61. Страхування вiдповiдальностi роботодавцiв.

Згідно із Законом України "Про підприємництво та підприємницьку діяльність" та Законом України "Про охорону праці" підприємство повинно забезпечити своїм працівникам безпечні умови праці. Воно несе відповідальність за збитки, нанесені здоров'ю та працездатності працівників при виконанні ними трудових обов'язків.

Об'єктом страхування відповідальності роботодавців є фінансова відповідальність страхувальника при настанні з працівником підприємства нещасного випадку, якщо той стався при виконанні трудових обов'язків. Страхова компанія гарантує страхувальнику відшкодування витрат, які він може понести у випадку тілесного ушкодження або тривалого захворювання осіб, з якими він уклав угоду про найм.

У цьому страхуванні можна виділити такі підвиди:

• страхування відповідальності забудовника за збиток, нанесений робітникам при

будівельних і монтажних роботах;

• страхування відповідальності підприємців за нещасний випадок на виробництві;

• страхування відповідальності за заподіяння збитків здоров'ю при використанні

робітниками соціально-побутових об'єктів на цьому підприємстві (наприклад, столових, душових, кімнат відпочинку тощо).

Нещасний випадок визнається страховим за умов, що він мав місце в період дії договору страхування. Згідно з ним виплата відшкодування може бути здійснена в строк не більший ніж 3 роки після закінчення дії договору страхування.

Роботодавець несе відповідальність перед службовцями в разі:

• особистої необережності роботодавця (якщо роботодавець є фізичною

особою);

• відсутності відповідного та безпечного обладнання;

• неналежного обладнання безпечного робочого місця та організації роботи;

• порушення законодавчих актів, які можуть призвести до

відповідальності роботодавця;

• необережності одного із службовців, що призвела до травми іншого

службовця і т.ін.

Страховик звільняється від відшкодування витрат:

• за будь-якими видами штрафів і неустойок;

• викликаних навмисними діями страхувальника;

• у разі настання нещасного випадку внаслідок внутрішнього заколоту, якщо працівник виступав на боці ініціатора;

• особі, що не є страхувальником або партнером страхувальника, на якого поширюється страховий захист та ін.

Страховий платіж залежить від:

* виду виробництва;

* умов праці службовців;

* кількості працівників, їхньої кваліфікації та стажу роботи;

* річної заробітної плати;

* специфіки діяльності окремих категорій працівників;

* територіальних меж страхування;

* обсягів збитків за останні п'ять років.

Договір страхування укладається, як правило, строком на 1 рік.

Отже, страховий захист надається тільки стосовно відповідальності роботодавця за тілесні пошкодження, смерть і професійні захворювання. Майнові збитки, яких завдано службовцям, відшкодовуються полісом страхування цивільної відповідальності.

61. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції.

Кожен підприємець незалежно від того, чи є він виробником, посередником, продавцем продукції, може і повинен нести відповідальність за законом перед своїми клієнтами та іншими особами за заподіяння шкоди їхньому здоров'ю або майну в результаті продажу продукції.

Страхування відповідальності товаровиробників забезпечує страховий захист страхувальників у випадку висунення до них претензій згідно з цивільним кодексом у зв'язку із заподіянням шкоди життю та здоров'ю споживачів, а також нанесенням їм матеріальних збитків, викликаних споживанням товарів (виконанням робіт, наданням послуг).

Виникнення відповідальності залежить від:

© якості товарів;

© їхніх складових речовин і частин;

© якості зберігання, зборки та ремонту;

© помилок у розрахунках у процесі виготовлення товарів;

© неточностей в інструкціях з їх використання.

Цей вид страхування відрізняється від більшості інших видів страхування перш за все тим, що стосується відносин та інтересів, що виникають у сторони, яка постраждала внаслідок використання дефектної продукції. Практика страхування відповідальності виробників за якість продукції засвідчує, що більшість претензій пов'язана з лікарськими препаратами та транспортними засобами.

Величина застрахованої відповідальності товаровиробника, що страхується, визначається розміром збитку, що виник через споживання виробленого товару.

Для укладення договору страхування товаровиробник повинен володіти власною торговельною маркою.

Звільнення від відповідальності допускається у випадках:

• появи продукції на ринку без відома товаровиробника;

• відсутності в товарі дефектів у момент випуску його в продаж (харчові продукти з коротким терміном споживання).

У правилах страхування повинні бути чітко визначені страхові випадки. Для цього страховик, перш за все, повинен враховувати такі фактори:

репутація потенційного страхувальника	умови продажу
місце, яке займає потенційний страхувальник у процесі поставки цієї продукції до споживача	загальний обсяг товарообігу
основні властивості товару та мета його використання	наявність експортних угод

Відшкодування виплачується тільки за прямий та ненавмисний збиток.

Як правило, страховик не несе відповідальності у таких випадках:

• настання дефекту внаслідок природних умов;

• постачання однієї продукції замість іншої;

• нанесення здоров'ю або майну громадян збитку, який вважаєтьсяьнеминучим (наприклад, у випадку навмисних або недбалих дій та недогляду з боку страхувальника);

• виявлення помилок, допущених у розрахунках і формулах.

Відповідальність страховика починається з моменту придбання товару покупцем та доставкою його на місце призначення.

Нині, у зв'язку із сучасним станом української економіки і, перш за все, розвитком сфери обслуговування, введення страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції є необхідним.