Розділ XV форми і засоби захисту права громадян у сфері соціального забезпечення

У ході формування демократичної і соціально-орієнтова­ної правової держави істотно зростає роль правозахисного механізму стосовно до прав і свобод людини як найвищої соц­іальної цінності. Охорона прав і законних інтересів людини й громадянина стає найважливішим обов'язком усіх держав­них органів.

Затверджуючи й забезпечуючи права і свободи людини (ст. З Конституції України), держава в законодавчому по­рядку встановлює гарантії здійснення і захисту цих прав, що має важливе значення для їх реалізації. Кожний грома­дянин може розраховувати на захист із боку держави своїх суб'єктивних прав.

У юридичній літературі під захистом прав звичайно ро­зуміється розгляд спорів між зацікавленими фізичними, юридичними особами, коли одна зі сторін, що сперечається, зважає, що порушено її права. Форми й засоби захисту прав, міра відповідальності осіб за їх порушення закріплені в нор­мативно-правових актах.

Основою реального здійснення права громадян на соці­альне забезпечення є функціонування системи засобів, спрямованих на охорону і захист права від можливих або дійсних порушень. Усі засоби, за допомогою яких забезпе­чується здійснення громадянами своїх прав, підрозділяють­ся на засоби охорони і засоби захисту суб'єктивних прав.

Захист права громадян на соціальне забезпечення здійс­нюється в судовому й адміністративному порядку, заснова­ному на законах. Серед них провідне місце належить Зако­ну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. і прийнятих на його ос­нові підзаконних актах (постановах Кабінету Міністрів України, інструкціях, наказах і роз'ясненнях Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України).

Згідно ст. 105 зазначеного Закону, застраховані особи і члени їх. сімей мають право на оскарження дій (бездіяль­ності) страхувальників, виконавчих органів Пенсійного фонду України та їх посадових осіб відповідно до законодав­ства про звернення громадян, а також у судовому порядку.

Страхувальники мають право на оскарження дій (без­діяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду і їх поса­дових осіб у порядку підпорядкованості у вищий орган або посадовій особі, а також у судовому порядку, тобто діють два засоби оскарження — адміністративний і судовий.

Судовий порядок захисту будь-яких прав, включаючи пенсійні, набагато ефективніше, ніж адміністративний. У сучасних умовах звернення до суду з позовом, скаргою або заявою — один з основних засобів правозахисту. Правда, громадянам літнього віку, часом важко перебороти Психо­логічний бар'єр звернення до суду, однак звернення до суду є історично кращою формою культурного, цивілізованого розв'язання суперечок, у більшій мірі гарантуюче об'єктив­ність і незалежність розв'язання скарг. У цілому ряді ви­падків рекомендується звертатися з Позовом у суд за захис­том своїх прав.

Які дії і чиї рішення можна оскаржити в суді? Об'єктом оскарження є дії тих органів соціального захисту у посадо­вих осіб, у чию компетенцію входить рішення відповідних питань. Так, призначення пенсій за чинним законодавством віднесено до компетенції районних управлінь Пенсійного фонду України. Тому на рішення цих органів і подається скарга в суд при відмовленні в призначенні пенсії. У тих ви­падках, коли питання призначення пенсій вирішуються одноосібно начальником районного управління Пенсійно­го фонду, то тоді його рішення є об'єктом оскарження.

У суд можна оскаржити наступні рішення органів Пен­сійного фонду, праці та соціального захисту:

про відмову в призначенні пенсії або будь-якого виду допомоги;

про призначення пенсії не на тих умовах, на яки* Пре­тендував заявник (наприклад, пенсія призначена на загаль­них умовах, а не в пільгових розмірах);

про призначення пенсії в конкретній сумі, коли заявник не згодний з її розміром, порядком обчислення його стажу, заробітку і, відповідно, пенсії. Однак, у суд не може бути оскаржене рішення власника підприємства чи уповноваже­ного ним органу про відмову в поданні до призначення пенсії, тому що у цьому випадку зацікавлена особа має право безпосередньо звернутися з усіма документами в районне управління Пенсійного фонду;

про утримання зайво виплачених пенсій і допомоги, запе­речуючи як сам факт переплат, так і розмір утримань, або докази про свою невинність у виникненні переплати;

дії працівників органів Пенсійного фонду, пов'язані із затримкою виплати пенсій, з припиненням виплати пенсій, включаючи і стягнення невиплачених сум пенсій з вини органів Пенсійного фонду за минулий час;

про перерахунок пенсії, а саме, про відмову в перерахунку пенсії, про розмір пенсії при перерахунку;

про переведення з одного виду пенсії на інший, включаю­чи відмовлення в переведенні, про новий розмір пенсії та ін.;

про відмову в установленні стажу роботи за показання­ми свідків про тривалість установленого стажу та ін.

До суду можна звертатися і з приводу встановлення фактів, необхідних для призначення пенсії, коли їх немож­ливо підтвердити в позасудовому порядку. Зокрема, суд ус­тановлює факти родинних відносин, перебування на утри­манні, реєстрації народження, усиновлення, шлюбу, розлу­чення і смерті, стану у фактичних шлюбних відносинах, батьківства, визнання батьківства, нещасного випадку на виробництві, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги із фонду соціального страхування, приналежності правовстановлюючого документа особі³³⁰. На­приклад, якщо в довідці про трудовий стаж заявника, що звернувся за призначенням пенсії, прізвище зазначене з перекручуванням, то органи Пенсійного фонду можуть відмовити в заліку в стаж часу роботи із цієї довідки. Але суд на підставі показань свідків, інших письмових доказів може встановити приналежність довідки заявникові. Дане положення має важливе значення для визначення розміру пенсії. Розмір пенсії, як відомо, залежить від тривалості загального стажу роботи (страхового стажу).

Зазначений вище перелік встановлюючих судом юридич­них фактів у сфері соціального забезпечення не є вичерп­ним. Так, суд може встановити факт знаходження громадя­нина в неповнолітньому віці як в'язня фашистських конц­таборів для наступного одержання пільг, передбачених для даної категорії осіб. В іншому випадку суд може установити факт знаходження на окупованій території в роки Великої Вітчизняної війни 1941 — 1945 р. колишньої громадянки СРСР, нині — Ізраїлю, що не має особливого юридичного значення по законодавству України, але необхідний для за­явниці в Ізраїлі для одержання компенсації від уряду ФРН як постраждалої в роки нацизму.

