105. Поняття та специфічні особливості держави і права перехідного типу

Перехідний стан держави і права - це завжди дуже складне, внутрішнє суперечливе нерідко дуже хворобливий стан держави, права і самого суспільства пов'язане з критичною переоцінкою свого минулого і з болісним вибором свого (в черговий раз в історії «єдино правильного шляху» розвитку) найближчий і віддаленого майбутнього. Знання справжніх причин і умов, що викликали кризовий стан держави, правової системи та суспільства, має доданих обставин важливе, принципове значення. З цього приводу ще в середині XIX століття відомий російський історик Т.Н. Грановський писав, що його увагу завжди прикривали до себе так звані перехідні стану суспільства, перехідні епохи в історії людства.

Перехідний стан держави, права і суспільства містить у собі кілька можливих варіантів подальшої еволюції соціальної та державно-правової матерії, альтернативу розвитку держави, права і суспільства з того чи іншого шляху.

Перехідний стан держави, права і самого суспільства, на базі якого вони виникають і розвиваються, неминуче пов'язано з різкою зміною характеру та масштабів традиційних економічних зв'язків, тимчасовим розладом економіки, ослабленням матеріальної основи держави і правової системи, різким падінням рівня життя значної частини населення

Перехідний тип держави і права крім названих особливостей відрізняється, як правило, домінуванням у системі поділу державної влади виконавчо-розпорядливість влади. Обумовлюється це як об'єктивними, так і суб'єктивними факторами. Серед об'єктивних чинників виділяються перш за все природа і характер виконавчо-розпорядчого «або просто виконавчої» влади, а саме, її мобільність, оперативність, дієвість, здатність до швидкої концентрації та ефективного використання матеріальних, духовних, фінансових та інших коштів.

Серед суб'єктивних факторів важливе значення мають економічні, політичні й інші інтереси окремих груп, людей або конкретних осіб, що надають вирішальний вплив на виконавчу владу, а також професійні та особисті якості людей-безпосередніх носіїв виконавчої влади.

106. Проблеми розвитку законодавства в перехідний період

Перехідний період — особливий період, протягом якого долаються властиві одному суспільному способу виробництва відносини власності і формується якісно нова система власності, принципово нові виробничі відносини. Економіка П. п, є багатоукладною, кількість і зміст укладів залежить від рівня розвитку певної країни, її історичних та національних традицій. Кожний уклад має свої закони розвитку, внутрішні суперечності, ґрунтується на інтересах певних класів і соціальних прошарків. У країнах колишнього СРСР основним укладом залишається державний, але на основі поступового роздержавлення економіки виникають приватний сектор, або дрібнотоварний уклад (заснований на власній праці), приватнокапіталістичний, соціалістичний (на підприємствах, викуплених трудовими колективами), а також змішані уклади. Кожний з них характеризується відповідними відносинами власності. На основі оптимального роздержавлення економіки (частка держави повинна зменшитись до 30—35%) виникнуть різні конкурентоспроможні уклади, сформується реальний плюралізм форм власності. В загальнотеоретичному плані в Україні повинен відбутись перехід від адміністративно-командної економіки до соціально-орієнтованої ринкової економіки, в якій будуть оптимально поєднані ринкові важелі управління економікою з державним регулюванням, здійснюватиметься надійний соціальний захист населення.

Одна з найбільш важливих проблем сучасного розвитку - вибір правильного напрямку нашого руху.Україна має вибрати власну, яка б відповідала саме її умовам, модель ринкової економіки, а не копіювати чужі моделі.

Наступною проблемою є чітке вирішення пріоритетів на шляху до створення обраної моделі, а не намагання одночасного вирішення усіх проблем.