3.1. Джерела правового регулювання договору міжнародної купівлі-продажу товарів

Визначаючизагальніознакизовнішньоекономічнихконтрактів, необхіднозвертатиувагу на специфікуджерелправовогорегулювання таких договорів. До основнихджерел належать:

1) міжнародні договори;

2) національнезаконодавство;

3) звичаї.

У практиціміжнародноїторгівлівикористовуютьсятакіджереламіжнародного правового регулювання:

o Конвенція ООН про договори міжнародноїкупівлі-продажу товарів (1980);

o Конвенція ООН про давність позову в міжнароднійкупівлі-продажу товарів (1974);

o Конвенція про право, щовикористовується до договорівміжнародноїкупівлі-продажу товарів (1985), та ін.

Найбільш широко в практиціміжнародноїторгівлівикористовуєтьсяВіденськаконвенція ООН про договори міжнародноїкупівлі-продажу, прийнята у Відні в 1980 р. Цеміжнародний документ, щомаєпрактичнезначення при підписанні і виконаннізовнішньоторговельнихконтрактів. Віденськаконвенціябуларозробленакомісією ООН про право міжнародноїторгівлі (ЮНСІТРАЛ) з метою визначенняєдиних норм, щорегулювали б міжнародніторгові договори.

Віденська конвенція складається з чотирьох частин і 101 статті, в яких докладно визначається порядок підписання договору міжнародної купівлі-продажу (ч. II) і його основні умови (ч. III). Віденська конвенція не регламентує всі аспекти міжнародної купівлі-продажу. Матеріали Віденської конвенції охоплюють широке поле питань з регламентації договірних відносин між контрагентами з різних країн походження.

Значення Віденської конвенції полягає в усуненні значних розбіжностей у національних законодавствах, що регулюють міжнародну ку-півлю-продаж товарів; визначенні рис міжнародного характеру договору; встановленні переліку видів договорів і послуг, на які не поширюється її дія; визначенні головних прав і обов'язків сторін за договором; встановленні форми контракту купівлі-продажу; визначенні засобів правового захисту у разі порушення договору продавцем чи покупцем та ін.

Разом з тим Віденська конвенція носить диспозитивний характер. Це означає, що сторони можуть у договорі відступити від будь-якого положення Конвенції чи змінити його дії. І це повинно бути вказано в контракті. Якщо в контракті купівлі-продажу таких відступів не передбачено, до нього мають застосовуватись норми Віденської конвенції 1980 р.

Що стосується національного законодавства, то в Україні такими нормативно-правовими актами є:

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»;

Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» :

Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах»;

Закон України «Про Єдиний митний тариф»;

Закон України «Про Митний тариф»:

Митний кодекс України; Цивільний кодекс України;