У практиці судів з'явилися справи про встановлення ста­тусу учасника війни. Так, гр-нка Л. Шепелева із Запоріжжя звернулася в суд із проханням установити факт її трудової діяльності в період війни, а отже, визнати її учасником війни. Комісія по установленню статусу учасника війни відмовила їй у цьому через відсутність необхідних документів.

Рішенням суду від 26 березня 2001 року, на підставі пока­зань свідків, що підтверджують факт роботи гр-нки Л. Шепе­левой у роки війни, установлено статус учасника війни з мо­менту вступу рішення суду в законну силу³³¹.

Судом захищається право особи на відшкодування збит­ку, заподіяного громадянинові неправильним оформлен­ням пенсійних документів з вини власника підприємства або уповноваженого ним органу. Так, акціонерне товари­ство «Метал » надало в районне управління Пенсійного фон­ду неправильні відомості про фактичний розмір заробітку свого працівника для обчислення пенсії, що привело до зменшення розміру пенсії, яка виплачувалася протягом року. Після подання в управління Пенсійного фонду довід­ки про фактичний розмір заробітку був зроблений перера­хунок пенсії. Органи Пенсійного фонду в подібних випадках не доплачують пенсію за минулий час, оскільки заниження розміру пенсії відбулося не з їх вини, а з вини підприємства, що представляло документи.

Тому працівник звернувся у суд з позовом до власника підприємства з приводу стягнення недоотриманих сум пенсії з моменту її призначення і до перерахунку. Суд цей позов задовольнив на тій підставі, що працівникові був на­несений матеріальний збиток. Підставою відшкодування збитку виступає у цьому випадку цивільне законодавство.

Або інший приклад. Інвалід вправі звернутись до суду, щоб стягнути із особи, що спричинила шкоду, як правило, підприємства, додаткові витрати, необхідні для оплати додаткового харчування, придбання ліків, протезування, сто­роннього догляду, санаторно-курортного лікування, вклю­чаючи вартість проїзду до місця лікування і назад самого потерпілого, а в необхідних випадках і супровідного, при­дбання спеціальних транспортних засобів та ін.³³²

Згідно ст. 6 Закону України «Про основи соціальної за­хищеності інвалідів в Україні»³³³ громадянин вправі в судо­вому порядку оскаржити рішення органу медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про визнання або невизнання його інвалідом. Вважаємо, що ненадання й інших прав, пільг і переваг, встановлених Законом, також може бути оскарже­не в суд.

У суд може бути оскаржено відмовлення в наданні різних пільг і переваг, заснованих на законах про статус ветеранів війни, праці й військової служби, що носять загальний, а не індивідуальний характер. Наприклад, не можна оскаржити в суд відмови в наданні пенсіонерові одноразової матеріаль­ної допомоги, коли вона виплачується по розсуду різних дер­жавних органів, включаючи органи соціального захисту. Якщо ж пільга носить загальний характер і в законі конкре­тизовані умови її надання (тобто коло осіб, що мають право на неї, характер пільги, умови одержання, зобов'язання дер­жавного органу), то тоді відмову в її наданні можна оскаржи­ти в суд. Наприклад, інвалідові війни відмовлено у виплаті компенсації витрат за бензин, ремонт, запасні частини. Така відмова може бути оскаржена в суд, оскільки право інваліда війни на одержання компенсації носить цілком конкретний характер, встановлений законом.

Законодавством встановлено певний порядок подачі й розгляду скарги судом. Скарга подається в суд у письмовій формі. Вона повинна відповідати вимогам цивільного про­цесуального законодавства й містити в собі:

прізвище, ім'я та по батькові заявника і його адресу;

найменування органу соціального захисту (посадової осо­би), чиї дії, рішення оскаржуються, а також місце його знаход­ження; який акт оскаржується й дата його прийняття;

чи звертався заявник у вищий орган соціального захисту, яке рішення ним було прийнято по скарзі; обставини, яки­ми заявник обґрунтовує свою незгоду з рішенням органу соці­ального захисту, докази, що підтверджують його доводи й позицію; формулюється прохання заявника (наприклад, зо­бов'язати районне управління Пенсійного фонду призначи­ти пенсію за віком у конкретному розмірі із заліком у стаж усього часу роботи із представлених документів).

До скарги додаються її копія, марка держмита, докази, що підтверджують обґрунтованість вимог заявника. Скарга по­дається в суд або самим громадянином, або його вповноваже­ним представником за дорученням. Скарга подається у суд за місцем знаходження управління Пенсійного фонду або за місцем праці посадової особи, чиї дії оскаржуються, наприк­лад, на рішення управління Пенсійного фонду Малиновського району м. Одеси.

Порядок розгляду скарг судом трохи спрощений з метою їх більш швидкого розгляду. Така скарга повинна бути роз­глянута в установлений законом термін, який може бути продовжений зі складних справ³³⁴.

У судове засідання запрошується керівник органу соці­ального захисту, рішення якого оскаржується.

Рішення суду по скарзі виноситься залежно від резуль­татів перевірки. Якщо суд визнає оскаржені дії неправомір­ними, то він виносить рішення про задоволення скарги. Суд зобов'язує орган соціального захисту зробити конкретні дії для усунення допущених порушень. Наприклад, при вста­новленні незаконності відмови в призначенні пенсії суд зо­бов'язує орган Пенсійного фонду призначити пенсію. При невиконанні рішення суду потрібно звертатися в суд за вжи­ванням заходів, встановлених законами України. На винну посадову особу може бути накладений штраф у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і призначений новий строк для виконання рішення. Штраф стягується в дохід держави. При невиконанні рішення після накладення штрафу на посадову особу розмір штрафу може бути збільше­ний у три рази. Сплата штрафу не звільняє посадову особу від обов'язку виконати рішення суду.

Особі, що не має спеціальної юридичної підготовки, іноді складно провести справу в суді, захищаючи свої інтереси. Тому потрібно звертатися за допомогою в юридичну консультацію. Але при цьому необхідно знати, що в ряді випадків юридична допомога, наприклад, ветеранам війни може бути безкоштов­ною. Так, у відповідності зі ст. 22 Закону України «Про ста­тус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»³³⁵, вете­рани війни звільняються від оплати за оформлення доку­ментів, юридичні консультації, а також судових витрат, пов'язаних з розглядом питань по їх соціальному захисту.

