9.3 Міжнародні аукціони: особливості організації аукціонних торгів; етапи організації та проведення аукціонного торгу; види фірм, які займаються аукціонною торгівлею.

Міжнародні товарні аукціони - це спеціально організовані, періодично діючі у певних місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів в наперед обумовлений час і в спеціально призначеному місці відбувається продаж попередньо оглянутих покупцем товарів, які переходять у власність покупця, котрий запропонував найбільш високу ціну.

На аукціонах здійснюється реалізація товарів з притаманними їм індивідуальними, специфічними властивостями та характеристиками. Це виключає можливість заміни партій однакових за назвою товарів, оскільки вони мають різні властивості. Тому товари до продажу на аукціоні повинні бути попередньо оглянуті і дегустовані покупцем. Після продажу товару з аукціону організатори торгів і продавці не приймають жодних претензій стосовно якості товару (за виключенням прихованих дефектів).

Основними предметами торгів на міжнародних аукціонах виступають хутряні товари, немита шерсть, щетина, чай, тютюн, овочі, фрукти, квіти, риба, тропічні породи лісу, худоба. Для хутра, немитої шерсті, чаю, тютюну аукціон є основною формою реалізації на міжнародному ринку.

Техніка проведення аукціонів включає 4 стадії: підготовка аукціону, огляд товарів, аукціонний торг, оформлення та виконання аукціонної оборудки.

Підготовка аукціону включає такі види робіт: поставка товару на склад аукціонної компанії; сортування і підбір товару по однорідним якісним ознакам; розбивка товару на лоти; підготовка та організація виставки товарів. Кожному лоту присвоюється номер, під яким він заноситься в каталог даного аукціону з вказанням сорту і кількості одиниць товару в даному лоті. Згідно нумерації, вказаній в каталозі, відбувається продаж товарів на аукціонних торгах. На початку каталогу звичайно приводиться перелік виставлених на торги товарів і умови аукціонної продажі.

До даного етапу відноситься і повідомлення потенційних учасників-покупців про місце і час проведення аукціону. Для цього відповідні оголошення публікуються в загальній пресі та спеціалізованих виданнях. Постійним покупцям висилають рекламні проспекти, де приводяться основні умови даного аукціону і додається запрошення на участь в торгах.

Огляд товарів покупцями - це другий етап проведення аукціону. Кількість днів, які підводяться для ознайомлення з аукціонною колекцією, залежить від її розмірів і раціональної організації огляду. Скорочення термінів досягається шляхом вдосконалення обладнання оглядових залів. На аукціонах чаю та тютюну проводиться дегустація відібраних покупцем зразків. Крім того, покупці під час огляду можуть придбати зразки для додаткової перевірки їх якості.

Аукціонний торг - третій етап проведення аукціону. Техніка проведення аукціону зводиться до наступного: ведучий аукціону оголошує номер чергової партії-лота, який виставляється на продаж, і одночасно на спеціальному табло загорається названий номер. Аукціоніст оголошує початкову ціну. Якщо ніхто з покупців не подає знак про свою згоду купити товар, аукціоніст знижує ціну до тих пір поки один з покупців не висловить бажання купити товар. Якщо один чи кілька покупців одночасно виявлять своє бажання купити товар, ведучий підвищує ціну. Надбавка до ціни стандартна і встановлюється до проведення торгу.

На деяких аукціонах застосовуються інші способи проведення аукціону. Найчастіше використовують «спосіб підвищення», при якому аукціоніст поступово підвищує ціну поки не буде досягнута найвища ціна, по якій укладається оборудка. В деяких країнах використовують «спосіб зниження» ціни («голландські аукціони»). Суть цього способу полягає в тому, що ведучий аукціону назначає максимальну ціну і знижує її до тих пір, поки один з учасників не виявить бажання заключити угоду (натиснувши кнопку на закріпленому за ним місці). Ця система широко використовується в Голандії, Данії, Німеччині, Бельгії, менше - у Франції, Італії, Канаді.

Заключна стадія аукціону - оформлення аукціонної угоди і передача товару покупцю. Під час аукціону чи на наступний день адміністрація аукціону передає покупцю контракти на придбаний товар; ці контракти підписуються покупцем і є для нього обов’язковими до виконання. Контракт має типову форму, в яку вноситься найменування фірми-покупця, товар, номер лоту, кількість товару, ціна і загальна сума угоди. Покупець також вказує вид транспорту, місце призначення, на чиє ім’я виписується рахунок. Після підписання контракту покупець виписує письмове доручення про відправку товару. Оплата товару переважно виконується частинами: 30-35% вноситься при підписанні контракту, решта - при отриманні товару чи після його відгрузки, але не пізніше визначеного терміну. Терміни вивозу товару з аукціонного складу залежать від товару.

В залежності від характеру діяльності фірми, які займаються аукціонною торгівлею, можна умовно розбити на три групи: спеціалізовані фірми, брокерсько-комісійні фірми, аукціонні фірми, які належать кооперативам чи союзам фермерів.

Спеціалізовані фірми займаються організацією аукціонів і продажем на них аукціонних товарів за свій рахунок або на комісійних началах. Аукціонні фірми беруть на себе виконання всіх функцій по підготовці та проведенню аукціону. Часто надають продавцям позики і кредити під їх товари, які передані на продаж з аукціону. Брокерсько-комісійні фірми отримали широке застосування при торгівлі хутром, шерстю, чаєм, тютюном і т.п. Переважно вони організують аукціони і продають на них товари по дорученню клієнтів на комісійних началах. Брокерська фірма може одночасно виступати представником продавця і покупця та отримує комісійну винагороду від обох сторін. При чому продавець може не знати покупця, а покупець - продавця, обидва знають лише брокера. Аукціонні фірми, які належать кооперативам чи союзам фермерів отримали широке застосування в Скандинавських країнах. В Данії, Норвегії, Швеції є певна фірма, яка займає монопольне становище в аукціонній торгівлі певним товаром (зокрема - хутром).