- •1.Предмет, мета, основні поняття курсу «Рег.Ек.», та його зв’язки з іншими дисциплінами.
- •2. Проблеми та завдання рег.Ек. Та розміщення прод.Сил.Хар-ка методів,що використовуються для обґрунтування розм.Вир-ва.
- •4.Теорії та моделі розміщення продуктивних сил: а.Вебера, а.Льоша, ф.Перру
- •5.Закономірності розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів: соціальної спрямованості у розвитку регіонів і розм.Прод.,ек.Еф.Розм.Прод.Сил,тпп,планомірності і керованості.
- •6. Закономірності розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів:
- •7.Принципи розм..Прод.Сил та формування ек.Регіонів.
- •8.Прир.Фактори розм..Прод.Сил та форм.Ек.Рег.
- •10. Ек.Та техн.Фактори рпс
- •11. Фактори сталого розвитку продуктивних сил
- •12. Вплив прир.Передумов на територіальну організацію вир-ва.Значення прир-ресурсного потенціалу у розвитку і розміщенні прод.Сил.
- •13. Роль демографічних передумов у розміщенні продуктивних сил.
- •14.Трудові ресурси України, їх структура. Трудоресурсна ситуація,її регіональні особливості.
- •15. Ринок праці та забезпечення ефективної зайнятості. Проблема безробіття.
- •16. Фактори формування єдиного народногосп.Комплексу у.Та його основні риси.
- •17. Структура єдиного народногосп.Комплексу у.Та хар-ка його основних складових.
- •18. Промисловість у.Як найважливіша структурна ланка госп.Комплексу. Форми організації пром..Вир-ва.
- •19. Структура пек у та його значення у розвитку регіонів і країни.
- •20. Вугільна промисловість в Україні
- •21. Нафтова промисловість України.
- •22. Газова промисловість України.
- •23. Електроенергетика України
- •24. Значення металургійного комплексу у розвитку України.
- •25. Чорна металургія України
- •26. Кольорова металургія України: її значення, стуктура, принципи розміщення основних галузей та основні центри.
- •27. Машинобудівний комплекс, його галузева структура та народногосподарське значення. Фактори впливу на на розвиток і розміщення підприємств машинобудування.
- •28. Фактори та регіональні особливості розміщення галузей важкого і загального машинобудування.
- •29. Фактори та регіональні особливості розміщення галузей середнього і точного машинобудування.
- •30. Роль хімічного комплексу у розміщенні продуктивних сил і розвитку регіонів. Загльні фактори розміщення підприємств хімічної промисловості.
- •31. Фактори та регіональні особливості розміщення підприємств гірничо – хімічної та фармацевтичної промисловосі України.
- •32. Регіональні особливості розвитку і розміщення підприємств основної хімії.
- •33. Лісопромисловий комплекс України: регіональні особливості розвитку та розміщення. Проблеми та перспективи розвитку.
- •34. Будівельний комплекс: регіональні особливості розвитку та розміщення, його роль у народному господарстві.
- •35. Апк: галузева структура і особливості розвитку в ринкових умовах.
- •36. Територіальний поділ праці: його роль у формуванні регіональних соціально – економічних систем. Система коефіцієнтів для визначення галузей спеціалізації регіонів.
- •37. Фактори регіонального розвитку.
- •38. Диференціація регіонів за рівнем соціально – економічного розвитку. Депресивні території України.
- •39. Соціально – економічна суть районування. Фактори економічного районування. Значення економічного районування.
- •40. Економічне районування, як складова процесу розміщення продуктивних сил. Мережа економічних районів України.
- •41. Сутність, мета та завдання регіональної економічної політики.
- •42. Загальна характеристика механізму реалізації реп.
- •43. Бюджетно – фінансове регулювання регіонального розвитку.
- •44, 45. Мета, фактори створення та основні риси вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку в Україні. Класифікація вез.
- •46. Досвід створення вез і тпр в Україні.
- •47. Значення міжрегіонального та прикордонного співробітництва у розвитку регіонів. Досвід створення євро регіонів в Україні.
- •48.Міжнародний поділ праці та його значення у формуванні зовнішньоекономічних зв’язків.