Однак, незважаючи на те, що судовий порядок захисту прав громадян є універсальним і досить ефективним, він не виклю­чає й такий спосіб захисту права на соціальне забезпечення, як адміністративний (спеціальний) порядок. Справа в тому, що звернення до суду все-таки є останнім, надзвичайним за­ходом розгляду конфлікту. Краще розв'язувати суперечки до суду, на що, власне кажучи, і спрямований адміністративний порядок розгляду соціальних питань, у вищому органі соц­іального захисту, а саме: в обласному управлінні Пенсійного фонду, органі праці та соціальної політики, Міністерстві праці та соціальної політики України.

Слід зазначити, що більшість питань розглядається в адміністративному порядку Пенсійним фондом, органами праці та соціального захисту. Причому, добре, коли зацікав­лена особа, чиї інтереси порушені _t які дії вона хоче оскаржи­ти. Наприклад, якщо мова йде про відмову в призначенні пенсії або неправильному визначенні її розміру, то скарга може бути подана в обласне управління Пенсійного фонду, Мініс­терство праці та соціальної політики України.

Якщо рішення конкретних питань віднесено до компе­тенції органів Пенсійного фонду, наприклад, пов'язане із затримкою виплати пенсії, то стосовно управлінь у райо­нах, містах і областях, як вищестоящий орган, є правлін­ня Пенсійного фонду, як центральний орган державної виконавчої влади, що разом із районними, міськими й об­ласними управліннями Фонду утворюють систему органів, що здійснює фінансування пенсійного забезпечення.

Отже, скарга може бути подана в суд або у вищий орган у порядку підпорядкованості. Вищий орган зобов'язаний розглянути її в порядку і строки, установлені Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 р.³³⁶ Про результати повідомити зацікавлену особу в місячний строк. У випадку одержання незадовільної відповіді громадянин вправі звернутися зі скаргою в суд, тобто право подачі скар­ги в суд за ним зберігається.

А як бути в тому випадку, коли взагалі ніякої відповіді не було отримано з обласного управління Пенсійного фонду? Тоді після закінчення місячного строку з моменту подачі скарги, як у нашому прикладі, громадянин вправі звернутися в суд незалежно від того, отримав він відповідь чи ні.

Крім цього, спеціального порядку оскарження можливі звернення громадян зі скаргою і в органи державної влади, тобто в районну державну адміністрацію або у відповідний орган місцевого самоврядування.

Функції цих органів із розгляду скарг визначені законо­давством. Надаючи великого значення роботі зі скаргами, як формі охорони прав громадян, у всіх державних устано­вах передбачена обов'язковість реєстрації скарг.

Реєстрації підлягають усі скарги, що надійшли, у тому числі усні, з наступним розглядом по суті зазначених у скарзі питань.

До числа найбільш типових причин, що породжують скарги із соціальних питань, можуть бути віднесені на­ступні: ненадання сприяння заявникові при оформленні пенсії; перевищення повноважень окремими працівниками управлінь соціального захисту; ігнорування юридичних фактів, що мають значення для соціального забезпечення; подача скарги в некомпетентні органи; бюрократизм.

Нагляд за законністю і правильністю розгляду скарг гро­мадян здійснюють органи прокуратури. Прокурор може перевірити будь-який акт органу соціального захисту або посадової особи і визнати його незаконним. На виявлені факти порушень законодавства прокурор зобов'язаний відповідним чином реагувати, а в необхідних випадках при­тягнути до відповідальності винну посадову особу.

Таким чином, вибір засобів захисту права на соціальне забезпечення залежить від конкретних обставин. Однак власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретно обрати форму захисту свого суб'єктивного права, встановлену законодавством.

1 Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 6. — Ст. 32.

2 Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 3. — Ст. 10

3 Відомості Верховрої Ради України. — 1998. — № 23. — Ст. 121.

4 Відомості Верховної Ради України. — 2003. — №№ 49-50. — Ст. 376.

5 Відомості Верховної Ради України. — 2003. — №№ 47-48. — Ст. 372.

6 Відомості Верховної Ради України. — 1956. — № 15. — Ст. 313.

7 Відомості Верховної Ради СРСР. — 1964. — № 29. — Ст. 340.

8 Відомості Верховної Ради СРСР. — 1964. — № 29. — Ст. 340.

9 Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 6. — Ст. 32.

10 Право социального обеспечения: Учебник / Под ред. К.Н. Гусова. — М.: «Проспект», 2001. — С. 10-11.

11 Право социального обеспечения Росси: Учебник — М.: Изд-во БЕК, 2001. — С. 20—22.

12 Офіційний вісник України. — 2000. — № 35. — Ст. 1482.

13 Вестник Московского университета. Серия «Право». —1983. — №4. — С.46.

14 Андреев B.C. Право социального обеспечения в СССР. — М.: Юрид. лит., 1987. — С. 31.

15 На зрельїй, развитой характер отношений по социальному обеспечению обращено внимание и в литературе по общей теории права: Халфина P.O. Общее учение о правоотношениях.— М., 1974.— С. 237; Алексеев С.С. Структура советского права. — М., 1975. — С. 200.

16 Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. — М.: Юрист, 1994. — С. 16.

17 Витченко A.M. Метод правового регулирования обхцественньїх отношений. — Саратов, 1974. - С. 49 и след.

18 Захаров М.Л., Тучкова Е.Г. Право социального обеспечения России. — М.: Изд-во БЕК, 2001. — С. 68-69.

19 Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 р. (зі змінами та доповнення­ ми) // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 37. — С. 237.

20 Положення про Пенсійний фонд України: Затверджено Наказом Президента України від 1 березня 2001 р. № 121/2001 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 9. — Ст. 350.

21 Закон України «Про розмір внесків на деякі види за­гальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — №11. —Ст. 71.

22 Відомості Верховної Ради України. — 1999. — №№ 46-47. — Ст. 403; 2000. — № 22. — Ст. 171; 2001. — № 14. — Ст. 71.

23 Соціальний захист. — 2004. — № 10. — С. 5.

24 Соціальний захист. — 2004. — № 10 — С. 5.

25 Відомості Верховної Ради України. — 2003. — Ms 47-48. — Ст. 372.

26 Урядовий кур'єр. — 2004. — № 5.

27 Одеські вісті, 27 січнд 2007р.

