66. Основні види масової інформації

Класифікація 1:

Масова

Образно-понятійна

Не ЗМІ

Театри

Кіно

Концерти

Тощо

ЗМІ (публіцистична)

Книжкова

Газетно-журнальна

Радіо

Телевізійна

Інтернетівська

Понятійна

Первинна

Книжкова

Журнальна

Інтернетівська

Вторинна

Бюлетені сигнальної інформації

Реферативні журнали

Бази даних інтернет

Класифікація 2 (за тематикою): суспільно-політична, фінансово-економічна, виробнича, спортивна, культурна, розважальна, науково-популярна, рекламно-пропагандистська.

Класифікація 3 (за жанрами): окремо для книжкової, газетно-журнальної, радійної, телевізійної та інтернетної масової інформації.

67. Основні джерела отримання інформації

Джерелами отримання інформації для журналістів можуть слугувати: люди, писемні джерела (паперові, електронні, інші) й оточуюча дійсність[1].

Люди, що можуть служити джерелами отримання інформації:

— „спонсори” інформації (наприклад, поліцейські, що інформують репортерів);

— попросити одне джерело вказати на інше джерело — з протилежною точкою зору;

— дібратися по ланцюжку отримання повідомлення від останнього джерела — до першого (відповідно виділяють первинні, вторинні й наступні джерела);

— анонімні джерела (службовець, який не побажав назватися…; свідок, який не захотів назвати своє прізвище…; анонімне джерело в кабінеті міністрів…);

— інші джерела: жінки, лідери груп, представники інших культур;

— експерти

— пресконференції

Паперові писемні джерела (загальнодоступні):

— бібліотеки;

— телефонні довідники;

— адресні книги;

— списки громадян;

— архіви;

— відділи запису актів громадянського стану.

Паперові джерела (з обмеженим доступом):

— записи у маєтках (щоденники, рахункові книги);

— записи реєстрації виборців;

— власників ліцензій на право продажу, виробництва, вилову риби, мисливства тощо;

— списки заробітної плати службовців ;

— переліки витрат державних чи місцевих бджетів;

— службові записки працівників організацій;

— судові записи;

— записи працівників військових штабів;

— запису стану майна;

— податкові чеки;

— записи реєстраціє транспортних засобів;

— записи інспекцій будівель і дозволів на будівництво;

— записи місцевих рад;

— місцеві бюджети;

— записи пожежних служб;

— записи працівників поліції;

— записи санітарних служб;

— записи шкіл.

Електронні писемні джерела (загального та обмеженого доступу):

— файли кореспондентів, що зберігаються в базах даних ЗМІ;

— бази даних, які отримує за підпискою самий ЗМІ;

— бази даних уряду, органів місцевої влади;

— бази даних Інтернет (потрібно давати точний Інтернет-опис);

— пошукові системи Інтернет;

— контакт електронною поштою з наступним інтерв’ю;

— бази даних Інтернет з телефонами, адресами тощо;

— географічні карти, карти-схеми міст;

— телеконференції.