Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
GOS_otvety.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

50. Поняття принципи та функції правотворчості

Правотворчість - це діяльність компетентних державних органів, уповноважених державою громадських об'єднань, трудових колективів або (у передбачених законом випадках) всього народу чи його територіальних спільностей із встановлення, зміни чи скасування юридичних норм4. Іншими словами, це процес створення і розвитку чинного законодавства.

За своєю суттю правотворчість - це оформлена в закон воля держави.

Головне призначення правотворчості - вироблення і прийняття нових правових норм. Звідси виділяють основні функції правотворчості: вироблення і прийняття нових нормативно-правових актів, юридичних норм; зміна чи доповнення чинних норм права; відміна недіючих (застарілих) актів; систематизація чи впорядкування чинного нормативно-правового матеріалу.

Правотворчість здійснюється на основі таких принципів: демократизму (характеризується участю громадян у правотворчому процесі), законності (правотворча діяльність повинна здійснюватись у відповідності до Конституції і чинних законів держави, дотримання встановленого порядку підготовки, прийняття і опублікування нормативно-правових актів), гуманізму (основна спрямованість правотворчості - на забезпечення і захист прав і свобод особи), професіоналізму (участь у правотворчій діяльності професійно підготовлених, компетентних кваліфікованих спеціалістів), гласності (передбачає відкритість правотворчості для широкої громадськості), науковості (ефективне використання у правотворчості найновіших досягнень науки і техніки).

Залежно від суб'єктів правотворчості виділяють такі її види: державних органів; громадських організацій; трудових колективів.

Правотворчий процес має наступні стадії:

1. Підготовка проекту нормативно-правового акта (прийняття рішення компетентного органу про необхідність розробки проекту - застосовується право законодавчої ініціативи; визначення учасників цієї розробки, підготовка проекту, обговорення та узгодження проекту із зацікавленими організаціями, доопрацювання проекту, усунення протиріч та зауважень);

2. Прийняття нормативно-правового акту (внесення проекту на обговорення в правотворчий орган, його обговорення та прийняття);

3. Опублікування нормативно-правового акта.

Види функцій правотворчості:

1. Новеллізація права.

У вузькому змісті новелізація права - це прийняття абсолютно нових норм права - т.зв. «новел».

У широкому змісті новелізація права (законодавства) - це:

установлення (прийняття), зміна, скасування норм права;

санкціонування вже існуючих норм (наприклад, звичаїв);

прийняття, зміна, скасування, призупинення, продовження дії (пролонгирование) нормативного акту.

Новелізація права (у широкому змісті) припускає яка-небудь зміна стану діючих норм права, тобто внесення елемента новизни в стан як форми, так і втримування права.

Новеллизируют (у широкому змісті) право й певні т.зв. інтерпретаційні акти - такі акти офіційного тлумачення норм права як, наприклад, що відповідають рішення Конституційного Суду України, що є суб'єктом офіційного тлумачення законів України.

2. Усунення (заповнення) пробілів у праві.

Заповнюють (усувають) пробіли в праві тільки суб'єкти правотворчества, суб'єкти правозастосування можуть тільки переборювати пробіли в праві (пробіли в законодавстві).

3. Деталізація (конкретизація) права.

Наприклад, норми законів можуть деталізуватися (конкретизуватися) нормами відповідних підзаконних актів.

4. Систематизація законодавства.

Найбільш радикальним способом систематизації законодавства є його кодифікація, що вносить елемент упорядкованості й у форму, і в утримування законодавства.

Всі функції правотворчества багато в чому діалектично взаємозалежні між собою, одна припускає іншу як причина припускає наявність її слідства. Наприклад, систематизація законодавства за допомогою його кодифікації супроводжується його новеллизацией, деталізацією, заповненням пробілів.

Функції правотворчества реалізуються за допомогою певних організаційних форм правотворчества: а) у формі поточного правотворчества; б) у формі діяльності компетентних органів по систематизації нормативного матеріалу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]