28 Урядовий кур'єр. — 2004. — № 184. ⁴ Урядовий кур'єр. — 1999. — № 218.

29 Урядовий кур’єр. – 2004. - № 5.

30 Відомості Верховної Ради України.— 1991.— №21. — Ст. 252.

31 Соціальний захист. — 2002. — № 12.

32 Відомості Верховної Ради України.— 1997.— № 46. — Ст. 292.

33 Соціальний захист: Інформаційний виробничий журнал. — 2G04. — № ю. — С. 18.

34 Соціальний захист. — 2001. — № 9. — С. 21

35 Советское пенсионное право / Под ред. М.Л. Захарова — М., 1974. — С. 10, и след.: Сирота І.М. Право пенсійного забезпе­чення в Україні: Курс лекцій. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 288 с.

36 Право України. — 1998. — № 12. — С. 138—140.

37 Трудовое и социальное право России: Учебное пособие, под ред. проф. Л.Н. Анисимова. — М., 1999. — С. 11-12.

38 Сулейманова Г.В. Социальное обеспечение и социальное страхование. — М.: «Контур», 1998. — С. 6.

39 Тихомиров Ю.А. Публичное право: Учебник. — М.: Изд-во БЕК, 1975. — С. 330—345; Трудовое и социальное право России. — М.,1999. — С. 33—37.

40 Відомості Верховної Ради України. — 1994.— № 6. — Ст. 32.

41 Відомості Верховної Ради України. — 1999. — №№ 2-3. — Ст. 20.

42 Відомості Верховної Ради України. —1992. — № 15. — Ст. 190.

43 Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 4. — Ст. 18.

44 Соціальний захист: Інформаційний та науково-виробничий журнал. — 2001. — № 7. — С. 29.

45 Відомості Верховної Ради України. — 1998, — № 23. — Ст. 121.

46 Відомості Верховної Ради України. — 1999. — №№ 46-47. — Ст. 403.

47 Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 22. — Ст. 171.

48 Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 14. — Ст. 71.

49 Відомості Верховної Ради України. — 2001. — №11. — Ст. 47.

50 Відомості Верховної Ради України. — 2003. — №№ 49-51.— Ст. 376.

51 Відомості Верховної Ради України. — 1992. —№9. —Ст. 11.

52 Урядовий кур'єр. — 1992. — № 1.

53 Офіційний вісник України. — 1998. — № 15. — Ст. 569.

54 Офіційний вісник України. — 2001. — №№ 1-2. — Ст. 17.

55 Офіційний вісник України. — 1999. — № 6. — Ст. 187.

56 Офіційний вісник України. — 1999. — № 6. — Ст. 187.

57 СП України, — 1992. — № 3. — Ст. 68.

58 Офіційний вісник України. — 2003. — № 4. — Ст. 102.

59 СП України. — 1992.— № 1. — Ст. 12; № 6 — Ст. 139; № 8. — Ст. 188.

60 СП України. — 1991. — № 2. — Ст. 39; № 8. — Ст. 162; № 9 — Стст. 226, 227; № 10. — Ст. 162.

61 СП України. — 1992. — № 9. — Ст. 209; № 11. — Ст. 271; 1994. — № 4. — Ст. 70; № 8. — Ст. 231.

62 Офіційний вісник України. — 2000. — №46. — Ст. 1996; 2001, №27. — Ст. 1243.

63 Постанова Верховної Ради України про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 6 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992.— № 3. — Ст. 11.

64 Методичний лист про проведення автоматизованим заходом перерахунків пенсій у зв'язку з підвищенням розміру трудових пенсій: Затверджено наказом Міністерства праці та соціальної полі­тики України і правлінням Пенсійного фонду України від 29 січня 2001р. №37.

65 Порядок організації й проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 1994 // СП України. — 1994. — №8. — Ст. 190; Інструкція «Про встановлення груп інвалідності». Затверджена Міністерством охорони здоров'я України від 7 квіт­ня 2004 р. // Офіційний вісник України. — 2004. — № 17. — Ст. 1235.

66 Урядовий кур'єр. — 1996. — 20 серпня.

67 Учасниками, що підписали Угоду, є: Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан і Україна.

68 Відомості Верховної Ряди України. — 1996. — № 25. — Ст. 102.

69 Урядовий кур'єр. — 1996. — 20 серпня.

70 Угода поширюється на дві категорії громадян, що проживають в Україні. Перша — на тих громадян, кому вже була призначена пенсія на території Російської Федерації. І друга — на тих громадян, які мають пільговий стаж роботи в зазначених районах, але переїхали в Україну до досягнення пенсійного віку. Їм виплачується частина пенсії, що відповідає тривалості пільгового стажу, починаючи з 1 січня 1991 p., за умови досягнення пен­сійного віку.

71 Урядовий кур'єр. — 2000. — № 205.

72 Сегодня. — 2006. — 16 жовтня.

73 Урядовий кур'єр. — 2007. — № 16.

74 Офіційний вісник України. — 2006.— №45. — С. 3001.

75 Урядовий кур'єр. — 2006. — № 208.

76 Офіційний вісник України. — 2001.— № 9. — Ст. 350; № 39. — Ст. 1755; 2002. — № 26. — Ст. 1230.

77 Урядовий кур'єр. — 2006. — 6 жовтня.

78 Відомості Верховної Ради України. — 2003. — №№ 49—51. — Ст. 376.

79 Урядовий кур'єр. — 2006. — № 209

80 Відомості Верховної Ради України. — 1999. — №№ 20-21. — Ст. 190.

81 Відомості Верховної Ради України.—-1997. — № 24. — Ст. 170

82 Офіційний вісник України. — 2000. — № 40. — Ст. 1697.

83 Топчеев И.С. Организационная работа органов социального обеспечения. — М., 1980. — С. 47.

84 Офіційний вісник України. — 2000. — N° 40. — Ст. 1698

85 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 p.; Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 p.; Типове положення від 29 вересня 2000 р.

86 Даль В. Толковмй словарь русского язика — М., 1980. — Т. 3. — С. 431.

87 Толковмй словарь русского языка / Под ред. Д.Н. У такса. — М., 1939. — Т. 3. — С. 827.

