49. Участь України у міжнародному поділі праці. Характеристика основних форм зовнішньоекономічних зв’язків.

Нині Україна здійснює зовнішні економічні зв'язки майже з 190 країнами світу

Особливості сучасного рівня розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України:

1. Після розпаду колишнього Радянського Союзу відбувся розрив господарських зв'язків України з іншими країнами, і насамперед з Росією.

2.Низька конкурентоспроможністю продукції на світових ринках

3. Переважання в експорті України паливно-сировинних ресурсів (більше 70 %);

4. Низька частка машин, обладнання, об'єктів інтелект. власності (патентів, ліцензій) в експорті (до 10 %);

5. Незначна частка в експорті товарів, які виробляють відповідно до договорів про міжнародну спеціалізацію та кооперування виробництва;

6. Висока частка бартерних операцій у зовнішньоеко­номічній діяльності та господарській діяльності всередині країни;

7. Відсутність стабільного законодавства, науково об­ґрунтованої політики зовнішньоекономічної діяльності.

Міжнародна торгівля

– це товарообіг, який забезпечує рух товарних мас зі сфери вир-ва до сфери споживання.

Для міжнародної торгівлі притаманні 2 риси:

• перевага пропозиції товарів над існуючим попитом;

• жорстка конкурентна боротьба між його учасниками.

Показниками міжнародного товарообігу є експорт та імпорт товарів.

Імпорт (лат. Ввожу) – ввезення товарів або капіталів у країну з-за кордону.

Експорт (лат. Вивожу) – вивезення товарів або капіталу за кордон.

Для будь-якої країни дуже важливим є співвідношення суми експорту та імпорту – зовнішньоторгівельне сальдо. Воно повинно бути позитивним, це дає можливість країні мати вільні кошти для розширення виробництва чи інвестування їх в своїй або чужій країні.. В 2004 р. експорт України становив приблизно18,1 млрд дол., імпорт – 15,3 млрд дол. Отже сальдо зовнішньої торгівлі становило 2,7 млрд дол.

Найбільше позитивне сальдо припадає на чорну металургію (залізна і марганцева руди, чавун, прокат). Найбільш негативне сальдо припадає на нафту й газ. (Треба врахувати, що нафтопереробні потужності України в 10 разів перевищують власне видобування нафти).

Кредитування та інвестування

Кредитування – надання кредиту. Кредит – позики у грошових одиницях чи у вигляді товару на умовах повернення з виплатою процентів.

Інвестиції – капіталовкладення.

Іноземні інвестиції – довгострокові вкладення капіталу закордонними власниками у пром., сільське господарство, транспорт та інші галузі економіки (найбільшими інвесторами у світі є Японія, США, країни Зах.Європи – Великобр., Франція, Бельгія, Саудівська Аравія).

Науково-технічна співпраця

Розвиток міжнародної науково-технічної кооперації відбувається у таких формах:

• Експорт продукції, що репрезентує досягнення науково-технічного прогресу;

• Кооперація країн у створені нової техніки і технології з подальшим її впровадж. та використ;

• Спорудження за кордоном заводів «під ключ» або експорт комплексного обладнання при виробництві нової техніки;

• Модернізація об’єктів за участю закордонних партнерів;

• Оренда нового обладнання – лізинг;

• Технічне навчання персоналу країни – імпортерів технологій;

• Обмін передовим технічним досвідом;

• Обмін технол., ліцензіями, конструктор. і проектними матеріалами, сприяння їх використ.;

• Спільні конференції, публікації, координація та кооперація наукових досліджень;

• Технічна допомога при опануванні нових виробництв;

• Науково-технічна співпраця у галузі навчання та підвищення кваліфікації наукових кадрів.

Найтісніші зв'язки в галузі науки, техніки та освіти Україна має з Росією, а також з деякими іншими країнами колишнього Радянського Союзу.

Спільне підприємництво

Переваги спільного підприємництва:

- економічні переваги (отримання інвестицій, нових технологій);

- пом’якшуються політичні проблеми (країна, яка вкладає капітал зацікавлена в сталості).

Експорт та імпорт послуг

До них належать: міжнародний та транзитний транспорт, іноземний туризм, послуги банків, послуги страхових компаній, послуги охорони здоровя, навчання тощо.

Зявляється нове поняття інжиніринг – надання послуг виробничого, комерційного та наукового характеру (найбільш розповсюджений у галузі капітального будівництва).

Туризм

Розрізняють три види туризму: рекреаційний, науковий та діловий.

в Україні прибуток від туризму приблизно 120 – 150 млн дол.

Бартерний обмін товарів

В умовах економічної кризи і дефіциту грошової маси велике значення Україна надає бартерному обміну товарами.

Організація спортивних турнірів та змагань

Це також форма зовнішньоекономічної діяльності (об’єднує багато країн-учасниць). Найбільш масштабними є літні і зимові Олімпійські ігри., а також чемпіонати світу.

Культурна співпраця

Організація виставок картин, музичних та пісенних конкурсів, фестивалів, обмін кіно-, відео- та аудіо продукцією.

Міжнародний поділ праці — це спеціалізація окремих країн на виробництві тієї чи іншої продукції чи наданні послуг у світовому масштабі.

Кожна країна світу концентрує на своїй території вир-во певних видів продукції, для виробництва якої вона має найбільш сприятливі соціально-економічні і природні передумови.

Для цього вона повинна мати:

- кваліфіковані кадри;

- розвинуту науково-дослідну базу;

- до­статній природно-ресурсний потенціал;

- вигідне економіко-геог­рафічне положення;

- специфічні агрокліматичні умови;

- значний попит на продукцію галузей спеціалізації на світовому ринку та високий рівень її конкурентоспроможності.

Міжнародний територіальний поділ праці – це процес концентрації в окремих країнах виробництва товарів та надання послуг понад необхідні внутрішні потреби у розрахунку на їхній обмін або продаж іншими країнами..

Розрізняють три типи міжнародного поділу праці:

1. Загальний ТПП – розподіл праці у сфері виробництва: добувна, обробна промисловість, с/г;

2. Частковий ТПП – це спеціалізація на рівні певних галузей виробництва, видів готової продукції, що означає зростання ролі міжгалузевого обміну готовими виробами;

3. Одиничний міжнародний ТПП – спеціалізація окремих країн на виготовленні окремих вузлів, деталей, агрегатів та компонентів продукції, на технологічних стадіях промислового виробництва.