2. Спеціалізовані фірми

Спеціалізовані фірми, що здійснюють науково-дослідну діяльність як комерційну, звичайно займаються скупкою патентів і ідей, їхньою доробкою і розробкою і виступають на світовому ринку з різноманітним асортиментом науково-технічних знань з різним ступенем їхньої готовності для безпосереднього промислового застосування. Вони одержали останнім часом широке поширення і відносяться до категорії венчурних фірм.

3. Ліцензійні і патентні агенти

Ліцензійні і патентні агенти (брокери) виступають посередниками в міжнародній торгівлі патентами і ліцензіями. У функції таких агентів входить: патентування винаходу від імені його власника у своїй країні, а також за кордоном (включаючи підготовку патентної заявки); підтримка патенту шляхом нагляду за сплатою податків; посередництво в продажі і покупці патентів і ліцензій, підготовки текстів ліцензійних угод і проведенні попередніх переговорів, здійсненні реклами винаходів ліцензіара; контроль за виконанням ліцензійної угоди й у тім числі за правильністю виплати ліцензійної винагороди.

Відносини між продавцем і покупцем ліцензії, з одного боку, і агентом — з іншої, регулюються на основі ліцензійної агентської угоди.

Ліцензійний агент може представляти інтереси як продавця, так і покупця ліцензії. Однак, представляючи інтереси своїх клієнтів, агент не має права обслуговувати одночасно конкуруючі фірми, а також фірми, інтереси яких зіштовхуються при продажі чи покупці тієї чи іншої ліцензії. Обов'язки ліцензійного агента можуть бути дуже різноманітні, але вони обмежуються тільки функціями посередництва чи представництва. За агентом в угоді закріплюється визначена територія, на якій йому надається право діяти. Це право звичайне буває винятковим.

Форма і розмір винагороди ліцензійного агента залежать від умов угоди між ним і його клієнтом і головним чином від кола обов'язків, що він бере на себе. При заключенні довгострокових угод з агентом його послуги іноді оплачуються у виді визначеної суми, установлюваної на один рік чи на весь термін дії угоди.

Як ліцензійні агенти можуть виступати спеціалізовані фірми, асоціації адвокатських фірм, інженерні фірми по розробці патентів і ін.

12.1.Суть і значення торгівлі інжиніринговими послугами в практиці міжнародного бізнесу.

Міжнародний ринок інжинірингових послуг почав активно розвиватись у 60-х роках, що було пов'язане з ростом капіталовкладень в основні фонди, складну техніку і необхідністю забезпечити їх швидке та ефективне освоєння. Використання висококваліфікованих працівників сприяє максимальному скороченню термінів вводу об'єктів в експлуатацію, прискоренню віддачі капіталу. Сучасні фірми змушені залучати значну кількість спеціалістів різного фаху, але збільшення числа штатних працівників не завжди є бажаним для фірми. Тому більш вигідним є використання послуг інженерно-консультаційних фірм.

Переваги інжинірингових угод (порівняно з іншими видами торгових угод):

• менша залежність об'єму надання послуг від виробничої бази (порівняно з поставками обладнання);

• стимулюють зростання торгівлі обладнанням та ліцензіями;

• є вигідними не лише при виконанні крупних проектів, а і при проведенні невеликих об'ємів робіт одного профілю (наприклад, аналіз юридичної обгрунтованості одного з контрактів замовника з третьою особою).

Особливості інжиніринговиї угод створюють певні труднощі для підприємців. Так, наприклад, буває досить важко:

• визначити доцільність заключення угоди;

• визначити вартість послуг чи їх долю в загальній сумі контракту;

• вирішити питання про розподіл поступлень між виробничими, науково-дослідними і проектно-конструкторськими організаціями;

• вирішити проблему оптимального преміювання спеціалістів, чиї досвід і знання передаються в процесі надання інжинірингових послуг.

Чим відрізняється інжиніринг від "ноу-хау":

При наданні інжинірингових послуг передбачається обов'язкове проведення конкретного, обумовленого в договорі комплексу робіт на основі завдання замовника чи відповідно до його вимог. При простій передачі "ноу-хау" це не є обов'язковим. Таким чином, інжиніринг - це одна із можливих форм передачі "ноу-хау" в ході виконання конкретного комплексу робіт, зафіксованого в договорі. Передача "ноу-хау" про цьому може бути оформлена ліцензійною угодою.

Результати використання "ноу-хау" обов'язково виражаються у вигляді отримання фірмою додаткової продукції, в покращенні техніко-економічних показників виробництва, що веде до збільшення об'єму виробництва, зниження собівартості продукції, підвищення її конкурентноздатності.

При передачі "ноу-хау" в комплексі інжинірингових послуг досить важко визначити вартість угоди, оскільки до початку робіт важко визначити їх остаточні масштаби. Вартість робіт після завершення проекту звичайно перевищує обумовлену в договорі суму. Вартість інжинірингу визначається величиною капіталовкладень, об'ємом послуг і рівнем стандартизації проекту.

Оскільки інжинірингові послуги часто поєднуються з іншими формами передачі технології, необхідно відрізняти їх по юридичним і економічним ознакам.

Ринок інжинірингових послуг умовно поділяють на ринок інженерно-консультаційних послуг і ринок інженерно-будівельних послуг. Значна частина інженерно-консультаційних послуг приходиться на Велику Британію, дещо менше значення має цей ринок для Німеччини, Данії, Франції і Італії. Фірми цих країн вже з початку 80-х р.р. віддають перевагу експорту послуг за межі Європейського Співтовариства.

Говорячи про розвиток ринку інженерно-будівельних робіт, необхідно відмітити певну стабільність як у галузевому, так і в географічному розміщенні. Найбільша доля приходиться на Азійсько-Тихоокеанський регіон (53%), друге місце займає Європа (38,2%).

Звичайна ціна інжинірингових послуг (при наданні замовнику повного комплексу послуг по будівництву об'єктів "під ключ") коливається від 5 до 10% загальної вартості проекту. У випадку оригінальних проектів вартість збільшується до 25%, а при повторенні існуючих стандартизованих - зменшується до 1-3%.