88 Ожегов С.И. Словарь русского язьїка. — М., 1984. — С. 528

89 Правоведение. — 1967. — № 2. — С. 64

90 Астрахан Е.И. Принципи пенсионного обеспечения рабочих и служащих. — М.: Госюриздат, 1961; Андреев B.C. Право соціального обеспечения в СССР: Учебник. — М.: Юрид. лит., 1987; Советское право социального обеспечения / Под. ред. А.Д. Зай-кина. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982; Советское пенсионное право / Под ред. М.Л. Захарова: Учебноепособие. — М.: Юрид. лит., 1974; Право социального обеспечения: Учебник / Под ред. К.Н. Гусова, — М.:2001.— С. 43 — 58.

91 Андреев B.C. Право социального обеспечения в СССР: Учеб-ник. — М.: Юрид. лит., 1987. — С. 60.

92 Советское пенсионное право / Под ред. М.Л. Захарова, учсбное пособие. — М.: Юрид. лит., 1974.

93 Право социального обеспечения: Учебник / Под ред. К.Н. Гусо­ва. — М.: 2001. — С. 48-49

94 Докладніше про це мова йде в першому розділі підручника

95 Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 20. — Ст. 102; 2002. —№35. —Ст. 261.

96 Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.99 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 38. — Ст. 348.

97 Відомості Верховної Ради України. — 1997.— № 37. Ст. 237;

1998. — №№ 11-12. — Ст. 49; № 42. — Ст. 257; № 49. — Ст. 303;

1999. — № 38. — Ст. 349; № 25.— Ст. 211; № 52. — Ст. 46; 2000. — № 13. — Ст. 104.

98 Урядовий кур'єр. — 2001. — № 198.

99 Форми й види соціального забезпечення. Підручник, 2007 р

100 Чечот Д.М. Субт>ективное право и форми его защитьі. — Изд-воЛГУ, 1968.

101 Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. — М.: Юрист, 1994. — С. 31-32.

102 ХалфинаР.О. Общееучениеоправоотношениях. —М., 1984. — С. 35.

103 Андреев B.C. Право соціального обеспечения в СССР. — М.,1980. — С. 107

104 Андреев B.C. Социальное обеспечение в СССР. — С. 80—85; Гущин И.В. Правоотношения по социальному обеспечению членов колхоза. — Калининград, 1974. — С. 43—47; Зайкин А.Д. Правоотношения по пенсионному обеспечению в СССР. — М., 1974. — С. 27—33; Тарасова В.А. Юридические факти в области пенсионного обеспечения. — М., 1974; Иванова Р.И. Правоотно­шения по социальному обеспечению в СССР. — М.: Изд-во Моск. ун-та., 1986.

105 Офіційний вісник України, 2006. — № 44. — С. 2947

106 Алексеев С.С. Об об^екте права и правоотношении // Вопросы общей теории советского права. — М., 1960. — С. 284—306

107 Гущин И.В. Право членов колхоза на пенсию. — М.: Юрид. лит.,1972. — С. 108.

108 Зайкин А.Д. Правоотношения по пенсионному обеспечению. — М.: Изд-во МГУ, 1974. — С. 108

109 Толстой Ю:К. К теории правоотношения. — Изд-во ЛГУ, 1959. — С.65.

110 Иванова Р.И. Правоотношения по социальному обеспечению в СССР. — Изд-во Моск. ун-та, 1986. — С. 143; Зайкин А.Д. Право­отношения по пенсионному обеспечению. — Изд-во МГУ, 1974. — С. 110.

111 Зайкин А. Д. Правоотношения по пенсионному обеспечению. Изд-во МГУ, 1974.— С. 27—29; Тарасова В.А. Юридические факти в области пенсионного обеспечения. Изд-во МГУ, 1974. — С. * 1..

112 Тарасова В.А. Процедурньїе правоотношения. — В кн.: Советское право социального обеспечения // Под ред. А.Д. Зайкина. — С. 112

113 Тарасова В.А. Процедурньїе правоотношения. — В кн.: Советское право социального обеспечения / Под ред. А.Д. Зай-кина.Изд-во МГУ, 1974. — С. 112

114 Встановлення цих фактів у судах регулюється нормами цивільно-процесуального права

115 Иванова Р.И. Правоотношения по социальному обеспечению в СССР. — Изд-во Моск. ун-та, 1986. — С. 54-55

116 О трудовом стаже см.: работьі B.C. Андреева, А.Д. Зайкина, других авторов.

117 Ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

118 Стст. 24, 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

119 Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 6. — Ст. 32

120 Відомості Верховної Ради України. —1998. — №23. —Ст. 121

121 Відомості Верховної Ради України. — 2003. — №№ 49—51.— Ст. 376

122 Порядок обчислення вислуги років, призначення й виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапор­щикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби й військової служби за контрактом, особам начальницького й рядо­вого складу органів внутрішніх справ і членам їхніх родин: За­тверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 // СП України. — 1992. — № 7. — Ст. 182; 1994. — № 9. — Ст. 230

123 СП України. — 1992. — № 12. — Ст. 271.

124 Офіційний вісник України. — 2003. — № 4. — Ст. 102

125 Такі роз'яснення дає Міністерство праці та соціальної політики України

126 СП України. — 1994. — № 7. — Ст. 184

127 Урядовий кур'єр. — 2001. — № 198.

128 Соціальний захист. — 2002. — № 4. — Ст. 28

129 Трудове право: Енциклопедичний довідник / Гол. ред. Іва­нов С.А. — М.: Сов. Знциклопедия, 1979. — С. 74

130 Відомості Верховної Ради України. —, 1992.— № 29.— Ст. 399; 1994. —№24. — Ст. 178; 1996. — № 17. — Ст. 73; 1998. —№26. — Ст. 149; 1999. — № 4. — Ст. 35; № 48. — Ст. 409; 2001. — N° 9 — Ст. 38; 2002. — № 35. — Ст. 262.

131 СП України. — 1992. — № 7. — Ст. 182

132 Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 52. Ст. 490; 1995. — № 29. — Ст. 216; № 34. — Ст. 268; 1996. — № 16. — Ст. 71; 1999.— № 24. — Ст. 208; 2001. — №33.— Ст. 175; 2003. — №14.— Ст. 97

133 СП України. — 1994. — № 8. — Ст. 213

134 Відомості Верховної Ради України. — 2001. —№ 42. — Ст. 212.

135 Відомості Верховної Ради України. — 2001. — №42. — Ст. 212.

136 Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 8. — Ст. 56; 1994. — № 26. — От. 203; № 22. — Ст. 142; 1995. — № 34. — Ст. 268; 1996.—№25. —Ст. 105.

