- •1. Поняття і предмет теорії держави і права загальна характеристика як науки
- •2. Система юридичних наук та місце в ній теорії держави і права
- •3. Функції теорії держави і права
- •4. Методологія загальної теорії держави і права
- •5. Форми і методи здійснення влади у первісному суспільстві
- •6. Держава: Поняття і суть ознаки держави
- •7. Особливості виникнення держав у різних народів світу
- •8. Основні теорії походження держави
- •9. Типологія держав
- •10. Поняття та ознаки державної влади форми та методи її здійснення
- •11. Поняття і види суверенітету. Співвідношення
- •12. Поняття та структура суспільства. Держава як форма організації існування суспільства
- •13. Поняття ознаки та елементи правового статусу особи
- •14. Соціальна держава поняття значення і сутність
- •15. Правова́ держа́ва
- •16. Основні напрямки формування правової держави в україні
- •17. Ознаки зміст структура принципи громадянського суспільства
- •18. Політична система суспільства та її елементи
- •19. Місце та роль держави в політичній системі суспільства
- •20. Демократія сучасні форми та інститути
- •21. Права людини і громадянина поняття концепції правовий механізм забезпечення їх в україні
- •22 Співвідношення політичної та державної влади
- •23. Поняття та види функцій держави
- •24. Форми і методи здійснення функцій держави.
- •25 Форми державного правління
- •26 Форми державного устрою: поняття, види.
- •27. Державно правові режими
- •28. Особливості елементів форми української держави
- •29. Механізм держави та його елементи
- •30 Поняття та принципи функціонування та організації державного парату
- •31. Органи держави поняття ознаки види
- •32. Основні напрямки реформування державного апарату в україні
- •33 Теорія еліт та елітарні демократії
- •34. Загальна харрактеристика системи органів місцевого самоврядування в україні
- •35. Психологічна теорія права л Петражинського
- •36 Історична школа права
- •37 Теорія нормативізму г. Кельзена
- •38 Поняття ознаки права сутність та соціальне призначення права
- •39Функції та принципи права
- •40 Приватне та публічне право
- •41 Соціальні норми поняття ознаки види
- •42 Поняття і ознаки норм права співвідношення норм права і норм моралі
- •43 Структура правової норми та характеристика її елементів
- •44 Види гіпотез диспозицій і санкцій
- •45 Класифікація правових норм
- •46 Способи викладення норм права в статтях нормативно правових актів
- •47 Поняття та елементи правової системи суспільства
- •48 Поняття та структура системи права
- •49 Поняття і структура системи законодавства її співвідношення з системою права
- •50. Поняття принципи та функції правотворчості
- •51. Види та форми правотворчості
- •52. Поняття та види форм (джерел) права
- •53. Поняття та види юридичної техніки. Правотворча та правозастосовна техніка.
- •54. Поняття та стадії законотворчості.
- •2. Проектна стадія:
- •56. Поняття та ознаки закону. Види законів.
- •57. Підзаконні нормативно-правові акти.
- •1. За суб'єктами видання:
- •2. Залежно від характеру норм (первинні чи вторинні):
- •3. За юридичною силою:
- •58. Дія нормативно-правових актів в часі, просторі та за колом осіб.
- •59. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів.
- •60. Співвідношення нормативно-правових актів з актами тлумачення та актами застосування норм права.
- •61. Поняття і форми реалізації норм права.
- •62. Поняття та ознаки правозастосування.
- •63. Принципи і стадії процесу застосування норм права.
- •64. Акти застосування норм права поняття ознаки і види.
- •65. Поняття та способи тлумачення норм права.
- •66. Види тлумачення норм права.
- •67.Акти тлумачення норм права. Інтрепретаційно-правовий акт та його види.
- •68. Поняття та ознаки правовідносин.
- •69. Юридичний зміст правовідносин
- •70. Види правовідносин і критерії їх класифікації
- •71. Суб'єкти правовідносин.
- •72. Правосуб'єктність фізичних та юридичних осіб.
