70. Економічне становище України у другій половині 1990-х - на початку 2000-х років

Відповідно держава втрачала можливості реального управління економі- кою, оскільки більше половини економічної діяльності мало неофіційний характер, функціонувало стихійно чи під прямим контролем кримінальних структур і не потрапляло під дію державно-правових регуляторів. По суті, «тіньова» економіка стала економічною й фінансовою базою утворення па- ралельної державній інфраструктури влади. Водночас, перебуваючи під по- стійною загрозою викриття та страхом застосування репресивних санкцій з боку влади, «тіньовий» сектор економіки блокує утворення великого лега- льного національного капіталу, оскільки вільні фінансові ресурси направ- ляються за кордон на зберігання. Зумовлений цим вакуум заповнюється іноземним капіталом, роблячи національну економіку істотно залежною від зовнішнього впливу. «Тіньова» економіка деформує свідомість людей, веде до правового нігілізму, ототожнення ринкових відносин з протиправною діяльністю, що загалом формує психологічний опір реформам. Негативним фактором у розвитку української економіки став величезний зовнішній борг. Протягом 1994-1999 рр. він зріс більш як утричі і становив 12,5 млрд дол. США при ліквідних валютних резервах 768 млн дол. Сюди додавалося зростання внутрішньої заборгованості з виплати заробітної платні, стипендій, пенсій та інших соціальних виплат, загальна сума яких збільшила- ся із 36 млн грн. у 1994 р. до 12 млрд грн. у 1999 р. За оцінкою Рахункової палати, лише за 9 місяців 1998 р. на обслуговування й погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу було витрачено майже 10 млрд грн., тобто 95 % усіх доходів держбюджету. Отже, брак достатньої політичної волі, професіоналізму законодавчої і виконавчої влади, уміння поєднати світовий досвід з конкретними українсь- кими умовами для проведення структурних реформ, безплідна й виснажли- ва боротьба всередині самої влади зумовили затяжний економічний спад, призвели до зниження довіри суспільства не тільки до влади, а й до об'єк- тивно необхідних ринкових реформ. Досягнута ціною жорсткої монетарної політики макроекономічна стабілізація без урахування пріоритетів і потреб національної економіки, без створення сприятливих умов для промислової і підприємницької діяльності супроводжувалася наростанням фінансової не- збалансованості, зниженням якісних показників у виробничій сфері, погір- шенням галузевої структури промислового виробництва, що вело до серйо- зного порушення основних параметрів економічної безпеки України.