I. Актуальність теми

За останні 10 років в нашій країні поширеність захворювань травного тракту (весь клас) збільшилась на 53%. На сучасному етапі хронічні неспецифійні захворювання кишечника, в тому числі хронічний ентеріт, є важливою медичною та соціальною проблемою завдяки високої поширеності, розвитку тимчасової чи стійкої втрати працездатності, а в окремих випадках – важкого пребігу з розвитком ускладнень. Все це обумовлює важливість та актуальність вивчення етіології, ключових ланок патогенезу, клінічних проявів, стандартів діагностики хронічного ентеріту з метою оптимізації лікарської тактики налаштованої на раннє виявлення та адекватне лікування хворих на хронічний ентеріт.

II. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується)

II.1 Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): α1

• про місце хронічного ентеріту в структурі захворювань органів травлення, поширеність у різних вікових та етнічних групах;

• про статистичні дані щодо захворюваності, частоти виникнення ускладнень, летальності, прогнозу хворих на хронічний ентеріт;

• про історію наукового вивчення хронічного ентеріту та внесок вітчизняних вчених;

II.2 Студент повинен знати (засвоїти): α2

• етіологію хронічного ентеріту;

• ключові ланки патогенезу хронічного ентеріту;

• клінічну класифікацію хронічного ентеріту;

• типові клінічні прояви неускладненого хронічного ентеріту;

• лабораторну та інструментальну діагностику хронічного ентеріту;

• ускладнення хронічного ентеріту;

• принципи лікування хронічного ентеріту

II.3 Студент повинен оволодіти: α3

Навичками: α3

• збирання скарг та анамнезу захворювання;

• обстеження хворого на хронічний ентеріт та виявлення основних симптомів і синдромів;

• сформулювати та обґрунтувати попередній діагноз;

• визначення плану лабораторного та інструментального обстеження хворого (згідно стандартам діагностики хронічного ентеріту);

Вміннями:

• інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень;

• провести диференційну діагностику з хронічним невиразковим колітом, пухлиною тонкого кишечника, туберкульозом тонкого кишечника, хворобою Крона, амілоідозом тонкого кишечника та іншими клінічними станами, що супроводжуються болем у ділянці живота та розладами стулу;

• надати рекомендації стосовно режиму та дієти хворого на хронічний ентеріт, враховуючи стадію захворювання, важкість стану та супутню патологію;

• скласти план лікування хворого на хронічний ентеріт (згідно стандартам лікування хронічного ентеріту) з урахуванням стадії захворювання, наявності ускладнень та супутньої патології;

III. Цілі розвитку особистості (виховні цілі)

• студент повинен навчитись дотримуватися правил поведінки, принципів лікарської етики та деонтології біля ліжка хворого на хронічний ентеріт;

• оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з пацієнтом та його родиною;

• засвоїти почуття професійної відповідальності за своєчасність та адекватність надання кваліфікованої медичної допомоги;