- •73. Поняття та класифікація юридичних фактів
- •74. Правові презумпції,фікції,аксіоми.
- •75.Субєктивне та обєктивне право.
- •76.Поняття, ознаки та види правової поведінки.
- •77.Поняття,ознаки та види правомірної поведінки.
- •78.Поняття і ознаки правопорушення.
- •79.Склад правопорушення.
- •81.Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •82.Принципи і функції юридичної відповідальності.
- •83.Підстави притягнення до юридичної відповідальності
- •84. Характеристика видів юридичної відповідальності
- •85.Підстави звільнення від юридичної відповідальності та обставини що її виключають
- •86. Поняття,функції, принципи правопорядку
- •87.Поняття і принципи законності. Режим законності
- •88. Гарантії законності
- •89. Співвідношення законності і правопорядку
- •90. Державна дисципліна та шляхи її зміцнення
- •91. Поняття правосвідомості та характеристика її структурних елементів
- •92. Види та функції правосвідомості
- •93. Правова культура: поняття та види
- •94. Правове виховання: поняття, система, форми та методи.
- •95. Поняття та ознаки правового регулювання. Сфера правового регулювання.
- •96. Способи, типи і види правового регулювання.
- •98. Стадії механізму правового регулювання.
- •99. Поняття і способи подолання та усунення колізій в праві
- •97. Поняття механізму правового регулювання та його структура
- •101. Загальна характеристика сім’ї мусульманського права.
- •102. Загальна характеристика романо-германської правової сім’ї.
- •103. Загальна характеристика англо-американської правової сімї
- •104. Поняття ознаки та види юридичного процесу
- •105. Поняття та специфічні особливості держави і права перехідного типу
- •106. Проблеми розвитку законодавства в перехідний період
- •107. Проблеми протиставлення природного і позитивного права
- •108. Позитивістський тип праворозуміння. Легізм.
- •109. Природно-правовий (юснатуралістичний) тип праворозуміння
- •110. Соціологічниц напрямок в праворозумнні. Концепція «живого права» Ерліха.Школа реалістів
- •111. Поняття, види та принципи виникнення прогалин в праві.
- •112. Основні шляхи усунення та вирішення прогалин виправі.
- •113. Прогалини в податковому законодавстві та шляхи їх вирішення.
- •114. Проблеми узгодження національного права з міжнародно-правовою системою.
- •115. Порівнялий аналіз англо-саксонської та романо-германської правової сімї.
- •116. Основні тенденції розвитку правових систем. Уніфікація права.
- •117. Проблеми забезпечення законності та правопорядку
- •118. Проблеми взаємоконтролю та взаємовпливу органів державної влади
- •119.Основні сучасні теорії демократії
- •120.Поняття, сутність та джерела пр.Нагілізму
- •121. Форми вираження правового нігілізму
- •122. Поняття, джерела то форми вираження правового ідеалізму
- •124. Поняття та основні складові ефективності права.
- •126. Поняття, ознаки та функції правових пільг
- •127. Поняття, ознаки та клачифікація правових заохочень.
- •128. Правові пільги та заохочення в податковій політиці України
- •129. Проблеми у сфері надання та реалізації правових пільг та шляхи їх вирішення
32. Основні напрямки реформування державного апарату в україні
33 Теорія еліт та елітарні демократії
Теорія елітарної демократії виникла у 70—80-х роках XX ст. на основі поєднання елементів теорії еліт і теорії «плюралістичної демократії» (С.Келлер, О.Штаммер, Д.Рісмен). І
Рання теорія еліт («еліта» — краще, добірне, обране) розроблялася В.Парето, Г.Моска, Р.Міхельсом (кінець XIX — початок XX ст.). її основне положення — у влади перебувають два класи: пануючі (еліта) і підвладні (народ, трудящі). Не маючи нічого спільного з демократичними теоріями, рання теорія еліт відкидала спроможність мас до управління. Винятком є припущення Г.Моска про відновлення еліти за рахунок найздібніших до управління з числа активних нижчих верств суспільства. Але це аж ніяк не свідчить про демократичну позицію теорії раннього елітаризму, її ідеологи були переконані в тому, що правлячий клас концентрує управління політичним життям країни у своїх руках, а втручання неосвіченого народу в політику може лише дестабілізувати або зруйнувати сформовані громадсько-політичні структури.
