2. Види угод про міжнародний обмін ліцензіями

Відмінність міжнародних ліцензійних операцій від операцій купівлі-продажу товарів полягає в наступному:

• об'єкти ліцензійних операцій — винаходу, передовий технологічний досвід — з'являються без прямої орієнтації на ринок.

• на відміну від угод купівлі-продажу зацікавленість ліцензіара в наданні ліцензії нерідко викликається прагненням до завоювання міцних позицій на іноземному ринку на основі встановлення довгострокових зв'язків з партнером.

• якщо при угоді купівлі-продажу товар остаточно відчужується від свого виробника, то в ліцензійних операціях повного відчуження, як правило, не відбувається,

• у ліцензійних операціях відбувається передача прав ліцензіатові на спосіб господарювання. Економічним результатом при продажі ліцензії виступає «технологічна» рента. Реалізована у виді ренти монополія на науково-технічні досягнення — одна зі складових частин ціни ліцензії. Іншою важливою складової ціни ліцензії є частина витрат на відтворення об'єкта ліцензії

Види угод про міжнародне ліцензування:

• Міжнародна ліцензійна угода. Об'єктом ліцензійної угоди можуть бути ліцензія на винахід, а також ноу-хау і товарний знак.

• Міжнародний договір купівлі-продажу, що включає постачання устаткування. У договорі може бути передбачена супутня ліцензія з наданням додаткової інформації про технологічний процес.

• Комбіновані міжнародні договори про продаж ліцензій і постачання устаткування. При покупці ліцензії на виробництво складних машин ліцензіат поряд з технічною документацією і навчанням фахівців для більш якісного освоєння виробництва ставить умову про постачання ряду складних вузлів спочатку в готовому виді, щоб потім поступово перейти на їхнє самостійне виготовлення.

• Міжнародні договори про проектування і будівництво промислових об'єктів. При здійсненні проектування і будівництва промислових об'єктів за рубежем складовою частиною загального договору (контракту) чи доповненням до нього може бути ліцензійна частина, що стосується передачі патентних прав і ноу-хау, що входять у проект,

• Міжнародні договори про науково-технічне співробітництво. Науково-технічне співробітництво передбачає обмін інформацією про науково-технічні досягнення, винаходи, науково-технічні знання і т.д. тому в цих договорах часто обмовляються супутні ліцензії. Якщо відбувається взаємний обмін цими матеріалами, ліцензії можуть виступати у формі перехресних, тобто взаємних ліцензій.

• Міжнародні договори про промислове співробітництво. У них можуть застосовуватися умови про надання ліцензій, постачання товарів чи надання послуг у різних сполученнях.

11.3. Підготовка та підписання ліцензійної угоди.

Фірма, яка бажає придбати технологію по ліцензії, повинна вирішити три задачі:

• вибір необхідної технології

• оцінка вибраної технології (техніко-економічне обґрунтування)

• розробка ліцензійної угоди.

Для отримання конфіденційної інформації з фірмою-власником укладається попередня угода про секретність (найчастіше у вигляді опційної угоди), яка по винна чітко визначити межі використання інформації і захистити її від розголосу. Покупець не завжди впевнений у повній готовності ліцензійного об'єкту, а продавець не хоче розкривати його сутність повністю.

У відповідності з опційною угодою ліцензіат за певну плату отримує право ознайомитись з "ноу-хау" і виконати всі необхідні з його точки зору випробування для прийняття остаточного рішення. Умови опційної угоди включають:

• обов'язки продавця (передати покупцю технічну документацію; за окрему плату поставити покупцю зразок продукції по ліцензії; при необхідності направити своїх спеціалістів на підприємство покупця для надання технічної допомоги).

• обов'язки покупця (використовувати технічну документацію, а також іншу інформацію, отриману від продавця, лише для цілей, передбачених опційною угодою, і зберігати конфіденційність на протязі кількох років; признати діючі патенти і не перешкоджати видачі патентів по заявкам, які відносяться до угоди, а також надавати допомогу третім особам у зв'язку з такими діями; у випадку відмови від придбання ліцензії до закінчення терміну опціону повернути продавцю технічну документацію, а також передати інформацію, на основі якої приймалось рішення.

Після підписання попередньої угоди про секретність покупцю передається інформація, яка необхідна для прийняття рішення про покупку, і готується повне техніко-економічне обґрунтування проекту з використанням вибраної технології.

Техніко-економічне обґрунтування складається у довільній формі і, звичайно, включає такі елементи: термін дії плану; технічні характеристики кінцевого продукту; прогнозування збуту; специфікації і наявність сировини, комунальних послуг, технічного персоналу; виробничі потужності; витрати на установку і обслуговування; капіталовкладення та оборотний капітал; плані фінансування; амортизація; виробничі витрати; потік готівки; повернення капіталовкладень.

.