16.Страхування громадян.

Договори індивідуального страхування укладаються з окремими фізичними особами в індивідуальному порядку; вони забезпе­чують урахування визначених потреб окремих осіб, виходячи із їхнього суспільного, майнового та сімейного стану. В окремих випадках страхова відповідальність може розпов­сюджуватися на членів сім'ї страхувальника.

Особисте страхування, що пов'язане з майновими інтересами стосовно життя та здоров'я страхувальника або застрахованої особи.

Отже, особисте страхування здійснюється на випадок смерті страхувальника або застрахованого, тимчасової або постійної втрати ним здоров'я чи працездатності, дожиття страхувальника (застра­хованого) до кінця строку дії договору страхування або до визначеної в договорі події. Об'єктом страхових відносин в особистому стра­хуванні є життя, здоров'я та працездатність людини.

Окремо можна виділити таку групу видів ризикового страхування.

Медичне, яке пов'язується з майновими інтересами щодо витрат на страхування страхувальника або застрахованої особи. Воно передбачає гарантування громадянам при виникненні страхового випадку отримання медичної допомоги та фінансування профілактичних заходів за рахунок нагромаджених коштів у страховому фонді.

Група видів майнового страхування пов'язується з майновими інтересами щодо володіння, користування та розпорядження майном страхувальника. Страхувальниками можуть бути не тільки власники майна, а й інші юридичні та фізичні особи, які несуть відповідальність за його збереження.

Об'єктом страхових правовідносин виступає майно в різноманітних видах.

Майнові види страхування вважаються найстарішими та най­більш розвиненими.

Майнове страхування об'єднує різноманітні види страхування, які розподіляються на дві групи, виокремлення яких пов'язане з істо­тними розбіжностями в практиці здійснення страхування майна юридичних і фізичних осіб.

Страхування життя передбачає обов'язок страховика здійснити виплату суми одноразово або здійснювати послідовну виплату стра­хової суми або її частини страхувальнику (застрахованій особі, отримувачу), який має право на її отримання з метою додаткового забез­печення у разі настання певних подій: досягнення встановленого в договорі віку, смерті, хвороби, тимчасової або стійкої непрацездатності.

15. Класифікація за спеціалізацією страховика.

За економічною ознакою страхування класифікують за спеціа­лізацією страховика. Загальноприйнятим у світовій практиці є поділ страхування на страхування життя та загальні види страхування. З цієї точки зору всі страхові компанії можна поділити на дві великі групи:

1) страхові компанії, які здійснюють страхування життя;

2) страхові компанії, які здійснюють страхування інше, ніж страху­вання життя (ризикове страхування або загальні види страхування).

Саме ця класифікація має важливе значення для формування та розміщення страхових резервів страховика з метою збільшення стра­хових сум застрахованих, створюючи додатковий рівень соціального захисту суспільства та розвиваючи страхову галузь загалом.

Справа в тому, що страхові премії у страхуванні життя працюють як довгострокові інвестиції і страхові компанії, які займаються цим видом страхування, здійснюють зовсім інше фінансове управління, ніж компанії, які займаються ризиковим страхуванням. Вони, по-перше, враховують, що застрахована особа має одержати через певний строк внесені кошти (із зазначеним рівнем відсотку), що вимагає проведення виваженої інвестиційної політики; по-друге, є певні відмінності в системі оподаткування операцій зі страхування життя. До того ж у деяких країнах існують підвищені вимоги до розміру статутного фонду компаній, які займаються страхуванням життя.