- •Самостійна робота № 1
- •Місце конституційного права зарубіжних країн в системі національного права кожної зарубіжної країни.
- •Норми конституційного права і конституційні правовідносини.
- •Підстави виникнення, змін і припинення конституційно-правових відносин, їх види.
- •Конституційна відповідальність в зарубіжних країнах.
- •Самостійна робота №2
- •1.Конституційні звичаї-угоди як джерело конституційного права зарубіжних країн.
- •2. Внутрішньодержавні та міжнародно-правові договори, їх значення в конституційному регулюванні.
- •Самостійна робота №3
- •Самостійна робота № 4
- •Особливості розробки і прийняття Конституції сша 1787 року, Франції 1958 року.
- •Порядок розробки і доповнень конституцій в зарубіжних країнах.
- •Особливості внесення змін до конституцій сша, Франції, Італії, фрн.
- •Самостійна робота № 5
- •1. Організаційні засади та правова регламентація діяльності політичних партій в зарубіжних країнах.
- •Самостійна робота №6
- •1. Особливості набуття громадянства (підданства) шляхом натуралізації в різних зарубіжних країнах.
- •Самостійна робота № 7
- •Конституційні обов’язки і відповідальність громадян (підданих).
- •Правові обмеження для здійснення конституційних прав і свобод громадян (підданих).
- •Самостійна робота № 8
- •Самостійна робота № 9
- •Особливості правого регулювання організації і проведення референдумів у зарубіжних країнах.
- •2. Принципи виборчого права в зарубіжних країнах
- •Самостійна робота № 10
- •Правовий і фактичний статус глави держави.
- •Конституційна і судова відповідальність глави держави в зарубіжних країнах.
- •Самостійна робота № 11
- •1. Правовий статус депутата парламенту в зарубіжних країнах
- •2. Законодавчий процес у парламентах зарубіжних країн, його стадії.
- •3. Порядок скликання сесій парламентів у зарубіжних країнах.
- •Самостійна робота № 12
- •1. Порядок роботи уряду в зарубіжних країнах. Акти уряду.
- •2. Відповідальність уряду та його членів в зарубіжних країнах
- •Самостійна робота № 13
- •1. Порядок розгляду та вирішення справ в органах конституційного контролю
- •1. Порядок розгляду та вирішення справ в органах конституційного контролю
- •Самостійна робота № 14
- •1. Виконавчі органи місцевого самоврядування в зарубіжних країнах.
- •2. Конституційна і судова відповідальність органів місцевого самоврядування в зарубіжних країнах.
- •Самостійна робота №15
- •Демократія і законність – основні закономірності та тенденції розвитку зарубіжних країн.
- •Авторитаризм як тенденція конституційно-правового розвитку зарубіжних країн.
Самостійна робота № 9
Тема: Виборче право в зарубіжних країнах
Питання
Особливості правого регулювання організації і проведення референдумів у зарубіжних країнах.
Принципи виборчого права в зарубіжних країнах.
Особливості правого регулювання організації і проведення референдумів у зарубіжних країнах.
Референдум є інститутом безпосередньої (прямої) демократії. Але ступінь його реального демократизму залежить від політичного режиму країни, від існуючих політичних обставин та умов, за яких референдум проводиться. Референдум - це голосування виборців з будь-якого важливого питання державного життя у країні. Питання, пов'язані з призначенням і проведенням референдуму, у багатьох країнах регулюються їх конституціями, законами про вибори чи спеціальними законами про референдум.
Процедура референдуму дуже схожа на процедуру виборів: і у виборах, і у референдумі беруть участь виборці. Ці процедури мають також відмінності. По-перше, вони відрізняються за об'єктом волевиявлення виборців. Під час виборів таким об'єктом є людина (кандидат у депутати чи на виборну посаду). При референдумі об'єктом волевиявлення є не людина (кандидат), а певне питання, з якого проводиться референдум, - конституція, поправка до конституції, закон, законопроект, будь-яка проблема, що стосується міжнародного статусу відповідної держави, або внутрішньополітична проблема. По-друге, процедури виборів і референдуму відрізняються за способом визначення результатів голосування. При виборах вони можуть визначатися як за мажоритарною, так і за пропорційною системою, а при референдумі -тільки за мажоритарною.
Суб'єктами ініціативи проведення референдуму є глава держави, парламент, уряд, органи місцевих влад (місцеві референдуми). Ініціативу проведення референдуму можуть виявляти також і виборці. Необхідна їх кількість і вся процедура такої ініціативи встановлюються законом.
Види референдуму і його правові наслідки. Розрізняють: а) обов'язковий референдум; б) плебісцит; в) всенародне опитування (консультативний референдум).
Обов'язковість референдуму означає, що відповідне питання життя країни може бути вирішено тільки шляхом проведення референдуму і ніяк інакше. Перелік таких питань установлює Конституція (наприклад, про зміну правового статусу особистості, форми правління, форми політико-правового устрою, принципів виборчої системи, в ряді країн з питання вступу держави в міжнародні співтовариства тощо).
Плебісцит - це голосування виборців, але часто плебісцитом називають голосування з питання про політичну долю держави або території, на якій воно розташоване. Хоча в деяких країнах (Бразилія, Пакистан) плебісцитом називають будь-який обов'язковий референдум.
З юридичної точки зору різниці між обов'язковим референдумом і плебісцитом немає. У обох випадках за підсумками голосування настають обов'язкові для органів влади правові наслідки. Рішення мають вирішальний характер і не підлягають затвердженню будь-яким органом (наприклад у квітні 1993 року в Бразилії з ініціативи групи парламентарів-монархістів на референдум було винесене питання про форму правління. Абсолютна більшість громадян, що взяли участь у голосуванні, висловилася проти монархії, за збереження нині існуючої республіканської форми правління. Рішення мало остаточний характер).
Всенародне опитування (консультативний референдум) являє собою лише з'ясування думки виборців з будь-якого питання, яке буде предметом розгляду в парламенті. Парламент враховує думку виборців (а може і не враховувати) при прийнятті закону.
Законодавство зарубіжних країн встановлює межі припустимого використання референдуму. На голосування виборців не можуть виноситься питання надзвичайного і невідкладного характеру, що вимагають спеціальних знань, а також такі, відповідь на які відома заздалегідь (наприклад, про зниження податків, підвищення заробітної плати тощо). Не можуть виноситися на референдум питання бюджету, амністії, кадрові питання, питання про заходи для забезпечення суспільного порядку, здоров'я і безпеки населення.