137 Відомості Верховної Ради України. — 1991. — Ст. 793; 2001. — №44. — Ст. 233.

138 Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. —2002. — № 38. — Ст. 288

139 Відповідно до законодавства про державну службу (Митний кодекс України 2002 p.). — ВВР. — 2002. — №№ 38-39. — Ст. 288

140 СП України. — 1992. — Мг 9. — Ст. 209.

141 СП України. 1992. — № 11. — Ст. 271; 1994. — № 4. — Ст. 70.

142 СП Україна. — 1994. — № 4. — Ст. 79

143 Перелік посад артистів концертних і інших видовищних закладів, підприємств і колективів, що мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку: Затверджений постановою Кабінету Міністрів від 12 жовтня 1992 р. // СП України. —1992. — №11. —СТ.271

144 Відомості Верховної Ряди України. — 1999. — №№ 2-3. — Ст. 20.

145 Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 28. — Ст. 223.

146 Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 24. — Ст. 158.

147 Офіційний вісник України. — 2004. — № 10. — Ст. 590

148 Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації й соціального захисту журналістів» від 23 вересня 1997р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 50. — Ст. 302; 2002. — № 2. — Ст. 5.

149 Про трудові книжки: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. // СП України. — 1993. — № 8. — Ст. 71.

150 Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підпри­ємствах, в установах і організаціях: Затверджена наказом Мінпраці, Мін'юсту й Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 р.

151 СП України. — 1993. — № 2. — Ст. 273.

152 Протокол також підписують заявник і свідки, які підтверджують свої показання, що були внесені в протокол.

153 У відповідності зі ст, 46 Конституції України.

154 Соціальний захист. — 2001. — № 10. — С. 24.

155 Ст. З Закону України «Про пенсійне забезпечення».

156 У законодавстві термін «пенсійний вік» не використовується. Замість нього в кожному випадку вказується вік, по досягненні якого призначається пенсія по старості. Вживання цього терміну, що охоплює кілька віків, диференційованих по різних підставах (статі, умовам праці та ін.), досить зручно

157 Словник іноземних слів. — 7-е вид., перероб. —М.: Російська мова, 1979.—С. 380.

158 Ожегов СІ. Словник російської мови / Під ред. проф. Н.Ю. Шведової, 12-евид., стереотип. — М.: Російська мова, 1978. — С. 455

159 Советское трудовое право / Под. ред. Н.Г. Александрова и Д.М. Генкина. — М.: 1946. — С. 364

160 Ачаркан В.А. Государственнме пенсии в СССР. Автореф. дис. докт. юрид. наук. — М., 1969. — С. 364.

161 Фогель Я.М. Право на пенсию и его гарантии. — М.: Юрид. лит., 1982. — С. 45, 50 и др

162 Советское трудовое право / Под ред. Н.Г. Александрова. — М., 1949. — С. 339.

163 Трудовое право. Знциклопедический справочньїй словарь / 2-я ред. С.А. Иванова. — М.: Сов. знцикл., 1979. — С. 294

164 Иванова Р.И. Правоотношения по социальному обеспечению в СССР. — Изд-во Моск ун-та, 1986. — С. 143.

165 Андреев B.C. Право социального обеспечения в СССР: Учебник. — М.: Юрид. лит., 1987. — С. 170.

166 Ачаркан Б.А. Государственньїе пенсии. — М.: Юрид. лит., 1967. — С. 68

167 «Пенсії по інвалідності».

168 Мачульская Е.Е. Практикум по праву социальногообеспечения. Для юридических вузов и факультетов. — М.: Изд. группа Норма-Инфора, 1999. — С. 74-75

169 Зайкин А.Д. Правоотношения по пенсионному обеспечению. — С. 116-117

170 Закон України «Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — №4. — Ст. 18

171 Стст. 12,13 та ін. Закону України «Про пенсійне забезпечення » від 5 листопада 1991 р. і Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р

172 Пільгове пенсіонування в окремих випадках містить у собі й можливість одержувати пенсію в підвищеному розмірі

173 Питання пільгового пенсійного забезпечення див. також у Заключних положеннях Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р.

174 Відомості Верховної Ради України. —1996. —№35. — Ст. 162.

175 Визначення категорій осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, дається в Законі. Встановлення цієї або іншої категорії залежить від характеру захворювання, пов'язаного з наслідками аварії, терміну праці або проживання в зоні відчуження.

176 Регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. і Законом України від 9 липня 2003 р

177 Відомості Верховної Ради України. —1992. — № 45. — Ст. 602.

178 СП України. — 1992. — № 11. — Ст. 271

179 Урядовий кур'єр. — 2001. — № 208

180 Як розрахувати свою пенсію. — К. — 2004. — С. 13.

181 Вісник Пенсійного фонду України. — 2004. — № 10. — С. 18

182 Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 41. — Ст. 293.

183 Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 6. — Ст. 42.

184 Урядовий кур'єр. — 2004.— № 215 (11 листопада); Сегодня, 2004, 19 октября

185 Сегодня. — 2004. — 19 октября

186 Офіційний вісник України. — 2000. — № 43. — Ст. 1838; 2003.—№11. —Ст. 489

187 ¹Ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 лис­топада 1991 р.

188 Закон України від 18.06.99 р. №700-ІУ «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» (у новій редакції) //Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 33. — Ст. 270

189 Мається на увазі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20 грудня 1991 р. //Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 15. — Ст. 190; 1997. — № 12. — Ст. 103; № 45. — Ст. 228; 2001. — № 9. — Ст. 38; 2003. — № 27. — Ст. 209; 2004. — № 36. — Ст. 446; 2004. — М 45. — Ст. 503

190 Тут ми розглядаємо питання пенсійного забезпечення тільки кадрових військових (офіцерського складу), інших, прирівняних до них, військовослужбовців, а також атестованих працівників органів внутрішніх справ.

191 Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 р. (зі змінами й доповненнями) //Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 29. — Ст. 399; 1994. — № 24. — Ст. 178; 1995. — № 6. — Ст. 111; 1996. — № 17. — Ст. 73;1998. — № 26. — Ст. 149; 1999. — № 4. — Ст. 35; № 48. — Ст. 409; 2001. — № 9. — Ст. 38; 2002. — № 33. Ст. 236; № 35. — Ст. 262; 2004. — № 23. — Ст. 320; № 36. — Ст. 447.

