапу заняття
- •3. Зміст теми:
- •Оцінка ступеня важкості цироза печінки
- •Клінічні особливості різних видів цироза печінки Вірусний цироз печінки
- •4. Контрольні питання.
- •I. Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується)
- •III. Цілі розвитку особистості (виховні цілі)
- •IV. Міждисциплінарна інтеграція
- •V. Зміст теми заняття
- •VI. План та організаційна структура заняття
- •Viі. Матеріали контролю та методичного забезпечення заняття
- •Viі.1 Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття
- •001. Ефективними препаратами ферментної дії є
- •002. Найбільш інформативним методом виявлення об'ємних процесів у підшлунковій залозі є а. Рентгенологічне дослідження шлунка і кишечнику з барієвою суспензією
- •003. У нормі рівень цукру в крові при проведенні тесту на толерантність до глюкози
- •Viі.2 Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття
- •Viі.3 Матеріали контролю для заключного етапу заняття
- •3. Ознаки та критерії діагностики захворювання
- •4. Перелік і обсяг медичних послуг обов”язкового асортименту
- •5. Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
- •6. Середня тривалість лікування
- •7. Критерії ефективності лікування, очікувані результати лікування
- •8. Реабілітація
- •9. Диспансерне спостереження
- •II. В процесі підготовки студент повинен вивчити:
- •III. Студент повинен оволодіти:
- •IV. Методичні вказівки по виконанню самостійної роботи:
- •V. Методичні матеріали за темою самостійної роботи
- •Методи ідентифікації н.Рylori
- •Інвазійні методи
- •Неінвазійні методи
- •Література
I. Актуальність теми
Хронічний гастрит(ХГ)– складний запально-дістрофічний патологічний процес, в основі якого є запалення слизової оболонки шлунку, в більшості випадків інфекційного походження(до 90%), з порушенням клітинної регенерації і прогресуючою атрофією залозового епітелію слизової оболонки шлунку .
ХГ - актуальна проблема практичної охорони здоров´я України. Результати великих епідеміологічних досліджень останього часу показали наявність суттєвих змін у структурі поширеності і захворюваністі на хронічні захворювання органів травлення (ХЗТ). Незважаючи на певні успіхи в лікуванні ХГ, у більшості індустріальних країн ця патологія залишається серед найважливіших причин захворюваності у працездатному віці, охоплюючи від 20 до 30% дорослого населення.
Тому профілактичні та терапевтичні заходи повинні застосовуватися, в першу чергу, у пацієнтів з високим ризиком виникнення ХГ.
Найбільш виражений позитивний вплив на результати лікування ХГ в останні роки мало вдосконалення алгоритмів лікування, спрямованих на відновлення цілісності та бар´єрних властивостей слизової оболонки шлунка, зниження впливу факторорів агресії, порушення балансу між якими зумовлює хронізацію процесу та розвиток ускладнень.
Вищенаведені дані обумовлюють важливість та актуальність вивчення етіології, ключових ланок патогенезу, клінічних проявів, протоколів діагностики ХГ з метою оптимізації лікарської тактики налаштованої на раннє виявлення та адекватне лікування хворих на ХГ.
ФУНКЦІОНАЛЬНА ШЛУНКОВА ДИСПЕПСІЯ (ФШД) – це захворювання (синдром), обумовленний порушенням функції верхніх відділів ШКТ (шлунка та дванадцятипалої кишки), які проявляються болями чи дискомфортом в надчерев*ї, пов*язані чи не пов*язані з прийомом їжі, почуттям переповнення в надчеревній області після їжі і раннього насичення, тошнотою, рвотою, відрижкою та печією, які продовжуються більше 3-х місяців, при якому в процесі всестороннього обстеження пацієнта не вдається виявити ніяких органічних захворювань.
На сьогоднішний день ФД являється найбільш поширеною гастроентерологічною патологією, яка прийняла розміри епідемії- 20-40% населення країн Північної Америки, Західної Европи, Австралії і Японії мають ФД. Структура захворюванності в Україні співпадає з такою в країнах Західної Европи та Північної Америки. Тому вивчення причини, патогенезу, лікування ФД являються актуальними.
В останній час закордонними дослідниками виявлено патогенетичні механізми захворювання (гіперпродукція HCL, підвищення вісцеральної чутливості, порушення моторно-евакуаторної функції, розладнання пострандіальної акомодації шлунку і , можливо, запалення слизової оболонки шлунково-дуоденальної зони) та етиологічні предвісники (стреси і психологічні розладнання, H.pylori –інфекція).Установлено, що у більшості Н.р.-негативних пацієнтів з ФД це захворювання доповнюється «прихованими» психологічними розладнаннями, які дуже тяжко виявити в клініці. Якраз ці розладнання ( неврози,депресія) і стреси обумовлюють порушення таких функцій шлунково-дуоденальної зони, як моторно-евакуаторна і акомодативна. Відомо, що тільки у незначної частини цих пацієнтів відмічається підвищення кислотності шлункового соку.Відповідно останніх данних, у більшості захворювання ФД обумовлене порушенням вісцеральної сенсорної функції слизової оболонки шлунку – вісцеральною гіперчутливістю, тому симптоми часто виникають і при нормальних показниках рН. У хворих на ФД часто виявляють дуоденошлунковий рефлюкс ( в результаті порушення моторики і функції запирання сфінктера), який, можливо, усугубляє симптоматику на фоні підвищеної вісцеральної чутливості.
В лікуванні рекомендується застосовувати H.pylori-негативним хворим на ФД : антациди чи кислотосупресивні препарати (блокатори Н-2-гістамінових рецепторів чи ІПП), прокінетики. При відсутності клінічного ефекту від вищеперерахованих ліків назначають психотропні (седативні, нейролептики, транквілізатори, антидепресанти).Хорошо себе зарекомендував в лікуванні ФД – ДОМПЕРИДОН- селективний периферійний антагоніст допаміна. Який блокує периферійні D-2-рецептори слизової оболонки шлунку і 12-п.кишки. Домперидон – прокінетик, який підвищує тонус нижнього сфінктеру стравоходу, підсилює скорочувальну функцію шлунку, покращує координованість скорочень антрального відділку шлунку і 12-п.кишки, попереджує появу дуодено-шлункового рефлюкса, сприяє нормалізації моторики тонкої та товстої кишок.Із психотропних в гастроентерології найбільш часто застосовують атиповий нейролептик- СУЛЬПІРІД, який є похідним бензаміда, має властивості селективного антагонізму до D-2,D-3,D-4-рецепторів допаміна.Малі його дози зменшують тревогу і депресивну симптоматику, а також сприяють нормалізації моторно-евакуаторній активності шлунку і 12-п.кишки.
