Viі.2 Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття

№

Завдання

Послідовність

виконання

Зауваження, попередження

щодо самоконтролю

1

2

3

4

1

Провести об’єктивне обстеження хворого на хронічний коліт

1. Провести збір скарг, анамнезу захворювання.

2. Ретельно зібрати анамнез життя пацієнта.

3. Провести огляд хворого.

4. Дослідити травну систему пацієнта (товстий кишечник).

Звернути увагу на особливості, характеристики та умови виникнення больового синдрому.

Встановити наявність факторів ризику та супутніх захворювань, які сприятимуть ускладненню перебігу хронічного коліту.

Оцінити загальний стан хворого, положення у ліжку, колір та вологість шкіри та слизових оболонок, язика, масу тіла.

Виявити болючість всього товстого кишечника чи окремих його відділів, чергування спазмованих чи розширених ділянок, зони кожної гіперестезії (відповідно 9-12 поперековому сегментам).

Звернути увагу на болючість в зонах мезентеріальних лімфатичних вузлів (ознака супутнього мезаденіту) та на протязі білої лінії живота (ознака супутнього гангліоніту).

5. Провести дослідження інших органів травної системи (підшлункової залози, печінки, шлунка, тонкого кишечника).

Звернути увагу на зміни, що характерні для захворювань даних органів, для виключення симптоматики вторинних колітів.

2

Сформулювати попередній діагноз.

1. Сформулювати попередній діагноз.

2. Обґрунтувати всі складові попереднього діагнозу на підставі даних скарг, анамнезу хвороби та життя, об’єктивного обстеження

Базуючись на сучасній класифікації хронічного коліту сформулювати попередній діагноз та обґрунтувати кожну його складову.

3

Оцінити показники додаткових лабораторних досліджень.

1. Оцінити дані загального аналізу крові.

2. Оцінити дані копрограми.

Звернути увагу на наявність лейкоцитозу, зсуву лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ.

Звернути увагу на кількість, консистенцію, запах, колір, реакцію, наявність зерен крохмалю, залишки неперетравленої їжі, м'язевих волокон, вміст в добовій кількості калу аміаку, органічних кислот, білку‚ клітковини. Звернути увагу на результати бактеріологічного дослідження калу.

4

Інтерпретувати дані додаткових інструментальних досліджень.

1. Інтерпретувати дані рентгенологічного дослідження (іррігоскопії).

2. Аналізувати дані ендоскопічного дослідження (ректороманоскопії, колоноскопії).

Звернути увагу на асиметричну гаустрацію, гіпо- чи гіпермоторну дискінезію, сглаженість рельєфу слизової оболонки, нерівномірність заповнення барієм товстої кишки.

Звернути увагу на запальні зміни слизової оболонки, ерозії, посилення чи збіднення судинного малюнку, атрофію За допомогою колоноскопії також веріфікується діагноз сегментарного коліту у відповідному відділі товстого кишечника

5.

Провести диференційну діагностику.

1. Послідовно знайти спільні риси у скаргах, даних анамнезу хвороби та життя, об’єктивному статусі, даних лабораторних та інструментальних методів дослідження хворого та при схожій нозології.

2. Знайти відмінності між скаргами, даними анамнезу хвороби та життя, об’єктивними симптомами, даними лабораторних та інструментальних методів дослідження хворого та при схожій нозології.

Особливу увагу треба приділити проведенню диференційної діагностики з клінічними симптомами ентеріту, синдромом роздратованої товстої кишки, неспецифійним виразковим колітом, туберкульозом кишечника.

3. На підставі виявлених відмінностей виключити схожу хворобу зі списку ймовірних діагнозів.

4. Провести диференційну діагностику за вищеозначеним алгоритмом з нозологіями, які мають схожу клінічну картину з пацієнтом, в тому числі з проявами хронічного коліту.

5. Враховуючи неможливість виключити хронічний коліт зі списку імовірних діагнозів зробити висновок про найбільшу імовірність такого діагнозу.

6.

Сформулювати остаточний клінічний діагноз.

1. Сформулювати остаточний клінічний діагноз.

2. На підставі попереднього діагнозу, аналізу даних додаткових лабораторних та інструментальних методів дослідження, проведеного диференційного діагнозу обґрунтувати всі елементи остаточного клінічного діагнозу.

Базуючись на сучасній класифікації хронічного коліту сформулювати попередній діагноз із зазначенням етіології, переважної локалізації процесу, характеру морфологічних порушень, ступеня важкості, характеру перебігу, фази захворювання, супутніх функціональних порушень, ускладнень.

7.

Призначити лікування пацієнту.

1. Призначити немедикаментозне лікування.

Чітко вказати режим та деталізувати дієту відповідно стадії захворювання.

2. Призначити медикаментозне лікування.

Враховуючи вік, важкість стану пацієнта, стадію захворювання, наявність ускладнень та супутньої патології призначити сучасне медикаментозне лікування відповідно до стандартів терапії хронічного коліту.