- •1.Предмет, мета і завдання тмі
- •2.Роль кібернетичних і до кібернетичних дисциплін для вивчення тмі
- •3. Теорія інформації та її концепції
- •4. Історія розвитку ті
- •5. Етап виникнення класичної імовірнісної теорії Шенона і т.Д.
- •6. Методологічні засади ті
- •7. Вимірювання й оцінювання кількості інформації
- •8.Кодування інформації
- •9. Передача інформації
- •10. Пов’язаність інформації з процесами керування в кібернетичних системах. Реакція керованох підсистеми, зворотній зв’язок
- •11. Поняття про кібер систему: керуюча й керована підсистеми, повідомлення
- •12. Види систем: механічні, електричні, електроні, біологічні, соціальні
- •13. Класична схема передачі повідомлення в кібер системі за Шеноном
- •14. Повідомлення (незнакові й знакові). Інформаційна структура незнакового і знакового (вербального) повідомлення (рівні понять, тверджень, виводів)
- •15. Будова знака
- •16) Аксіома про ідеальний характер інформації (приклад б.Шоу)
- •17) Аксіома про матеріальні носії інформації
- •18) Закони визначення інформації
- •19)Визначення інформації. Одиниці її вимірювання
- •24) Образна концепція…
- •27) Способи оптимального кодування інформ.
- •28)Способи оптимальної передачі інформ…
- •29) Пакетна передача інформ…
- •30) Носії інформації…
- •31. Основні властивості інформації їх вимір та рцінка
- •33. Оцінювання
- •34. Новизна інформації
- •35. Види нової інформації. Оцінювання новизни знакової інформації для понять, тверджень, контексту, реципієнта, суспільства.
- •37. Якість інформації. Реальна, нереальна (псевдо реальна та ірреальна) та невизначена інформація (псевдо інформація та метаінформація). Практичне застосування в змі
- •38. Інформація оригінальна і копійована. Ступінь копійованості. Спотворення.
- •39. Цінність інформації. Дискретне двозначне вимірювання цінності.
- •40. Недискретне багатозначне вимірювання цінності
- •41) Інформаційний шум.
- •45. Компресування знакової (вербальної) інформації та незнакової інформації. Ступінь компресованості інформації.
- •46. Програмні засоби ком пресування інформації вербальної (програми реферування невербальної інформації (архіватори).
- •47.Розширення інформації. Ступінь розширеності інформації. Практичне застосування у змі,
- •48.Види суспільств. Джерела отримання інформації в аграрному, індустріальному, інформаційному суспільствах.
- •49. Основні види інформації у суспільстві.
- •50.Інформація аналогова і дискретна, зокрема цифрова. Поступовий перехід суспільства на цифрове кодування інформації.
- •51) Інформація статична і динамічна. Відеоінформ як приклад динам інформ.
- •52. Незнакова інформація й знакова
- •53. Вербальна інформація
- •54. Класифікація інформації
- •55. Інформація немасова і масова
- •56.Змі як основне джерело мі
- •57. Мова як основний носій і засіб передачі інфо. Традиційні системи письма
- •58. Нетрадиційні (спеціальні) системи письма
- •59. Основні потоки інформації в інфо суспільстві
- •60. Виділяють висхідні, низхідні й горизонтальні потоки інформації.
- •66. Основні види масової інформації
- •67. Основні джерела отримання інформації
- •68. Методи створення та правила побудови повідомлень
- •69. Поняття про аналітико-синтетичне опрацювання документів
- •70.До числа специфічних властивостей належать такі, які залежать від впливу людського фактора.
- •72.Режим доступу до інформації – це передбачений правовими нормами порядок одержання, використання, поширення йзберігання інформації.
- •73. Психолінгвістичний аспект точності.
- •75 Автоматизовані технології опрацювання інформації
- •76 Культура споживання інформації
- •77 Функції масової інформації:
- •78Інформаційний простір держави — це множина текстових, аудіо- чи відеоповідомлень, які були оприлюднені чи плануються до оприлюднення на її території.
- •79Інформаційна політика держави
- •80) Інформаційна безпека держави
66. Основні види масової інформації
Класифікація 1:
Масова
Образно-понятійна
Не ЗМІ
Театри
Кіно
Концерти
Тощо
ЗМІ (публіцистична)
Книжкова
Газетно-журнальна
Радіо
Телевізійна
Інтернетівська
Понятійна
Первинна
Книжкова
Журнальна
Інтернетівська
Вторинна
Бюлетені сигнальної інформації
Реферативні журнали
Бази даних інтернет
Класифікація 2 (за тематикою): суспільно-політична, фінансово-економічна, виробнича, спортивна, культурна, розважальна, науково-популярна, рекламно-пропагандистська.
Класифікація 3 (за жанрами): окремо для книжкової, газетно-журнальної, радійної, телевізійної та інтернетної масової інформації.
67. Основні джерела отримання інформації
Джерелами отримання інформації для журналістів можуть слугувати: люди, писемні джерела (паперові, електронні, інші) й оточуюча дійсність[1].
Люди, що можуть служити джерелами отримання інформації:
— „спонсори” інформації (наприклад, поліцейські, що інформують репортерів);
— попросити одне джерело вказати на інше джерело — з протилежною точкою зору;
— дібратися по ланцюжку отримання повідомлення від останнього джерела — до першого (відповідно виділяють первинні, вторинні й наступні джерела);
— анонімні джерела (службовець, який не побажав назватися…; свідок, який не захотів назвати своє прізвище…; анонімне джерело в кабінеті міністрів…);
— інші джерела: жінки, лідери груп, представники інших культур;
— експерти
— пресконференції
Паперові писемні джерела (загальнодоступні):
— бібліотеки;
— телефонні довідники;
— адресні книги;
— списки громадян;
— архіви;
— відділи запису актів громадянського стану.
Паперові джерела (з обмеженим доступом):
— записи у маєтках (щоденники, рахункові книги);
— записи реєстрації виборців;
— власників ліцензій на право продажу, виробництва, вилову риби, мисливства тощо;
— списки заробітної плати службовців ;
— переліки витрат державних чи місцевих бджетів;
— службові записки працівників організацій;
— судові записи;
— записи працівників військових штабів;
— запису стану майна;
— податкові чеки;
— записи реєстраціє транспортних засобів;
— записи інспекцій будівель і дозволів на будівництво;
— записи місцевих рад;
— місцеві бюджети;
— записи пожежних служб;
— записи працівників поліції;
— записи санітарних служб;
— записи шкіл.
Електронні писемні джерела (загального та обмеженого доступу):
— файли кореспондентів, що зберігаються в базах даних ЗМІ;
— бази даних, які отримує за підпискою самий ЗМІ;
— бази даних уряду, органів місцевої влади;
— бази даних Інтернет (потрібно давати точний Інтернет-опис);
— пошукові системи Інтернет;
— контакт електронною поштою з наступним інтерв’ю;
— бази даних Інтернет з телефонами, адресами тощо;
— географічні карти, карти-схеми міст;
— телеконференції.
