- •Необхідність страхового захисту як важливого засобу економічної безпеки суб'єктів господарювання та життєдіяльності людей на випадок шкоди, зумовленої ризиковими обставинами.
- •Страхові фонди як матеріальна основа страхового захисту. Форми організації фондів страхового захисту.
- •Самострахування, його джерела й межі доцільного застосування.
- •Виникнення та етапи розвитку страхування. Сутнiсть страхування.
- •Мiсце страхування в системi економiчних категорiй. Функцiї страхування. Сфери застосування страхування.
- •Принципи страхування: страховий iнтерес, максимальна добросовiснiсть суб'єктiв страхування, вiдшкодування втрат у межах збиткiв, франшиза, субрегацiя.
- •8.Страховi поняття, якi вiдображають найзагальнiшi умови страхування.
- •9. Поняття класифікації, її наукове та практичне значення
- •11.Класифікація за об'єктами страхування. Галузі страхування: майнове, страхування відповідальності, особове страхування
- •Класифікація за формами проведення. Обов'язкове страхування. Добровiльне страхування.
- •10. Ознаки класифікації: історичні, економічні, юридичні
- •14. Класифікація за статусом страхувальника.
- •Страхування юридичних осіб усіх форм власності
- •16.Страхування громадян.
- •Класифікація за спеціалізацією страховика.
- •18.Загальні види страхування. Страхування життя. Перестрахування.
- •19. Терміни у страхуванні
- •21. Управління ризиком. Роль ризик-менеджменту у виявленні, розпізнаванні, ідентифікації та визначенні методів впливу на ризик.
- •22. Виключення ризику. Активне і пасивне запобігання ризику.
- •23. Суб'єктивні й об'єктивні ризики.
- •24. Матеріальні і нематеріальні ризики.
- •Чисті і спекулятивні ризики. Фундаментальні і часткові ризики.
- •Визначення страхового ризику.
- •Ознаки страхового ризику.
- •Специфiка ризикiв у страхуваннi майна, вiдповiдальностi, в особовому страхуваннi.
- •Оцiнка ризику й визначення доцiльностi його страхування. Критерiї визначення цiни страхування.
- •Структура та основи розрахунку страхових тарифiв.
- •Страхування відповідальності за неповернення кредитів. Страхування депозитів.
- •Страхування вiдповiдальностi роботодавцiв.
- •Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції.
- •Страхування професійної відповідальності.
- •Страхування відповідальності за забруднення довкілля.
- •Методи перестрахування. Факультативне перестрахування. Облігаторне перестрахування. Порівняльний аналіз методів перестрахування.
- •Форми проведення перестрахувальних операцій. Пропорційне перестрахування. Квотні і ексцедентні договори пропорційного перестрахування, їх характеристика, переваги та недоліки.
- •70. Співстрахування й механізм його застосування.
- •Склад доходів страховика. Доходи від страхової діяльності. Зароблені страхові премії, порядок їх визначення. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів.
- •Витрати страховика: їх склад і економічний зміст. Собівартість страхової послуги. Виплата страхових сум і страхового відшкодування.
14. Класифікація за статусом страхувальника.
Відмінність між страховими інтересами юридичних і фізичних осіб зумовлює різні підходи страховиків до проведення страхування, що, у свою чергу, вимагає виділення класифікації страхування за статусом страхувальника або за орієнтацією страхових інтересів. Така класифікація передбачає поділ страхових послуг на ті, які обслуговують інтереси громадян - орієнтовані на соціальні та майнові потреби родини або окремої людини, і ті, що обслуговують інтереси юридичних осіб.
У випадках, якщо в одному договорі страхування вказується декілька застрахованих або список цих осіб є додатком до договору і невід'ємною його частиною, мова йде про класифікацію страхування за формою організації, згідно з якою можна виділити індивідуальне та колективне страхування (залежно від кількості осіб, зазначених у договорі страхування).
Договори індивідуального страхування укладаються з окремими фізичними особами в індивідуальному порядку; вони забезпечують урахування визначених потреб окремих осіб, виходячи із їхнього суспільного, майнового та сімейного стану. В окремих випадках страхова відповідальність може розповсюджуватися на членів сім'ї страхувальника.
Колективне страхування передбачає укладення договорів не з окремими фізичними особами, а з адміністрацією підприємств, організацій, установ, які виступають у ролі страхувальника. Застрахованими є особи, які працюють на цьому підприємстві, в установі, організації. У колективі може бути створено декілька страхових груп, основі критерію поділу яких виступає однакова професія, посада, від тощо.
Страхування юридичних осіб усіх форм власності
Страхування юридичних осіб включає надання стpaхoвого захисту організаціям і підприємствам усіх форм власності.
Що може застрахувати керівник, бізнесмен, товаровиробник?
Будинки і обладнання, інше майно ( у тому числі орендоване) товарно-матеріальні цінності, офіси, магазини, ресторани, кафе, бари, тpaнспopтні засоби, дорогу офісну чи виробничну техніку і зовнішню рекламу. Керівник сільськогосподарського сектора може застрахувати майбутній врожай , техніку і сільськогосподарських тварин.
Фінансові структури зацікавить страхування заставного майна при оформленні кредитів. Тpaнспopтним підприємствам пропонуємо застрахувати парк автoмoбілів на вигідних умовах із застосуванням істотних знижок і пільг при сплаті стpaхoвих платежів. Товаровиробник може застрахувати відповідальність за якість продукції, що випускається, саму продукцію і її перевезення до споживача. Крім перерахованого компанія пропонує страхування вантажів, що перевозяться будь-яким видом тpaнспopту - морським, залізничним, автoмoбільним і авіаційним як по території України , так і за її межами.
У випадках, якщо в одному договорі страхування вказується декілька застрахованих або список цих осіб є додатком до договору і невід'ємною його частиною, мова йде про класифікацію страхування за формою організації, згідно з якою можна виділити індивідуальне та колективне страхування (залежно від кількості осіб, зазначених у договорі страхування).
Договори індивідуального страхування укладаються з окремими фізичними особами в індивідуальному порядку; вони забезпечують урахування визначених потреб окремих осіб, виходячи із їхнього суспільного, майнового та сімейного стану. В окремих випадках страхова відповідальність може розповсюджуватися на членів сім'ї страхувальника.
Колективне страхування передбачає укладення договорів не з окремими фізичними особами, а з адміністрацією підприємств, організацій, установ, які виступають у ролі страхувальника. Застрахованими є особи, які працюють на цьому підприємстві, в установі, організації. У колективі може бути створено декілька страхових груп, основі критерію поділу яких виступає однакова професія, посада, від тощо.
Для кожної групи визначається однакова страхова сума, а для усіх її членів встановлюється єдиний страховий тариф.
В економічно розвинених країнах переважна більшість (до 98%) промислових і торговельних підприємств систематично страхують своїх працівників.