192 Офіційний вісник України. — 2000. — № 20. — Ст. 817

193 Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 35. — Ст. 262.

194 Урядовий кур'єр. — 2002. — № 199.

195 Закон України «Про внесення зміни в ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб» від 15 червня 2004 p. № 1769-IV // Відомості Верховної Ради України, 2004. — № 36. — Ст. 447

196 Урядовий кур'єр. — 2006. — № 200.

197 СП України. — 1994. — № 8. — Ст. 213.

198 Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 14. — Ст. 9.

199 Урядовий кур'єр. — 2005. — № 198; Сегодня, 2007, 29 січня

200 Урядовий кур'єр. — 2006. — 6 жовтня

201 Сегодня, 2007, 29 січня.

202 Офіційний вісник України. — 2003. — № 17. — Ст. 773

203 Урядовий кур'єр. — 2003. — № 97.

204 Урядовий кур'єр. — 2003. — №. 107

205 Відомості Верховної Ради України 1993. — № 52. — Ст. 490; 1995. — № 34. — Ст. 268

206 Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 42. — Ст. 212

207 Урядовий кур'єр. — 2007. — №. 19.

208 Ст. 43 Закону України «Про статус суддів» // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 34. — Ст. 268

209 Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 44. — Ст. 233

210 Відомості Верховної Ради України. — 2002. — №№ 38-39. — Ст. 288

211 Офіційний вісник України. — 2004. — N° 10. — Ст. 590

212 Урядовий кур'єр. — 2004. — № 212

213 Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 50. — Ст. 302; 2002. — № 2. — Ст. 5

214 Відомості Верховної Ради України. — 2003.— № 14.— Ст. 972

215 Офіційний вісник України. — 2004. — № 17. — Ст. 773

216 Офіційний вісник України. — 1998. — № 34. — Ст. 1274

217 СП України. — 1992. — № 9. — Ст. 209

218 Закон України «Про внесення змін у деякі закони України» від 17 листопада 1999 № 1222—XIV, зокрема, у ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» //Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 52. — Ст. 465

219 Як розрахувати свою пенсію. — К.: 2004

220 Урядовий кур'єр. — 2006. — 6 жовтня

221 СП України. — 1992. — № 11. — Ст. 271; 1994. — № 4. — Ст. 70

222 Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я й соці­ального захисту та посад, робота в яких надає право на пенсію за вислугу років: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 // СП України. — 1994. — № 4. — Ст. 70

223 СП України. — 1992. — № 11. — Ст. 271

224 Урядовий кур'єр. — 2006. — № 190

225 Словник іноземних слів. 7-е вид., перероб. — М.: Російська мова. — 1979. — С. 195

226 Ожегов СІ. Словник російської мови / Під ред. чл.-кор. АН СРСР Н. Ю. Шведової. 18-е вид., стереотип.— М.: Російська мова, 1996. — С 214

227 Юридичний словник // За ред. Ю.С. Шемшученка. — К.: Феміна, 1996. — С 256-257

228 Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 21. — Ст. 252

229 Офіційний вісник України. — 2004. — № 17. — Ст. 1235

230 Порядок організації й проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 1994 // СП України. — 1994. —№8. —Ст. 190

231 Ст. ЗО Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

232 Відомості Верховної Ради України. — 1999. — №№ 46-47. — Ст. 403

233 Ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від5 лис­топада 1991 р

234 Офіційний вісник України. — 2001. — № 35. — Ст. 1626

235 Офіційний вісник України. — 2000. — М 45. — 1940

236 Список професійних захворювань та Інструкція з його застосу­вання від 2 лютого 1995 р. // Законодавство України про пенсійне забезпечення. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — С 354

237 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. № 3551-ХІ (Із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. — 1993. -^ М 45. — Ст. 425; 1995. — № 44. — Ст. 329; 1996. — № 1. — Ст. 1; № 3.— Ст. 11; 1997.— № 8. — Ст. 62; 1999. — Ст. 209; № 35. —Ст. 342; 2000. — №№ 14-15. — Ст. 126; 2002. — №№ 1.2-13. — Ст. 92; № 36. — 263; № 52. — Ст. 379; 2003. — №№ 10-11. — Ст. 86; № 45. — Ст. 359

238 Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 4. — Ст. 93

239 Ст. 36 Закона Україну «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

240 Урядовий кур'єр. — 2006. — № 167

241 Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 29. — Ст. 399; 1994.— №24. — Ст. 178; 1995. — № 17. — Ст. 111; 1996. — №17.— Ст.73; 1998. — № 26. — Ст. 149; 2002. — № 35. — Ст. 262; 2001. — №9. — Ст.38

242 Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 16. — Ст. 200; 1992. — № із. — Ст. 178; № 37. — Ст. 543; 1996. — № 35. — Ст. 163; 1997. — № 6. — Ст. 45; 1998. — № 21. — Ст. 109

243 Відомості Верховної Ради України.— 1993.— № 8.— Ст. 56; 1994. — №22. —Ст. 142;№26. — Ст. 203; 1995. — №34. — Ст. 268; 1996. —№25. —Ст. 105

244 Відомості Верховної Ради України. —1991. — Ма 53. — Ст. 793; 1993. — № 322. — Ст. 229; № 50— Ст. 474; 1995.— №11. — Ст. 71; •Ms 34.— Ст. 268

245 Як розрахувати свою пенсію. — К., 2004

246 Як розрахувати свою пенсію. — К., 2004

247 Урядовий кур'єр. — 2004. — № 217

248 Тарасова В.А. Охрана прав граждан в пенсионном обес­печении. — Изд-во Моск. ун-та, 1978. — С. 70

249 Офіційний вісник України. — 2003. — № 47. — Ст. 2341

250 Урядовий кур'єр. — 2004. — № 21

251 Урядовий кур'єр. — 2004. — № 27

252 Одесские известия. — 2006. — № 190

253 Урядовий кур'єр. — 2006. — 6 жовтня

254 Урядовий кур'єр.— 2006. —№№ 187-188; 2007.—№ 16

255 Урядовий кур’єр – 2006. – №№ 157-158

256 Урядовий кур’єр – 2006. – 6 жовтня

257 Як розрахувати свою пенсію. К., 2004.

