10.3 Обмежувальна ділова практика в сфері передачі технологій. Канали трансферу технологій.

Обмежувальна ділова практика в сфері передачі технологій:

2. свідоме обмеження поширення технічних нововведень: (1)фірма сама вирішує питання стосовно використання патенту; (2)крупні компанії часто створюють патентні фонди, які використовуються ними для блокування ринкових операції конкурентів чи цілих напрямків НДКР. Таким чином фірма "Поларойд" 15 років блокувала роботи фірми "Кодак" по створенню власної камери моментального фото, а фірма "Ксерокс" відмовлялась видати ліцензії на 1700 патентів, які їй належали).

2. обмеження операцій ліцензіата як конкурента: (1) обмежуються права по використанню ліцензуємої технології через заборону використовувати технологію після закінчення дії відповідного патенту, заборону на проведення самостійної технічної політики у певних напрямах, на придбання конкуруючих технологій, введення обов'язку закуповувати всі покращення в придбану технологію у ліцензіара; (2) обмеження свободи комерційної діяльності ліцензіата шляхом обмеження об'ємів виробництва та долі ринку, допустимих цін, заборони виробництва та реалізації конкуруючих товарів, введення лімітів на експорт ліцензуємої продукції, участі в управлінні підприємством ліцензіаті, вимоги оплачувати ліцензію акціями підприємства; (3) через режим платежів, вимагаючи оплати незареєстрованих патентів чи патентів, які втратили силу, встановлення гарантованих сум оплати і т.п.

3. утворення союзів монополістів на чисто патентній основі (як правило це двохсторонні союзи, які ґрунтуються на перехресному ліцензуванні прав на промислову власність. Вони утворюються, коли фірми володіють патентами чи розробками, без об'єднання яких ні одна із фірм не може почати виробництво. Такий обмін доповнюється розподілом ринків, дискримінацією конкурентів, посиленням контролю над ринком і т.п.).

4. утворення патентних пулів (їх основою є об'єднання ліцензій по патентам в єдиний блок, який є закритим для аутсайдерів. В результаті цілі галузі промисловості виявляються блокованими від конкурентів; члени пула отримують свободу в розподілі ринку, ціноутворенні і в скупці новинок техніки. Наприклад, в США національні патентні пули діяли в тютюновій промисловості, виробництві антибіотиків, санітарного обладнання, радіотехніки, машин для взуттєвої промисловості.

Діяльність суб'єктів міжнародного ринку технологій спрямовується такими основними каналами трансферу інновацій і технологій, як:

6. міжнародна торгівля інноваційноємною продукцією — найдинамічніша складова світового товарообміну, яка віддзеркалює тенденцію переходу суспільного виробництва від предметного до технологічного поділу праці;

7. ліцензійна торгівля, яка, не перевищуючи за обсягом кількох відсотків зовнішнього товарообміну ринково розвинутих країн, відіграє ключову роль у комерційному трансфері «чистих» технологій, формуванні сучасного ринку технологій;

8. наукоємний сервіс — надання високопрофесійних послуг у сфері виробництва, обігу та управління (інжиніринг, консалтинг, інформінг, підготовка кадрів та ін.) — найдинамічніша складова всієї сукупності міжнародних економічних відносин;

9. міжнародне науково-технічне співробітництво (комерційне й некомерційне) при здійсненні замовлених, кооперованих чи спільних досліджень і розробок на міжвідомчому, міжурядовому, міждержавному рівнях, в інтеграційних угрупованнях і ТНК; при обміні досвідом, друкованою та комп'ютеризованою інформацією;

10. комплексний трансфер технологій (стосовно країн, що розвиваються, дифузії вже «зрілих» технологій) може охоплювати вищезазначені та деякі інші різновиди господарських взаємовідносин суб'єктів СРТ.