19. Терміни у страхуванні

Специфічність категорії "страхування" породжує закономірну необхідність вираження тих чи інших конкретних страхових відносин за допомогою спеціальної термінології:

Страховик – юр. особа (страхова компанія), що діє на підставі відповідної ліцензії беручи на себе певні зобов'язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування страхувальнику або третій особі (на користь якої укладено договір страхування) при настанні страхового випадку.

Страхувальник – фіз. або юр. особа, яка укладає договір страхування зі страховиком, сплачує страхові платежі, є учасником створення страхового фонду і має право по закону або за угодою одержати грошову суму при настанні страхового випадку - події, передбаченої договором страхування.

Застрахований - особа, яка бере участь в особистому старуванні, чиє життя, здоров'я та працездатність виступають об'єктом страхового захисту.

Страхові продукти - специфічні послуги, що пропонуються на страховому ринку. Ціна страхових продуктів відображається у страховому тарифі. Об'єкт страхування - об'єкт, за яким страховик несе відповідальність.

Страховий ризик – певна подія, у разі настання якої проводиться страхування. Вона має ознаки ймовірності та випадковості.

Обсяг страхової відповідальності – перелік конкретних страхових ризиків або окремий ризик, при нестачі хоча б одного з яких страховик виплачує страхувальнику грошову суму за рахунок коштів страхового фонду.

Страхова сума – грошові кошти, в межах яких страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату з настанням страхового випадку, а також сума, що виплачується в особистому страхуванні.

Строк срахування – період часу, на який застраховано об’єкти страхування. Обовязкове майнове страхування є безстроковим і діє протягом експлуатації застрахованиї матеріальних активів.

Страховий поліс – документ страхової компанії, що підтверджує домовленість про страхування і видається після завершення страхової угоди.

Страхова оцінка – вартість майна, яка визначається з метою страхування.

Страховий тариф – страх.платіж з одиниці страхової суми за визначений строк.

Страхова премія – плата страхувальника страховикові за те, що той зобов’язується відшкодувати страхувальнику,

Страхове поле – максимальна кількість об’єктів, які можуть бути охоплені тим або іншим вилом страхування.

Страховий портфель – фактична кількість застрахованих об’єктів, число договорів страхування, документально підтверджених у справах страховика.

Перестрахування – є системою економічних відносин, у процесі яких страхувальник з метою створення збалансованого портфеля договорів страхування, забезпечення фін. стійкості й рентабельності страхових операцій.

Співстрахування – особистий вид спільної діяльності страховиків, коли одночасно два або більше страховиків за угодою про співстрахування приймають на страхування великі страхові ризики одного страхувальника з дотриманням принципу пропорційної відповідальності.

Страховий випадок – подія, при настанні якої у силу закону або договору страховик зобов’язаний виплатити страхове відшкодування.

Страхове відшкодування – це сума, яку повинен виплатити страховик за майновим страхуванням та страхуванням відповідальності з настанням страхових випадків для покриття збитків.

20. Поняття ризику. Основні характеристики ризику. Рівень ризику. Частота ризику та розмір шкоди.

Ризики - можлива небезпека втрат, зумовлена певними природними явищами (землетруси, паводки, засуха тощо), випадковими подіями техніко-технологічного характеру (пожежа, аварії, вибухи тощо), кримінальними явищами (крадіжки, розбійницькі напади, шахрайство тощо) та явищами суто економічного характеру, різноманітність котрих досить стрімко зростає у зв'язку з поглибленням суспільного поділу праці, розвитком кредитної системи (порушення ритмічності поставок, кризи неплатежу, інфляція тощо).

Класифікація ризиків може бути досить різноманітною залежно від критерію, покладеного в її основу. З огляду на те, чи готовий суб'єкт взяти на себе відповідальність за страхове відшкодування збитків потерпілим внаслідок настання небажаних, уразливих з погляду економічних (або інших) інтересів подій, розрізняють страхові та нестрахові ризики.

Страховий ризик - певна подія, в разі настання якої проводиться страхування. Вона має ознаки ймовірності та випадковості. Страхується той ризик, за яким можна оцінити ймовірність страхового випадку, визначити розмір збитку й обчислити ціну страхової послуги та можливу частку страхового відшкодування.

Основні критерії страхового ризику:

ризик повинен бути можливим;

ризик повинен мати випадковий характер;

випадковість ризику повинна співвідноситись з певною сукупністю споріднених об'єктів;

настання страхового випадку, як реалізація ризику, не повинно бути пов'язаним з волевиявленням страхувальника чи зацікавленої особи;

факт настання страхового випадку невідомий у часі та просторі;

страхова подія не повинна мати обсяги катастрофічного лиха;

наслідки реалізації ризику повинні бути об'єктивно виміряні й оцінені.