- •49. Участь України у міжнародному поділі праці. Характеристика основних форм зовнішньоекономічних зв’язків.
- •50. Соціально – економічна характеристика харківського регіону.
47. Значення міжрегіонального та прикордонного співробітництва у розвитку регіонів. Досвід створення євро регіонів в Україні.
Міжрегіональне співробітництво – це будь-які зв'язки, що встановлюються між регіонами різних держав.
Прикордонне співробітництво передбачає співпрацю між територіями, розташованими вздовж кордонів сусідніх держав.
Значення цих форм співробітництва:
здійснюється розвиток експортно-орієнтованих вир-в.
створення спільних підприємств
спільні транзитні трансп. кордони.
стимулює іноземні інвестиції.
забезпечення комплексного вик-ня прир. рес.
забезпечення комплексного вик – ня прир. рес.
сприяють міжнар. стабільності в регіоні.
Заходи :
спрощення процедури прикордонного митного іміграційного контролю для громадян, які постійно проживають в прикордонній території.
врегулювання міграційного процесу і проблеми зайнятості населення, яке проживає в прикордонних областях.
розвиток прикордонної торгівлі і сприяння створенню спільних підпр-в
спрощення митного оформлення експортно-імпортних операцій
укладання міжнародних угод, які стосуються розвитку прикордонного співробітництва.
розвиток спільної інфраструктури.
Міжрегіональна співпраця розглядається в усьому світі як засіб, спроможний зменшити соціально-економічні відмінності між найбільш розвинутими регіонами і відсталими, тобто скоротити міжрегіональні диспропорції.
Міжрегіональне і прикордонне співробітництво націлено на вирішення конкретних соціально-економічних проблем кожної території.
У країнах Західної Європи процес інтегрування національних економічних систем вперше розпочався з середини XX ст., започаткувавши утворення так званих «Єврорегіонів» (це форма транскордонного співробітництва між територіальними громадами або місцевими органами влади регіонів, які мають спільний кордон).
Головна мета їх створення — вирішення спільних проблем в інтересах населення країн, що співпрацюють (реалізуються проекти, спрямовані на вирішення проблем зайнятості населення, економічної та екологічної безпеки, розвитку інфраструктури, туризму, спільних комунікацій).
Формування єврорегіонів здійснюється на добровільній основі.
Україна має великі потенційні можливості у налагодженні прикордонного співробітництва з безпосередніми сусідами. В Україні 2/3 областей є прикордонними. В свою чергу Україна активно підтримує створення єврорегіонів.
Україна бере участь у 7 єврорегіонах:
Карпати
Буг
Нижній Дунай
Верхній Дунай
Дніпро
Слобожанщина
Ярославна (2007 р.)
Карпатський єврорегіон був утворений у 1993 році (в Дебрецині, де міністри закордонних справ України, Польщі й Угорщини підписали декларацію про створення єрорегіону). Словаччина має статус асоційованого члена даного регіону. З боку України в регіон «Карпати» входять: Закарпатська, (Ужгород), Львівська, Івано-Франківська, і Чернівецька області (+5 областей Угорщини, 3 воєводства Польщі, 6 районів Словаччини).
Євро регіон «Буг» був створений у 1995 році. До нього увійшли Волинська область та 4 воєводства Польщі. Даний регіон має вигідне транспортно-географічне положення (через нього проходять важливі транспортні шляхи). Серед екологічних проектів найбільше значення має проект «Чистий Буг».
У 1998 р. Одеська область увійшла до єврорегіону «Нижній Дунай», за участю Молдови та Румунії. Триває робота з формування єврорегіону «Верхній Прут» за участю Чернівецької області з боку України та повітів Румунії і Молдови.
В грудні 2006 року Україна і 6 прикарпатських країн підписали договір про співпрацю (Карпатська декларація щодо охорони і розвитку регіонів).
ЗНАЧЕННЯ: на основі вигідного геополітичного розташування в регіоні здійснюється розвиток експортно-орієнтованих виробництв, створюються міжнародні господарські об'єкти, транзитні транспортні коридори, забезпечується комплексне використання природних ресурсів. Функціонування єврорегіонів забезпечує не тільки позитивний економічний ефект, а й сприяє міжнародній стабільності в регіоні.