- •1.Предмет, мета і завдання тмі
- •2.Роль кібернетичних і до кібернетичних дисциплін для вивчення тмі
- •3. Теорія інформації та її концепції
- •4. Історія розвитку ті
- •5. Етап виникнення класичної імовірнісної теорії Шенона і т.Д.
- •6. Методологічні засади ті
- •7. Вимірювання й оцінювання кількості інформації
- •8.Кодування інформації
- •9. Передача інформації
- •10. Пов’язаність інформації з процесами керування в кібернетичних системах. Реакція керованох підсистеми, зворотній зв’язок
- •11. Поняття про кібер систему: керуюча й керована підсистеми, повідомлення
- •12. Види систем: механічні, електричні, електроні, біологічні, соціальні
- •13. Класична схема передачі повідомлення в кібер системі за Шеноном
- •14. Повідомлення (незнакові й знакові). Інформаційна структура незнакового і знакового (вербального) повідомлення (рівні понять, тверджень, виводів)
- •15. Будова знака
- •16) Аксіома про ідеальний характер інформації (приклад б.Шоу)
- •17) Аксіома про матеріальні носії інформації
- •18) Закони визначення інформації
- •19)Визначення інформації. Одиниці її вимірювання
- •24) Образна концепція…
- •27) Способи оптимального кодування інформ.
- •28)Способи оптимальної передачі інформ…
- •29) Пакетна передача інформ…
- •30) Носії інформації…
- •31. Основні властивості інформації їх вимір та рцінка
- •33. Оцінювання
- •34. Новизна інформації
- •35. Види нової інформації. Оцінювання новизни знакової інформації для понять, тверджень, контексту, реципієнта, суспільства.
- •37. Якість інформації. Реальна, нереальна (псевдо реальна та ірреальна) та невизначена інформація (псевдо інформація та метаінформація). Практичне застосування в змі
- •38. Інформація оригінальна і копійована. Ступінь копійованості. Спотворення.
- •39. Цінність інформації. Дискретне двозначне вимірювання цінності.
- •40. Недискретне багатозначне вимірювання цінності
- •41) Інформаційний шум.
- •45. Компресування знакової (вербальної) інформації та незнакової інформації. Ступінь компресованості інформації.
- •46. Програмні засоби ком пресування інформації вербальної (програми реферування невербальної інформації (архіватори).
- •47.Розширення інформації. Ступінь розширеності інформації. Практичне застосування у змі,
- •48.Види суспільств. Джерела отримання інформації в аграрному, індустріальному, інформаційному суспільствах.
- •49. Основні види інформації у суспільстві.
- •50.Інформація аналогова і дискретна, зокрема цифрова. Поступовий перехід суспільства на цифрове кодування інформації.
- •51) Інформація статична і динамічна. Відеоінформ як приклад динам інформ.
- •52. Незнакова інформація й знакова
- •53. Вербальна інформація
- •54. Класифікація інформації
- •55. Інформація немасова і масова
- •56.Змі як основне джерело мі
- •57. Мова як основний носій і засіб передачі інфо. Традиційні системи письма
- •58. Нетрадиційні (спеціальні) системи письма
- •59. Основні потоки інформації в інфо суспільстві
- •60. Виділяють висхідні, низхідні й горизонтальні потоки інформації.
- •66. Основні види масової інформації
- •67. Основні джерела отримання інформації
- •68. Методи створення та правила побудови повідомлень
- •69. Поняття про аналітико-синтетичне опрацювання документів
- •70.До числа специфічних властивостей належать такі, які залежать від впливу людського фактора.
- •72.Режим доступу до інформації – це передбачений правовими нормами порядок одержання, використання, поширення йзберігання інформації.
- •73. Психолінгвістичний аспект точності.
- •75 Автоматизовані технології опрацювання інформації
- •76 Культура споживання інформації
- •77 Функції масової інформації:
- •78Інформаційний простір держави — це множина текстових, аудіо- чи відеоповідомлень, які були оприлюднені чи плануються до оприлюднення на її території.
- •79Інформаційна політика держави
- •80) Інформаційна безпека держави
35. Види нової інформації. Оцінювання новизни знакової інформації для понять, тверджень, контексту, реципієнта, суспільства.
Види нової інформації: (може бути знакова і незнакова)
Нова знакова - немає в словнику кібернетичної системи (людини, комп’ютерної системи тощо).
Нова реченнєва (синтаксична) - нема в списку синтаксичних конструкцій кібернетичної системи (людини, комп’ютерної системи тощо).
Нова контекстна - яка є в певному реченні повідомлення, але відсутня в її лівосторонньому контексті.
Нова реципієнтська - є в певному речення повідомлення, але до моменту сприйняття цієї сентенції була відсутня в банку інформації реципієнта чи групи реципієнтів.
Нова суспільна/абсолютно нова - є в певному реченні повідомлення, але була відсутня в банку інформації суспільства до моменту її сприйняття.
Оцінювання новизни знакової інформації (речення, твердження, поняття)
Приклад. Для дітей початкової школи новим може бути речення, яке включає вісім чи більше змінних: Планета Земля розташована між планетами Меркурій, Венера, Марс, Юпіте р, Сатурн, Уран, Нептун і Плутон. У цьому випадку для тих, хто ніколи раніше не читав тверджень із п’ятьма … вісьмома змінними, наявність п’ятого … восьмого буде новою.