258 Ст. 28 Закону У країни від 9 липня 2003 р

259 Ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

260 Положення про Пенсійний фонд України

261 Урядовий кур'єр. — 2001.— № 215

262 Ст. 47 Закону України від 9 липня 2003 р

263 Ст. 47 Закону України від 9 липня 2003 р

264 Виплата пенсії за минулий час дозволяється в залежності від того, із чиєї вини вона вчасно не була отримана

265 Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних і цивільних справах. — К.: Юрінком, 1995. — С. 310

266 Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 33. — Ст. 404

267 Соціальний захист. — 2001. — № 10. — Ст. 1

268 Урядовий кур'єр. —1998. — №№ 119-120; 2001. — №32,№ 131

269 Андреев B.C. Право социального обеспечения в СССР: Учебник. — М.: Юрид. лит., 1987. — С. 272—274; Иванова Р.И. Правоотношения по социальному обеспечению в СССР. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. — С. 153—165; Право социального обеспечения: Учебник / Под ред. К.Н. Гусева. — М., 2001.

270 Иванова Р.И. Правоотношения по социальному обеспечению в СССР. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. — С. 162.

271 Відомості Верховної Ради України. — 2000. — №22. — Ст.171.

272 Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 5.— Ст. 21; 1994. — № 11. — Ст. 47; 1999. — № 19. — Ст. 174; 2000. — № 25. — Ст. 199; 2001. — № 9. — Ст. 38; № 20. — Ст. 102; 2002. — № 35. — Ст. 261.

273 Соціальний захист. — 2005. — № 10. — С 1.

274 Офіційний вісник України. — 2001. — № 52. — Ст. 2356.

275 Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 1. — Ст. 2; 004. — № 25. — Ст. 342.

276 Офіційний вісник України. — 2001. — № 3. — Ст. 68.

277 Ст. 184 Кодексу законів про працю України

278 Відомості Верховної Раді України. — 2001. — № 14. — Ст. 71

279 Урядовий кур'єр. — 2006. — № 147

280 Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 1. — Ст. 2; 2004. — № 10. — Ст. 107; № 25. — Ст. 342; Голос України. — 2004. — № 228.

281 Закон України від 4 березня 2004 p. № 1579-IV.

282 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. №9.

283 Офіційний вісник України. — 2006. — № 5. — Ст. 228; №11.— Ст. 737; № 22. — Ст. 1600

284 Офіційний вісник України. — 2003. — № 9. — Ст. 394; № 51.— Ст. 2691.

285 Соціальний захист. — 2006. — № 10. — С. 24

286 Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 6. — Ст. 32

287 Відомості Верховної Ради України. —1998. — №23. — Ст.121

288 Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 14. — Ст. 71.

289 Відомості Верховної Ради України. —1999. — № 45. — Ст. 397; 2002.—№11.—Ст. 79.

290 Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 14. — Ст. 71; 2004. — № 6. — Ст. 38; Голос України. — 2004. — № 228.

291 Офіційний вісник України. — 1998. — № 42. — Ст. 1556.

292 Ст. 37 Закону України від 18 січня 2001 р. № 2240-Ш

293 Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. № 439 // Офіційний вісник України. — 2001.— № 20.— Ст. 852

294 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 ве­ресня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — №№ 46-47. — Ст. 403

295 Трудовое право. Энциклопедический справочник. — М.: Сов. энциклопедия, 1979. — С. 68.

296 Офіційний вісник України. — 2001. — № 49. — Ст. 2216.

297 Урядовий кур'єр. — 2001. — № ЗО.

298 Офіційний вісник України. — 2001. — № 35. — Ст. 1625.

299 Відомості Верховної Ради України. — 1999. — №№ 46-47. — Ст. 403.

300 Доповнення до ст. 50 Закону України від 18 січня 2001 p.; від 04.11.2004 р. //Голос України. — 2004. — № 228

301 Урядовий кур'єр, 2006. — № 208.

302 Відомості Верховної Ради України. — 2000. -«- № 22. — Ст. 171

303 Соціальний захист. — 2006. — № 10. — С. 9; Урядовий кур'єр. — 2006. — №83.

304 Соціальний захист. — 2004. — № 2. — С 3

305 Урядовий кур'єр. — 2002. — № 51.

306 Офіційний вісник України. — 2000. — № 34. — Ст. 1452.

307 Одесские известия. — 2001. — № 49.

308 «Слово». — 2005.— № 2.

309 Урядовий кур'єр. — 2002. — № 112; 2002. — № 126; 2003. — №73.

310 Урядовий кур'єр. — 2004.— № 42.

311 Урядовий кур'єр. — 2006. — № 208

312 Бюджет Фонду соціального страхування на 2005 рік // Урядовий кур'єр. — 2005. — № 9. (В 2007 році внесені зміни).

313 Надалі для скорочення — «ветеранів».

314 Соціальний захист. — 2005. — № 5 — С 4.

315 Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії та інших формувань, визначені Кабінетом Міністрів України.

316 Соціальний захист. — 2005. — № 5. — С. 4.

317 Соціальний захист. — 2005. — № 5. — С. 4.

318 СП України. — 1996. — № 15. — Ст. 142.

319 Соціальний захист. — 1996. — № 2. — С. 46.

320 Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 4. — Ст. 18; 1995. — № 45. — Ст. 339; 1996. — № 3.— Ст. 11; 1997. — № 8. — Ст. 62.

321 Закон України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» // Відомості Верховної Ради України. — 1998. —№№40-41. —Ст. 249; 2001.— №24. — Ст. 127

322 Це питання вже розглядалося в розділі підручника «Пенсії по інвалідності»

323 Ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення». ⁸ Ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

324 Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 37. — Ст. 308

325 Соціальний захист. — 2005.—№5.—С. 4.

326 Ст. 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту».

327 Відомості Верховної Ради України. — 1998. — №№ 40-41. — Ст. 249; 2001. — № 24. — Ст. 127.

328 Урядовий кур'єр. — 2002. — № 141.

329 Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 25. — Стст. 102, 103.

330 Ст. 273 ЦПК України

331 Урядовий кур'єр. — 2002. — № 136.

332 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ з позовів про відшкодування шкоди»

333 Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 21. — Ст. 252; 1994. — № 45. — Стст. 404, 406; 1996. — № 52. — Ст. 301.

334 Ст. 157 ЦПК України. — 2004

335 Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 45.— Ст. 425; 1995. — № 44. — Ст. 329; 1996. — № 1. — Ст. 1; № 3. — Ст. 11; 1997. — №8. — Ст. 62.

336 Відомості Верховної Ради України. —1996. — № 47. — Ст. 256.