6.2. Види посередницької діяльності

При виділенні видів посередницької діяльності визначальними факторами є:

1) особа, від імені якого діє посередник

2) за чий рахунок діє посередник

У практиці іноземних держав виділяються наступні види посередницьких операцій:

• дилерські операції — посередник діє від свого імені і за свій рахунок;

• комісійні операції — посередник діє від свого імені, але за чужий рахунок;

• операції по договорах доручення, агентські доручення — посередник діє від чужого імені і за чужий рахунок.

Виходячи з запропонованої класифікації й у залежності від характеру виконуваної функції торговими посередниками у світовій практиці розрізняють наступні види торгово-посередницьких фірм:

1. торгові фірми, чи дилери;

2. комісійні фірми;

3. торгові агенти. Особливий вид агентів — брокери.

Торгові фірми

здійснюють дилерські операції по перепродажі товарів. Вони ведуться посередниками від свого імені і за свій рахунок; юридично це оформляється договорами купівлі-продажу.

В області зовнішньої торгівлі торгові фірми в закордонних країнах підрозділяються на торгові доми, експортні фірми, імпортні фірми, оптові фірми, роздрібні фірми, дистриб’юторів, стокістів.

Торговідома: (merchant houses, merchants, trading merchants)

• закупають товари у виробників чи оптовиків своєї країни і перепродують їх за кордоном;

• закуповують товари за кордоном і перепродують їх місцевим оптовикам чи роздрібним торговцям, промисловим споживачам;

• надають послуги місцевим виробникам-експортерам та зарубіжним покупцям;

Експортніфірми: (export merchants, export firms)

• торгові підприємства, які закупають за свій рахунок товар на внутрішньому ринку і перепродують його від власного імені на зовнішньому;

Імпортні фірми: (import merchants)

• закуповують за свій рахунок товар за кордоном і перепродують на внутрішньому ринку промисловим споживачам, оптовим і роздрібним торговцям;

Оптовіфірми: (wholesaler, wholesale merchants)

• виступають посередникаим між промисловими підприємствами чи заготівельними підприємствами і роздрібними торговими фірмами;

• закуповують за кордоном товар крупними партіями і перепродують його дрібними партіями, отримуючи прибуток за рахунок різниці в ціні;

• найчастіше оптові фірми купують іноземні товари на ринках сусідніх країн;

Роздрібні фірми: (retailers)

• часто самостійно здійснюють операції по імпорту та експорту товарів (не використовуючи послуги імпортних і оптових фірм);

• мають широку мережу своїх філій, дочірніх компаній і закупівельних контор за кордоном;

Дистриб’ютори: (distributors)

• виконують в основному імпортні операції і виступають як торговці по договору;

• переважно отримують виключне право на продаж і закупку визначеного кола товарів чи послуг на певних ринках.

Стокісти:(stockists)

• виконують експортно-імпортні операції на основі договору про консигнаційний склад, який заключається в додаток до основної угоди про надання права на продаж, агентської угоди, договору комісії; функція стокіста може бути однією з додаткових функцій оптової фірми;

• стокісти, звичайно, мають власні склади, купують і перепродують товари за свій рахунок і від власного імені.

Комісійні фірми виконують разові доручення комітентів і діють від власного імені, але за рахунок комітента. В залежності від виду виконуваних операцій і характеру взаємовідносин з комітентом розрізняють експортні і імпортні комісійні фірми.

Комісійніекспортніфірми: (export commission houses)

• можуть виступати представником продавця або покупця;

• представник продавця (sellingmerchant) виконує доручення вітчизняного виробника-експортера про продажі його товарів на зарубіжному ринку і отримує від нього комісійну винагороду;

• представник покупця (buyingindenthousе) виконує доручення іноземного покупця по закупці товарів на ринку своєї країни;

• різновидністю експортних фірм-представників покупця є конфірмаційні дома (confirminghouses); приймають на себе ризики по кредитам, які вони від імені виробника-експортера надають покупцям;

Комісійніімпортніфірми: (import confirming houses)

• виступають представниками покупців своєї країни; вони розміщують замовлення у іноземних виробників від власного імені і за рахунок вітчизняних комітентів;

• можуть додатково надавати різні послуги (обзори товарних ринків, контроль за відвантаженням товарів);

• мають за кордоном своїх представників, які підтримують безпосередній контакт з постачальниками і інформують головну контору про зміни на ринку.