«Іван, який тільки-но вийшов з хати, що її вчора побілила Мотря, яка сиділа на присьбі, сів поруч». Таких синтаксичних конструкцій через психологічну трудність їх сприйняття потрібно уникати. Такі синтаксичні конструкції відсутні в реципієнтів.
Оцінювання ступеня новизни контекстної інформації.
Кількість нової контекстної інформації оцінюють послідовно для кожного простого речення повідомлення, підраховуючи появу нових номенів під час його сприйняття реципієнтом зліва направо стосовно контекстного банку інформації.
Приклад : У понеділок король прогулювався верхи в парку. У вівторок король прогулювався верхи в парку. У середу король прогулювався верхи в парку. У четвер король прогулювався верхи в парку. У п’ятницю король прогулювався верхи в парку. У суботу король прогулювався верхи в парку. У неділю король прогулювався верхи в парку[10] .
У першому реченні кількість одиниць нової контекстної інформації дорівнює 7. У кожному з наступних шести речень її кількість дорівнює 1 . Отже, сумарна кількість нової контекстної інформації в цьому повідомленні дорівнює 13.
Приклад. Так само відомою інформацією для реципієнтів є повторення приспівів у піснях. Проте слід враховувати, що після кожного наступного заспіву приспіви завжди мають нове «контекстне» та нове емоційне значення.
● У повідомленні кожна сентенція повинна починатися відомою, а закінчуватися — новою контекстною інформацією.
Оцінювання ступеня новизни реципієнтської інформації.
Реципієнтську інформацію, як і контекстну, оцінюють послідовно для кожного речення повідомлення на основі появи нових слів під час його сприйняття реципієнтом зліва направо стосовно реципієнтського банку інформації.
● Кількість нової реципієнтської інформації в повідомленні, призначеному для обраної реципієнтської аудиторії, повинна бути більшою нуля.
Ця норма забороняє наявність у повідомленні лише відомої реципієнтської інформації.
● Кількість нової реципієнтської інформації з просуванням зліва направо від першого до останнього речення повідомлення повинна постійно й рівномірно зростати.
Ця норма встановлює, що нова реципієнтська інформація не може бути присутня в одних уривках повідомлення і відсутня — в інших, а повинна бути розподілена приблизно рівномірно між усіма уривками повідомлення.
● Середня кількість нової реципієнтської інформації в кожному уривку повідомлення повинна відповідати цьому показникові, встановленому для обраної реципієнтської аудиторії.
Приклад. Для підручників з іноземних мов кількість нової реципієнтської інформації в кожному уривку повідомлення повинна становити 1,5 … 5,0% нових слів (залежно від ступеня підготованості реципієнтів)[18] .
Оцінювання ступеня новизни суспільної інформації.
Суспільну інформацію, як і контекстну та реципієнтську, оцінюють під час сприйняття повідомлення реципієнтом[19] зліва направо послідовно для кожного речення повідомлення на основі появи слів, нових стосовно суспільного банку інформації.
● У повідомленнях певних видів (публіцистичних, офіційних, наукових) кількість нової суспільної інформації завжди повинна бути більшою нуля.
Ця норма забороняє наявність у таких повідомленнях лише нової контекстної чи нової реципієнтської інформації. Дотримання цієї норми слід перевіряти особливо ретельно, оскільки в деяких повідомленнях, наприклад наукових, автори часто намагаються видавати нову реципієнтську інформацію за абсолютно нову.
● У публіцистичних, офіційних та наукових повідомленнях кількість нової суспільної інформації з просуванням зліва направо від першого до останнього речення повинна зростати постійно й рівномірно.
Ця норма встановлює, що нова суспільна інформація повинна бути розподілена приблизно рівномірно між усіма уривками повідомлення.
● Наявність нової суспільної інформації необов’язкова для усіх інших видів літератури (художня, популярна, інформаційна, виробнича, навчальна, довідкова, рекламна й дитяча).
● Середня кількість нової суспільної інформації в уривку повідомлення повинна відповідати цьому показникові, встановленому для обраної реципієнтської аудиторії.
36. Оцінювання ступеня новизни знакової інформації.
Нова знакова інформація: — саме слово (неологізм), а також одночасно його значення; — нове значення відомого слова; — нове слово з відомим значенням, тобто синонім.
Щоби виявити нову знакову інформацію перевіряють наявність цього слова чи його значення в словнику реципієнта.
Психологічні дослідження встановили, що пасивний словниковий запас трирічної дитини становить у середньому близько 500, чотирирічної — 1500, п’ятирічної — 2000, шестирічної — 2500, а семирічної — 3000 слів[7] . До 12 років словник дитини збільшується зі середньою швидкістю 1000 слів на рік[8] , а, отже, у 12 років складає близько 8000 слів[9] .
Деякі слова, наявні в усередненому реципієнтському словнику (спільна риса: вік, стать… ), можуть бути відсутні в індивідуальних словниках.
Прикладом нової знакової інформації може служити поява нового синоніма до відомого слова, а також — поява у відомого слова нового значення (наприклад, у свій час слово супутник набуло, крім основного й відомого, ще одне значення: створений людиною технічний пристрій, який літає по навколоземній орбіті). На практиці обидва перелічені види нової знакової інформації можуть зустрічатися в повідомленнях не окремо, а в поєднанні (нове слово з новим значенням).
У повідомленні можна використовувати будь-яке слово лише тоді, коли воно є в словнику реципієнта. З цією метою нові слова обов'язково повинні бути пояснені в примітках (всерединітекстових чи посторінкових), а на радіо чи телебаченні — в ремарках (доповненнях) ведучого передачі.
