122. Поняття, джерела то форми вираження правового ідеалізму

Правовий ідеалізм (романтизм) — один з проявів деформації правосвідомості, що характеризується таким станом правосвідомості громадян, зокрема посадових осіб державного апарату, при якому відбувається переоцінка реальних можливостей форм права впливати на суспільні відносини і процеси. Очікування від права результатів, які воно об'єктивно не здатне забезпечити, закономірно призводить з часом до розчарування в ньому і далі до нігілістичних поглядів і оцінок права.

124. Поняття та основні складові ефективності права.

126. Поняття, ознаки та функції правових пільг

Чинне законодавство не містить визначення соціальних пільг, хоч сам

термін вживається і в літературі, і в правових актах доволі часто.

Загалом правова база, якою регулюються відносини забезпечення громадян

державними пільгами, налічує понад 25 законів Верховної Ради України та

актів Кабінету Міністрів України.

Для характеристики соціальних пільг важливо виділити їх основні ознаки.

По-перше, пільги спрямовуються на більш повне задоволення інтересів

суб'єктів, полегшення умов їх життєдіяльності. Метою встановлення пільг

є соціальний захист, поліпшення становища окремих категорій громадян.

По-друге, вони є своєрідним відхиленням від єдиних положень нормативного

характеру та виступають способом юридичної диференціації прав громадян,

елементом їх спеціального правового статусу. Так, для певних категорій

громадян встановлені правила, які полегшують вступ до навчальних

закладів, гарантують безплатний проїзд у громадському транспорті,

зменшують розмір оплати житлово-комунальних послуг тощо.

По-третє, соціальні пільги виступають правомірними винятками виконання

особою обов'язків, передбачених законодавством.

І, по-четверте, вони закріплюються переважно у законах, якими

визначаються особливості спеціального правового статусу певних категорій

громадян.

Зазвичай пільги виділяють за їх галузевою належністю. Провідну роль за

таким поділом відіграють пільги у сфері соціального захисту населення.

Одні з них надаються громадянам, які з огляду на життєві обставини

потребують особливої уваги до себе. За своєю природою ці пільги є

частиною державної системи соціального забезпечення. Інший вид пільг і

пов'язаний із службовим статусом особи чи видом її трудової діяльності.

З урахуванням цих двох спрямувань державних пільг можна виділити

соціальні та професійні пільги.

соціальна пільга — це законодавче звільнення (повне чи часткове)

особи від виконання нею свого обов'язку або надання їй додаткових прав

при настанні соціального ризику чи за наявності у такої особи значних

заслуг перед державою, пов'язаних з певними публічними подіями.

На відміну від соціальних, професійними вважаються пільги, які не

залежать від настання соціального ризику і пов'язані з професійною

діяльністю їх одержувачів. Вони надаються державою з метою

матеріально-побутового забезпечення працівників окремих професій

(наприклад, пільги військовослужбовцям, суддям, службовим особам органів

внутрішніх справ, медичним працівникам тощо) та є додатковим стимулом,

заохоченням таких працівників до належного виконання ними своїх трудових

обов'язків або компенсацією за відповідні умови праці. Професійні пільги

не є видом соціального забезпечення, а отже, не можуть бути предметом

нашого розгляду. Збереження професійних пільг — це лише право держави, а

не її обов'язок.