77 Функції масової інформації:

1) віддзеркалення (відображення) значущих подій, які відбуваються в навколишньому світі й суспільстві;

2) віддзеркалення (відображення) значущих рішень, які прийняті керівними інститутами суспільства;

3) віддзеркалення (відображення) реакції (в тому числі й критики) членів суспільства на дії та рішення інститутів суспільства;

4) забезпечення діалогу між членами суспільства і його інститутами суспільства;

5) вплив на коригування дій та рішень, прийнятих інститутами суспільства, відповідно до вимог його членів;

6) сприяння демократичності механізму функціонування інститутів суспільства;

7) розширення банків інформації членів суспільства;

8) задоволення пізнавальних, естетичних та емоційних потреб членів суспільства;

9) формування систем цінностей членів суспільства, зокрема в ділянках культури, політики й науки;

10) вплив на членів суспільства в усіх сферах їх суспільного життя;

11) формування суспільної свідомості членів суспільства.

 

78Інформаційний простір держави — це множина текстових, аудіо- чи відеоповідомлень, які були оприлюднені чи плануються до оприлюднення на її території.

Розрізняють два типи держав:

—       держави, які є інформаційно незалежними;

—       держави, які є інформаційно залежними.

До числа держав першого типу належать ті, в яких: а) громадяни для забезпечення своїх інформаційних потреб не потребують звертатися до іноземних джерел інформації (звичайно, не більше ніж ххххххх); б) держава має власні джерела отримання потрібної інформації в інших державах (крім закордонних кореспондентів, це, звичайно, також служби розвідки — військової, промислової, фінансової, науково-технічної тощо); в) держава має власні засоби доведення потрібної інформації до урядів і населення інших держав. До числа держав другого типу належать  ті, які не мають хоча б одного з перелічених критеоріїв.

Розрізняють також внутрішній і зовнішній інформаційний простір держави. Внутрішній інформаційний простір, обмежується, звичайно, кордоном держави. Зовнішній інформаційний простір — це території тих держав, де певна держава має якісь свої інтереси (фінансові, військові тощо).

Те, що потрапляє в інформаційний простір держави і стає об’єктом уваги, перетворюється в реальність. Те, що в інформаційний простір не потрапило, реальністю може й не вважатися.

Україна поки що не належить до числа інформаційно незалежних держав. Зокрема це має місце тому, що Україна не має мережі своїх кореспондентських пунктів у найрозвиненіших країнах світу. Тому часто інформацію про стан справ в Україні до відома урядів і населення інших країн доводить не Україна, а треті держави у потрібному для них, часто здеформованому вигляді. Тому формування інформаційної незалежності України — одне з її чільних завдань, адже, як відомо, той, хто має потрібну інформацію, той і править світом.

Органи керування інформаційним простором

Органи керування інформаційним простором в Україні:

1) законодавча влада:

— Комітет ВР з питань свободи слова;

— Комітет ВР з питань культури і духовності;

2) виконавча влада:

центральні органи:

— Державний комітет телебачення і радіомовлення України (Держтелерадіо);

— Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (8 членів) — позавідомчий контролюючий державний орган;

— Головне управління з питань радіочастот при Кабінеті Міністрів україни;

— Департамент по авторських правах Міністерства освіти і науки України;

— Міністерство культури України;

регіональні органи:

— обласні відділи Держтелерадіо;

— обласні відділи культури;

3) судова влада:

— суди першої інстанції;

— суди другої інстанції (апеляційні суди);

— Верховний суд україни.

Громадські організації:

— Національна спілка журналістів України;

— творчі спілки театрільних діячів тощо.