Відповідно до теорії еліт кожне суспільство не схоже на інше внаслідок розбіжностей у природі своїх еліт. Воно обумовлено, крім інших чинників, нерівномірним поділом престижу, влади або почестей, пов'язаних із політичним суперництвом. Визнавалися два види прийомів і засобів правління більшістю з боку еліти — сила і хитрість. Еліту, яка віддає перевагу насильству, Парето називав елітою левів, а еліту, що тяжіє до хитрості -елітою лис. На думку Р. Парето, історія суспільств — це головним чином циркуляція еліт. Його підтримав Р. Міхельс у роботі «Соціологія партійних організацій у сучасній демократії». Він стверджував, що відбувається зміна еліт за законом олігархії, згідно з яким у всіх партіях, організаціях, незалежно від їхнього типу, «демократія веде до олігархії». Рядові члени організацій, нездатні до управління, висувають керівників, котрі «антидемо-кратизуються», перетворюються на «партійну еліту». Тобто на певному етапі демократія перетворюється на олігархію. По суті, демократія перетворюється на арену «циркуляції партійних еліт». Першочерговим завданням Р. Міхельс вважав формування «гідної» партійної еліти.
До Другої світової війни центр пропаганди елітаризму знаходився в Європі, США були ЇЇ «периферією» (праці Моска, Парето, Міхельса почали перекладати там лише у 30-х роках XX ст.). Після війни цей центр перемістився до США. Утворилося кілька елітарних шкіл. Якщо порівняти американську і західноєвропейську теорії еліт, можна побачити, шо перша є емпіричні-шою, у ній переважають інтерпретації еліти з погляду структури влади і громадсько-політичних впливів. Другій є притаманною «ціннісна» інтерпретація еліти.
Ціннісні уявлення про еліти полягають в основі концепцій елітарного плюралізму (інакше — елітарної демократії). Теорії
елітаризму та плюралістичної демократії, кі раніше вважалися антиподами, знаходять у ній тісніші точки зіткнення.
Теорія елітарного плюралізму (або елітарної демократії) заперечує розуміння демократії як правління народу й обґрунтовує демократичне правління еліт. Вона стверджує, що існує чимало еліт і жодна з них не домінує в усіх сферах життя. Між елітами, що переслідують різноманітні політичні цілі, але й мають загальну згоду щодо «правил гри», точиться конкуренція. Численність протиборчих еліт створює в суспільстві певний «баланс сил, який забезпечує демократичне вирішення питань влади».
Наприклад, С.Келлер стверджує, що в західному суспільстві лідерство належить не одній еліті, «а скоріше комплексній системі спеціалізованих еліт». Довільно розширюється коло еліт: до них відносять будь-яке більш-менш оформлене об'єднання людей. Вважається, що маси можуть суттєво впливати на еліти через вибори, «групи тиску», вимагати їхньої звітності. У цьому аспекті теорія елітарного плюралізму практично змикається з теорією «плюралістичної демократії». Місце соціальних груп як учасників (суб'єктів) політичного процесу прийняття владних рішень посіли еліти груп (плюралізм еліт). Саме їхня численність і конкуренція, їхній консенсус щодо основних цінностей і «правил гри» гарантує стабільність, високу цінність функціональності й ефективності демократичної системи.
Таким чином, теорія елітарної демократії виходить із розуміння демократії як вільного суперництва претендентів за голоси виборців, як форми правління еліт, більш-менш підконтрольних народу особливо під час виборів. Суть концепції елітарної демократії полягає в ідеї плюралізму еліт, «що виростають» на основі взаємодії суспільних груп. Ідея плюралізму еліт протиставляється ідеї влади в руках однієї еліти.
